іменем України
24 березня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/10736/25
Головуючий у першій інстанції - Косенко О. Д.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/526/26
Чернігівськийапеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.
секретар: Мальцева І.В.
сторонни справи:
позивач: Акціонерне товариство ''Універсал Банк''
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства ''Універсал Банк'' на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Косенка О.Д. від 14 листопада 2025 року, місце ухвалення рішення - м. Чернігів у справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2025 року Акціонерне товариство »Універсал Банк» звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг »Monobank» від 24.07.2018 року у розмірі 184 171 грн. 58 коп., яка складається із: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 184 171 грн. 58 коп., заборгованість за пенею - 0 грн.; борг за порушення грошового зобов'язання - 0 грн. Також позивач ставив питання про стягнення на свою користь із відповідача понесених у справі судових витрат. Вимоги заявленого позову Акціонерне товариство »Універсал Банк» обґрунтовувало тим, що позивач запустив новий проект ''Мonobank'', в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту, надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ »Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням: https://www.monobank.ua/terms file=umovy-2018-06-21.pdf. Позивач зазначав, що 24.07.2018 року відповідач звернувся до АТ »Універсал Банк» із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму вказану у мобільному додатку. Позивач зазначав, що банк свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі І Умов і правил та у довідці про розмір встановленого кредитного ліміту, встановивши ліміти використання кредиту у розмірі 160 000 грн. Після підписання заяви відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно тарифів. Позивач стверджував, що не дивлячись на взяті на себе зобов'язання, відповідач не дотримується даних умов, а саме, не здійснює повернення кредиту у термін та на умовах, визначених Умовами та Правилами, а також Тарифами. У зв'язку із порушенням умов договору про надання банківських послуг від 24.07.2018 року, як стверджує позивач, у відповідача перед АТ »Універсал Банк» виникла заборгованість у розмірі 184 171 грн. 58 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 184 171 грн. 58 коп.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2025 року відмовлено повністю у задоволенні позову Акціонерного товариства »Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 24.07.2018 року.
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство »Універсал Банк» просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції від 14.11.2025 року по справі № 750/10736/25, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ »Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг »Monobank» від 24.07.2018 року - задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача. Доводи апеляційної скарги АТ »Універсал Банк» вказують, що оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції від 14.11.2025 року, є незаконним, ухваленим всупереч нормам процесуального права, із неправильним застосуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахування особливостей укладеного за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договору, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів банку. Доводи апеляційної скарги зазначають, що судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача із умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. За доводами апелянта, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку відносно того, що відповідач не був ознайомлений із вищезазначеними документами. Апелянт вказує, що керуючись положеннями статей: 633, 634, 641 Цивільного кодексу України, АТ »УНІВЕРСАЛ БАНК» пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank | UniversalBank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в АТ »УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | UniversalBank (далі - Умови і правила). Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання анкети-заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається банком. Умови і правила, крім тих, що надавались та були отримані відповідачем у мобільному додатку, перебувають у загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, у розумінні статей: 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору із визначенням порядку та умов кредитування, прав і обов'язків сторін. За твердженням позивача, всі Умови і правила за всі періоди є розміщеними на сайті Monobank (https://www.monobank.ua/terms), є публічно доступними, викладеними у форматі PDF, із зазначенням рішень, на підставі яких вони прийняті, та вказано час набуття ними чинності. Апелянт вказує, що у самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач із використанням власного ПІН-коду має постійний доступ. Враховуючи те, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи, були надані відповідачу саме через мобільний додаток, можна дійти цілком очевидного висновку, що відповідач був ознайомлений саме з Умови і правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви, та відповідно до статей: 3, 627 ЦК України, добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання. За доводами апеляційної скарги, наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі, погодження Умов і правил обслуговування фізичної особи, із додатками. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов'язання, його сторони набувають обов'язки, а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Таким чином, невиконання боржником умов договору, на які він погодився та ознайомився у анкеті-заяві (стосовно того, що договір про надання банківських послуг складається не лише із анкети-заяви, а також із Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту), та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком, матиме наслідком порушення фундаментального положення про обов'язковість договору. Апелянт звертає увагу, що відповідно до положень п. 2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг від 24.07.2018 року, визначено, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ »УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських карткових продуктів (MONOBANK | UniversalBank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Доводи апеляційної скарги вказують, що клієнт, підписанням цього договору підтверджує, що він ознайомлений із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку (п.3 анкети-заяви). Доводи апеляційної скарги зазначають, що відповідно до п.3 анкети-заяви, визначено, що клієнт беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Також клієнт підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису. У анкеті-заяві зазначено, що клієнт просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Доводи апеляційної скарги стверджують, що вищенаведене свідчить про укладення між сторонами спору у встановлений законом спосіб договору, в тому числі, погодження сторонами Умов і правил разом із додатками, які є невід'ємною складовою договору. Доводи апеляційної скарги вказують, що клієнт на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, зобов'язаний ознайомлюватися із чинною редакцією Умов і Правил, що розташовані за посиланням https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або в Мобільному додатку, з метою виконання умов договору, з урахуванням можливих змін до нього (п. 4 Розділу І Умов і Правил). Враховуючи те, що клієнтом було неодноразово проведено банківські операції із використанням власної картки (переказ коштів, поповнення мобільного телефону, оплата товарів у торгових точках та ін.), відповідач надавав свою згоду на зміни, доповнення до договору про надання банківських послуг від 24.07.2018 року. Апелянт звертає увагу суду, що Витяг з Умов та Тарифів за карткою Monobank, наявний у матеріалах справи, враховуючи специфіку надання банківських послуг, підтверджує, що відбувалось оновлення та вносились відповідні доповнення, згідно вимог чинного законодавства. Актуальні редакції, згоду на які, були надані відповідачем, шляхом, зокрема та не виключно, проведенням банківських операцій та подальшого користування банківськими послугами, були доступні на постійній основі у публічному доступі на офіційному сайті банку за посиланнями https://www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або у мобільному додатку. За доводами апеляційної скарги, та редакція Умов та правил, яка наявна у матеріалах справи, може носити показовий характер та може доповнюватись позивачем.
В судове засідання апеляційного суду представник Акціонерного Товариства »Універсал Банк», відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилися.
Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що АТ »Універсал Банк» запустив новий проект ''Мonobank'', в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, який виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту, надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ »Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms file=umovy-2018-06-21.pdf.
24.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ »Універсал Банк», з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав власноручним підписом анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а.с.16).
Анкета-заява містить детальну інформацію щодо відповідача, зокрема, дату його народження, РНОКПП, серію, номер паспорта, дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, місце роботи. У матеріалах справи та в анкеті-заяві наявні копії паспорта відповідача, РНОКПП (а.с.17-18,19).
У анкеті-заяві зазначено, що дана заява разом із умовами і правилами обслуговування в АТ» Універсал Банк», у разі надання банківських послуг щодо продуктів (Мonobank/UniversalBank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, тарифами, що розміщені за посиланням, складають договір про надання банківських послуг.
Відповідно до анкети-заяви, ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок в АТ »Універсал Банк» № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я; встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному за стосунку (а.с. 16).
У п. 6 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг зазначено, що ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Він визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису (а.с.16).
До позовної заяви позивачем додано копії: Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ »Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank, затверджену протоколом правління № 23 від 21.06.2018 року; Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; Витяг з тарифів за карткою Чорна картка monobank.
Жоден із вищевказаних документів не містить в собі власноручного або електронного підпису відповідача із використанням ключа, який було згенеровано для накладання електронного цифрового підпису ОСОБА_1 у мобільному додатку, з метою засвідчення дій відповідача, згідно із договором.
За твердженнями позивача, банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором. У позовній заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_1 , всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, істотно порушив умови кредитного договору. За доводами позивача, у відповідача наявна заборгованість за укладеним із АТ »Універсал Банк» договором, у розмірі 184 171 грн. 58 коп., яка складається із: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 184 171 грн. 58 коп., заборгованість за пенею - 0 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.07.2018 року, укладеним між банком та відповідачем, станом на 06.05.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить - 184 171 грн. 58 коп. (а.с.13-14).
Виписки про рух коштів за картковим рахунком, відкритим на ім'я відповідача ОСОБА_1 , матеріали даної цивільної справи в собі не містять.
Як вбачається із заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2025 року, відмовляючи у задоволенні позову Акціонерного товариства »Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг »Мonobank» від 24.07.2018 року, суд першої інстанції встановив, що подані позивачем документи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ »Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank розумів позичальник та що він ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Також судом першої інстанції встановлено, що подані позивачем документи не містять в собі підтверджень того, що на момент отримання відповідачем кредитних коштів, вони взагалі містили умови, зокрема, і щодо процентів та відповідальність за прострочення грошового зобов'язання у заявлених позивачем до стягнення розмірах і порядках нарахування. Разом з тим, суд першої інстанції констатував, що письмових доказів того, чи було задоволено заяву відповідача та відкрито поточний рахунок на його ім'я; чи видавався відповідачу за цим договором платіжний інструмент (банківська картка) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки; чи встановлювався відповідний кредитний ліміт і на яку суму, вказану у додатку, матеріали справи в собі не містять. Суд першої інстанції вказав у заочному рішенні від 14.11.2025 року , що із наявних у справі доказів не вбачається, у якому розмірі, на яких умовах та на який строк відповідач отримав кредит. Підписана відповідачем анкета-заява від 24.07. 2018 року містить лише анкетні дані та місце роботи відповідача, без зазначення інформації щодо розміру кредитного ліміту, строку договору та відомостей про видачу банківської карти. Крім цього, виписка по картковому рахунку, який відкритий на ім'я ОСОБА_1 , у матеріалах справи - відсутня. Розрахунок заборгованості, який доданий до позову, не є первинним документом, що підтверджує отримання кредитних коштів та користування ними, а сам по собі розрахунок, без надання доказів отримання кредитних коштів позичальником, не підтверджує наявності заборгованості у відповідача перед АТ »Універсал Банк».
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги АТ »Універсал Банк» відносно того, що заочне рішення суду першої інстанції від 14.11.2025 року є незаконним, ухваленим всупереч норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без врахування особливостей укладеного за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договору, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів банку, не можуть бути підставою для скасування заочного рішення суду першої інстанції від 14.11.2025 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі №697/302/20, провадження №61-2498св22.
Із прийняттям Закону України »Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 даного Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, згідно ч.12 статті 11 Закону №675-VIII.
Статтею 12 вказаного вище Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України »Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частинами 1, 2 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частин 1-3 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей: 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції врегульовано Законом України »Про електронну комерцію» (у редакції, чинній на час укладення спірного кредитного договору).
Згідно п.1, п.5 ч.1 статті 3 Закону України »Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 1-6 статті 11 Закону України »Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення(відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Приписами статті 12 Закону України »Про електронну комерцію» регламентовано підпис у сфері електронної комерції.
Аналізуючи викладене вище, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті: 205, 207 ЦК України).
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Судом встановлено, що позивачем надано докази підписання 24.07.2018 року ОСОБА_1 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, із зазначенням його анкетних даних, в якій відповідач просив відкрити поточний рахунок в АТ »Універсал Банк» у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, без зазначення бажаного розміру кредитних коштів. Разом з тим, матеріали даної цивільної справи не містять в собі належних, допустимих та достатніх письмових доказів, у розумінні положень статей: 77, 78, 80 ЦПК України, на підтвердження відповідних обставин з приводу того, чи було задоволено заяву ОСОБА_1 , та відкрито поточний рахунок на його ім'я; чи видавався йому відповідно до вказаної анкети-заяви платіжний інструмент (банківська картка) у спосіб, що дозволяє однозначно встановити отримання ним такої картки; чи встановлювався відповідний кредитний ліміт і на яку суму; чи здійснювався будь-який рух коштів по рахунку, який просив відкрити відповідач при підписанні анкети-заяви.
Необхідно зазначити, що у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ »Універсал Банк»).
Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. За даних обставин, з огляду на зміст статей: 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, із якими він ознайомлений.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 24.07.2018 року, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ »Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank | UniversalBank, розміщені у мобільному додатку та на відповідному сайті банку, як на невід'ємні частини спірного договору.
До позовної заяви позивачем додано копії: Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ »Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank, затверджену протоколом правління № 23 від 21.06.2018 року; Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит; Витяг з тарифів за карткою Чорна картка monobank.
Жоден із вищевказаних документів не містить в собі власноручного або електронного підпису відповідача із використанням ключа, який було згенеровано для накладання електронного цифрового підпису ОСОБА_1 у мобільному додатку, з метою засвідчення дій відповідача, згідно із договором.
Приймаючи до уваги наведене вище, із матеріалів справи не вбачається, що саме з даними документами відповідач ОСОБА_1 ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також із матеріалів справи не вбачається, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, і щодо користування кредитними коштами та щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, і саме у зазначених в цих документах, які додані банком до матеріалів справи, розмірах і порядках нарахування.
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 статті 634 ЦК України, за змістом якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови і правила обслуговування в АТ »Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank | UniversalBank, що розміщені на офіційному сайті позивача, змінювались АТ »Універсал Банк», про що зазначає і сам позивач у доводах апеляційної скарги.
За даних обставин та без належних наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу та підписані ним звичайним або електронним підписом Умови і правила обслуговування в АТ »Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank | UniversalBank, тарифи, паспорт споживчого кредиту, та інші надані банком документи не можуть розцінюватись, як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|UniversalBank, тарифи, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору і щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем, і лише цей факт не може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони, до запропонованого договору.
Отже, сама по собі підписана анкета-заява, без надання належних, достатніх та допустимих доказів, які підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі, і процентів за користування кредитними коштами, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись, як стандартна (типова) форма кредитного договору.
За твердженнями позивача, банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором. Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 , всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, істотно порушив умови кредитного договору. За доводами позивача, станом на 06.05.2025 року, у відповідача наявна заборгованість за укладеним із АТ »Універсал Банк» договором у розмірі 184 171 грн. 58 коп., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 184 171 грн. 58 коп., заборгованість за пенею - 0 грн., заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0 грн.
Відповідно до положень ч.1, ч.2, ч.3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно приписів ч.1, ч.2, ч.3, ч.4 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Необхідно зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України »Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаними положеннями Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 року №75, виписки із клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватись судом у сукупності із іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18, провадження №61-9618св19.
На підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, позивачем було надано роздруківку розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.07.2018 року, укладеним між банком та відповідачем, згідно якого, станом на 06.05.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить - 184 171 грн. 58 коп. (а.с.13-14). Вказаний документ не містить в собі печатки та підпису уповноваженого представника банку.
Виписки про рух коштів за картковим рахунком, відкритим на ім'я ОСОБА_1 , матеріали даної цивільної справи в собі не містять.
За викладених вище обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваного заочного рішення суду першої інстанції від 14.11.2025 року відносно того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, у розумінні приписів статей: 77, 80 ЦПК України, на підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту, користування кредитом, укладення договору на умовах, які наведені банком у позовній заяві.
Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У контексті приписів вказаних вище норм права, які регулюють спірні правовідносини, та фактичних, документально підтверджених обставин справи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку заочного рішення суду першої інстанції від 14.11.2025 року про відсутність правових підстав для задоволення вимог заявленого позову. Як вбачається із заочного рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2025 року, відмовляючи у задоволенні позову Акціонерного товариства »Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг »Мonobank» від 24.07.2018 року, із врахуванням висновків, викладених Верховим Судом у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17,оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що позовні вимоги АТ ''Універсал Банк'' про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , не доведені наявними у справі доказами, у зв'язку з чим у їх задоволенні - необхідно відмовити.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного заочного рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 14.11.2025 року про відсутність правових підстав для задоволення вимог заявленого Акціонерним товариством »Універсал Банк» до ОСОБА_1 позову про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг »Мonobank» від 24.07.2018 року, оскільки вказані висновки суду першої інстанції узгоджуються із фактичними, документально підтвердженими обставинами справи та вказаними вище нормами Закону, які регламентують спірні правовідносини.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування заочного рішення суду першої інстанції від 14.11.2025 року, ухваленого на підставі норм права, які регулюють спірні правовідносини та на основі з'ясованих фактичних обставин, документально підтверджених тими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду даної справи.
За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Акціонерного товариства »Універсал Банк» - залишити без задоволення, а оскаржуване заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.11.2025 року, залишити без змін.
Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства »Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 листопада 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: