Рішення від 14.04.2026 по справі 913/19/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м.Харків Справа № 913/19/26

Провадження №19/913/19/26

За позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001)

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Л" (вул. Магістральна, буд. 23, смт Білокуракине Луганської області, 92202)

відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 73 308 грн 64 коп.,

Суддя Косенко Т.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬСПОРУ:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк") 09.02.2026 через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Л" (далі - ТОВ "Харвест Л") та відповідача-2 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), про солідарне стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055, укладеним між АТ "Ощадбанк" та ТОВ "Харвест Л", у сумі 73 308 грн 64 коп.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055 в частині повернення наданих під державну гарантію на портфельній основі кредитних коштів, виконання зобов'язань за яким забезпечено договором поруки від 04.10.2021 №460_055/31, який укладений між АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 .

Ухвалою від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача-2 - ОСОБА_1 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, зазначає про наявність підстав для мораторію, а саме: 1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік становить 18 513 400,00 грн.; 2) договір укладено 04.10.2021, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану"; 3) виконання зобов'язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою транспортного засобу, який вибув з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом, оскільки залишився на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України; 4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, вказаного у п.3, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язання за таким договором кредиту (позики); 5) сукупний річний дохід ТОВ "Харвест Л" за попередній звітний рік (2025) не перевищує 75 відсотків річного доходу за 2021 рік, оскільки з моменту початку повномасштабного вторгнення підприємство не здійснює свою діяльність; 6) з 2022 виплата дивідендів не здійснювалась.

Також відповідач-1 зазначає, що не бажає ухилятися від виконання своїх зобов'язань, але слід також урахувати обставини, в яких опинилося ТОВ "Харвест Л" та його поручитель ОСОБА_1 . Зокрема, загальновідомим є факт повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію України 24.02.2022. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, селище Білокуракине Луганської області є тимчасово окупованим з 05.03.2022 - з дати завершення бойових дій. Специфіка ведення аграрного бізнесу не передбачає можливості релокації підприємства й саме тому з 24.02.2022 підприємство фактично припинило свою діяльність. За вказаних обставин відповідач просить у разі розгляду справи по суті відмовити в задоволенні позову та розпочати процедуру врегулювання спору за участі судді.

16.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив №55/5.3-03/37759/2026, в якій він посилається на те, що відповідач-2 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС, копія ухвали про відкриття провадження у справі № 913/19/26 направлена учасникам справи 16.02.2026, але відповідач-2 у відзиві не зазначає інформацію про отримання копії ухвали суду від 16.02.2026 та не порушує питання щодо поновлення строків на подання відзиву, який фактично подано відповідачем-2 - 09.03.2026, тобто з порушенням строків, встановлених господарським судом.

Ухвалою від 18.03.2026 поновлено ОСОБА_1 строк для подання відзиву по день його фактичного надходження до суду - по 09.03.2026; у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 09.03.2026 про врегулювання спору у справі №913/19/26 за участю судді відмовлено.

Відповідач-1 відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, зокрема шляхом розміщення повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Суд наголошує, що у відповідача-1 в порушення приписів абз.1 ч.6, абз.2 ч.8 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відсутній зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Крім того, електронні примірники ухвал суду надсилались відповідачеві-1 на адресу електронної пошти: tov.harvest.l@gmail.com, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: вул. Магістральна, буд. 23, смт Білокуракине Луганської області, 92202.

За інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в смт Білокуракине Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до смт Білокуракине Луганської області наразі є неможливим.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Білокуракинської селищної територіальної громади з 05.03.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 простроченої заборгованості перед державою за договором кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055 у сумі 73 308 грн 64 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

19.08.2021 ТОВ "Харвест Л" подано до банку кредитну заяву на отримання кредиту юридичною особою, відповідно до якої позичальник просив надати кредитні кошти в сумі 700 000 грн 00 коп. на строк 12 місяців для поповнення оборотного капіталу, в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%».

04.10.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк", банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвест Л" (далі - відповідач-1, позичальник) у письмовому вигляді укладено договір кредитної лінії №460_055 (далі - кредитний договір), відповідно до предмету якого банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 кредитного договору сума та валюта максимального ліміту кредитування - 700 000 грн 00 коп.; кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 03 жовтня 2024 року на поповнення оборотного капіталу.

Пунктом 3.3 кредитного договору сторони погодили графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування:

- до 02.03.2024 (включно) - 700 000 грн 00 коп.;

- з 03.03.2024 по 02.04.2024 (включно) - 612 500 грн 00 коп.;

- з 03.04.2024 по 02.05.2024 (включно) - 525 000 грн 00 коп.;

- з 03.05.2024 по 02.06.2024 (включно) - 437 500 грн 00 коп.;

- з 03.06.2024 по 02.07.2024 (включно) - 350 000 грн 00 коп.;

- з 03.07.2024 по 02.08.2024 (включно) - 262 500 грн 00 коп.;

- з 03.08.2024 по 02.09.2024 (включно) - 87 500 грн 00 коп.;

- 03.09.2024 по 03.10.2024 (включно) - 87 500 грн 00 коп.

Виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується порукою поручителя (п.3.4 кредитного договору).

Підпунктами 3.5.1-3.5.4 п.3.5 кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули:

БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа, де:

БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;

Індекс UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет, а також в системі Thomson Reuters.

Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить: 7%.

На момент укладення договору, з урахування визначеного на таку дату індексу UIRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої пп.3.5.1 цього договору, розмір базової процентної ставки становить 14,14% річних, який підлягає застосуванню при визначенні зобов'язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до пп.3.5.3 цього договору.

Перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп.3.5.1 цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладання цього договору до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: " 01" січня, " 01" квітня, " 01" липня та " 01" жовтня відповідного року.

Підписанням цього договору сторони свідчать, що при визначенні формули розрахунку процентної ставки, зазначеної у пп.3.5.1 цього договору, сторони виходили з того, що позичальник буде мати право на отримання компенсації та у зв'язку з цим максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути встановлений за договором, обмежений умовами Програми (пп.3.5.4 п.3.5 договору).

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п.3.9 кредитного договору).

Пунктом 3.11 кредитного договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.

Позичальник зобов'язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3 цього договору (пп.3.11.1 п.3.11 кредитного договору).

В пп.3.13.2 п.3.13 кредитного договору сторони погодили, що банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, в наступних випадках, зокрема, у разі якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначені цим договором та з урахуванням програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором.

Відкликання банком кредиту з підстав, визначених п.3.13, цього договору здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному п.8.4 цього договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього договору (п.3.14 договору).

Після отримання від банку зазначеної вимоги про відкликання кредиту позичальник зобов'язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору) (п.3.15 кредитного договору).

Згідно з п.3.19 кредитного договору з метою виконання зобов'язання позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим договором (крім випадку, коли погашення здійснюється шляхом договірного списання банком коштів з рахунку (-ів) позичальника або випадків, коли кошти для оплати частини процентів списуються з рахунку ескроу). Виконання зобов'язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_1 (код банку - 304665) у валюті, що передбачена умовами цього договору для кожного виду платежу та банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості позичальника за відповідним зобов'язанням. Підписанням цього договору позичальник доручає банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості позичальника за відповідним зобов'язанням в порядку (в черговості), визначеному п.3.20 цього договору.

З метою забезпечення здійснення позичальником платежів, належних до сплати за цим договором, що входять до складу зобов'язання, сторони домовилися, що цим пунктом договору, позичальник доручає банку, а банк набуває право (але не зобов'язаний) здійснювати договірне списання коштів позичальника з поточного (-их) рахунку (-ів) позичальника (у національній та/або іноземних валютах), як відкритого (-их) на дату укладання цього договору, так і того (тих), що буде (-уть) відкритий протягом строку дії цього договору, у розмірі сум платежів, що підлягають сплаті (компенсації/відшкодуванню) позичальником на користь банку за цим договором при настанні строку виконання зобов'язання (його частини) (п.3.22 кредитного договору).

Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.8.6 договору).

До кредитного договору сторонами підписані додатки №№1- 4, в яких погоджені форми та зміст заяви на отримання кредиту (траншу), довідки про розшифровку графи 2000 форми №2 "Звіт про фінансові результати" форми №-2м (№-2мс) "Звіту про фінансові результати" у розрізі видів економічної діяльності, довідки про суми отриманої ММСП державної допомоги, довідки про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах.

04.10.2021 між АТ "Ощадбанк" та ТОВ "Харвест Л" у письмовому вигляді укладено додатковий договір №1 до договору кредитної лінії №460_055 (далі - додатковий договір), відповідно до п.2.1 якого сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови кредитного договору наступним.

Відповідно до п.1.1 додаткового договору терміни та скорочення використовуються в цьому додатковому договорі у такому значенні в тому числі:

- договір про надання гарантії - це договір про надання державної гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/271 між гарантом та банком на виконання норм Порядку;

- портфель - це сукупність кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією, яка надається на умовах, визначених Порядком;

- прострочена заборгованість позичальника перед державою - це заборгованість позичальника перед державою, що виникає в разі здійснення гарантом виплат за кредитним правочином у відповідності до Порядку та договору про надання гарантії. Визначається як сума всіх сплат гарантом за гарантією за кредитним правочином за мінусом сум, перерахованих на користь гаранта в рахунок погашення такої простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом;

- ставка індивідуальної гарантії - це ставка у відсотковому визначенні, що відповідає частині кредиту, що покрита гарантією.

Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед банком зі сплати основної суми боргу за кредитним договором будуть частково забезпечені гарантією у випадку включення кредиту до портфелю (пп.2.2.1.1 п.2.2 додаткового договору).

Згідно з пп.2.2.1.2 п.2.2 додаткового договору позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе.

Відповідно до пп.2.2.1.3 п.2.2 додаткового договору позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов'язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та договором про надання гарантії.

Умовами пп.2.2.1.5 п.2.2 додаткового договору встановлено, що позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені.

Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку та договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сум сплачених за гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені (пп.2.2.1.6 п.2.2 додаткового договору).

Сторони погоджуються з тим, що зобов'язання банку надати кредит (транш) припиняється з моменту виникнення заборгованості за кредитним договором зі сплати основної суми боргу та/або процентів, та/або комісійних винагород, строк сплати яких перевищує 30 календарних днів поспіль (п.2.5 додаткового договору).

Згідно з п.2.6 додаткового договору сторони визначили, що додатково до забезпечення, передбаченого розділом 4 кредитного договору, на період (та у випадку) включення кредиту до портфелю виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) частково, згідно ставки індивідуальної гарантії, забезпечується гарантією. При цьому банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право самостійно змінювати її розмір в порядку, передбаченому договором про надання гарантії.

Відповідно до п.3.1 додаткового договору позичальник свідчить, що він самостійно забезпечить отримання ним інформації щодо змісту вказаного у цьому додатковому договорі Порядку.

У відповідності до умов кредитного договору та заяви позичальника на отримання кредиту банком 25.10.2021 перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у загальному розмірі 500 000 грн 00 коп.

Указані обставини підтверджуються банківською випискою по рахунку ТОВ "Харвест Л" за період 04.10.2021 по 29.12.2025.

З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі ТОВ "Харвест Л" кредиту у сумі 500 000 грн 00 коп.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Аналізуючи умови кредитного договору щодо строку повернення наданих кредитних коштів, суд зазначає наступне.

У п.3.2 договору сторони передбачили, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 03.10.2024.

Водночас у відповідності до умов пп.3.11.1 п.3.11 договору позичальник зобов'язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п.3.3 цього договору.

Визначаючи граничні строки повернення траншів суд бере до уваги пп.3.16.6 п.3.16 кредитного договору, яким передбачено, що якщо дата закінчення строку/терміну встановлена цим договором для здійснення будь-якого платежу з метою виконання позичальником зобов'язання за цим договором припадає на день, що не є банківським днем, то такий платіж має бути здійснений наступного банківського дня.

Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що граничним строком повернення наданих банком 25.10.2021 у вигляді траншу кредитних коштів у сумі 500 000 грн 00 коп. є 25.10.2022.

У свою чергу позичальник надані кредитні кошти своєчасно не повернув.

У зв'язку з порушенням ТОВ "Харвест Л" умов кредитного договору в частині строків повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, банком 25.09.2023 направлено відповідачу-1 на адресу електронної пошти (tov.harvest.l@gmail.com) вимогу про відкликання кредиту.№110.10-19/60549/2023, в якій він вимагав від позичальника у 25-денний строк з дати направлення банком цієї вимоги достроково повернути всю суму кредиту та здійснити платежі за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього договору, яка станом на 25 вересня 2023 року становила 605 654 грн 13 коп. (у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 500 000 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за процентами - 93 423 грн 16 коп.; прострочена заборгованість за комісією - 131 грн 25 коп.).

У відповідь на вказану вимогу директором ТОВ "Харвест Л" було надіслано звернення від 09.10.2023 №3 із проханням надати роз'яснення щодо простроченої заборгованості за договором кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055.

При цьому в зазначений банком строк позичальник кредит не погасив та не сплатив проценти за користування ним і комісію.

Суд зауважує, що правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

У п.151 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття «гарантійне зобов'язання» яке становить собою зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно з п.4 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ч.1 ст.117 Конституції України).

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.5, ч.1 ст.6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі ст.16 Закону фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Згідно з ст.560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст.563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту (ч.2 ст.346 ГК України).

Абзацом 1, 2 ч.1 ст.17 Бюджетного кодексу України визначено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб'єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань; строк дії гарантії.

Обов'язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб'єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором перед банком-кредитором.

Абзац 5 ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України чітко визначає, що прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб'єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Відповідно до положень ст.61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5 000 000 тис. гривень, як виняток з положень ст.17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі).

Порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір та вид забезпечення, що надається такими суб'єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 25.11.2020 №1151 на рівні агента в особі Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 23.12.2020 №1317, на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.

Отже, порядок надання гарантій на портфельній основі у 2020 року було встановлено Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 25.11.2020 № 1151, яким затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році (далі - Порядок №1151).

Слід відзначити, що Порядок №1151 регулює порядок дій суб'єктів у випадку не здійснення планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів.

Постановою Кабінету Міністрів України №1317 АТ «Ощадбанк» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1 000 000 000 грн 00 коп.

Так, 23.12.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», якою надано у 2020 році державні гарантії на портфельній основі банкам-кредиторам у межах обсягів, затверджених цією постановою та уповноважено Міністра фінансів підписувати документи щодо надання державних гарантій на портфельній основі.

31.12.2020 Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант) та позивачем (бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 (далі - договір про надання державної гарантії).

У п.1.1 договору про надання державної гарантії визначено, що принципал - це суб'єкт господарювання, якому надано кредит, включений до портфеля; портфель - це сукупність усіх кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією.

Відповідно до п.2.1 договору про надання державної гарантії, гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов'язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

За умовами п.п.2.5, 2.6 договору про надання державної гарантії, ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.

Згідно з п.5.1 договору про надання державної гарантії, у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому виник гарантійний випадок.

За умовами п.5.3 договору про надання державної гарантії бенефіціар зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту.

Відповідно до п.5.5 договору про надання державної гарантії, гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (суму сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги), за умови що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору, та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

У п.6.1 договору про надання державної гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати ССГ (суми сплати за гарантією) за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Пунктом 6.2 договору про надання державної гарантії встановлено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання ст.61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов'язується: застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.6.8 цього договору за таким проблемним кредитом; застосувати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Згідно з п.6.3 договору про надання державної гарантії, кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

З викладеного вбачається, що за договором про надання державної гарантії гарант надав позивачу право здійснювати стягнення з позичальника на свою користь. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта.

У зв'язку із настанням гарантійного випадку банк в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 договору гарантії, направив гаранту вимогу від 07.12.2023 за вих.№70/4-01/90404/2023 на сплату за гарантією від 07.12.2023 №118 за договором про надання гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/271, в якій просив сплатити за гарантією суму в розмірі 75 000 грн 00 коп. (враховуючи встановлену ставку індивідуальної гарантії в розмірі 15% кредиту).

04.01.2024 за результатами розгляду зазначеної вимоги гарантом була перерахована сума за гарантією у розмірі 75 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 04.01.2024 №1473461952901.

На виконання умов договору гарантії банк спрямував отримані кошти в розмірі 75 000 грн 00 коп. у рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом, що підтверджується даними виписок по рахунку відповідача-1 за період з 04.10.2021 по 29.12.2025.

11.09.2024 позивач надіслав відповідачу-1 на адресу електронної пошти - tov.harvest.l@gmail.com повідомлення про необхідність погашення простроченої заборгованості з пропозицією про добровільне врегулювання від 11.09.2024 №55/5.3-02/116046/2024.

З цією метою банк просив позичальника, ТОВ "Харвест Л", у строк до 10 календарних днів з дня отримання даної пропозиції звернутися до відділу стягнення Східного регіону УСЗ РМ ДРЗС або до найближчого відділення АТ "Ощадбанк", а у разі неможливості направити письмову відповідь на пропозицію банку на поштову адресу банка.

20.09.2024 ТОВ "Харвест Л" звертався до банку з листом від 20.09.2024 №1 щодо можливих подальших дій та врегулювати питання заборгованості за кредитним договором.

У відповіді від 04.10.2024 №55/1- 05/124424/2024 АТ "Ощадбанк" просило у строк до 03.11.2024 письмово повідомити про готовність позичальника врегулювати заборгованість перед державою в розмірі 75 000 грн 00 коп. шляхом її погашення в повному обсязі (із зазначенням строку її погашення) до 31.12.2024 та готовність сплатити перший платіж в розмірі 25 000 грн 00 коп. не пізніше 15.11.2024.

08.01.2026 позивач надіслав відповідачу-1 на адресу електронної пошти (tov.harvest.l@gmail.com) повідомлення про перехід прав кредитора від 08.01.2026 №55/5.3-02/3360/2026, в якому повідомив ТОВ "Харвест Л", зокрема, про вчинені дії: звернення банку до гаранта (держави) з вимогою про отримання відшкодування за гарантією, що у зв'язку із здійсненням державою гарантійної виплати на суму 75 000 грн 00 коп. до держави перейшли права кредитора за договором кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055 у цьому розмірі: загальна заборгованість за договором кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055 станом на 08.01.2026 становить 510 963 грн 62 коп. (у т.ч. прострочену заборгованість перед державою (бюджетом) на суму 73 308 грн 64 коп.) та підлягає сплаті на рахунок банку, а у разі не погашення заборгованості у повному обсязі у строк до 19.01.2026, AT "Ощадбанк" розпочне примусове стягнення простроченої заборгованості перед державою та заборгованості перед АТ "Ощадбанк".

Також 08.01.2026 АТ "Ощадбанк" направив відповідачу-2, поручителю, на адресу електронної пошти tov.harvest.l@gmail.com, враховуючи те, ОСОБА_1 , згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є керівником відповідача-1 - ТОВ "Харвест Л", вимогу від 08.01.2026 №55/5.3-02/3361/2026 про виконання зобов'язання, забезпеченого порукою.

08.01.2026 банк надіслав поручителю на адресу вказаної електронної пошти також повідомлення від 08.01.2026 №55/5.3-02/3361/2026 про перехід прав кредитора до держави.

Суд наголошує, що за договором про надання державної гарантії гарант надав позивачу право здійснювати стягнення з позичальника на свою користь. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта. Позичальник, у свою чергу, у пп.2.2.1.5 п.2.2 додаткового договору від 04.10.2021 №1 до кредитного договору визнав та підтвердив, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості.

Матеріалами справи, зокрема випискою по рахунку відповідача-1 за період з 04.10.2021 по 29.12.2025 та наданим позивачем розрахунком заборгованості підтверджується часткове погашення заборгованості перед державою у загальному розмірі 1 691 грн 36 коп. (зокрема, 05.01.2024 було сплачено 1 500 грн 11 коп., 08.10.2024 - 191 грн 25 коп.)

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача-1 перед державою в сумі 73 308 грн 64 коп. визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає умовам укладеного кредитного договору, підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема даними виписок по рахунку.

Відповідачем-1 не надано суду доказів погашення заборгованості перед державою у зазначеному розмірі.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості перед державою за договором кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055 у сумі 73 308 грн 64 коп.

Розглядаючи вимогу позивача, заявлену до відповідача-2 щодо солідарного стягнення заборгованості, суд зазначає таке.

Положеннями ЦК України передбачені спеціальні способи захисту майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов'язання. Одним із видів такого акцесорного зобов'язання є порука (ч.1 ст.546 ЦК України).

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

01.04.2021 між АТ «Ощадбанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, у письмовому вигляді укладено договір поруки №460_055/31, у п.1.1 якого даються визначення наступних термінів: кредитний договір 1 - це договір кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055, укладений між кредитором та боржником - ТОВ "Харвест Л", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; кредитний договір 2 - це договір кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055Р, укладений між кредитором та боржником - ТОВ "Харвест Л", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; кредитний договір - це кредитний договір 1, кредитний договір 2, укладений між кредитором та боржником - ТОВ "Харвест Л", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладання; зобов'язання 1 - це зобов'язання (в повному обсязі або в окремій його частині), що випливають з кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: 1) повернути кредитору кредитні кошти, надані у розмірі 700 000 грн 00 коп. із терміном повернення не пізніше 03.10.2024, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у кредитному договорі.

Відповідно до п.2.1 договору поруки поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.

У п.2.2 договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором (пп.2.2.1 п.2.2 договору поруки).

Згідно з п.2.3 договору поруки порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя в повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов'язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору). Поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту договору змінами умов зобов'язання вважаються, у тому числі, але не виключно, зокрема: будь-яке збільшення розміру кредиту (пп.2.3.1 п.2.3 договору поруки); зміна строку виконання зобов'язання повністю або частково, збільшення заборгованості за кредитним договором на суму нарахованих та несплачених процентів/комісійних винагород (пп.2.3.2 п.2.3 договору поруки); будь-яке збільшення/зменшення розміру процентів за кредитним договором (пп.2.3.4 п.2.3 договору поруки); встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, зокрема, зміна будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом (пп.2.3.5 п.2.3 договору поруки); зміна будь-яким чином графіку погашення заборгованості за кредитним договором (пп.2.3.6 п.2.3 договору поруки).

Відповідно до пп.3.2.1 п.3.2 договору поруки поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов'язання перед кредитором та виникнення зобов'язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов'язання.

У випадку повного чи часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пп.3.2.2 п.3.2 договору поруки).

Умови пп.3.2.3 п.3.2 договору поруки передбачають, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так і від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

Згідно з пп.3.2.4 п.3.2 договору поруки з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього договору та законодавства.

У випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп.3.2.4 цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором (пп.пп.3.2.7-3.2.8 п.3.2 договору поруки).

У пп.4.2.1 п.4.2 договору поруки сторони визначили, що поручитель зобов'язаний незалежно від зміни фінансового стану безумовно та безвідклично на умовах, визначених цим договором, виконати в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором та за цим договором.

У пп.10.3.1 п.10.3 договору поруки сторони погодили, що дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням).

У п.10.1 договору поруки сторони передбачили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (пп.10.1.1 п.10.1 договору поруки); до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов'язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років (пп.10.1.2 п.10.1 договору поруки).

Отже, у силу укладеного між сторонами договору поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту, у ОСОБА_1 виник солідарний обов'язок з ТОВ "Харвест Л" з погашення існуючої заборгованості за кредитом перед державою.

При цьому суд установив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст.559 ЦК України, а у договорі сторони визначили, що дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням) (п.10.3.1), тобто порука є дійсною.

Доводи відповідача-2, викладені у відзиві щодо неможливості ведення підприємницької діяльності (аграрного бізнесу) на окупованій Російською Федерацією території, судом відхиляються, оскільки така діяльність пов'язана з певними ризиками, а вказані обставини не звільняють від обов'язку повернути надані банком за кредитним договором кошти.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до положень ст.ст.13, 73-74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи відповідачі-1, 2 доказів погашення заборгованості перед державою (гарантом) за кредитним договором від 04.10.2021 №460_055 в сумі 73 308 грн 64 коп. суду не подали.

За вказаних обставин, суд визнає позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів-1, 2 заборгованості перед державою у розмірі 73 308 грн 64 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розв'язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп. підлягають покладенню на відповідачів порівну відповідно до ст.129 ГПК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Л", та відповідача-2 - ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Л", вул. Магістральна, буд. 23, смт Білокуракине Луганської області, 92202, ідентифікаційний код 39366462, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612 заборгованість перед державою за договором кредитної лінії від 04.10.2021 №460_055 у сумі 73 308 грн 64 коп., про що видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Л", вул. Магістральна, буд. 23, смт Білокуракине Луганської області, 92202, ідентифікаційний код 39366462 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612, судовий збір у сумі 1 331 грн 20 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612, судовий збір у сумі 1 331 грн 20 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09304612.

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харвест Л", вул. Магістральна, буд. 23, смт Білокуракине Луганської області, 92202, ідентифікаційний код 39366462.

Відповідач-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.04.2026.

Суддя Тетяна КОСЕНКО

Попередній документ
135653978
Наступний документ
135653980
Інформація про рішення:
№ рішення: 135653979
№ справи: 913/19/26
Дата рішення: 14.04.2026
Дата публікації: 15.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (16.02.2026)
Дата надходження: 09.02.2026
Предмет позову: стягнення заборгованості