02 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/482/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Панасейко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські Теплові Мережі"
на рішення Господарського суду Харківської області (Лаврова Л.С.)
від 26.05.2025
та на постанову Східного апеляційного господарського суду (Тихий П.В., Плахов О.В., Слободін М.М.)
від 20.08.2025 (повний текст складений 25.08.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажне Управління №460"
до Комунального підприємства "Харківські Теплові Мережі"
про стягнення заборгованості
та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Харківські Теплові Мережі"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажне Управління №460"
про стягнення штрафних санкцій
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Монтажне Управління №460" (далі - Позивач за первісним позовом, Відповідач за зустрічним позовом) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківські Теплові Мережі" (далі - Відповідач за первісним позовом, Позивач за зустрічним позовом, Скаржник), в якому просило суд:
1) Стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість по оплаті виконаних робіт в загальній сумі 5310884,00 грн, а саме:
- заборгованість по оплаті виконаних робіт за договором №41121605 від 16.12.2022 в сумі 1327721,00 грн;
- заборгованість по оплаті виконаних робіт за договором №41121603 від 16.12.2022 в сумі 1327721,00 грн;
- заборгованість по оплаті виконаних робіт за договором №41121604 від 16.12.2022 в сумі 1327721,00 грн;
-заборгованість по оплаті виконаних робіт за договором № 41121602 від 16.12.2022 в сумі 1327721,00 грн;
2) відшкодувати Відповідачем суму сплаченого судового збору Позивачу в сумі 79663,26 грн.
2. Разом з тим Відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій просив суд:
1) стягнути з Позивача на користь Відповідача штраф в розмірі 7683664,00 грн за неякісно надані послуги, з яких:
- 1920916,00 грн за договором №41121605 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації та отримання експертизи проєктної документації по об'єкту: Реконструкція котельні Північний-2 вул. Метробудівників, 12 м. Харків;
- 1920916,00 грн за договором №41121603 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації та отримання експертизи проєктної документації по об'єкту: Реконструкція котельні Північний-3 вул. Метробудівників, 13 м. Харків;
- 1920916,00 грн за договором №41121604 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації та отримання експертизи проєктної документації по об'єкту: Реконструкція котельні Північний-4 вул. Метробудівників, 25-А м. Харків;
- 1920916,00 грн за договором №41121602 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисної документації та отримання експертизи проєктної документації по об'єкту: Реконструкція котельні Північний-5 вул. Дружби Народів 281-А м. Харків.
2) судові витрати в розмірі 92203,97 грн покласти на Позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Харківської області рішенням від 26.05.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі №922/482/25, первісний позов задовольнив. Стягнув з Відповідача на користь Позивача заборгованість в розмірі 5310884,00 грн та 79663,26 грн судового збору. В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовив.
4. Судові рішення, зокрема, мотивовані таким:
- зі змісту звітів, розроблена Позивачем документація перевірялася експертами на відповідність вихідним даним на проектування з дотриманням вимог: з питань кошторисної частини проектної документації; з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; з питань екології; з питань охорони праці; з питань пожежної безпеки; з питань енергозбереження; з питань міцності, надійності, довговічності і за результатами перевірки зроблено висновок про таку відповідність;
- Відповідачем не спростовано, що під час укладання сторонами відповідних договорів, у відповідності до статті 627 ЦК України, ними було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов, у тому числі щодо вартості робіт;
- укладеними між сторонами договорами передбачено, що недоробки та дефекти фіксуються двосторонніми актами при прийомі виконаних проектно-вишукувальних робіт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
5. 15 вересня 2025 року Скаржник, із використанням підсистеми "Електронний суд", подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду у справі №922/482/25, та ухвалити нове рішення яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю.
6. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме:
- щодо неправильного застосування норм ст. 526, ст. 629 ЦК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.05.2018 у справі №537/4905/15-ц, у постанові від 21.03.2018 у справі №2-1283/11, [постанові] Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, [постанові] об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 де зазначено, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню принцип "pacta sunt servanda" - "договорів необхідно дотримуватись";
- щодо неправильного застосування норм ст. 629 ЦК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у його постанові від 21.03.2018 у справі №2-1283/11, [постанові] Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №21383/2010, [постанові] об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 де зазначено, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню принцип "pacta sunt servanda" - "договорів необхідно дотримуватись".
7. Правом подати відзив на касаційну скаргу Позивач не скористався.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
8. 16.12.2022 між Позивачем за первісним позовом (виконавець) та Відповідачем за первісним позовом (замовник) було укладено договір № 41121605 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисої документації та отримання експертизи проєктної документації по об'єкту: Реконструкція котельні Північний -2 вул. Метробудівників,12 м. Харків (далі - Договір № 1).
9. Відповідно до п. 2.1 Договору №1, виконавець повинен виконати замовнику передбачену цим договором роботу, якість яких відповідає умовам Цивільного та Господарського Кодексу України, вимогам нормативних, науково-технічних, економічних та відповідних нормативно-правових актів. Строк виконання робіт між сторонами було погоджено до 2023 року, що передбачено п. 5.1 Договору № 1. Додатково 31.12.2024 між сторонами укладено додаткову угоду № 2, згідної якої внесені зміни до п. 10.1 в частині строку дії Договору № 1, яким їх визначено по 31.12.2024 р.
10. Відповідно до умов пункту 6.1.3.2. Договору №1 замовник зобов'язаний після одержання від виконавця акту здачі - приймання проектно-вишукувальних робіт протягом 5-ти календарних днів підписати та направити надані виконавцем документи або мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови замовника від підписання документів сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доробок проєктної документації, строків їх виконання.
11. Відповідно до положень пункту 4.1 Договору №1 розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця на підставі акту здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт та передачі замовнику виконаної проектної документації.
12. За умовами пункту 4.1.2. Договору №1, якщо роботи виконані виконавцем з недоробками та дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних проектно-вишукувальних робіт, замовник може відстрочити оплату цих робіт.
13. Позивач відповідно до умов Договору №1 виконав роботи з розробки проектно-кошторисної документації та отримання експертизи проектної документації по об'єкту: Реконструкція котельної Північний-2 вул. Метробудівників, 12 м. Харків. Замовником був сплачений аванс на виконання робіт в сумі 2 514111,00 грн.
14. 02 травня 2023 року сторонами був підписаний Акт № 1 здачі-приймання проектних вишукувальних та додаткових робіт на підтвердження належного та своєчасного виконання робіт на вищезазначену суму авансового платежу.
15. 24 липня 2024 року виконавцем на адресу замовника згідно з актом № 2407-2А були передані оригінали виготовленої проєктної документації.
16. 02 січня 2025 року на адресу Відповідача за первісним позовом з листом вих. № 3012-24 нарочним був вручений Акт №2 від 30.12.2024 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 41121605 від 16.12.2022 на суму 1 327 721,00 грн.
17. Однак замовником не було підписано зазначений акт та не сплачено виконавцеві відповідну суму.
18. 16.12.2022 між сторонами було укладено аналогічний договір №41121603 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисої документації та отримання експертизи проектної документації по об'єкту: Реконструкція котельні Північний-3 вул. Метробудівників,13 м. Харків (далі - Договір №2). Замовником був сплачений аванс на виконання робіт в сумі 2 514 111 грн.
19. 02 травня 2023 року сторонами був підписаний Акт №1 здачі-приймання проектних вишукувальних та додаткових робіт на підтвердження належного та своєчасного виконання робіт на вищезазначену суму авансового платежу.
20. 19 січня 2024 року виконавцем на адресу замовника на підставі акта № 1901-1А були передані оригінали виготовленої проєктної документації.
21. 02 січня 2025 на адресу Відповідача за первісним позовом з листом вих. № 3012-25 нарочним був вручений Акт №2 від 30.12.2024 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 41121603 від 16.12.2022 на суму 1 327 721,00 грн.
22. Однак замовником не було підписано зазначений акт та не сплачено виконавцеві відповідну суму.
23. 16.12.2022 між сторонами було укладено договір № 41121604 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисої документації та отримання експертизи проектної документації по об'єкту: Реконструкція котельні Північний-4 вул. Метробудівників,25-А м. Харків (далі - Договір №3).
24. Позивачем відповідно до умов укладеного з Відповідачем договору № 41121604 від 16.12.2022 виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації та отримання експертизи проектної документації по об'єкту: Реконструкція котельної Північний-4 вул. Метробудівників 25-А м. Харків. Замовником був сплачений аванс на виконання робіт в сумі 2 514 111 грн.
25. 02 травня 2023 року сторонами був підписаний Акт №1 здачі-приймання проектних вишукувальних та додаткових робіт на підтвердження належного та своєчасного виконання робіт на вищезазначену суму авансового платежу.
26. 24 липня 2024 року виконавцем на адресу замовника на підставі акта № 2407-2А були передані оригінали виготовленої проектної документації.
27. 02 січня 2025 року на адресу Відповідача за первісним позовом з листом вих. № 3012-26 нарочним був вручений Акт №2 від 30.12.2024 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 41121604 від 16.12.2022 на суму 1 327 721,00 грн.
28. Однак замовником не було підписано зазначений акт та не сплачено виконавцеві відповідну суму.
29. 16.12.2022 між сторонами було укладено договір № 41121602 про виконання робіт з розробки проєктно-кошторисої документації та отримання експертизи проектної документації по об'єкту: Реконструкція котельні Північний -5 вул. Дружби Народів,281-А м. Харків (далі Договір - №4).
30. Позивач відповідно до умов укладеного з Відповідачем за первісним позовом договору № 41121602 від 16.12.2022 виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації та отримання експертизи проектної документації по об'єкту: Реконструкція котельної Північний-5 вул. Дружби Народів, 281-А м. Харків, інв. № 0001646. Замовником був сплачений аванс на виконання робіт в сумі 2 514 111,00 грн.
31. 02 травня 2023 року сторонами був підписаний договір Акт № 1 здачі-приймання проектних вишукувальних та додаткових робіт на підтвердження належного та своєчасного виконання робіт на вищезазначену суму авансового платежу.
32. 19 січня 2024 року виконавцем на адресу замовника на підставі акту № 1901-2А були передані оригінали виготовленої проектної документації.
33. 02 січня 2025 року на адресу Відповідача за первісним позовом з листом вих. № 3012-27 нарочним був вручений Акт №2 від 30.12.2024 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 41121602 від 16.12.2022 на суму 1 327 721,00 грн.
34. Однак замовником не було підписано зазначений акт та не сплачено виконавцеві відповідну суму.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
35. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.
36. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
38. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували правові позиції:
- щодо застосування норм ст. 526, ст. 629 ЦК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.05.2018 у справі №537/4905/15-ц, у постанові від 21.03.2018 у справі №2-1283/11, [постанові] Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, [постанові] об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 де зазначено, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню принцип "pacta sunt servanda" - "договорів необхідно дотримуватись";
- щодо застосування норм ст. 629 ЦК України, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у його постанові від 21.03.2018 у справі №2-1283/11, [постанові] Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №21383/2010, [постанові] об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 де зазначено, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню принцип "pacta sunt servanda" - "договорів необхідно дотримуватись".
39. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
40. Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №537/4905/15-ц).
41. Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
42. У постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі (що також узгоджується із висновками, викладеними у наведених Скаржником в касаційній скарзі постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 2-1283/11, Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010), остання зазначила, що тлумачення статті 629 ЦК свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
43. Суд звертає увагу, що свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін.
44. Приписами частин другої, третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
45. Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
46. У справі, що розглядається, між сторонами було укладено 4 договори на виконання робіт з розробки проєктно - кошторисної документації та отримання експертизи проєктної документації по об'єктам (№ 41121605, № 41121603, № 41121604, № 41121602), за якими виконавець повинен виконати замовнику передбачену цим договором роботу, якість яких відповідає умовам Цивільного та Господарського кодексу України, вимогам нормативних, науково-технічних, економічних та відповідних нормативно-правових актів.
47. Так, відповідно до умов пункту 4.1.2. Договорів, якщо роботи виконані Виконавцем з недоробками та дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних проектно-вишукувальних робіт, замовник може відстрочити оплати цих робіт.
48. Також відповідно до умов пункту 6.1.3.2. Договорів Замовник зобов'язаний після одержання від Виконавця акта здачі приймання проектно-вишукувальних робіт протягом 5-ти календарних днів підписати та направити надані Виконавцем документи або мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови від підписання акту Сторони складають двосторонній акт з переліком необхідних доробок проектної документації, строків їх виконання.
49. Таким чином між сторонами цього спору існують договірні стосунки на підставі укладених Договорів, а тому відносини сторін мають договірний характер щодо, зокрема, якості виконаних робіт, прийняття їх виконання та оплати вартості.
50. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Позивачем надано позитивні експертні звіти Київського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України щодо розгляду проектної документації на будівництво за Договорами №1-4. Вказаними звітами підтверджуються обставини щодо належного виконання робіт за Договорами.
51. Як вбачається зі змісту зазначених звітів, розроблена Позивачем документація перевірялася експертами на відповідність вихідним даним на проектування з дотриманням вимог: з питань кошторисної частини проектної документації; з питань санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; з питань екології; з питань охорони праці; з питань пожежної безпеки; з питань енергозбереження; з питань міцності, надійності, довговічності і за результатами перевірки зроблено висновок про таку відповідність.
52. Суди попередніх інстанцій у цій справі дійшли висновку, що враховуючи положення укладених між сторонами договорів та встановлених фактичних обставин справи вимоги первісного позову підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову відмовили.
53. Водночас Скаржник в касаційній скарзі вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції не враховали висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду.
54. У зв'язку з цим Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
55. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
56. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
57. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
58. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
59. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
60. Перевіривши доводи Скаржника та проаналізувавши постанови Верховного Суду, наведені у касаційній скарзі, в контексті подібності правовідносин та встановлених судами обставин справи, Суд дійшов наступних висновків.
61. У справі № 537/4905/15-ц розглядалася за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання недійсними кредитного договору. Позовна заява мотивована тим, що спірний кредитний договір за своїм змістом і текстом не відповідає законодавству України, інтересам і волі позивача, порушує її права та законні інтереси, оскільки банком не виконано вимоги Закону про дотримання істотних умов договору, щодо надання позичальнику об'єктивної, повної та достовірної інформації, про умови кредиту під час укладення договору про надання споживчого кредиту забезпеченого заставою, які є істотними для такого виду договорів.
62. У цивільній справі № 2-1283/11 предметом позову була вимога банку про солідарне стягнення з фізичних осіб заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги у даній справі були обґрунтовані тим, що між банком та одним з відповідачів у цій справі було укладено договір про надання споживчого кредиту та застави транспортного засобу; на забезпечення виконання кредитних зобов'язань за договором споживчого кредиту між банком та іншою фізичною особою - відповідачем було укладено договір поруки. Банк просив стягнути заборгованість за кредитом та процентами, яка виникла у зв'язку з нездійсненням платежів за договором споживчого кредиту у повному обсязі.
63. У цивільній справі № 2-1383/2010 банк звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з фізичних осіб заборгованість за кредитним договором та договором поруки. Позов обґрунтований тим, що відповідно до умов зазначеного кредитного договору фізична особа отримала кредит та зобов'язалася повернути його та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором, однак зобов'язання не виконувала належним чином, допустивши заборгованість; на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та іншою фізичною особою укладено договір поруки, за умовами якого така фізична особа поручилася перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі як солідарний боржник.
64. Предметом позову у справі № 355/385/17 були вимоги фізичної особи до страхової компанії про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення страхового відшкодування та компенсації моральної шкоди, які обґрунтовані тим, що між фізичною особою та страховою компанією укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків (захист від безробіття), однак страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що фізичною особою порушені вимоги програми страхування, що виключає можливість кваліфікації випадку, що настав, як страхового.
65. Таким чином, правовідносини у цій справі № 922/482/25 не є подібними з правовідносинами у справах № 537/4905/15-ц, № 2-1283/11, № 2-1383/2010, № 355/385/17 за предметом та підставами позову, за фактично встановленими обставинами справи, а отже, і за матеріально-правовим регулюванням.
66. Враховуючи викладене, перевіривши доводи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, Суд не знайшов підтверджень обґрунтованості тверджень щодо неврахування судами попередніх інстанцій у цій справі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, з огляду на нерелевантність вказаної Скаржником судової практики.
67. Отже, зважаючи на те, що наведена Скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Харківські Теплові Мережі".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
68. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
69. Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (частина друга статті 296 ГПК України).
70. З урахуванням викладеного вище, касаційне провадження у цій справі, що відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Судові витрати
71. Оскільки Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційне провадження у справі №922/482/25 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Харківські Теплові Мережі" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі № 922/482/25 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко