08 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 912/2122/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - ОСОБА_1 , Ружицького О.М.,
відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2025 (головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.), рішення від 18.03.2024 та додаткове рішення від 03.04.2024 Господарського суду Кіровоградської області (суддя Тимошевська В.В.)
та касаційну скаргу ОСОБА_1
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2026 (головуючий - Верхогляд Т.А., судді - Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.)
у справі №912/2122/23
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 118"
про визнання недійсним рішення та заборону вчиняти певні дії,
Короткий зміст позовних вимог.
1. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Соборний 118" (далі - ОСББ "Соборний 118"), в якій просила, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:
- визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Соборний 118" від 21.05.2023 про підтвердження рішення від 30.08.2020 про створення ОСББ "Соборний 118", підтвердження затвердження статуту ОСББ "Соборний 118", прийнятого 30.08.2020, обрання правління та ревізійної комісії ОСББ "Соборний 118";
- заборонити ОСББ "Соборний 118" здійснювати утримання, обслуговування, ремонт та управління будинком АДРЕСА_1 .
2. В обґрунтування підстав позову позивачка зазначає, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/2853/21 визнано недійсним всі рішення установчих зборів, у тому числі про створення ОСББ "Соборний 118", а тому жодних органів управління відповідача не існує, як і самого ОСББ. Також зазначає, що рішенням вказаного суду від 03.01.2022 у справі №912/1326/22 визнано недійсним рішення про обрання головою правління ОСББ "Соборний 118" ОСОБА_2 , що виключає можливість здійснення такою особою повноважень, а вчинені ним правочини є такими, що вчинені без повноважень. У зв'язку з викладеним, позивачка вважає, що відповідач не може проводити свою діяльність через відсутність рішення про створення ОСББ, а його подальші рішення прийняті без належної правової підстави. Внаслідок вказаного, позивачка вважає порушеними її права як співвласника багатоквартирного будинку.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
3. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), 10.12.2020 здійснено державну реєстрацію юридичної особи ОСББ "Соборний 118" (код 44042846), номер запису 1009341020000000015. Актуальний стан - зареєстровано.
4. ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до ОСББ "Соборний 118" про визнання недійсним рішення та ліквідацію юридичної особи.
5. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.02.2020 у справі №912/2853/21 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 від 30.08.2020, оформлене протоколом №1. У задоволені позову в частині скасування державної реєстрації ОСББ "Соборний 118" відмовлено.
6. Рішення суду набрало законної сили 15.03.2022.
7. Відомості щодо вказаного рішення суду внесено до ЄДРПОУ в розділі записів щодо назви органів управління юридичної особи.
8. Відповідно до зазначеного рішення суду, згідно з питань порядку денного установчих зборів від 30.08.2020, прийнято рішення:
9. 1.Обрати голову установчих зборів ОСОБА_3 , секретаря установчих зборів ОСОБА_4 та членів лічильної комісії - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
10. 2. Створити Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ), затвердити його назву: "Соборний 118" та визначити місцезнаходження: 28008, Кіровоградська обл., м. Олександрія, пр-т. Соборний, буд. 118;
11. 3. Затвердити Статут ОСББ "Соборний 118" в запропонованій редакції;
12. 4. Обрати правління ОСББ "Соборний 118" у кількості 7 осіб, а саме: кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_7 , кв. АДРЕСА_4 ОСОБА_8 , кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_9 , кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , кв. АДРЕСА_7 ОСОБА_11 ;
13. 5. Обрати членів ревізійної комісії ОСББ "Соборний 118" у кількості 3 осіб - кв. АДРЕСА_8 ОСОБА_5 , кв. АДРЕСА_9 ОСОБА_12 , кв. АДРЕСА_10 ОСОБА_13 ;
14. 6. Надати повноваження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо підписання протоколу установчих зборів та статуту Об'єднання, ОСОБА_3 подати документи для держреєстрації Об'єднання.
15. За змістом вказаного рішення суду позов ОСОБА_1 було задоволено з підстав порушення порядку повідомлення всіх співвласників про проведення установчих зборів та порушення порядку обрахунку результатів голосування, складання протоколу не у відповідності до законодавства.
16. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.01.2023 року у справі №912/1326/22, яка також розглядалась за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Соборний 118" про визнання недійсним рішення, заборону вчиняти певні дії та ліквідацію юридичної особи, позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним рішення правління ОСББ "Соборний 118", оформлене протоколом №1 від 14.09.2020.
17. У задоволені позову щодо заборони ОСОБА_2 здійснювати повноваження голови правління та керівника ОСББ "Соборний 118" та про ліквідацію ОСББ "Соборний 118" відмовлено.
18. Рішення суду набрало законної сили 31.01.2023.
19. Відомості щодо вказаного рішення суду внесено до ЄДРПОУ в розділі записів стосовно керівника юридичної особи.
20. Відповідно до цього рішення суду встановлено, що рішенням правління ОСББ "Соборний 118", яке оформлене протоколом №1 від 14.09.2020, з порядком денним:
1. Обрання головуючого засідання правління ОСББ "Соборний 118";
2. Обрання голови правління ОСББ "Соборний 118" та заступника голови правління ОСББ "Соборний 118";
3. Обрання секретаря правління ОСББ "Соборний 118",
21. прийнято рішення обрати головуючим засідання правління ОСББ "Соборний 118" ОСОБА_3, обрати головою правління ОСББ "Соборний 118" ОСОБА_2 , заступником голови правління ОСББ "Соборний 118" ОСОБА_9 , обрати секретарем правління ОСББ "Соборний 118" ОСОБА_3
22. Вирішуючи спір у справі №912/1326/22, суд зазначив, що рішення правління ОСББ "Соборний 118" від 14.09.2020 прийнято після 30.08.2020, отже - нелегітимним органом, позаяк рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку про створення такого ОСББ та обрання правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є недійсним з 30.08.2020.
23. Щодо вимоги позивача заборонити ОСОБА_2 здійснювати повноваження голови правління та керівника ОСББ "Соборний 118", код ЄДРПОУ 44042846, а саме: виставляти рахунки про сплату внесків до ОСББ "Соборний 118" та/або житлово-комунальних послуг, забезпечувати виконання рішень правління; діяти без доручення від імені об'єднання, укладати договори і вчиняти інші правочини відповідно до раніше прийнятих рішень правління; розпоряджатися коштами об'єднання; мати право першого підпису фінансових документів об'єднання; винаймати на роботу в об'єднання працівників та звільняти їх, застосовувати до них заходи заохочення та накладати стягнення, видавати обов'язкові для працівників об'єднання накази у сфері трудових правовідносин; видавати в тому числі за рішення правління довіреності на представництво інтересів об'єднання іншим особам; відкривати та закривати рахунки об'єднання в банківських установах та інших фінансових установах; залучати кредитні кошти банків та інших фінансових установ; підписувати банківські та інші фінансові документи; відповідно до раніше прийнятих рішень правління здійснювати інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань об'єднання, суд зазначив, що визнання недійсним рішення правління ОСББ "Соборний 118" від 14.09.2020 виключає можливість здійснення гр. ОСОБА_2 повноваження голови правління та керівника ОСББ "Соборний 118", що в свою чергу не потребує додаткової заборони для такої особи при здійснені повноважень голови правління та керівника ОСББ "Соборний 118".
24. Суди з матеріалів справи №912/2122/23 установили, що 20.04.2023 відбулось засідання ініціативної групи зі скликання і проведення зборів ОСББ "Соборний 118", що оформлено протоколом №1, на якому вирішено:
1. Утворити ініціативну групу зі скликання і проведення зборів ОСББ "Соборний 118" у складі: ОСОБА_3 , власник квартири АДРЕСА_3 ; ОСОБА_14 , власник квартири АДРЕСА_5 ; ОСОБА_15 , співвласник квартири АДРЕСА_11 .
2. Затверджено план роботи ініціативної групи, серед якого підготовка, скликання та проведення зборів ОСББ 21.05.2023.
3. Затверджено порядок проведення засідань ініціативної групи.
25. 21.05.2023 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , про що оформлено протокол від 21.05.2023.
26. Відповідно до вказаного протоколу, збори проведено з таким порядком денним:
1. Обрання голови та секретаря загальних зборів.
2. Про виконання рішення суду від 11.02.2022;
3. Про підтвердження рішення від 30.08.2020 про створення ОСББ "Соборний 118".
4. Про підтвердження затвердження статуту ОСББ "Соборний 118", прийнятого 30.08.2020.
5. Обрання правління ОСББ "Соборний 118".
6. Обрання ревізійної комісії ОСББ "Соборний 118".
7. Організаційні питання щодо діяльності ОСББ.
27. Згідно з питань порядку денного прийнято рішення:
1. Обрати голову загальних зборів ОСОБА_3 , секретаря загальних зборів ОСОБА_6 .
2. Із другого питання порядку денного зазначено лише про заслуховування особи з інформацією щодо виконання рішення суду від 11.02.2022.
3. Підтверджено рішення від 30.08.2020 про створення ОСББ "Соборний 118".
4. Зазначено про результати голосування з питання про підтвердження затвердження статуту ОСББ "Соборний 118".
5. Обрано правління ОСББ "Соборний 118" у кількості 7-ми осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_16 .
6. Обрано ревізійну комісію у кількості 3-х осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 .
28. Не погодившись із рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 21.05.2023, позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила суд визнати вказане рішення недійсним, а також просила заборонити ОСББ "Соборний 118" здійснювати утримання, обслуговування, ремонт та управління будинком АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
29. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 18.03.2024 у справі №912/2122/23, яке Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 04.09.2025, у задоволенні позову відмовив повністю.
30. Судові рішення мотивовані таким:
- ОСББ "Соборний 118" після визнання недійсним в судовому порядку його установчих документів, продовжило перебувати у статусі юридичної особи з державною реєстрацією в ЄДР, однак за відсутності рішення про створення об'єднання, статуту та органів правління;
- хоча Закон "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і не передбачає, як вказує позивачка: "процедури повторного затвердження рішення зборів про створення ОСББ, які було визнано недійсними в судовому порядку", однак і не забороняє відповідним співвласникам вжити необхідні дії з урахуванням фактичних обставин для впорядкування ситуації щодо установчих документів вже зареєстрованого ОСББ та не обирати нове правління;
- повторне скликання установчих зборів не є можливим, оскільки в силу норм законодавства такі збори скликаються передусім для створення ОСББ, тобто їх скликання передує створенню об'єднання. Поряд з цим, згідно зі статтею 10 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", вищим органом управління створеного об'єднання є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання;
- як загальні, так і установчі збори, скликаються та проводяться співвласниками багатоквартирного будинку, які приймають колективні рішення щодо ОСББ, а тому лише форма зборів "установчі" чи "загальні" у даному випадку не нівелює волевиявлення співвласників з прийнятого ними рішення;
- з протоколу загальних зборів співвласників від 21.05.2023 слідує, що в таких зборах взяли участь співвласники в кількості 29 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1 526,0 м кв., що становить 15,0% загальної площі квартир та/або нежитлових приміщень. У письмовому опитуванні взяли участь 78 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 3 792,9 м. кв., що становить 37,2% загальної площі квартир та/або нежитлових приміщень. Отже, загальна кількість співвласників, що взяли участь у голосуванні, становить 107 осіб, що за розрахунком, зазначеним у протоколі, становить 52,2%. Наведені в протоколі кількісні розрахунки та результати голосування відповідають вимогам статті 10 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо необхідної кількості голосів для прийняття рішення;
- позивачка була повідомлена про проведення загальних зборів 21.05.2023, однак правом на участь в таких зборах та в письмовому опитуванні не скористалась;
- позивачка вказувала на неправильний підрахунок голосів по іншим власникам квартир/нежитлових приміщень, однак такі власники не оскаржують результати голосування. Крім того, позивачка не наводить власного розрахунку щодо результатів голосування з урахуванням тих обставин, які вона вважає правильними, для доведення впливу на досягнення більшості голосів;
- позивачка необґрунтовано зазначає про порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів її прав співвласника багатоквартирного будинку, адже відповідні докази про це суду надано не було;
- зміст вимог позивачки зводиться до того, що ОСОБА_1 фактично не погоджується з обставинами продовження здійснення ОСББ "Соборний 118" своєї діяльності після визнання недійсним в судовому порядку установчих зборів такого ОСББ і вважає такі дії незаконними. Тобто, у даному випадку позивачка обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування вказаної юридичної особи без дотримання законодавчо визначеної процедури ліквідації ОСББ;
- визнання недійсним рішення загальних зборів від 21.05.2023, на яких розглянуто питання щодо установчих документів та органів правління ОСББ, спрямовано на вчинення перешкод у діяльності ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивачки, у тому числі, в управлінні будинком;
- визнання недійсним вказаних рішень призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення більшості яких спрямовано саме на підтримання подальшої діяльності ОСББ "Соборний 118".
31. Господарський суд Кіровоградської області додатковим рішенням від 03.04.2024 у справі №912/2122/23 заяву ОСББ "Соборний 118" про ухвалення додаткового рішення задовольнив повністю. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Соборний 118" 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які понесені відповідачем під час розгляду справи.
32. Додаткове рішення мотивовано наявністю правових підстав для стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Суд вказав, що враховуючи об'єм матеріалів справи, категорію спору, поведінку адвоката відповідача, а також недоведення позивачкою неспівмірності заявлених витрат, вважає підтвердженими матеріалами справи, доведеними та такими, що відповідають критерію розумності і співмірності, заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
33. Постанова апеляційного суду в частині перегляду вказаного додаткового рішення мотивовані тим, що оскільки апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2024 у цій справі, а незгоду з додатковим рішенням суду позивачка обґрунтовує лише незгодою з рішенням по суті спору, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги і щодо додаткового рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2025 року у цій справі.
34. Центральний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 05.02.2026 заяву ОСББ "Соборний 118" про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №912/2122/23 задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ "Соборний 118" 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
35. Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що надані відповідачем докази підтверджують співмірність та необхідність понесення ОСББ таких витрат. Розмір 8 000,00 грн є розумним і не є завищеним, однак колегія суддів не має підстав зменшувати його, про що просила суд позивачка.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони.
36. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2025, рішення від 18.03.2024 та додаткове рішення від 03.04.2024 Господарського суду Кіровоградської області і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
37. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржниця посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи:
- про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 20.03.2024 у справі №916/3902/21, від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 02.07.2024 у справі №910/13988/20, від 22.10.2019 №923/876/16, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 07.10.2021 у справі №910/18663/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, від 15.02.2023 у справі №910/18214/19, від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, щодо застосування статей 74, 79, 81, 86, 236 ГПК, статей 6, 10 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Також скаржниця посилається на висновки щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладені у рішеннях Конституційного Суду України №1-зп від 13.05.1997, №1-рп/99 від 09.02.1999, №3-рп/2001 від 05.04.2001, №6-рп/2012 від 13.03.2012;
- що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права (статей 204, 215, 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у подібних правовідносинах, а саме: щодо допустимості "наступного підтвердження" (регенерації) рішенням загальних зборів іншого акта управління, який на момент такого затвердження вже був визнаний судом недійсним;
- суди ігнорували зібрані у справі докази - не дослідили та не надали їм належної правової оцінки (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК, що корелюється з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).
38. Водночас посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду: від 22.06.2021 у справі №910/9675/20, від 22.06.2021 у справі №910/9611/20, від 14.12.2021 у справі №910/12502/20, від 06.02.2020 у справі №924/149/19, від 21.08.2019 у справі №910/11531/18, від 02.07.2024 у справі №910/1255/23, від 06.07.2022 у справі №914/2618/20, від 22.06.2021 у справі №910/9611/20, від 14.12.2022 у справі №344/13936/19, від 14.07.2021 у справі №461/1301/19, від 16.10.2018 у справі №910/22570/17, від 03.12.2019 у справі №911/249/19, від 06.07.2022 у справі №914/2618/20, від 17.11.2021 у справі №910/16244/20, від 10.04.2019 у справі №390/1293/16-ц, від 21.01.2020 у справі №924/451/19, від 22.06.2021 у справі №910/9675/20, від 14.07.2020 у справі №910/10352/18 та від 16.02.2021 у справі №910/2945/20, від 14.07.2021 у справі №369/5153/16-ц, від 16.05.2018 у справі №910/14463/17, від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, від 12.07.2022 у справі №910/2502/17, від 21.08.2019 у справі №463/4559/17, від 15.06.2022 у справі №910/11234/20, від 27.06.2018 у справі №904/7283/17, від 03.07.2019 у справі №926/928/18 та від 16.07.2020 у справі №910/10006/19, у яких, на думку особи, яка подає касаційну скаргу, викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, не були взяті до уваги Судом під час відкриття касаційного провадження, оскільки вказані постанови відсутні в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), що позбавляє можливості касаційний суд ідентифікувати та урахувати їх висновки.
39. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Відповідач вважає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ґрунтуються на засадах верховенства права та відповідають меті господарського судочинства. Рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
40. ОСОБА_1 також звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСББ "Соборний 118" про стягнення витрат на адвоката відмовити повністю.
41. Підставою касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржниця вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, щодо застосування статей 126, 129 ГПК. Скаржниця вказує, що в оскаржуваній додатковій постанові від 05.02.2026 суд апеляційної інстанції грубо порушив правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якого витрати на правничу допомогу мають бути обґрунтованими та пропорційними, суд зобов'язаний оцінити їхню розумність та співмірність із фінансовим станом сторони.
42. Водночас посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду: від 16.08.2022 у справі №925/929/21, від 02.07.2024 у справі №910/1255/23, від 21.01.2020 у справі №924/450/19, від 14.07.2025 у справі №916/945/23, від 14.07.2021 у справі №916/2806/20, від 06.07.2022 у справі №911/170/21, у яких, на думку особи, яка подає касаційну скаргу, викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, не були взяті до уваги Судом, оскільки вказані постанови відсутні в ЄДРСР, що позбавляє можливості касаційний суд ідентифікувати та урахувати їх висновки.
43. 02.04.2026 від позивачки надійшли доповнення до касаційної скарги, в яких скаржниця, зокрема, наводить нові, додаткові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
44. Відповідно до частини першої статті 298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
45. Оскільки доповнення до касаційної скарги подані поза межами строку на касаційне оскарження, скаржниця не порушує питання щодо поновлення такого строку і Верховний Суд не визнавав необхідним одержати від учасників додаткові письмові пояснення стосовно окремих питань, вони залишаються без розгляду відповідно до статті 118 ГПК.
Позиція Верховного Суду.
Щодо касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2025, рішення від 18.03.2024 та додаткове рішення від 03.04.2024 Господарського суду Кіровоградської області.
Щодо доводів касаційної скарги, обґрунтованих підставою касаційно оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК.
46. Як було зазначено вище, більшість постанов, на які послалася скаржниця в обґрунтування доводів касаційної скарги, поданої з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, відсутні в ЄДРСР, тому в межах цієї постанови Суд перевіряє лише посилання на неврахування висновків щодо постанов, які дійсно були ухвалені Верховним Судом.
47. У пункті 1.6 касаційної скарги скаржниця зазначає, що в порушення частини восьмої статті 10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", голосування за обрання правління та ревізійної комісії проводилося за загальним списком ("пакетно"), що позбавило співвласників права на вільне обрання кожного кандидата окремо. Водночас скаржниця зазначає про неврахування судами правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.03.2021 у справі №916/3902/21, яка, за її доводами, полягає у тому, що порушення порядку голосування та ідентифікації власників, є безумовною підставою для визнання рішень зборів недійсними.
48. Перевіривши зміст указаної постанови, Суд установив, що у зв'язку з її розглядом перед Судом постало питання щодо: 1) правової природи приватного підприємства; 2) належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів; 3) підстав та правомірності виключення позивача зі складу засновників підприємства. Однак у вказаній справі Суд не робив висновків, про які зазначає скаржниця (ні щодо протиправності "пакетного" голосування, ні щодо способу та порядку ідентифікації власників).
49. У пункті 1.10 касаційної скарги скаржниця зазначає про те, що при підрахунку голосів щодо об'єктів спільної часткової власності неправомірно враховувалася вся площа за одним співвласником без врахування часток інших; а щодо спільної сумісної власності (зокрема, об'єктів приватизації, де у листах опитування вказана лише одна особа) - голос зараховувався за загальною площею без документального підтвердження згоди інших співвласників. В контексті цих доводів скаржниця посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №904/2796/17 (без зазначення дати постанови), відповідно до яких відсутність належного підрахунку часток кожного співвласника є самостійною підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними, оскільки це викривлює реальний результат волевиявлення та свідчить про відсутність законного кворуму.
50. Як вбачається із ЄДРСР, Верховний Суд у вказаній справі приймав лише одну постанову - від 18.04.2028.
51. Перевіривши зміст наведеної постанови Верховного Суду, колегія суддів установила, що під час її вирішення Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій щодо визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації ОСББ за позовом обслуговуючого кооперативу у зв'язку з тим, що 1) позивача було неналежно повідомлено про загальні збори; 2) відсутня інформація про склад ініціативної групи; 3) в загальних зборах прийняла участь кількість співвласників, яким належить менше 50% площі.
52. Водночас у вказаній постанові Суд не аналізував питання щодо того яким чином мають підраховуватися голоси на загальних зборах коли одна квартира належить декільком співвласникам (на праві спільної часткової та/або спільної сумісної власності). Тобто у вказаній постанові відсутні висновки, про неврахування яких зазначає скаржниця.
53. У розділі ІІ скаржниця вказує, що апеляційний суд не врахував наступний висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2024 у справі №910/13988/20: "Рішення загальних зборів учасників є внутрішнім актом управління, а не правочином, тому механізм наступного схвалення до нього не застосовується, а "підтвердження" недійсного протоколу є юридично неможливим".
54. Перевіривши зміст наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів установила, що така постанова стосується правовідносин щодо захисту прав на добре відому торговельну марку, які є неподібними з тими відносинами, що виникли між сторонами у справі №912/2122/23. Крім того у вказаній позивачкою постанові відсутні висновки, про неврахування яких вона зазначає.
55. У пункті 3.2 касаційної скарги скаржниця зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, а також вказує, що всупереч матеріалам справи, судом не досліджено та не надано оцінки обставинам щодо порушення встановленого статтею 6 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" строку надсилання повідомлень про збори.
56. Щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 колегія суддів зазначає таке.
57. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду, зокрема, вказала, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто. При цьому Суд вказав, що вирішуючи спір у справі №923/876/16 суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили обставин повідомлення учасника про проведення зборів, хоч такі обставини є важливими для правильного вирішення спору.
58. Посилаючись на викладені у вказаній постанові висновки, скаржниця зазначає про її неналежне повідомлення про проведення загальних зборів та про ненадання судами належної оцінки відповідним обставинам.
59. Колегія суддів відхиляє доводи скаржниці про неврахування наведених висновків Верховного Суду та ненадання оцінки відповідним доказам, оскільки, як вбачається із змісту позовної заяви та заяви про зміну підстав позову від 18.01.2024, в обґрунтування своїх вимог про скасування оспорюваного рішення позивачка посилалася на таке:
- жодного рішення про створення ОСББ "Соборний 118" наразі не існує. Рішення суду у справі №912/2853/21 від 11.02.2022 позбавило рішення, прийняті зборами 30.08.2020, юридичної сили, тому незважаючи на запис в ЄДР, який свого часу засвідчив факт створення ОСББ, на даний час ОСББ має статус неробочої компанії та не може проводити свою діяльність;
- оспорюване рішення є недійсними з підстав недійсності рішення про створення ОСББ "Соборний 118". ОСББ може відправити запрошення на збори 21.05.2023, на яких має вирішуватися питання про його повторне створення;
- процедури повторного затвердження рішення зборів, які були визнані недійсними в судовому порядку, не передбачено законами України і це означає, що будь яке рішення, прийняте співвласниками після визнання рішення по створення об'єднання недійсним, - є недійсним саме з тих підстав, що недійсні рішення в силу їх недійсності не породжують жодних правових наслідків;
- юридична особа не може діяти без рішення про створення, статуту та виконавчих органів. Це не передбачено ані Законом №2866-ІІІ, ані Цивільним, ані Господарським кодексами України. Без рішення про створення, статуту об'єднання, без правління та ревізійної комісії та керівника - юридична особа не діє, бо саме ці складові і є свідченням існування юридичної особи. Сама ж юридична особа, хоча й лишається у вигляді запису в ЄДР, проте не може проводити свою діяльність та має бути ліквідована за рішенням зборів власників;
- "ініціативною групою" допущено цілу низку порушень безпосередньо при підрахунку голосів, а саме: не проведено роботу по з'ясуванню всіх власників житлових та нежитлових приміщень, їх площ, часток, загальної площі будинку, відтак зазначені в протоколі результати голосувань не є належними та такими, що підтверджують наявність кворуму;
- безпідставне застосування ініціативною групою підміни понять: "установчі збори" - "загальні збори", "рішення про створення" - "рішення про підтвердження створення", "створення нового ОСББ" - "створення нового ОСББ у старому без ліквідації старого незаконно створеного ОСББ";
- спочатку ініціативна група, готуючи пропозиції, а потім і всі співвласники, які брали участь у голосуванні 21.05.2023, грубо (можливо з мотивів незнання закону, або явної неповаги до правосуддя України та Конституції України), незважаючи на діюче рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/2853/21 про визнання недійсними всіх рішень установчих зборів, у тому числі про створення ОСББ "Соборний 118" - прийняли своє рішення про "підтвердження рішення від 30.08.2020 року про створення ОСББ", яке прямо протирічить існуючому рішенню суду та скасоване судом 11.02.2023;
- дані, внесені до протоколу, не відповідають дійсності. "Ініціативна група" допустила цілу низку порушень при підрахунку голосів, а відтак зазначені в протоколі результати голосувань не є належними та такими, що підтверджують наявність кворуму;
- якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток;
- ОСББ "Соборний 118" виступає порушником статті 92 ЦК, оскільки керівник та правління обране з порушенням закону (в тому числі і на зборах 21.05.2023), і діє воно не в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно як задекларовано законом, а навпаки діє без повноважень, тому як такі повноваження у даних осіб взагалі відсутні з причини того, що рішення про затвердження статуту судом визнано недійсним, а рішення про "перезатвердження статуту 21.05.2023" прийнято з порушеннями закону;
- прийняття оскаржуваного рішення від 21.05.2023 задля відновлення в незаконний спосіб ОСББ "Соборний 118" дії по перезатвердженню статуту, обранню правління та ревізійної комісії - позбавляє позивачку права вирішити долю свого будинку виключно у законний спосіб, без примусу і залякування, без підробок і фальшувань результатів голосувань, без побиття незгодних з рішенням правління, без відключення комунальних послуг через відстоювання власної думки;
- всі попередні статутні та засновницькі документи визнані недійсними і жодних змін щодо керівника та статуту рішення про створення ОСББ до ЄДР не внесено. Тому, навіть імітація діяльності об'єднання по утриманню, обслуговуванню, ремонту та управлінню моїм багатоквартирним будинком, - є незаконною та має бути заборонена рішенням суду;
- єдиний законний спосіб припинити свавілля незаконно створеного ОСББ - є заборона утримувати, обслуговувати, ремонтувати та управляти багатоквартирним будинком, співвласником якого є позивачка.
60. Отже, підстави заявленого позову зводились до неможливості прийняття загальними зборами рішення через незаконність, на думку позивачки, діяльність ОСББ "Соборний 118" взагалі як юридичної особи, що мала припинити будь-яку свою діяльність в силу рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/2853/21, а також до зазначення позивачкою про відсутність необхідної кількості голосів усіх співвласників, необхідних для прийняття рішення від 21.05.2023. Однак позивачка не зазначала у суді першої інстанції про те, що її права було порушено несвоєчасним її повідомленням щодо проведення загальних зборів співвласників, чи що отримання нею відповідного повідомлення за 13 днів до їх проведення унеможливили реалізацію нею своїх прав на підготовку до участі в загальних зборах. Відповідно, зазначені скаржницею у цьому пункті касаційної скарги обставини, правильно не досліджувались судами попередніх інстанцій, оскільки виходили за межі визначених позивачкою підстав позову.
61. У пункті 3.3 касаційної скарги скаржниця зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (відсутність доказів повідомлення учасника про скликання зборів позбавляє його можливості взяти участь в управлінні, що є прямим порушенням його корпоративних та майнових прав), а також вказує, що суди не надали належної оцінки обставинам справи щодо неповідомлення інших двох (окрім позивачки) законних співвласників квартири 171.
62. Колегія суддів зазначає, що у зв'язку зі здійсненням касаційного перегляду справи №916/2084/17 перед Судом постало питання щодо того чи може підписання генеральним директором ТОВ "Яхт клуб "Одеса-2009" оспорюваних договорів, без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства, свідчити про порушення корпоративних прав учасника вказаного товариства, чи такі дії свідчать про порушення прав та інтересів самого товариства, а також щодо юрисдикції зазначеного спору. Водночас у вказаній постанові Суд не робив висновків, про які зазначає скаржниця.
63. Як вже було зазначено вище, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Суд, зокрема, узагальнено зазначив про важливість повідомлення учасника юридичної особи щодо дати, часу та місця проведення загальних зборів. Разом з тим висновки у наведеній постанові сформовані Верховним Судом в контексті дослідження питання щодо належності повідомлення саме позивача про проведення загальних зборів як правової підстави для можливості захисту прав особи, яка звернулась до суду з відповідним позовом.
64. Відповідно викладені у пункті 3.3 касаційної скарги доводи не можуть підтверджувати неврахування судами висновку, викладеного у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, оскільки їх зміст містить посилання на порушення прав щодо належного повідомлення про проведення загальних зборів не позивача, а інших осіб (двох інших співвласників квартири 171).
65. У пункті 3.7 касаційної скарги скаржниця зазначає таке:
66. "Суд першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях застосували норму ст.6 Закону України Про ОСББ та ст.216 ЦК України без врахування висновку щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладеного у Постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №924/451/19 (щодо наслідків недійсності) та від 17.10.2021 №910/18663/19 (щодо обов'язковості офіційного реєстру власників для кворуму) якою Верховний Суд підкреслив, що відсутність у ініціативної групи повного списку (реєстру) усіх власників із зазначенням їхніх часток (площ) унеможливлює законне проведення зборів. ВС зазначив: «Без отримання інформації з Державного реєстру речових прав або за відсутності офіційного реєстру власників, ініціативна група не може встановити загальну площу будинку та частку кожного власника, а отже - неможливо достовірно встановити наявність кворуму. Постановою Касаційного господарського суду у складі ВС від 02 грудня 2020 року у справі №916/86/20 суд зазначив: прийняття наступного рішення з тим самим порядком денним (або «підтверджуючого») не спростовує фактів порушень, що були допущені при первинному створенні, якщо ці порушення мають фундаментальний характер (відсутність кворуму, підробка підписів).".
67. Колегія суддів зазначає, що у зазначеному пункті касаційної скарги позивачка не вказує які саме висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №924/451/19, не були враховані судами. У цій частині доводи не містять посилання ні на конкретну цитату, ні на конкретний пункт цієї постанови, які на її думку суди не врахували. Водночас зазначення скаржницею лише посилання на неврахування висновків щодо "наслідків недійсності", не дає Суду можливості ідентифікувати ці висновки у змісті відповідної постанови Верховного Суду.
68. Суд установив, що цитований скаржницею висновок, з посиланням на постанову від 17.10.2021 у справі №910/18663/19, а саме: "Без отримання інформації з Державного реєстру речових прав або за відсутності офіційного реєстру власників, ініціативна група не може встановити загальну площу будинку та частку кожного власника, а отже - неможливо достовірно встановити наявність кворуму", відсутній у вказаній постанові, тому зазначене позивачкою не є висновком Верховного Суду.
69. Суд установив, що цитований скаржницею висновок, з посиланням на постанову від 02.12.2020 у справі №916/86/20, а саме: "Прийняття наступного рішення з тим самим порядком денним (або "підтверджуючого") не спростовує фактів порушень, що були допущені при первинному створенні, якщо ці порушення мають фундаментальний характер (відсутність кворуму, підробка підписів)", відсутній у вказаній постанові, тому зазначене позивачкою не є висновком Верховного Суду.
70. У розділі 7 касаційної скарги скаржниця зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 01.07.2021 у справі №910/5179/20.
71. Суд установив, що в ЄДРСР відсутня постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі №910/5179/20, натомість у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 01.02.2022. Водночас цитований скаржницею висновок, з посиланням на постанову у справі №910/5179/20, а саме: "Право голосу належить виключно власникам, а у випадку спільної власності голос одного співвласника без документально підтвердженої згоди інших не може бути врахований за всю площу майна", відсутній у вказаній постанові, тому зазначене позивачкою не є висновком Верховного Суду.
72. У пункті 7.1 касаційної скарги скаржниця вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 20.03.2024 у справі №916/3902/21, про те, що порушення порядку голосування та ідентифікації власників є безумовною підставою для визнання рішень зборів недійсними, а також висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 про те, що право голосу на загальних зборах належить виключно власникам, а у випадку спільної власності - голос одного співвласника без документального підтвердження згоди інших не може бути врахований за всю площу майна.
73. Про безпідставність таких доводів вже було зазначено вище у цій постанові.
74. Також у пункті 7.1 касаційної скарги скаржниця вказує, що висновки суду апеляційної інстанції про неможливість заборони ОСББ здійснювати управління будинком без наявності рішення про його ліквідацію є юридично неспроможними та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права, а також порушення статті 5 ГПК щодо обов'язку суду застосувати ефективний спосіб захисту. В контексті наведеного скаржниця вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі №910/18214/19 про те, що правосуддя має бути реальним, а не формальним.
75. Колегія суддів зазначає, що предметом спору у справі №910/18214/19 є вимоги про недійсність правочинів із придбання позивачем акцій додаткової емісії неплатоспроможного ПАТ "КБ "Приватбанк" та про відчуження на користь держави належної йому частки у складі 100% акцій неплатоспроможного Банку. Під час вирішення указаного спору Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, тоді як єдиним ефективним способом захисту прав позивача у вказаних відносинах може бути відшкодування йому у грошовій формі завданої шкоди.
76. Отже, правовідносини у справі №910/18214/19 є неподібними до тих, що виникли між сторонами у справі №912/2122/23. До того ж під час вирішення спору у справі №912/2122/23 суди відмовили в позові з огляду на те, що оспорюване рішення загальних зборів не порушує права позивачки, однак суди не висновували іншого підходу щодо питання визначення ефективності обраного позивачкою способу захисту, ніж зазначено у справі №910/18214/19.
77. У розділі ХІІ касаційної скарги скаржниця вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20, про те, що порушення процедури формування персонального складу органів управління ОСББ (зокрема, обрання осіб без перевірки їхнього статусу співвласників та згоди) нівелює законність усіх наступних рішень такого правління. "Пакетне" обрання осіб, які не висловили своєї позиції щодо створення ОСББ, доводить маніпулятивний характер зборів та спрямованість дій ініціаторів на захоплення контролю над будинком окремою групою осіб.
78. Колегія суддів установила, що Верховний Суд у постанові від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 не формував зазначеного скаржницею висновку. Тому Суд відхиляє указані доводи.
79. У розділі ХІІІ касаційної скарги скаржниця вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №922/2416/17, відповідно до якого скасоване рішення не породжує жодних правових наслідків.
80. Колегія суддів установила, що під час вирішення справи №922/2416/17 Суд вирішував виключну правову проблему про наявність чи відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться у власності відповідача, на підставі рішення суду, яке згодом скасоване, із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону №898-IV "Про іпотеку", за наслідками неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, що зумовлює обов'язок національних судів забезпечити єдиний підхід до вирішення питання щодо дійсності/недійсності договорів, укладених за результатами проведення аукціону у межах ліквідаційної процедури у порядку виконання постанови про визнання боржника банкрутом, яка надалі скасована з припиненням провадження у справі, що впливає на встановлення наявності у позивача на момент вирішення спору у цій справі прав іпотекодержателя, і, як наслідок, впливає на встановлення належного способу захисту у спорах про звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок іпотечного майна.
81. Отже, правовідносини у справі №922/2416/17 не є подібними до тих, що виникли між сторонами у справі №912/2122/23, тому посилання на неврахування викладених у вказаній постанові висновків, Суд відхиляє.
82. У розділі ХVІІІ касаційної скарги скаржниця вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, про те, що відсутність запису про керівника в реєстрі означає відсутність у нього представницьких повноважень перед третіми особами.
83. Дослідивши зміст указаної скаржницею постанови, Суд установив, що вона стосується питання визначення юрисдикції спору між учасниками юридичної особи або спору учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування записів в ЄДР. За наслідком вирішення цієї справи Велика Палата Верховного Суду зазначила, що такі спори є корпоративними і підлягають вирішенню за правилами господарського судочинства. Водночас у вказаній постанові відсутні висновки, про неврахування яких зазначає скаржниця.
84. У розділі ХІХ касаційної скарги скаржниця вказує про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 справі №910/10006/19.
85. Колегія суддів установила, що у справі №910/10006/19 Верховний Суд не приймав постанову від 16.07.2020, натомість ухвалював постанови від 15.06.2020 та від 17.08.2022.
86. Дослідивши зміст обох зазначених постанов, Суд установив, що цитований скаржницею висновок з посиланням на постанову у справі №910/10006/19, а саме: "Судове рішення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих від особи, яка не має належних повноважень на представництво", відсутній у вказаних постановах, тому зазначене позивачкою не є висновком Верховного Суду.
87. Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що наведена скаржницею підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, не підтвердилася.
88. При цьому колегія суддів враховує, що більшість посилань скаржниці на обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження, здійснені на неіснуючі постанови Верховного Суду, а інша частина доводів містить посилання або на висновки, які Верховний Суд не формував, або стосуються правовідносин, які є нерелевантними до тих, що виникли у межах справи №912/2122/23.
89. Верховний Суд звертає увагу, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту (далі - ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі "галюцинацій". Згідно з галузевими стандартами України, "галюцинування" визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).
90. "Процитовані" скаржницею висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржниці, що може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів).
91. Також Верховний Суд звертає увагу на те, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.
92. Верховний Суд наголошує на обов'язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію. Навіть якщо консультант або адвокат користується допоміжними ШІ-інструментами, повну відповідальність перед клієнтом за точність та коректність наданих рекомендацій і висновків несе саме він. Обов'язково проводити фінальну перевірку результатів, що генеруються системою (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
93. Подання до Суду недостовірної інформації, зокрема, посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду як підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 43 ГПК, незалежно від способу підготовки цієї інформації.
94. Водночас подання до Суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов'язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.
Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК.
95. У цій частині доводів скаржниця зазначає, що на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права (статей 204, 215, 236 ЦК) у подібних правовідносинах, а саме: щодо допустимості "наступного підтвердження" (регенерації) рішенням загальних зборів іншого акта управління, який на момент такого затвердження вже був визнаний судом недійсним.
96. Щодо наведених доводів колегія суддів зазначає таке.
97. Згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка відображена в постановах від 20.03.2018 у справі №916/375/17, від 28.03.2018 у справі №910/22291/16, від 17.11.2020 у справі №914/2175/19, від 30.04.2022 у справі №924/497/19, від 18.12.2024 у справі №916/379/23, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК і до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 вказаного Кодексу, які визначають підстави недійсності правочину.
98. Отже, норми статей 204, 215, 236 ЦК, що стосуються недійсності правочину, не регулюють правовідносин у справі №912/2122/23, які виникли щодо рішення загальних зборів юридичної особи, тому указані норми правильно не застосовувались судами першої та апеляційної інстанцій. З огляду на викладене Суд вважає недоцільним формування висновку щодо застосування норм права про які зазначає скаржниця у спірних у цій справі правовідносинах.
99. За наведеного зазначена скаржницею підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, не підтвердилася.
Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК.
100. У цій частині скаржниця вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій ігнорували зібрані у справі докази - не дослідили та не надали їм належної правової оцінки.
101. Однак колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
102. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
103. Оскільки підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК, наведені скаржницею у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, такі доводи скаржниці як неналежне дослідження зібраних у справі доказів відхиляються судом касаційної інстанції.
104. Інші наведені скаржницею доводи (пункти 1.7, 1.8, 1.11, розділи VІІІ, ІХ, ХІV касаційної скарги), в силу імперативних вимог статті 300 ГПК, Верховним Судом не розглядаються як такі, що не охоплюються підставами касаційного оскарження, за якими було відкрито це касаційне провадження.
Щодо касаційної скарги на додаткову постанову апеляційного суду.
105. Підставою касаційного оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржниця вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про неврахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
106. Скаржниця зазначає таке:
107. "Верховний Суд у вказаній справі наголосив, що витрати на правничу допомогу мають бути обґрунтованими та пропорційними, суд зобов'язаний оцінити їхню розумність та співмірність із фінансовим станом сторони. Стягнення з мене суми, що майже досягає розміру моєї місячної пенсії (9 447,57 грн), є надмірним фінансовим тягарем та порушує принцип розумності. Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначив, що програш у справі не означає, що інша сторона автоматично отримує всі гроші, які вона нібито заплатила адвокату. Справа, що розглядалась є типовою для спорів у сфері ОСББ. Адвокат просто подала типовий папірець та брала участь у засіданнях дистанційно, а Відповідач (ОСББ) не довів що кожна гривня, сплачена адвокату, була необхідною. Відтак адвокат Відповідача не може вимагати оплати як за складну міжнародну справу. Сума у 8 000 грн за одну інстанцію є очевидно завищеною та несправедливою. Верховний Суд вказав, що у справах, які не є надскладними (спори з ОСББ), гонорари адвокатів не можуть бути захмарними.".
108. Щодо наведених доводів колегія суддів зазначає наступне.
109. У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 Суд, зокрема, зазначив, що:
110. "Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи…
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес…
…вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.".
111. Водночас у вказаній постанові Верховний Суд не робив висновку про те, що розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню одній із сторін за рахунок іншої, мають бути співмірними та пропорційними до фінансового стану останньої.
112. Крім того, висновки Верховного Суду, зазначені у вказаній постанові, про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, лише підтверджують необхідність судам, у кожному випадку вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, перевіряти розумність та обґрунтованість заявлених до стягнення сум до критеріїв, визначених у статтях 126, 129 ГПК. Водночас це не означає, що у всіх випадках суд має частково задовольняти заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, навіть у разі, коли дійде висновку, що вся сума витрат, про відшкодування яких зазначає сторона, є обґрунтованою.
113. При вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесену в суді апеляційної інстанції під час розгляду справи №912/2122/23, апеляційний суд врахував наведену скаржницею правову позицію Верховного Суду та не застосовував підходу до розподілу витрат на правничу допомогу, який би не відповідав наведеним висновкам.
114. Отже, посилання скаржниці на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, колегія суддів вважає безпідставними.
115. Інші доводи касаційної скарги на додаткову постанову апеляційного суду обґрунтовані посиланнями скаржниці на неіснуючі постанови Верховного Суду, у зв'язку з чим, такі доводи колегія суддів відхиляє.
116. З огляду на викладене, наведені скаржницею доводи про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, не підтвердилися.
117. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат.
118. Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 296 ГПК).
119. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
120. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).
121. Зважаючи на те, що наведена скаржницею підстава касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі №912/2122/23, відкритого з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК.
122. Крім того, ураховуючи, що під час здійснення касаційного перегляду справи не підтвердилася обґрунтованість підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, а також доводи позивачки про необхідність формування висновку щодо застосування статей 204, 215, 236 ЦК до спірних правовідносин, Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2025, рішення від 18.03.2024 та додаткове рішення від 03.04.2024 Господарського суду Кіровоградської області, обґрунтована підставами касаційного оскарження, визначеними пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК, підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
123. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржницю.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2025, рішення від 18.03.2024 та додаткове рішення від 03.04.2024 Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/2122/23, відкрите з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2025, рішення від 18.03.2024 та додаткове рішення від 03.04.2024 Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/2122/23, щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3.Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі №912/2122/23, відкрите з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець