02 квітня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/200/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання Баб'юка А.В.
розглянув справу
за позовом Керівника Теребовлянської окружної прокуратури (вул. 22 січня, 14, м. Теребовля, Тернопільська область) в інтересах держави в особі:
1. Західного офісу Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8)
2. Великобірківської селищної ради (Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Великі Бірки, вул. Грушевського, 53)
до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2 В)
до відповідача 2 - Комунального некомерційного підприємства Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня» (47740, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Великі Бірки, вул. Грушевського, 51)
про визнання недійсних додаткових угод та стягнення коштів.
За участі від:
прокуратури - Ємець Д.В.
позивача 1 - не з'явився
позивача 2 - не з'явився
відповідача 1 - Драпак Г.В.
відповідача 2 - не з'явився
Зміст позовних вимог.
Керівник Теребовлянської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Великобірківської селищної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач", Комунального некомерційного підприємства Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня» про визнання недійсними додаткових угод №2 від 25.08.2022, №3 від 27.09.2022, №4 від 18.10.2022, №5 від 31.10.2022 до договору №71 від 18.07.2022 про постачання електричної енергії та стягнення 60656,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищевказані додаткові угоди укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України. У зв'язку з цим також існують підстави для стягнення в судовому порядку сплачених згідно них коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, які складають різницю між сумою, що фактично відповідачем 2 перераховано відповідачу 1 та сумою, що підлягала сплаті за електроенергію за ціною договору.
Позиція позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби.
Західний офіс Держаудитслужби у поясненнях від 01.05.2026 підтримав позов.
Позиція позивача 2 - Великобірківської селищної ради.
Від Великобірківської селищної ради заперечень щодо заявленого прокуратурою позову не надходило.
Позиція відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" у заявах по суті справи, поясненнях просило відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування цьому ним зазначено, зокрема:
- під час дії договору №71 від 18.07.2022 між сторонами договору у двосторонньому порядку укладено додаткові угоди, недійсність яких не може ставитися під сумнів. Споживач мав право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом, але таким правом не скористався, а це свідчить про згоду споживача з умовами додаткових угод;
- умовами договору передбачено право сторін про використання інформації з вебсайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку;
- довідка ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" може використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку;
- хибним є твердження прокурора про те, що додаткову угоду № 2 від 25.08.2022 укладено за відсутності істотного підвищення ціни на ринку електричної енергії, оскільки дані ДП «Оператора ринку» вказують, що в цей період було значне коливання ціни електричної енергії на ринку, а саме: 17,72% та 18,39%;
- аналіз даних ДП «Оператора ринку» від 25.08.2022 (день підписання додаткової угоди №2) та від 27.09.2022 (день підписання додаткової угоди №3) вказує, що середньозважена ціна РДН ОЕС України відповідно становила 3,19053 грн 1кВт.год та 3,60203 грн 1кВт.год, відсоток коливання становить - 12,90% (3,60203 - 3,19053)/3,19053х100 = 12,90%), що свідчить про коливання ціни на ринку, окрім цього якщо взяти дані ДП «Оператора ринку» за день коли додаткові угоди вважаються укладеними, тобто 01.09.2022 та 19.09.2022 то середньозважена ціна РДН ОЕС України відповідно становила 3,22550 грн 1кВт.год та 3,54460 грн 1кВт.год, відсоток коливання становить - 9,89% (3,54460-3,22550)/3,22550х100 = 9,89%). У період між додатковими угодами № 2 та №3 також відбулося коливання ціни на ринку, відповідно була необхідність в укладенні додаткових угод, оскільки постачання електричної енергії за заниженими цінами завдає збитків товариству, а загальний обсяг електроенергії може було зменшено;
- дії відповідача відповідають вимогам п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.2.4. і підпункту і підпункту 21 п.5.2.2. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» (ПРРЕЕ) та умов договору, а твердження прокуратури не відповідають фактичним обставинам справи;
- у даному випадку відсутні законні підстави для представництва інтересів держави, а також відсутність порушених прав та інтересів держави, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Позиція відповідача 2 - Комунального некомерційного підприємства Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня».
Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 07.04.2025 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 07.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/200/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.05.2025.
Ухвалою суду від 05.05.2025:
- прийнято до розгляду: заяву Теребовлянської окружної прокуратури б/н від 11.04.2025 (вх. №2619 від 11.04.2025) про долучення уточненого розрахунку позовних вимог; відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" на позовну заяву б/н від 24.04.2025 (вх. № 2979 від 24.04.2025) з додатками; відповідь Теребовлянської окружної прокуратури на відзив б/н 28.04.2025 (вх. № 3063 від 29.04.2025) з додатками; пояснення Західного офісу Держаудитслужби б/н від 01.05.2025 (вх. №3206 від 02.05.2025) з додатками;
- задоволено заяву б/н від 30.04.2025 (вх. №3150 від 30.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" про зупинення провадження у справі;
- зупинено провадження у справі №921/200/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
05.01.2026 постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 05.02.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Шумського І.П. у відпустці та, відповідно, неможливістю проведення підготовчого засідання 05.02.2026, ухвалою суду від 27.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 02.03.2026, в якому надалі оголошувалась перерва до 03.03.2026.
Ухвалою суду від 03.03.2026 відмовлено в задоволенні заяв № 27.02.2026 від 27.02.2026 (вх. № 1568, №1574 від 27.02.2026), № 171/08 від 27.02.2026 (від 02.03.2026) (вх. №1588 від 02.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Також, ухвалою суду від 03.03.2026:
- прийнято до розгляду: письмові пояснення Тернопільської обласної прокуратури за № 15-74 ВИХ-26 від 26.01.2026 (вх. № 650 від 26.01.2026); додаткові пояснення відповідача 1 №23.02.2026 від 23.02.2026 (вх. № 1413 від 23.02.2026);
- закрито підготовче провадження по справі №921/200/25 та призначено її до розгляду по суті на 02.04.2026.
Прокурором у судовому засіданні 02.04.2026 підтримано позовні вимоги.
Представником відповідача 1 в судовому засіданні 02.04.2026 заперечено проти позову.
Представники решти учасників судового процесу не приймали участі в судовому засіданні, належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Позивач - Західний офіс Держаудитслужби скористався передбаченим ч.3 ст.196 ГПК України правом про розгляд справи без участі його представника, подавши відповідне клопотання від 10.03.2026 (вх. №1906 від 11.03.2026).
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
02.04.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Обставини справи, наведені сторонами та прокурором.
За результатами проведеної процедури закупівлі електричної енергії для потреб Комунального некомерційного підприємства Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня», результати якої оприлюднено в електронній системі публічних закупівель "Прозорро" за номером UA-2022-06-14-001775-a, 18.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (надалі - постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня» (надалі - споживач) укладено договір №71 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статтей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електроенергії» та «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (надалі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію за кодом ДК 021:2015 (CPV:2008) - 09310000-5 Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 152000 кВт/год (згідно додатку 3 до цього договору) та відповідає обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи розподілу (п. 2.3 договору).
Відповідно до п.п. 2 п. 2.4 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Згідно з п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п. 5.1 договору ціна цього договору становить 452959 грн, в т.ч. ПДВ 75493,17 грн.
Ціна за одиницю товару визначається у додатку 2, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 5.3 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.7 договору).
Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків до повного їх завершення (п. 13.1 договору).
Відповідно до п. 13.6 договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару (належним чином оформлена довідка/інформація (або в іншій документальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або її регіональними представництвами, ДП «Держзовнішінформ», іншим уповноваженим на те органом, або довідкою з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку».
В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження ціни, передбачене цим пунктом.
Відповідно до п. 13.7 договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Згідно з додатком №1 до договору - «Заява - приєднання» початком постачання електроенергії є 25.07.2022.
У додатку «А» до заяви - приєднання наведено перелік видів об'єктів, їх адрес, ЕІС - кодів точки комерційного обліку, до яких здійснюється електропостачання, а також найменування оператора системи.
У додатку №2 до договору “Комерційна пропозиція “Індивідуальна» зазначено наступне:
- ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується постачальником та на день укладення договору становить 2,483327 грн за 1кВт/год (без ПДВ) та включає: ціну закупівлі електричної енергії постачальником на ринку та тариф на послуги постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі який становить 0,34564 грн за 1кВт/год (без ПДВ).
Згідно положень Закону України “Про публічні закупівлі», зміна ціни договору здійснюється із настанням підстав, передбачених ч.5 ст. 41 Закону.
У разі зміни регульованих складових ціни, зміна ціни здійснюється на підставі письмового повідомлення, направленого постачальником за 20 днів до її застосування.
У разі зміни (коливання) закупівельної ціни на ринку електричної енергії, що відбувається протягом розрахункового періоду, зміна ціни за одиницю електричної енергії, спожитої в даному розрахунковому періоді, допускається за умови надання будь якою із сторін документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Документ, що підтверджує коливання ціни, повинен бути наданий у формі довідки (висновку), виданої уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України “Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», сторони також можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП “Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку;
- оплата здійснюється за фактичну відпущену протягом розрахункового періоду електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку і наданих постачальником рахунків за спожиту електричну енергію. Розрахунковим періодом є календарний місяць;
- рахунок за спожиту електричну енергію надається постачальником та отримується споживачем не пізніше сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання.
Якщо рахунок за електричну енергію не був отриманий споживачем сьомого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, то він вважається таким, що вручений споживачу на сьомий робочий день і споживач з рахунком ознайомлений;
- комерційна пропозиція діє до 31.12.2022.
У додатку №3 до договору - «Замовлені уточнені обсяги споживання електричної енергії по кожному об'єкту на 2022 рік» сторонами обумовлено, що договірний (замовлений) обсяг споживання електричної енергії на 2022 рік становить 152 тис. кВт/год.
Надалі, між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору, що стосуються зміни ціни за одиницю товару, а саме:
- додаткову угоду №1 від 29.07.2022, якою збільшено ціну за одиницю товару до 2,69495 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та зменшено договірний обсяг закупівлі до 140061 тис. кВт/год, обумовивши її дію з 01.08.2022.
В обґрунтування підстав укладення додаткової угоди №1 від 29.07.2022 постачальником зроблено посилання на інформацію з офіційного сайту Державного підприємства «Оператор ринку», згідно якої за 20 днів липня 2022 року середньозважена ціна електричної енергії на РДН склала величину 2,59255 грн/кВт.год, що на 14,98 % більше ціни аналогічного періоду червня 2022 року.
Зростання ціни відбулось на 8,52 %;
- додаткову угоду №2 від 25.08.2022, якою збільшено ціну за одиницю товару до 2,92753 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та зменшено договірний обсяг закупівлі до 128,9 тис. кВт/год, обумовивши її дію з 01.09.2022.
В обґрунтування підстав укладення додаткової угоди №2 від 25.08.2022 постачальником зроблено посилання на інформацію з офіційного сайту Державного підприємства «Оператор ринку», згідно якої за 20 днів серпня 2022 року середньозважена ціна електричної енергії на РДН склала величину 2,9491 грн/кВт.год, що на 11,69 % більше ціни аналогічного періоду липня 2022 року.
Зростання ціни відбулось на 17,88 %.
- додаткову угоду №3 від 27.09.2022, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,183137 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та зменшено договірний обсяг закупівлі до 118582 тис. кВт/год, обумовивши її дію з 19.09.2022.
В обґрунтування підстав укладення додаткової угоди №3 від 27.09.2022 постачальником надано довідку №121/95 від 12.09.2022 Державного підприємства “Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», в якій зазначено про зростання на 12,01% середньозваженої ціни РДН ОЕС за період 01-10 вересня 2022 року до середньозваженої ціни РДН ОЕС за період 01-10 серпня 2022 року.
Зростання ціни відбулось на 28,18 %.
- додаткову угоду №4 від 18.10.2022, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,38813 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та зменшено договірний обсяг закупівлі до 111408 тис. кВт/год, обумовивши її дію з 01.10.2022.
В обґрунтування підстав укладення додаткової угоди №4 від 18.10.2022 постачальником надано довідку №121/111 від 10.10.2022 Державного підприємства “Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», в якій зазначено про зростання на 6,44% середньозваженої ціни РДН ОЕС за період 01-10 жовтня 2022 року до середньозваженої ціни РДН ОЕС за період 01-10 вересня 2022 року.
Зростання ціни відбулось на 36,43 %.
- додаткову угоду №5 від 31.10.2022, якою збільшено ціну за одиницю товару до 3,46944 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та зменшено договірний обсяг закупівлі до 108797 тис. кВт/год, обумовивши її дію з 01.10.2022.
В обґрунтування підстав укладення додаткової угоди №5 від 31.10.2022 постачальником зроблено посилання на інформацію з офіційного сайту Державного підприємства «Оператор ринку», згідно якої за 20 днів жовтня 2022 року середньозважена ціна електричної енергії на РДН склала величину 3,55171 грн/кВт.год, що на 2,4 % більше ціни аналогічного періоду вересня 2022 року.
Зростання ціни відбулось на 39,70 %.
На виконання умов договору та укладених до нього додаткових угод, між сторонами підписано наступні акти прийняття - передачі товарної продукції (електричної енергії) з серпня до листопада 2022 року:
- №8 від 09.09.2022 на загальну суму 106314,41 грн, за спожиту у серпні 2022 року електроенергію в кількості 32875 кВт/год, за ціною 2,695 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжним дорученням №1189 від 20.09.2022 на суму 106314,41 грн;
- №9 від 14.10.2022 на загальну суму 75954,16 грн, за спожиту у вересні 2022 року електроенергію в кількості 12534 кВт/год за ціною 2,92753 грн за 1 кВт/год та в кількості 8357 кВт/год за ціною 3,183137 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжним дорученням №1389 від 14.10.2022 на суму 75954,16 грн;
- №10 від 14.10.2022 на загальну суму 32306,95 грн, за спожиту у вересні 2022 року електроенергію в кількості 5332 кВт/год за ціною 2,92753 грн за 1 кВт/год та в кількості 3554 кВт/год за ціною 3,183137 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжним дорученням №1390 від 14.10.2022 на суму 32306,95 грн;
- №71 від 08.11.2022 на загальну суму 47949,50 грн, за спожиту у жовтні 2022 року електроенергію в кількості 12553 кВт/год, за ціною 3,183137 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжним дорученням №1518 від 10.11.2022 на суму 47949,50 грн;
- №211 від 08.11.2022 на загальну суму 83219,48 грн, за спожиту у жовтні 2022 року електроенергію в кількості 12430 кВт/год за ціною 3,38813 грн за 1 кВт/год та в кількості 7850 кВт/год за ціною 3,46944 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжним дорученням № 1519 від 10.11.2022 на суму 83219,48 грн;
- №12 від 08.12.2022 на загальну суму 19572,28 грн, за спожиту у листопаді 2022 року електроенергію в кількості 4772 кВт/год, за ціною 3,418 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжним дорученням №1645 від 12.12.2022 на суму 19572,28 грн;
- №13 від 08.12.2022 на загальну суму 87642,22 грн, за спожиту у листопаді 2022 року електроенергію в кількості 21051 кВт/год, за ціною 3,46944 грн за 1 кВт/год.
Акт оплачено згідно з платіжним дорученням №1644 від 12.12.2022 на суму 87642,22 грн.
Зміст платіжних доручень на оплату актів приймання - передачі електроенергії вказує на те, банком платника виступала Держказначейська служба України, м. Київ. Тобто, оплата за спожиту лікарнею електроенергію здійснювалась з використанням казначейського рахунка.
З урахуванням наведених додаткових угод ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився.
Отже, відповідач 1 передав відповідачу 2 меншу кількість товару, а відповідачем 2 внаслідок такого укладення додаткових угод надміру сплачено 60656,20 грн.
На думку прокурора, додаткові угоди №№2,3,4,5 до договору укладено всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому вони підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти стягненню в судовому порядку. Наведені вище обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із позовною заявою.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Зазначаючи про те, що позивачами не здійснювались заходи щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод та стягнення в судовому порядку сплачених згідно них коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, які складають різницю між сумою, що фактично відповідачем 2 перераховано відповідачу 1 та сумою, що підлягала сплаті за електроенергію за ціною договору, прокурором пред'явлено позов в інтересах держави, в особі Західного офісу Держаудитслужби та Великобірківської селищної ради.
Під час підготовчого провадження у даній справі, Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопільелектропостач» 27.02.2026 подано заяви № 27.02.2026 від 27.02.2026 (вх. № 1568, №1574) та 02.03.2026 подано заяву № 171/08 від 27.02.2026 (від 02.03.2026) (вх. №1588) про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Як вже зазначалось, ухвалою суду від 03.03.2026 відмовлено у задоволенні заяв № 27.02.2026 від 27.02.2026 (вх. № 1568, №1574 від 27.02.2026), № 171/08 від 27.02.2026 (від 02.03.2026) (вх. №1588 від 02.03.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, з наведених у ній підстав.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №71 від 18.07.2022 укладений між сторонами у справі за результатами проведення процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", і на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно з п. 5.1 договору загальна вартість договору складає 452959 грн без ПДВ, у т.ч. ПДВ 75493,17 грн.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
У ч.1 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі» зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п.2 ч.5 наведеної норми, в якому зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України “Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
У постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду наведено правові висновки, відповідно до яких:
- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається;
- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах;
- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Як вже зазначалось, провадження у справі №921/200/25 зупинялось до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
Судом у даній справі враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 про відсутність підстав для відступу від вищенаведених висновків про застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Також, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначав, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору. У вищезазначеній постанові також вказано, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма щодо збільшення ціни застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.
Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Відповідно до п.п. 2 п. 2.4 договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно до п. 13.6 договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ (або документи), що підтверджує збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін тощо) за одиницю товару в тих межах/розмірах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару (належним чином оформлена довідка/інформація (або в іншій доку ментальній формі), виданої торгово-промисловою палатою України, або її регіональними представництвами, ДП «Держзовнішіиформ», іншим уповноваженим на те органом, або довідкою з офіційного вебсайту ДП «Оператор ринку».
В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо постачальником не надано належне документальне підтвердження ціни, передбачене цим пунктом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 врахувала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанови Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).
Тобто, сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (постанова Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №916/747/24).
Спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку варто виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у гл.5 розд.І ГПК.
Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім, суди у порядку ст.86 ГПК України мають їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (постанова Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №926/3244/22).
Необхідність укладення оспорюваних у справі №921/200/25 додаткових угод ТОВ "Тернопільелектропостач" обґрунтовувало коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження чого (коливання) надало: інформації з офіційного сайту ДП «Оператор ринку»; довідки ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №121/95 від 12.09.2022, №121/111 від 10.10.2022.
Судом встановлено факт збільшення сторонами ціни договору, шляхом укладення додаткових угод №№ 2, 3, 4, 5 відповідно на 17,88%, 28,18%, 36,43%, 39,70, що слугує самостійною та достатньою підставою для визнання таких додаткових угод недійсними в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що додаткові угоди №№ 2,3,4,5 укладено всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання таких додаткових угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Однак, Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Так, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (п. п. 71, 72, 82 постанови).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Судом встановлено, що при проведенні закупівлі електричної енергії внаслідок оплати вартості електричної енергії за ціною, що була збільшена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" за вересень - листопад 2022 року, відповідачем 2 зайво сплачено відповідачу 1 кошти на суму 60656,20 грн.
Враховуючи, що оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між сторонами у справі щодо ціни за одиницю товару мали регулюватись договором, то внаслідок виконання відповідачем 2 своїх зобов'язань фінансового характеру за додатковими угодами відповідачем 1 безпідставно отримано грошові кошти у розмірі 60656,20 грн, а тому відповідно до вимог ст. ст. 216, 1212 Цивільного кодексу України з відповідача 1 на користь позивача 2 піддягає стягненню 60656,20 грн безпідставно одержаних коштів, а позов в цій частині вимог також підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем 1 у відзиві заперечення не спростовують зазначених прокурором в позові доводів, за встановлених вище судом фактів та обставин.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Тому, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. 123, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір покладається на відповідачів порівну.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 53,73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,
Позов задоволити.
1. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 25.08.2022 до договору №71 від 18.07.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопільелектропостач».
2. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 27.09.2022 до договору №71 від 18.07.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопільелектропостач».
3. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 18.10.2022 до договору №71 від 18.07.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопільелектропостач».
4. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 31.10.2022 до договору №71 від 18.07.2022 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Комунальним некомерційним підприємством Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тернопільелектропостач».
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тернопільелектропостач» (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2в, ідентифікаційний код 42145798) на користь Великобірківської селищної ради (р/р UA728999980314090544000019769, одержувач ГУК у Терн.обл./тг смт.В.Бір./24060300, код одержувача 37977599, код класифікації доходів бюджету: 24060300) грошові кошти в сумі 60656 (шістдесят тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн 20 (двадцять) коп.
Видати наказ.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, просп. Злуки, 2 В, ідентифікаційний код 42145798) 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800).
Видати наказ.
7. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Великобірківської селищної ради “Тернопільська центральна районна лікарня» (47740, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Великі Бірки, вул. Грушевського, 51, ідентифікаційний код 42588170) 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800).
Видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 13 квітня 2026 року.
Суддя І.П. Шумський