06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 354/625/15
провадження № 61-1790сво25
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Синельникова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Зайцева А. Ю., Крата В. І., Луспеника Д. Д.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жарський Тарас Володимирович, на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року у складі судді Остап'юк М. В. та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2025 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Луганської В. М., Пнівчук О. В., у справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до відповідачів Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України звернувся до суду з позовом до відповідачів Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа - ДП «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
На обґрунтування позову прокурор зазначав, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради від 12 грудня 2003 року, на підставі якого видано відповідачу ОСОБА_1 державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, є підробленим, оскільки не приймалося у встановленому законом порядку, а самостійно було складено сільським головою. Вказаний факт встановлений за результатами розгляду кримінальної справи, порушеної відносно посадових осіб Поляницької сільської ради.
Передана спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні
ДП «Ворохтянське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 10 листопада 2001 року та знаходиться у кварталі 9 виділ 49 , 57 Поляницького лісництва;
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області
від 04 березня 2015 року у кримінальній справі встановлено, що Поляницький сільський голова та інженер-землевпорядник, зловживаючи владою та службовим становищем, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах осіб, які бажали безоплатно отримати для індивідуального житлового будівництва земельні ділянки у с. Поляниця Яремчанської міської ради, всупереч вимог законодавства, за погодженням з начальником Яремчанського міського управління земельних ресурсів, склали та видали завідомо неправдиві офіційні документи - рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради «Про вилучення земельних ділянок» у Поляницького лісництва Ворохтянського Держлісгоспу загальною площею 5,452 га, віднесення їх в землі запасу сільської ради, про зміну їх цільового призначення і переведення з лісового фонду в землі житлової та громадської забудови». У подальшому були підроблені рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради за 2002-2003 роки з додатками, у тому числі рішення в частині передачі в приватну власність незаконно вилучених у ДП «Ворохтянське лісове господарство» земельних ділянок лісового фонду 105 фізичним особам, прізвища яких зазначені у постанові суду, у тому числі відповідачу ОСОБА_1 .
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області
від 04 березня 2015 року посадових осіб Поляницької сільської ради звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Кримінальне провадження закрито. Цивільний позов ДП «Ворохтянське лісове господарство» про стягнення завданих збитків державі залишено без розгляду із роз'ясненням права на його пред'явлення в порядку цивільного судочинства. Проте ДП «Ворохтянське лісове господарство», Державне агентство лісових ресурсів України не звернулися до суду з відповідними позовами.
Посилаючись на зазначене, прокурор зауважував, що фіктивність рішення, на підставі якого видано ОСОБА_1 державний акт про право власності на земельну ділянку встановлена судовим рішенням, а тому воно не підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
Водночас, у 2011 році ОСОБА_1 розділив земельну ділянку на дві ділянки, у зв'язку із чим йому було видано два державні акти на право власності на такі земельні ділянки.
З огляду на викладене, прокурор, з урахуванням заяв (клопотань) про зміну предмета позову, просив суд: поновити позовну давність; визнати недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки
серії ЯК № 965330 та серії ЯК №965331, видані ОСОБА_1 ; витребувати спірні земельні ділянки кадастровий № 2611092001220021521, кадастровий
№ 2611092001220021522, площею по 0,0500 га у власність держави в особі
ДП «Ворохтянське лісове господарство».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року позов задоволено частково.
Витребувано у ОСОБА_1 спірні земельні ділянки з чужого незаконного володіння у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України.
У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, виданих ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки є неналежним способом захисту, а тому в її задоволенні слід відмовити. Оскільки спірна земельна ділянка була вилучена органом місцевого самоврядування з лісового фонду без дотримання визначеної законодавством процедури, вона вибула з володіння держави поза її волею, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку у порядку безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради, що не мала права передавати цю ділянку, всупереч визначеної законодавством процедури, а тому наявні підстави для витребування спірних земельних ділянок.
Щодо вирішення питання про пропуск позовної давності, суд вважав, що у цій справі існували об'єктивні обставини, які унеможливлювали звернення прокурора до суду з цим позовом, а саме відсутність підстав, визначених законодавством, для звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах держави, а тому причини пропуску позовної давності суд визнав поважними.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Яремчанського міського суду від 17 липня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову, зазначивши, що земельна ділянка вибула з володіння держави поза її волею, а ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку у порядку безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради всупереч визначеної законодавством процедури.
Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності при зверненні прокурора до суду з позовом у цій справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13 лютого 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Жарський Т. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2025 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
При відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції визначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є підстави, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2025 року продовжено відповідачу строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 354/625/15, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
12 серпня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2026 року справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що на сервісі Державного земельного кадастру відсутні відомості про земельні ділянки кадастровий № 2611092001:22:002:1521 та
№ 2611092001:22:002:1522, а тому вони не є сформованими. Крім того, постанова Галицького районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року у кримінальній справі не може мати преюдиційного значення стосовно оспорюваних у цій справі обставин. Заявник вважає, що надання оцінки рішенням про вилучення земельних ділянок в рамках кримінальної справи у постанові Галицького районного суду Івано Франківської області від 04 березня 2015 року не може автоматично спричинити визнання незаконним рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради.
Акцентує увагу на тому, що оскільки рішення, на підставі якого ОСОБА_1 отримав у власність спірну земельну ділянку, не визнавалось недійсним чи підробленим, відсутні підстави стверджувати про незаконність набуття права власності на оспорювану земельну ділянку.
Крім того, посилається на те, що судами не застосовано вимоги чинного законодавства та численну практику Верховного Суду щодо того, що поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим. Зважаючи на той факт, що у поданій позовній заяві інше коло учасників, інший предмет, підстава позову та способи захисту, строк позовної давності був пропущений уже станом на момент подання позовної заяви. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень. У порушення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор фактично здійснює представництво інтересів Державного агентства лісових ресурсів України, яке, в свою чергу, не мало права на звернення за захистом інтересів, оскільки не є власником лісів та до його компетенції не входить регулювання земельних відносин.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати від 03 грудня 2025 року у справі № 354/599/15-ц (провадження № 61-2992св25) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 23 грудня 2025 року у справі
№ 354/601/15-ц (провадження № 61-1868св25).
У справах № 354/599/15-ц, № 354/601/15-ц Верховний Суд, вирішуючи питання щодо обґрунтованості висновків судів про поважність причин пропуску позовної давності, зазначив, що цивільний позов прокурора безпосередньо випливає з цивільного позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» про стягнення завданих збитків, який був весь час предметом судового розгляду в рамках кримінального провадження та залишений без розгляду постановою суду від 04 березня 2015 року, і має по суті однакову мету.
У цих справах Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що до 04 березня 2015 року у прокурора не було визначених законодавством підстав для звернення до суду з вказаним позовом в інтересах держави, і такі підстави виникли лише після залишення позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» без розгляду постановою Галицького районного суду
Івано-Франківської області від 04 березня 2015 року, якою закрито кримінальну справу, та незвернення впродовж шести місяців з відповідним позовом до суду ні зазначеного підприємства, ні Державного агентства лісових ресурсів України, що давало вагомі підстави прокурору вважати про наявність загрози порушення інтересів держави.
Тому, оскільки існували об'єктивні обставини, які унеможливили звернення прокурора до суду з цим позовом раніше, а саме відсутність підстав, визначених законодавством для звернення прокурора до суду з позовною заявою в інтересах держави, тому причини пропуску позовної давності є поважними.
Натомість Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вже зазначав про відсутність поважних причин пропуску позовної давності у справах за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (постанова від 09 грудня 2020 року у справі № 354/619/15-ц (провадження № 61-5843св19)).
У спірних правовідносинах ключовим питанням є те, чи вказані прокурором підстави є поважними причинами пропуску позовної давності на звернення до суду з позовом в інтересах держави.
На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, позов у кримінальному провадженні та позов у справі, що переглядається, не є тотожними. Ці позови мають різний предмет (стягнення завданих збитків державі та витребування земельних ділянок) та пред'явлені різними суб'єктами (ДП «Ворохтянське лісове господарство» та державою). Тобто, пред'явлений ДП «Ворохтянське лісове господарство» у рамках кримінального провадження позов про стягнення завданих збитків державі жодним чином не перешкоджав прокурору звернутися з позовом про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільноговважає, що залишення позову ДП «Ворохтянське лісове господарство» без розгляду та незвернення впродовж шести місяців з відповідним позовом до суду ні державного підприємства, ні Державного агентства лісових ресурсів України не є поважними причинами в розумінні частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
З огляду на наведене, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати від 03 грудня 2025 року у справі № 354/599/15-ц (провадження
№ 61-2992св25) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 23 грудня 2025 року у справі № 354/601/15-ц (провадження
№ 61-1868св25),та формулювання висновку про те, що:
тлумачення частини п'ятої статті 267 ЦК України свідчить що під поважними причинами пропуску позовної давності слід розуміти такі обставини, що з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.
Позов у кримінальному провадженні та позов у справі, що переглядається, не є тотожними. Ці позови мають різний предмет (стягнення завданих збитків державі та витребування земельних ділянок) та пред'явлені різними суб'єктами (ДП «Ворохтянське лісове господарство» та державою). Тобто, пред'явлений ДП «Ворохтянське лісове господарство» у рамках кримінального провадження позов про стягнення завданих збитків державі жодним чином не перешкоджав прокурору звернутися з позовом про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність
у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
З урахуванням наведеного, справа підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Прийняти до розгляду справу № 354/625/15 за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до відповідачів Поляницької сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа - Державне підприємство «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Жарський Тарас Володимирович, на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 17 липня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня
2025 року.
Призначити справу № 354/625/15 до розгляду Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є. В. Синельников
Судді: А. І. Грушицький
А. Ю. Зайцев
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська