29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"14" квітня 2026 р. Справа № 924/379/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши матеріали
за позовом Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Волочиської міської ради, м. Волочиськ
до приватного підприємства "Аграрна компанія 2004", с. Попівці, Волочиський район, Хмельницька область
про витребування земельної ділянки
встановив:
До Господарського суду Хмельницької області через підсистему "Електронний суд" 09.04.2026 надійшла позовна заява від Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Волочиської міської ради до приватного підприємства "Аграрна компанія 2004 про витребування у приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» на користь Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області земельної ділянки площею 1,2577 га «Аграрна компанія 2004».
Одночасно із позовною заявою Волочиською окружною прокуратурою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 1,2577 га з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133, яка знаходиться в межах с. Попівці Хмельницького району, Хмельницької області та заборони ПП «Аграрна компанія 2004» розпоряджатися, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133.
В обґрунтування заяви прокурор зазначає, що безоплатна передача земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 у власність ПП «Аграрна компанія 2004» відбулася з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а відтак земельна ділянка підлягає витребуванню в комунальну власність Волочиської міської ради. Крім того, на думку прокурора, існує можливість реєстрації та відчуження земельної ділянки третім особам, зміни конфігурації (об'єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельної ділянки державі.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема накласти арешт на майно, що належить відповідачу.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Конкретний захід забезпечення позову буде співвідносним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Підставою пред'явлення даного позову слугувало на думку прокуратури порушення вимог земельного законодавства в частині безоплатного надання земельної ділянки у приватну власність юридичній особі.
Прокурор стверджує, що в даному випадку воля власника держави на передачу земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133, у власність ПП «Аграрна компанія 2004» відсутня, так як незаконне розпорядження спірною земельною ділянкою не є волею держави. Оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння власника держави не з його волі на підставі незаконного рішення державного органу, якому держава делегувала повноваження щодо розпорядження землями державної власності, то відновлення права держави на неї слід здійснювати шляхом її витребування.
Крім того, прокурор зазначає, що існує можливість її реєстрації та відчуження земельної ділянки площею 1,2577 га з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133 третім особам, зміни конфігурації (об'єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельної ділянки державі. Тому просить вжити відповідні заходи забезпечення позову.
Суд враховує, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 31.07.2003 р. у справі “Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Усталеною є також судова практика стосовно забезпечення позовів немайнового характеру. Так, у справах, де предметом позовної заяви є немайнова вимога, задоволення якої не вимагатиме примусового виконання рішення, не досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися така підстава як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (див. правові висновки Верховного Суду у постановах від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 08.01.2024 у справі № 910/152/23.
За результами розгляду заяви про забезпечення позову суд прийшов до висновку про її обгрунтованість, а відтак необхідність задоволення.
При цьому, суд враховує, що арешт майна - це тимчасове обмеження права власності, що включає заборону розпоряджатися майном, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання земельної ділянки, а отже вжиття цих заборон, як самостійного виду забезпечення позову (про що просить прокурор), не потребується.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234, 326 Господарського процесуального кодексу, суд
постановив:
Заяву Волочиської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 1,2577 га з кадастровим номером 6820986200:05:027:0133, яка знаходиться в межах с. Попівці Хмельницького району, Хмельницької області.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання: 14.04.2029 року.
Ухвала набрала законної сили 14.04.2026 року та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.256, 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук: 2 примірники: 1 - до справи, УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕЄСТРАЦІЇ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (29000 м. Хмельницький, вул. Пилипчука, будинок 3, код 36450818) надіслати реком з повід про вруч.
Прокуратурі, позивачу та відповідачу надіслати ухвалу до електронного кабінету ЕС.