08 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/862/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіток Груп"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 (головуюча - Тищенко О. В., судді: Кравчук Г. А., Сибіга О. М.) і рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2025 (суддя Смірнов О. Г.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Державним експортно-імпортний банк України"
до: (1) Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс", (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіток Груп"
про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна.
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Позивач, АТ "Укрексімбанк") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс" (далі - Відповідач-1, Об'єднання "Агрокомплекс") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіток Груп" (далі - Відповідач-2, Товариство "Селіток Груп"), в якому просило визнати недійсним, складений Відповідачами акт приймання-передачі нерухомого майна, а саме садового будинку, розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Козинська селищна рада, база відпочинку "Червона Рута", буд. 5.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ "Укрексімбанк" стверджувало про те, що оспорюваний акт приймання-передачі є фраудаторним правочином, укладеним на шкоду правам Позивача (як кредитора) з метою уникнення звернення стягнення на майно Відповідача-1 (як боржника) у спірних правовідносинах.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3. Розглядаючи заявлений позов, господарський суд першої інстанції встановив, а господарський суд апеляційної інстанції перевірив, що 22.12.2017 АТ "Укрексімбанк" і Публічне акціонерне товариство "Укрпластик", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Укрпластик", уклали Генеральну кредитну угоду № 151117N4 (далі - Генеральна угода), у п. 2.1. якої передбачили, що відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди банк здійснює із позичальником кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 2.2. цієї Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитних договорів, які укладаються за домовленістю Сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди.
4. Положеннями пп. 2.2.1 Генеральної угоди передбачено, що ліміт генеральної угоди - 13 900 000, 00 дол. США.
5. Ліміт Генеральної угоди поширюється на кредитні договори, які будуть укладені в межах Генеральної угоди та включені до Додатка 1 до Генеральної угоди протягом її дії, а також кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою, які є відповідними додатками до генеральної угоди згідно з Додатком 1 до Генеральної угоди.
6. 22.12.2017 з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Генеральною угодою з усіма чинними договорами, укладеними в рамках цієї Генеральної угоди, АТ "Укрексімбанк" (як кредитор), Об'єднання "Агрокомплекс" (як поручитель) і Публічне акціонерне товариство "Укрпластик" (як позичальник), уклали договір поруки № 151117Р2 (далі - Договір поруки), відповідно до п. 2.1 якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком за своєчасне виконання позичальником основного зобов'язання в повному обсязі.
7. У пп. 3.1.1 Договору поруки сторони погодили, що банк має право у випадках невиконання або неналежного виконання позичальником або правонаступниками позичальника основного зобов'язання або його частини вимагати виконання цього зобов'язання або його частини у поручителя як у солідарного боржника.
8. В п. 8.1 Договору поруки сторони передбачили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, а також скріплення відбитками печаток сторін і діє 121 місяць з дати набуття ним чинності. Порука за договором поруки виникає з моменту набуття чинності договором поруки та припиняється через 121 місяць з дати набуття договором поруки чинності. У випадках продовження строку кредитування за кредитним договором, зазначеного у пп. 1.1.1 договору поруки, строк дії поруки за договором поруки вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за кредитним договором (укладення додаткових угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за договором поруки не вимагається).
9. 24.12.2020 Господарський суд міста Києва своїм рішенням у справі № 910/11067/20 солідарно стягнув з Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" та Об'єднання "Агрокомплекс" на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість за кредитним договором № 151117К15 від 22.12.2017, кредитним договором № 151117К16 від 22.12.2017, іпотечним договором № 151117Z50 від 22.12.2017 та договором застави № 151117Z51 від 22.12.2017, укладеними в рамках Генеральної угоди у розмірі 14 646 941, 50 дол. США та 30 206 820, 60 грн. Також стягнув з Об'єднання "Агрокомплекс" на користь АТ "Укрексімбанк" 367 850, 00 грн витрат по сплаті судового збору.
10. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.04.2023 вказане рішення місцевого господарського суду залишив без змін.
11. 08.08.2023 на виконання рішення від 24.12.2020 у справі № 910/11067/20, Господарський суд міста Києва видав судові накази про стягнення з Об'єднання "Агрокомплекс" заборгованості за кредитом та судового збору.
12. 25.09.2023 приватна виконавиця виконавчого округу Запорізької області Білецька К. О. відповідною постановою відкрила виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у справі за судовим наказом № 910/11067/20 від 08.08.2024. Цього ж дня приватна виконавиця відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення судового збору і за судовим наказом № 910/11067/20 від 08.08.2024. Після цього виконавчі провадження № НОМЕР_2 і № НОМЕР_1 приватна виконавиця об'єднала у зведене виконавче провадження № НОМЕР_3.
13. Під час проведення виконавчих дій приватна виконавиця з'ясувала, що у 2021 році Об'єднання "Агрокомплекс" здійснило відчуження нерухомого майна.
14. Зокрема, 25.09.2023 приватна виконавиця отримала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із якого вбачається, що Об'єднання "Агрокомплекс" на підставі акта № 1 приймання-передачі нерухомого майна від 09.06.2021 передало у власність Товариства "Селіток Груп" у якості вкладу до статутного капіталу нерухоме майно: садовий будинок, загальною площею 140,3 кв.м., житловою площею 76,9 кв.м., розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, селищна рада Козинська, база відпочину "Червона Рута", буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1232696832231) вартістю 941 000, 00 грн з урахуванням ПДВ.
15. Водночас наказ Господарського суду міста Києва № 910/11067/20 від 08.08.2024, який виданий на виконання рішення про стягнення боргу не виконано.
16. Суди попередніх інстанції у цій частині встановили, що 28.04.2021 були проведені загальні збори акціонерів Об'єднання "Агрокомплекс". Відповідно до порядку денного загальні збори розглянули, зокрема, такі питання:
11. Про затвердження ринкової вартості майна Об'єднання "Агрокомплекс".
12. Про заснування (створення) та участь Об'єднання "Агрокомплекс" в юридичній особі.
13. Про надання згоди на вчинення Об'єднанням "Агрокомплекс" значного правочину, щодо вчинення якого заінтересованість.
17. За результатом розгляду вказаних питань порядку денного були ухвалені відповідні рішення, які оформлені протоколом № 2 річних загальних зборів акціонерів Об'єднання "Агрокомплекс" від 28.04.2021.
18. Так, з одинадцятого питання порядку денного загальні збори прийняли рішення затвердити ринкову вартість майна Об'єднання "Агрокомплекс" викладену у Звіті про незалежну оцінку майна (дати завершення складання звіту 06.04.2021 року) садового будинку, розташованого за адресою: Київська область, Обухівський район, с/р Козинська, база відпочинку "Червона Рута", буд. 5, загальною площею 140,3 кв.м., житловою площею 76,9 кв.м. в розмірі 1 880 000,00 грн без урахування ПДВ.
19. З дванадцятого питання порядку денного прийнято рішення заснувати юридичну особу Товариство "Селіток Груп" з місцезнаходженням м. Київ, вул. Братська, буд. 6 та з основним видом діяльності КВЕД 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Визначено, що Об'єднання "Агрокомплекс" виступить єдиним засновником (учасником) новостворюваного Товариства "Селіток Груп". Встановлено, що розмір статутного капіталу новостворюваного товариства складатиме 942 000, 00 грн. Вкладом Об'єднання "Агрокомплекс" до статутного капіталу новостворюваного Товариства "Селіток Груп" буде наступне майно: акції прості іменні ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" у кількості 90 983 077 штук загальною вартістю 1000, 00 грн та садовий будинок, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с/р Козинська, база відпочинку "Червона Рута", буд. 5, вартістю 941 000, 00 грн з урахуванням ПДВ. Визначено, що директором новоствореного товариства буде призначено громадянина України ОСОБА_1 . Затверджено проєкт Статуту новоствореного Товариства "Селіток Груп". Уповноважено ОСОБА_2 на участь від імені Об'єднання "Агрокомплекс" в загальних зборах учасників новостворюваного Товариства "Селіток Груп" з усіма правами засновника. Уповноважено ОСОБА_2 вчинити необхідні дії щодо державної реєстрації Товариства "Селіток Груп". Генеральному директору Об'єднання "Агрокомплекс" доручено вчинити всі необхідні дії для створення Товариства "Селіток Груп".
20. З тринадцятого питання порядку денного прийнято рішення надати попередню згоду на вчинення Об'єднанням "Агрокомплекс" значного правочину та правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, а саме: укладення з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі новоствореного Товариства "Селіток Груп" номінальною вартістю 942 000, 00 грн, що складатиме 100% статутного капіталу товариства стосовно її продажу за ціною не вище 942 000,00 грн. Уповноважено Генерального директора Об'єднання "Агрокомплекс" на укладання та підписання договору, зазначеного в п. 1 рішення з тринадцятого питання порядку денного.
21. 08.06.2021 рішенням засновника Об'єднання "Агрокомплекс" № 08/06/2021 створено юридичну особу Товариство "Селіток Груп" з місцезнаходженням м. Київ, вул. Братська, буд. 6. Також, вказаним рішенням визначено статутний капітал цього товариства у розмірі 942 000, 00 грн, вкладом Об'єднання "Агрокомплекс" до якого буде наступне майно: садовий будинок, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с/р Козинська, база відпочинку "Червона Рута", будинок 5, вартістю 941 000,00 грн з урахуванням ПДВ.
22. 09.06.2021 Об'єднання "Агрокомплекс" і Товариство "Селіток Груп" склали та підписали акт № 1 приймання-передачі нерухомого майна, яке передається Товариству "Селіток Груп" у якості вкладу до статутного капіталу.
23. Відповідно до вказаного акта Об'єднання "Агрокомплекс" передало, а Товариство "Селіток Груп" прийняло у власність нерухоме майно: садовий будинок, розташований за адресою: Київська обл. Обухівський р., сщ/рада Козинська, база відпочинку "Червона Рута", буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1232696832231) вартістю 941 000, 00 грн з урахуванням ПДВ (надалі - Нерухоме майно). Нерухоме майно належить Об'єднання "Агрокомплекс" на підставі Договору купівлі-продажу від 12.05.1997 р. між Українським відділенням Всесвітньої лабораторії та Об'єднанням "Агрокомплекс" (номер запису про право власності: 20123796). Вартість нерухомого майна складає: 941 000, 00 грн з урахуванням ПДВ. Нерухоме майно приймається у власність Товариства "Селіток Груп" у якості вкладу Об'єднання "Агрокомплекс" до статутного капіталу.
24. На підставі вказаних документів Товариство "Селіток Груп" здійснило державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме, садовий будинок, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, селищна рада Козинська, база відпочину "Червона Рута", буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1232696832231).
25. Поряд з цим, 11.06.2024 Господарський суд Запорізької області відповідною ухвалою, яку 28.01.2025 Центральний апеляційний господарський суд у справі № 908/825/21 залишив без змін, затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, а банкрута - Приватне акціонерне товариство "Укрпластик" (код ЄДР 00203588) ліквідував.
26. Як вже зазначалося, звертаючись до місцевого господарського суду з позовом у цій справі АТ "Укрексімбанк" стверджувало про те, що означений акт приймання-передачі є фраудаторним правочином, укладеним на шкоду правам Позивача (як кредитора) з метою уникнення звернення стягнення на майно Відповідача-1 (як боржника) у спірних правовідносинах.
27. А тому, у позові АТ "Укрексімбанк" просило суд визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна - садового будинку, розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, селищна рада Козинська, база відпочину "Червона Рута", буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1232696832231) за № 1 від 09.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком Олексієм Григоровичем, зареєстрований в реєстрі за № 2392, 2393 який укладено між Об'єднанням "Агрокомплекс" і Товариством "Селіток груп".
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
28. Виходячи з наведених обставин, Господарський суд Київської області рішенням від 14.08.2025 позов АТ "Укрексімбанк" задовольнив повністю. Визнав недійсним оспорюваний акт приймання-передачі нерухомого майна № 1 від 09.06.2021, укладений Відповідачами.
29. Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд погодився з відповідними доводами Позивача про те, що оспорюваний акт приймання-передачі є фраудаторним правочином та пояснив, що за встановлених обставин справи Відповідачі очевидно діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного Відповідачу-1 майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника у спірних правовідносинах.
30. Суд окремо відмітив, що факт ліквідації боржника за основним зобов'язанням (Приватного акціонерного товариства "Укрпластик") з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за основним зобов'язанням не є підставою для припинення поруки, адже кредитор за основним зобов'язанням (АТ "Укрексімбанк") до внесення запису до відповідного реєстру про припинення боржника реалізував своє право на стягнення заборгованості з поручителя, пред'явивши до нього позов.
31. Переглянувши цю справу в апеляційному порядку, Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову від 21.01.2026, згідно з якою мотивувальну частину рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2025 та пункти l, 3, 4 резолютивної частини цього рішення залишив без змін. Пункт 2 резолютивної частини рішення місцевого господарського суду виклав в такій редакції:
"Визнати недійсним правочин, оформлений Актом приймання-передачі нерухомого майна садового будинку, розташованого за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, селищна рада Козинська, база відпочинку "Червона Рута", буд. 5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1232696832231) за № 1 від 09.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченком Олексієм Григоровичем, зареєстрований в реєстрі за № 2392, 2393 який укладено між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Агрокомплекс" (ідентифікаційний код 13669236) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селіток груп" (ідентифікаційний код 44326751)".
32. Апеляційний господарський суд повністю погодився з позицією господарського суду першої інстанції по суті спору. Означена ж зміна судового рішення обумовлена висновками суду апеляційної інстанції про те, що визнанню недійсним у спірних правовідносинах підлягає кінцевий результат комплексу дій з передачі майна до складу статутного капіталу Товариства "Селіток Груп", тобто правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна від 09.06.2021, а не сам акт приймання-передачі.
Касаційна скарга
33. Не погодившись із рішенням і постановою судів попередніх інстанцій, Товариство "Селіток Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та увалити нове рішення про відмову у позові.
Узагальнені доводи касаційної скарги
34. Підставами касаційного оскарження рішення і постанови судів попередніх інстанцій Відповідач-2 визначив приписи пунктів 1 і 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
35. Обґрунтовуючи наявність вказаних підстав, скаржник стверджує про те, що при ухваленні оскаржених рішення і постанови суди неправильно застосовували та порушили норми матеріального та процесуального права (статтю 58 Конституції України, статті 3, 5, 12, 328, 559, 609 Цивільного кодексу України, статті 64, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 4, 5, 236, 240, 275 ГПК України), а також:
- суди обох інстанцій не врахували висновків Верховного Суду України щодо правильного застосування приписів статей 559, 609 Цивільного кодексу України (про припинення забезпеченого зобов'язання у зв'язку із ліквацією боржника та про припинення у зв'язку із цим поруки), викладених у постановах 07.11.2012 у справі № 6-129цс12 та від 11.90.2013 у справі № 6-57цс13;
- необхідно відступити від врахованого судом попередньої інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.05.2018 у справі № 756/15191/14-ц (щодо чинності поруки у випадку звернення кредитора за основним зобов'язанням до суду про стягнення заборгованості з поручителя до (ліквідації) припинення боржника за основним зобов'язанням), адже такий висновок суперечить природі поруки як додаткового зобов'язання, перетворюючи її у самостійне зобов'язання та сприяє зміні обсягу відповідальності поручителя.
36. Скаржник узагальнено пояснює, що спірні правовідносини виникли у 2017 році на підставі Договору поруки, укладеного з метою виконання Генеральної угоди. Але суди попередніх інстанцій не врахували, що вказаний Договір поруки є припиненим відповідно до положень частини першої статті 559 Цивільного кодексу України (у редакції Кодексу, чинній на момент виникнення правовідносин), оскільки зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" вважаються погашеними у процедурі банкрутства, що відповідає частині сьомій статті 64, частині другій статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства, а також зобов'язання цього товариства є припиненими згідно зі статтею 609 Цивільного кодексу України (у зв'язку з ліквідацією боржника). Враховуючи похідний характер Договору поруки, він не може існувати окремо від основного зобов'язання. Товариство "Селіток Груп" є добросовісним набувачем спірного майна, а оспорюваний правочин вчинений з метою настання правових наслідків, відтак означене товариство не повинно нести тягар за вчинення іншими особами неправомірних дій.
37. Поряд з цим, скаржник підкреслює, що суд апеляційної інстанції проголосив резолютивну частину постанови, яка не відповідає її змісту у складеному повному рішенні. Також наголошує, що апеляційний суд змінив резолютивну частину рішення місцевого суду, однак мотивувальну залишив без змін, що свідчить про внутрішню суперечність ухваленої постанови.
Узагальнені доводи інших учасників справи
38. АТ "Укрексімбанк" надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому з доводами Відповідача-2 не погоджується, вважає їх безпідставними та формальними. Наполягає на законності та обґрунтованості оскаржених рішення і постанови судів попередніх інстанцій і у зв'язку з цим у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, рішення і постанову - залишити без змін.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
39. Верховний Суд ухвалою від 09.03.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства "Селіток Груп" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 і рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2025 у даній справі з підстав касаційного оскарження, передбачених у пунктах 1 і 4 частини другої статті 287 ГПК України.
40. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
41. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
42. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Зелена Н. Ю.) і Відповідача-2 (Бондар-Дякуновська О. Г.), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи щодо дотримання судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
43. Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога АТ "Укрексімбанк" про визнання недійсним, складеного між Об'єднанням "Агрокомплекс" і Товариством "Селіток Груп" акта приймання-передачі спірного нерухомого майна з підстав його фраудаторності, а саме вчинення на шкоду Позивачеві з метою унеможливлення звернення стягнення на це майно в процедурі виконання судового рішення.
44. Щодо правової природи акта приймання-передачі майна до складу статутного капіталу товариства колегія суддів Касаційного господарського суду звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.12.2024 у справі № 916/379/23 та зазначає, що залежно від установлених судами обставин конкретної справи документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
45. Встановлення правової природи акта приймання-передачі - це питання дослідження як його змісту, так і інших доказів, наявних у матеріалах справи. Висновок із цього приводу в разі його необхідності для вирішення справи повинен робити суд у межах кожної окремої справи.
46. Таким чином, суд досліджує акт у кожному конкретному випадку та надає йому оцінку залежно від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи створює він юридичні наслідки.
47. У спірних правовідносинах акт приймання-передачі нерухомого майна до складу статутного капіталу Товариства "Селіток Груп" підписано на підставі рішень загальних зборів учасників Об'єднання "Агрокомплекс" і Товариства "Селіток Груп". Акт приймання-передачі нерухомого майна підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт переходу права власності на нерухоме майно. Двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін правочину на набуття певних цивільних прав та обов'язків.
48. Рішення загальних зборів учасників двох товариств та акт приймання-передачі, оформлений між ними, утворюють завершений юридичний склад, наявність якого є необхідною і достатньою підставою для виникнення права власності на спірне нерухоме майно у товариства, якому це майно передається як внесок до статутного капіталу.
49. Результатом вчинення комплексу дій з передачі майна до складу статутного капіталу Товариства "Селіток Груп" є правочин, оформлений у цьому випадку актом приймання-передачі нерухомого майна від 09.06.2021.
50. Отже, у спірних правовідносинах сторони вчинили правочин, внаслідок якого право власності на нерухоме майно перейшло від одного товариства до іншого. Рішенням загальних зборів Об'єднання "Агрокомплекс" і Товариства "Селіток Груп" виражено волю товариств, яку в подальшому реалізовано підписанням уповноваженими особами товариств акта приймання-передачі. Рішення загальних (установчих) зборів учасників товариства є актом ненормативного характеру органу управління юридичної особи.
51. Таким чином, як цілком обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, у даному випадку може бути оскаржений та визнаний недійсним кінцевий результат комплексу дій з передачі майна до складу статутного капіталу Товариства "Селіток Груп" - правочин, оформлений актом приймання-передачі нерухомого майна від 09.06.2021.
52. В частині ж заявленого дефекту означеного правочину, колегія суддів Касаційного господарського суду враховує, що фраудаторні правочини - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципу добросовісності, закріпленого у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов'язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цим кредиторам.
53. Мета таких правочинів в момент їх укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку. Основною метою фраудаторних правочинів є отримання певної користі шляхом шахрайства, обману або зловживання довірою.
54. Фраудаторними правочинами є правочини, що завдали шкоди боржнику (як приклад, договір з метою виведення майна).
55. Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.10.2022 у справі № 904/624/19 дійшов висновку про те, що фраудаторний договір може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення його вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов'язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна).
56. Категорія фраудаторності у процедурі виконавчого провадження спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредитором, зважаючи, що частина друга статті 96 Цивільного кодексу України вимагає, щоб юридична особа відповідала за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов'язку перед кредитором.
57. Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили.
58. Зловживання правом і використання приватноправового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) "використовувала / використовували право на зло"; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки є певним станом, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів / умов безпосередньо залежить від дій іншої особи, інша особа може перебувати в конкретних правовідносинах із цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувати); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває в правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття і здійснення; особа не вперше перебуває в цих правовідносинах чи ці правовідносини є тривалими або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).
59. Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
60. Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
61. Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
62. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 зазначено, що в юридичній науці та судовій практиці договори, дії, бездіяльність та рішення органів, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору і така мета досягнута, називають фраудаторними. Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такий, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
63. Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом). (див. постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), від 22.09.2022 у справі № 902/858/15 , від 19.01.2023 у справі № 925/1248/21 (925/111/22), від 16.02.2023 у справі № 903/877/20 (903/150/22), від 19.04.2023 у справі № 912/2007/18).
64. Правочин не має вчинятись з метою заподіяти зло (тобто здійснити зловживання правом) і втілювати цей намір. Інакше такий правочин має кваліфікуватись судами як фраудаторний та, за наявності відповідної позовної вимоги, має бути визнаний недійсним.
65. У силу гнучкості та різноманіття цивільних правовідносин вичерпний та закритий перелік обставин, за яких той чи інший правочин слід вважати фраудаторним, відсутній. Натомість Верховний Суд напрацював перелік обставин, які окремо або в сукупності можуть враховуватися при оцінці правочину як фраудаторного. Остаточну кваліфікацію певного правочину як фраудаторного повинен здійснювати суд в кожній конкретній справі виходячи із встановлених обставин.
66. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 зазначено, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають добросовісно виконувати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
67. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.
68. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.
69. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані, зі зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
70. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.
71. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
72. Яке вже зазначалося в ході розгляду цієї справи суди встановили, що 24.12.2020 Господарський суд міста Києва своїм рішенням у справі № 910/11067/20 солідарно стягнув з Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" та Об'єднання "Агрокомплекс" на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість за кредитним договором № 151117К15 від 22.12.2017, кредитним договором № 151117К16 від 22.12.2017, іпотечним договором № 151117Z50 від 22.12.2017 та договором застави № 151117Z51 від 22.12.2017, укладеними в рамках Генеральної угоди у розмірі 14 646 941, 50 дол. США та 30 206 820, 60 грн. Також стягнув з Об'єднання "Агрокомплекс" на користь АТ "Укрексімбанк" 367 850, 00 грн витрат по сплаті судового збору.
73. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.04.2023 вказане рішення місцевого господарського суду залишив без змін.
74. Водночас Об'єднання "Агрокомплекс" будучи достеменно обізнаним про наявність судового рішення у справі № 910/11067/20, яке на той час переглядалось судом апеляційної інстанції, без будь-якої раціональної причини здійснило відчуження спірного нерухомого майна на користь створеного ним же Товариства "Селіток Груп".
75. За обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій зазначені дії Відповідача-1 свідчать про його намір позбутись власних майнових активів, завдяки яким він міг виконати грошові зобов'язання з виплати Позивачеві боргу.
76. Крім цього, згідно з протоколом № 2 річних загальних зборів акціонерів Об'єднання "Агрокомплекс" від 28.04.2021 за результатом розгляду питань порядку денного загальними зборами затверджено ринкову вартість спірного садового будинку у розмірі 1 880 000,00 грн без урахування ПДВ.
77. Разом з тим, цим же рішенням загальних зборів вирішено створити Товариство "Селіток Груп" та передати до статутного фонду вказаний садовий будинок вартістю вже 941 000,00 грн з урахуванням ПДВ.
78. В подальшому, Об'єднання "Агрокомплекс" відчужило вказаний будинок за ціною саме 941 000, 00 грн, передавши його по оспорюваному акту приймання-передачі до статутного фонду Товариства "Селіток Груп".
79. Тобто, як знову ж таки цілком підставно відмітили суди попередніх інстанцій, внесення спірного нерухомого майна Відповідачем-1 до статутного фонду Відповідача-2 було здійснено за ціною, яка в 2 рази нижча, ніж його ринкова вартість.
80. Більше того, приймаючи рішення про створення нового товариства, Відповідач-1 вже мав намір відчужити частку у новоствореному товаристві, для чого одразу на загальних зборах в квітні 2021 року було розглянуто питання № 13 порядку денного та вирішено надати попередню згоду на вчинення значного правочину та правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, а саме укладення з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі новоствореного Товариства "Селіток Груп" номінальною вартістю 942 000, 00 грн, що складатиме 100% статутного капіталу товариства.
81. Пізніше Об'єднання "Агрокомплекс" передало права учасника Товариства "Селіток Груп" ОСОБА_3 , яка з 23.02.2023 є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником цього товариства. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірний садовий будинок є єдиним об'єктом нерухомого майна, який перебуває у власності Відповідача-2.
82. Водночас матеріали цієї справи не містять доказів погашення заборгованості Відповідачем-1 перед Позивачем за рахунок отриманих від продажу частки в статутному капіталі Відповідача-2 коштів.
83. Поряд з цим, оскільки згідно з рішенням загальних зборів Об'єднання "Агрокомплекс" від 28.04.2021, а також рішенням Товариства "Селіток Груп" № 08/06/2021 від 08.06.2021 єдиним засновником останнього станом на дату його заснування (створення) був саме Відповідач-1, очевидно, що на момент відчуження спірного нерухомого майна Об'єднання "Агрокомплекс" і Товариство "Селіток Груп" були пов'язаними юридичними особами.
84. Положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
85. Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
86. Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речові права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння.
87. Як вже зазначалось, договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати сплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад пов'язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.
88. При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (див. постанову Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17).
89. Суди попередніх інстанцій з'ясували, що відповідно до листа приватної виконавиці Білецької К. О. станом на 17.03.2025 у Відповідача-1 відсутні грошові кошти на рахунках, а також відсутні зареєстровані права власності на будь-яке рухоме та нерухоме майно.
90. Таким чином, сукупність наведених обставин та досліджених доказів дала судам попередніх інстанцій обґрунтовані підстави для висновку про те, що у спірних правовідносинах Відповідачі діяли недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, зокрема Позивача, оскільки відчуження належного Об'єднанню "Агрокомлекс" майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення на його майно як боржника.
91. Звідси їх висновок про фраудаторність оспорюваного у цій справі правочину є підставним та правомірним, за цим і визнання його недійсним на підставі пункту 6 частини першої статті 3, частин першої - четвертої статті 13, частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України відбулося з правильним застосуванням цих норм матеріального права та з урахуванням релевантної практики Верховного Суду.
92. Щодо тверджень скаржника про те, що суди помилково не застосували до спірних правовідносин положення статей 559, 609 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення цих правовідносин (22.12.2017), колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає наступне.
93. Відповідно до встановлених обставин цієї справи, Господарський суд міста Києва рішенням від 24.12.2020 у справі № 910/11067/20 солідарно стягнув з Приватного акціонерного товариства "Укрпластик" та Об'єднання "Агрокомплекс" на користь АТ "Укрексімбанк" заборгованість за кредитними договорами, іпотечним договором, договором застави, укладеними в рамках Генеральної угоди у розмірі 14 646 941, 50 дол. США та 30 206 820, 60 грн, а також суд стягнув з Об'єднання "Агрокомплекс" на користь АТ "Укрексімбанк" 367 850, 00 грн витрат по сплаті судового збору.
94. Північний апеляційний господарський суд постановою від 12.04.2023 вказане рішення місцевого господарського суду залишив без змін.
95. Разом з цим, згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.06.2024 (28.01.2025 залишена без змін Центральним апеляційним господарським судом) у справі № 908/825/21 було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, а самого банкрута - Приватне акціонерне товариство "Укрпластик" ліквідовано.
96. Частина п'ята статті 559 Цивільного кодексу України чітко приписує, що ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання.
97. Стаття 559 Цивільного кодексу України доповнена частиною п'ятою відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 № 2478-VIII та введена в дію з 04.11.2018.
98. При цьому, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2478-VIII цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
99. Більше того, Верховний Суд вже неодноразово висновував, що припинення основного зобов'язання внаслідок запровадження процедури ліквідації юридичної особи-боржника за цим зобов'язанням не припиняє дійсної поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи-боржника.
100. Зокрема, в постанові 18.12.2019 у справі № 750/2697/14 Верховний Суд зазначив, що частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України).
101. Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 Цивільного кодексу України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, зокрема і застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
102. Припинення основного зобов'язання внаслідок ліквідації юридичної особи-боржника за цим зобов'язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи-боржника.
103. Наявний чинний запис про ліквідацію чи припинення юридичної особи-боржника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не свідчить про припинення основного зобов'язання та договорів поруки, оскільки моментом реалізації кредитором права на захист порушеного права є звернення до суду із позовом до моменту ліквідації боржника.
104. При укладенні договору поруки поручитель приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником, у тому числі й ті, що виникають унаслідок припинення боржника з його подальшим виключенням із реєстру. Оскільки покладення на особу, яка забезпечує виконання зобов'язання, цих ризиків відбулося за договором, укладеним поручителем саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка забезпечує виконання зобов'язання, і після припинення боржника (юридичної особи). Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка забезпечує виконання зобов'язання, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути окремо урегульовано в договорі між нею і кредитором.
105. Факт ліквідації боржника за основним зобов'язанням з унесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за основним зобов'язанням не є підставою для припинення поруки, якщо кредитор за основним зобов'язанням до внесення запису до відповідного реєстру про припинення боржника (юридичної особи) реалізував своє право на стягнення заборгованості з поручителя, пред'явивши до нього позов.
106. Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 756/15191/14-ц, яку врахував суд апеляційної інстанції у даній справі. Також ця позиція відображена і у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/9943/17.
107. Таким чином, з огляду на приписи пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2478-VIII, а також враховуючи, що у справі, яка переглядається, право на стягнення з поручителя заборгованості було реалізоване кредитором до ліквідації боржника, законим і обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що то ліквідація такого боржника не свідчить про припинення зобов'язання поручителя.
108. З цих же міркувань доводи скаржника про те, що припинення як основного зобов'язання, так і Договору поруки між сторонами цієї справи відбулося на підставі норм, чинних на момент виникнення зобов'язань, а саме 22.12.2017, які передбачають припинення поруки та основного зобов'язання у зв'язку з ліквідацією боржника, а також доводи, що до спірних правовідносин має бути застосована стаття 58 Конституції України та стаття 5 Цивільного кодексу України, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються як безпідставні.
109. Обґрунтованих мотивів для відступу від врахованих судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду із постанови від 23.05.2018 у справі № 756/15191/14-ц, подана касаційна скарга не містить, колегія суддів таких мотивів також не вбачає, а тому заявлену підставу для касаційного оскарження рішення і постанови судів попередніх інстанцій, передбачену у пункті 2 частини другої статті 287 ГПК України, визнає недоведеною.
110. В свою чергу доводи касаційної скарги про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій у цій справі правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 11.09.2013 у справі №6-57цс13 та від 07.11.2012 у справі № 6-129цс12, щодо припинення поруки у зв'язку з припиненням забезпеченого нею основного зобов'язання, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки Верховний Суд України відступив від раніше викладених ним висновків у постанові від 29.03.2017 у справі № 6-2013цс16 та зазначив, що припинення основного зобов'язання не припиняє поруки у разі реалізації кредитором свого права на стягнення заборгованості до припинення основного боржника. Така правова позиція надалі послідовно підтримується і Верховним Судом, відтак заявлена у касаційній скарзі підстава, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України у даному випадку також відсутня.
111. Щодо ж інших доводів касаційної скарги, то вони підставами касаційного оскарження взагалі не обґрунтовані. Більше того, відповідно до частини другої статті 311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
112. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даної постанови є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
113. Учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
114. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
115. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
116. Під час касаційного розгляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування чи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Оскаржені рішення і постанова ухвалені за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, колегія суддів Касаційного господарського суду, не вбачає.
Судові витрати
117. За результатами касаційного провадження судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
За таких обставин, керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Селіток Груп" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2026 і рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2025 у справі № 911/862/25 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.