07.04.2026м. СумиСправа № 920/1033/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1033/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК»
(40035, Сумська область, м. Суми, проспект М. Лушпи, код 21100711)
до відповідача: Недригайлівської селищної ради (42100, Сумська область,
Роменський район, селище Недригайлів, вул. Сумська, буд. 4,
код 04390110)
про визнання укладеним договору оренди землі,
за участю представників сторін:
від позивача: Мельник Т.С., Ванярха В.М.,
від відповідача: Семесенко І.М.,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.
Суть спору. 17.07.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати укладеним договір оренди землі на новий строк між Недригайлівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК» у редакції, зазначеній в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.07.2025 справу № 920/1033/25 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою суду від 25.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1033/25 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 09.09.2025, 10:00.
12.08.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№3836) на позовну заяву, відповідно до змісту якого вказує на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК», заперечуючи проти позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Підготовче засідання, призначене на 09.09.2025, 10:00, не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 15.09.2025 долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву б/н від 12.08.2025 (вх. №3836 від 12.08.2025); призначено підготовче засідання у справі №920/1033/25 на 07.10.2025, 12:30.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№4787) про відкладення підготовчого засідання.
Підготовче засідання, призначене на 07.10.2025, 12:30, не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 10.10.2025 задоволено клопотання представника Недригайлівської селищної ради б/н від 06.10.2025 (вх.№4787 від 06.10.2025) про відкладення розгляду справи; призначено підготовче засідання у справі №920/1033/25 на 23.10.2025, 14:00.
Протокольною ухвалою суду від 23.10.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні у справі №920/1033/25 до 18.11.2025, 12:30.
23.10.2025 позивачем надано до суду заяву (вх.№5378/25) про ознайомлення з матеріалами справи.
17.11.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№5503), відповідно до змісту якого просить суд допитати як свідка - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК» ОСОБА_1 .
Розгляд справи 18.11.2025 не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Джепи Ю.А. у відпустці.
Ухвалою суду від 24.11.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/1033/25 на 11.12.2025, 12:30.
10.12.2025 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№6339), відповідно до змісту якого просить суд допитати як свідка - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК» ОСОБА_1 .
11.12.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№5956) у справі №920/1033/25.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 №920/1684/25 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», відповідно до пункту 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 920/1684/25. Обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: згідно рішення зборів суддів Господарського суду Сумської області від 18.12.2025 № 25, з метою запобігання порушення процесуальних строків, у зв'язку з призначенням судді Джепи Ю.А. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду (Указ Президента України від 13.12.2025 № 934/2025 «Про призначення судді») та відрахуванням 17.12.2025 судді Джепи Ю.А. зі штату Господарського суду Сумської області (наказ голови суду від 16.12.2025 № 18), справа № 920/1684/25 підлягає повторному автоматизованому розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 22.12.2025 призначено підготовче засідання у справі № 920/1033/25 на 15.01.2026, 11:30.
Розгляд справи 15.01.2026 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 05.01.2026 по 23.01.2026.
Ухвалою суду від 26.01.2026 призначено підготовче засідання у справі № 920/1033/25 на 10.02.2026, 12:00.
Розгляд справи 10.02.2026 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 09.02.2026 по 13.02.2026.
Ухвалою суду від 16.02.2026 призначено підготовче засідання у справі № 920/1033/25 на 24.02.2026, 12:00.
23.02.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду додаткові пояснення (вх.№937) у справі №920/1033/25.
Ухвалою суду від 24.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 920/1033/25 до судового розгляду по суті на 24.03.2026, 10:00.
13.03.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№1280) про відкладення судового засідання у справі на іншу дату.
17.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№1335) у справі №920/1033/25.
23.03.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду клопотання (вх.№1449) у справі №920/1033/25.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 20 год. 27 хв. 23.03.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 24.03.2026 не відбулось.
Ухвалою суду від 24.03.2026 призначено судове засідання з розгляду справи №920/1033/25 по суті на 07.04.2026, 11:20.
07.04.2026 сторонами було надано до суду заяви (вх.№1221, 1222, 1223), відповідно до змісту яких представники Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК» та представник Недригайлівської селищної ради не заперечують щодо проведення судового засідання в повітряну тривогу.
У судовому засіданні 07.04.2026 позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.04.2026 в свою чергу заперечив щодо позовних вимог та просив суд відмовити задоволенні позову повністю.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарським судом встановлені наступні обставини.
01.02.2004 між Недригайлівською районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК» (далі - ТОВ Фірма «ВІК», Орендар, Позивач) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до п. 1., п. 2. якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для вирощування с/г культур, яка знаходиться на території Тернівської селищної ради, загальною площею 34,6 га, у тому числі рілля 34,6 га.
Договір укладено на 7 років, з 01.01.2004 по 01.01.2011. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за ___ днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8. Договору).
Згідно з п. 43. Договору цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір зареєстрований у Недригайлівському відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» про що у книзі Державного реєстру земель на території Тернівської сільської (селищної) ради вчинено запис від 15.04.2005 за №040563200093.
Факт передачі земельної ділянки загальною площею 34,6 га, у тому числі рілля 34,6 га, підтверджується підписаним між Сторонами актом приймання-передачі об'єкта оренди від 06.04.2004.
Додатковою угодою від 05.12.2010 до Договору Сторони дійшли згоди внести зміни до наступних умов Договору:
«Пункт 5 Договору викласти в такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 454 443,60 грн.(Чотириста п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок три грн.,60 коп.).
Пункт 8 Договору викласти в такій редакції: Договір укладено з 31.12.2010 року по 30.12.2017 рік (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва-з урахуванням ротації культур згідно з проєктом землеустрою).
Пункт 9 Договору викласти в такій редакції: Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірах: у грошовій формі в розмірі 13633,31 грн (тринадцять тисяч шістсот тридцять три грн 31 коп.), що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Пункт 42.1 Договору викласти в такій редакції: Право оренди земельної ділянки не може бути передано у заставу та внесено до статутного фонду.».
Відповідно до Додаткової угоди від 19.03.2018 до Договору Сторони дійшли згоди щодо наступного:
« 1. Поновити договір оренди землі сільськогосподарського призначення державної власності від 01.02.2004, укладений між Недригайлівською районною державною адміністрацією та ТОВ «Вік», зареєстрованого у Недригайлівському відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» від 15.04.2005 № 040563200093, на земельну ділянку загальною площею 34,6032 га (рілля) кадастровий номер 5923555600:01:001:0575 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на. території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області строком на 7 років, з орендною платою 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
2. Внести зміни до Договору оренди землі та викласти пункти 2., 5., 7., 8., 11., 14., 17., 26. в наступній редакції:
- « 2. В оренду передається земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 34,6032 га (рілля) кадастровий номер 5923555600:01:001:0575, яка розташована за межами населених пунктів на території Тернівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області.»
- « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у тримісячний строк з моменту державної реєстрації права користування земельною ділянкою із поданням орендарем у встановленому законом порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативної і грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження до відповідної районної ради.
До моменту набрання чинності рішення відповідної районної ради, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про площу земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена та середнього розміру нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Сумській області, що на 01.01.2018 року складає 26636,19 грн за 1 га ріллі. Для земельної ділянки площею 34,6032 гектара з кадастровим номером -5923555600:01:001:0575, нормативна грошова оцінка складає 921 697 грн 41 коп.
Орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок виключно у грошовій формі.
Сторони дійшли до згоди, що якщо розмір орендної плати, що визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є більшим за розмір орендної плати, що був визначений згідно даного пункту договору, то сплачена орендарем сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплаті орендарем до відповідного бюджету у місячний строк, з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
- « 7. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: відповідно до даних агрохімічного паспорта земельної ділянки, розробленого у 2017 ропі, агрохімічна оцінка земельної ділянки (рілля) 34,6032 кадастровий номер 5923555600:01:001:0575 становить 48 бал., еколого - агрохімічна оцінка 41 бал., склад ґрунтів 53 д чорноземи типові малогумусні та чорноземи сильнореградовані середньосуглинкові.»
- « 8. Договір укладено строком на 14 (чотирнадцять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строю дії договору повідом письмово орендодавця про намір продовжити його дію.»
- « 11. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі у такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати.»
- « 14. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ діючої на день виникнення заборгованості за кожен день прострочення несплаченої суми.»
- « 17. Умови збереження стану об'єкта оренди: виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; використовувати взяту в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням, використовувати землю ефективно, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні та протиерозійні технології, запобігати погіршенню екологічного стану на території в результаті своєї господарської діяльності; додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.»
- « 26. Існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки: заборона на зміну цільового призначення без проєкту землеустрою; дотримання агротехнічних вимог, що використовуються при сільськогосподарському виробництві; право на оренду земельних ділянок не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.»
3. Інші пункти договору залишити без змін.».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна з 24.03.2021 власником земельної ділянки з кадастровим номером 5923555600:01:001:0575 є територіальна громада в особі Недригайлівської селищної ради.
22.01.2025 ТОВ Фірма «ВІК» звернулося до Недригайлівської селищної ради (далі - Відповідач) з заявою б/н від 22.01.2025 (зареєстровано Відповідачем за вх.№16 від 22.01.2025), відповідно до змісту якої просить продовжити термін дії Договору оренди від 01.02.2004 з ТОВ Фірма «ВІК» земельної ділянки площею 34,6 га з кадастровим номером 5923555600.01:001:0575, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Тернівського старостинського округу Роменського району Сумської області терміном на 7 років з орендною платою 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Долучивши додатками до вказаної заяви витяг та виписку з державного реєстру юридичних осіб.
08.04.2025 Недригайлівською селищною радою надано відповідь №254 на звернення ТОВ Фірма «ВІК» від 03.04.2025 (вх.№73 від 03.04.2025) щодо стану розгляду заяви від 22.01.2025 (вх.№16 від 22.01.2025) про продовження терміну дії Договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Тернівського старостинського округу Роменського району Сумської області, згідно з якою повідомлено, що зазначене питання розглядалося на 23 сесії Недригайлівської селищної ради 28.02.2025, але за результатами голосування рішення не прийняте. На звернення ТОВ фірма «ВІК» від 22.01.2025 (вх.№50 від 17.03.2025) розроблено проєкт рішення «Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 01.02.2004, укладеного з ТОВ Фірмою «ВІК», який на сьогоднішній день проходить візування відповідно до положень Регламенту Недригайлівської селищної ради. Про результати розгляду звернення ТОВ Фірма «ВІК» буде повідомлено пізніше.
Позивач вважає, що ним було дотримано вимоги земельного законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу (щодо поновлення Договору оренди), натомість Відповідач в місячний строк не розглянув заяву ТОВ Фірма «ВІК» б/н від 22.01.2025 та знехтував зазначеним правом Позивача, а тому, на думку Позивача, спірний Договір оренди земельної ділянки від 01.02.2004 (державна реєстрація від 15.04.2005 за №040563200093) підлягає поновлення в судовому порядку, з огляду на що був поданий позов до суду про визнання укладеним Договору в редакції Позивача.
Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, ч. 2 ст. 319 ЦК України).
Приписами ст. 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема розпорядження землями територіальних громад.
За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Щодо редакції Закону України «Про оренду землі», який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 23 листопада 2023 року по справі № 906/1314/21 та зазначає таке.
16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ «Перехідні положення» Закону доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:
«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».
Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону про оренду землі).
Частина шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року у справі № 903/1030/19 зазначено таке: «Частини п'ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:
За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.
Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.»
Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.
При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.
З наведеного вбачається, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.
Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України «Про оренду землі». Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.
На час виникнення спірних правовідносин з укладення Договору оренди землі на новий строк, звернення Позивача з позовом до суду діє нова редакція Закону про оренду землі із внесеними змінами.
В свою чергу, за ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення з позовом у даній справі:
- після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк;
- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку;
- до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проєкт договору;
- при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;
- орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення;
- відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
Окрім цього, у пункті 8. Договору оренди земельної ділянки Сторони узгодили порядок та форму його поновлення: шляхом письмового повідомлення орендарем орендодавця про намір продовжити дію договору.
Таким чином, згідно з положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі» як в редакції, яка діяла до 16.07.2020, так і в редакції, яка діє після 16.07.2020 поновлення договору оренди землі/реалізація переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк відбувається шляхом звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про укладення договору оренди землі на новий строк, додаючи проєкт додаткової угоди/договору, проте, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази долучення Позивачем до заяви від 22.01.2025 б/н (листа-повідомлення про укладення Договору оренди щодо спірної земельної ділянки на новий строк) проєкту відповідної додаткової угоди/договору.
Суд зауважує, що незалежно від того , чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов'язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди/договору до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.
Подібні правові висновки наведені й в постанові Великої Палати Верхового Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19.
При цьому, факт продовження користування Позивачем спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки щодо спірної земельної ділянки, зокрема, сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою не може бути підставою для поновлення Договору оренди земельної ділянки. Наведені обставини можуть бути підставою для звернення Позивача із пропозицією до Відповідача про укладення нового договору оренди землі.
З урахуванням викладеного, відсутні підстави для визнання укладеним Договору оренди земельної ділянки від 01.02.2004 (державна реєстрація від 15.04.2005 за №040563200093) на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», у зв'язку з не направленням Позивачем Відповідачу разом з заявою від 22.01.2025 б/н (листом-повідомленням про укладення Договору оренди земельної ділянки на новий строк) проєкту відповідної додаткової угоди/договору.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на Позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК» до Недригайлівської селищної ради про визнання укладеним договору оренди землі - відмовити.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 14.04.2026.
СуддяС.В. Заєць