ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.04.2026Справа №910/15089/25
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс"
про стягнення заборгованості у розмірі 26 721,27 грн,
У грудні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" про стягнення заборгованості у розмірі 26 721,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" стверджує, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" наявний борг у розмірі 3 987,44 грн з оплати поставленої у жовтні 2021 року у нежитлові приміщення загальною площею 788,1 кв.м. у будинку №4 у провулку Варязькому (до перейменування - провул. Бехтеріаський) теплової енергії, а також борг у розмірі 10 966,54 грн по оплаті вартості теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, та борг по оплаті поставленої у листопаді 2021 року теплової енергії у гарячій воді у розмірі 1 872,56 грн.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" своїх грошових зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих інфляційних втрат у загальному розмірі 7 968,69 грн та 3% річних у загальному розмірі 1 926,04 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 відкрито провадження у справі №910/15089/25; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено учасникам строки для надання заяв по суті спору.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Оскільки відповідачем не було виконано свого обов'язку з реєстрації свого електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), то ухвала суду від 09.12.2025 була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" 12.12.2025 на його адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03057, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 40), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак поштове відправлення №R067056696595 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 02.01.2026 у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 22.12.2025 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 09.12.2025 є 22.12.2025 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв'язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).
Крім того ухвала суду від 09.12.2025 була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" 12.12.2025 на адресу яка вказана у Договорі купівлі-продажу нежитлових приміщень, (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 2-А), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Однак поштове відправлення №R067056696625 не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 05.01.2026 у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку від 23.12.2025 на відповідному конверті.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ним було вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/15089/25.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 у справі №910/15089/25 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" вправі було подати відзив на позов у строк до 06.01.2026 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго".
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 1 травня 2018 року постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП "Київтеплоенерго".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" є власником нежитлових приміщень з №1 по №50 (групи приміщень №16) (в літ. А) загальною площею 788,1 кв.м., які розташовані в будинку №4, у провулку Варязькому в м. Києві, що підтверджується Договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 30.06.2009, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстрованим в реєстрі за №3257.
17.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" (абонент) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (теплопостачальна організація) укладено Договір №330179-01 на постачання теплової енергії (надалі - Договір №330179-01), предметом якого у відповідності до п. 1.1 є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором.
При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 Договору №330179-01).
Відповідно до п.п. 2.2.1 та 2.2.2 Договору №330179-01 теплопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору. Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі на тепловому вводі будівлі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською державною адміністрацією (Додаток №2).
У відповідності до п. 2.3.1 Договору №330179-01 абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Згідно п. 5.1 Договору №330179-01 облік споживання абонентом теплової енергії здійснюється згідно з Законом України "Про комерційний облік".
У п. 5.2 Договору №330179-01 вказано, що абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає теплопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до договору.
У разі оснащення приміщення вузлом розподільного обліку, обсяг спожитої теплової енергії визначається за його показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі. У разі відсутності відповідної методики розподіл та визначення спожитих обсягів теплової енергії абонентом здійснюється у відповідності до діючих нормативно-правових актів на момент проведення розрахунків (п. 5.3 Договору №330179-01).
Пунктом 5.4 Договору №330179-01 передбачено, що показання приладів - розподілювачів теплової енергії можуть використовуватись при розподілі виключно за умови, що такими приладами оснащено не менше як 50 відсотків опалювальних приладів у будівлі (крім розташованих у приміщеннях (місцях загального користування багатоквартирних будинків).
Цей договір набуває чинності з 01.05.2018 та діє до 15.04.2019 (п. 8.1 Договору №330179-01).
У пункті 8.4 Договору №330179-01 сторони погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Додатком №1 до Договору №330179-01 передбачено, що теплопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді у межах Q рік = 181,5 Гкал/рік з приєднаним тепловим навантаженням EQ = 0,0696 Гкал/годину, в тому числі: на опалення Qо = 0,0696 Гкал/годину; на вентиляцію Qв = 0,000 Гкал/годину (п. 1 Додатку №1 до Договору №330179-01).
Орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих та момент укладення договору, становить 324 863,95 грн з ПДВ (п. 2 Додатку №1 до Договору №330179-01).
У пункті 4 Додатку №1 до Договору №330179-01 вказано, що дата зняття абонентом показників приладів обліку 25 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: пр-т Повітрофлотський, 58 не пізніше 28 числа звітного місяця. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.
Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, відкриті в ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT "Ощадбанк" (код банку 322669), за кожною тарифною групою окремо (п. 2 Додатку №4 до Договору №330179-01).
За умовами п. 3 Додатку №4 до Договору №330179-01 абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: пр-т Повіьрофлотський 58: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.
У пункті 7 Додатку №4 до Договору №330179-01 сторонами було погоджено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
З набранням чинності Закону України від 03.12.2020 №1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
30.09.2021 позивачем на своєму офіційному веб-сайті було опубліковано текст договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 з урахуванням подальших змін.
Відповідно до п. 5 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 7 Договору).
Згідно п. 8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
За змістом п. 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (надалі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до п. 20 Договору у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов'язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.
Згідно п. 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку). У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку). У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (п. 31 Договору).
Згідно п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не пізніше ніж 30 днів з моменту опублікування і діє протягом року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51, п. 52 Договору).
31.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" (абонент) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (теплопостачальна організація) укладено Договір №033017910160100 на постачання гарячої води (надалі - Договір №033017910160100), у відповідності до п. 1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послугу з централізованого постачання гарячої води згідно з діючим нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу за встановленим тарифом у строк і на умовах, що передбачені Договором.
Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, останній не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги з постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання, в зв'язку з чим в силу вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такий договір між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" про надання послуги з постачання гарячої води (надалі - Договір постачання гарячої води) вважається укладеним.
Відповідно до п. 5 Договору постачання гарячої води виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплої енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системі гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Витрати теплої енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системі гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу). Витрати теплої енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску. (п. 7 Договору постачання гарячої води).
Згідно п. 8 Договору постачання гарячої води надання послуг здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених чистиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
За змістом п. 12 Договору постачання гарячої води обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засопів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу. Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку гарячої води відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої гарячої води здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є куб. метр. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до п. 20 Договору постачання гарячої води у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу гарячої води, спожитої в будинку, приймається середнбодобове споживання послуги за попередні 12 місяців, а в разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання послуги, але не менше 15 діб. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов'язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу гарячої води, розподіленого окремим споживачам, обсягу, необхідному для розподілу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.
Згідно п. 30 Договору постачання гарячої води споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встаовлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послуги з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку).
Вартістю послуги з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлений відповідно до законодавства тариф. Розмір зазначених тарифів зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця (посилання на веб-сторінку). У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу з постачання гарячої води та/або на послуги з постачання теплової енергії виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення її/його у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього Договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього Договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити іх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті (п. 31 Договору постачання гарячої води).
Згідно п. 32 Договору постачання гарячої води розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньбудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору постачання гарячої води).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не пізніше ніж 30 днів з моменту опублікування і діє протягом року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51, п. 52 Договору постачання гарячої води).
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями позивача, що ним виконано належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором №330179-01, Договором №033017910160100, Договорами на поставку теплової енергії та на поставку гарячої води, однак відповідачем порушено договірні зобов'язання внаслідок чого, у останнього наявний борг з оплати поставленої у жовтні 2021 року теплової енергії у розмірі 3 987,44 грн, а також борг у розмірі 10 966,54 грн по оплаті вартості теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку у листопаді 2021 року, та борг по оплаті поставленої у листопаді 2021 року теплової енергії у гарячій воді у розмірі 1 872,56 грн.
Проаналізувавши зміст укладених між сторонами Договорів на поставку теплової енергії та на поставку гарячої води, Договору №033017910160100 та Договору №330179-01, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами енергопостачання.
При цьому, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення однією стороною іншої за місяць до закінчення строку дії Договору №330179-01 про його припинення, суд дійшов висновку, що згідно п. 8.4 вказаного Договору дія вказаного договору була пролонгована 2019-2021 роки.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
За приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Положеннями ч. 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ч. 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
- теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;
- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).
Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Щодо боргу у розмірі 3 987,44 грн з оплати поставленої у жовтні 2021 теплової енергії.
Як вбачається із акту №12/2021-330179-01 за грудень 2021 року, Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" було здійснено перерахунок спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" у жовтні 2021 року теплової енергії та донараховано до сплати 3 987,44 грн.
На підтвердження заявленого обсягу споживання відповідачем теплової енергії у жовтні 2021 року, позивачем долучено до позовної заяви акт №12/2021-330179-01 за грудень 2021 року, облікову картку за грудень 2021 року, довідку про нарахування за теплову енергію, деталізовану інформацію про коригування нарахувань за теплову енергію, акт №21/1087 про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи від 21.05.2021, корінець наряду №275 від 27.10.2021 на включення.
Водночас, акт приймання-передавання товарної продукції №12/2021-330179-01 за грудень 2021 року не підписаний представником відповідача.
Проте, акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, постачальник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта приймання-передавання товарної продукції, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
При цьому, сам по собі факт відсутності підписаного сторонами акту приймання-передавання товарної продукції не є визначальним для висновку про невиконання позивачем своїх зобов'язань із постачання теплової енергії у жовтні 2021 року.
За умовами п. 3 Додатку №4 до Договору №330179-01 абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: пр-т Повіьрофлотський 58: облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.
Доказів виконання п. 3 Додатку №4 до Договору №330179-01 з отримання споживачем (абонентом/відповідачем) актів приймання-передавання товарної продукції матеріали справи не місять, як не міститься у справі доказів вмотивованої відмови споживача від підписання спірного акту.
Питання прийняття облікових карток (табуляграм) в якості належних та допустимих доказів на підтвердження надання послуги з постачання теплової енергії в справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі-продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 зі справи №910/6652/17, від 12.07.2018 зі справи №910/6654/17, від 12.10.2018 зі справи №910/30728/15).
За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на наведені обставини та керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що надані Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" докази на підтвердження постачання відповідачу у жовтні 2021 року теплової енергії вартістю 3 987,44 грн доводять обставини належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.
Відповідач своїм правом на спростування факту та/або обсягів постачання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у жовтні 2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" теплової енергії не скористався.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано здійснення Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у жовтні 2021 року постачання Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" теплової енергії вартістю 3 987,44 грн.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом враховано, що згідно п. 2 Додатку №4 до Договору №330179-01 абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, відкриті в ТВБВ №10026/020 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області AT "Ощадбанк" (код банку 322669), за кожною тарифною групою окремо.
Попри наведене, Договором №330179-01 та додатками до нього не встановлено строку оплати теплової енергії у випадку, коли через кілька місяців після місяця споживання постачальник теплової енергії здійснює донарахування вартості теплової енергії (коригування обсягів/вартості теплової енергії).
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії вбачається, що вхідне сальдо становило 0, що дає підстави для висновку, що станом на жовтень 2021 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" була відсутня заборгованість перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з оплати спожитої теплової енергії.
Таким чином, навіть за умови належного виконання відповідачем п. 3 Додатку №4 до Договору №330179-01 з отримання споживачем (абонентом/відповідачем) актів приймання-передавання товарної продукції, він не міг бути обізнаним із наявністю у нього обов'язку оплатити спірний обсяг теплової енергії до грудня 2021 року, коли позивачем було проведено донарахування, а відтак до спірної ситуації положення п. 2 Додатку №4 до Договору №330179-01 не можуть бути застосовані.
В свою чергу, пункт 5 Додатку №4 до Договору №330179-01 також не встановлює строку оплати відкоригованої вартості теплової енергії, оскільки в ньому встановлюється лише строк реєстрації розрахунку коригування.
Отже, суд дійшов висновку, що Договором №330179-01 та додатками до нього не встановлено строку оплати теплової енергії у випадку, коли через кілька місяців після місяця споживання постачальник теплової енергії здійснює донарахування вартості теплової енергії (коригування обсягів/вартості теплової енергії).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
Частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відтак, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" згідно наведених приписів статті 19 Закону України "Про теплопостачання" та статті 254 Цивільного кодексу України повинне було оплатити виставлений Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у грудні 2021 року рахунок-фактури на суму 3 987,44 грн не пізніше 31.12.2021.
Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" не виконало свого зобов'язання з оплати поставленої йому теплової енергії, у зв'язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 3 987,44 грн з оплати спожитої у жовтні 2021 року теплової енергії.
Щодо боргу за послугу з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, за листопад 2021 року у розмірі 10 966,54 грн, суд зазначає наступне.
На підтвердження факту постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, а також її обсягу, позивачем долучено до позовної заяви деталізовану інформацію про коригування нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.09.2025, акт надання послуг з постачання теплової енергії №033017910160100/06/2025/2 від 30.06.2025, акт надання послуг з постачання теплової енергії №033017910160100/06/2025/2 від 31.12.2021, акт надання послуг з постачання теплової енергії №033017910160100/11/2021/2 від 30.11.2021.
Із наведених документів вбачається, що первісно Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" було нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" за послугу постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, на суму 93 337,90 грн, однак червні 2025 року було проведено коригування вартості такої послуги та зменшено її до 10 966,54 грн.
Тобто обов'язок із оплати теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, вартістю 10 966,54 грн існував у Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" з листопада 2021 року.
Акт надання послуг з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, за листопад 2021 року також не підписаний представником відповідача.
Як зазначалось, постачальник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта надання послуг з постачання теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Отже, матеріалами справи підтверджується постачання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" у листопаді 2021 року загальною вартістю 10 966,54 грн, а відповідачем в свою чергу не спростовано надання йому таких послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).
Відтак, відповідач мав сплатити за спожиту у листопаді 2021 року теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби опалення будинку, вартістю 10 966,54 грн до 31.12.2021 включно.
Доказів оплати відповідачем теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку, спожитої у листопаді 2021 року вартістю 10 966,54 грн відповідачем суду не надано, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення з відповідача вказаної суми боргу.
Щодо боргу за послугу з постачання теплової енергії у гарячій воді за листопад 2021 року у розмірі 1 872,56 грн, суд зазначає наступне.
На підтвердження факту постачання теплової енергії у гарячій воді, а також її обсягу, позивачем долучено до позовної заяви складені в спірний період акт надання послуг з постачання гарячої води №033017910160100/11/2021/1 від 30.11.2021 на суму 2 903,12 грн, акт надання послуг з постачання гарячої води №033017910160100/12/2021/1 від 31.12.2021 (коригування), інформацію щодо здійсненого КП "Київтеплоенерго" перерахунку нарахувань за послуги з постачання гарячої води за листопад 2021 року.
Із наведених документів вбачається, що спочатку Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" було нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" до оплати спожиту у листопаді 2021 року гарячу воду вартістю 2 903,12 грн, однак у грудні 2021 відкориговану таку вартість в бік зменшення до 1 872,56 грн, відтак обов'язок відповідача із оплати спожитої у листопаді 2021 року гарячої води вартістю 1 872,56 грн існував починаючи з листопада 2021 року.
Акти надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді за листопад 2021 року також не підписані представником відповідача.
Як зазначалось, постачальник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання споживача до підписання акта надання послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Отже, матеріалами справи підтверджується постачання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" теплової енергії у гарячій воді Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" у листопаді 2021 року загальною вартістю 1 872,56 грн, а відповідачем в свою чергу не спростовано надання йому таких послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються, зокрема, шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.
У пункті 34 Договору постачання гарячої води вказано, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" у листопаді 2021 року повинне було сплатити спожиту у листопаді 2021 року теплову енергію у гарячій воді до 31.12.2021, доказів чого матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, наявність та обсяг заявлених позивачем сум боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення боргу у розмірі 3 987,44 грн з оплати поставленої у жовтні 2021 року у нежитлові приміщення загальною площею 788,1 кв.м. у будинку №4 у провулку Варязькому (до перейменування - провул. Бехтеріаський) теплової енергії, а також боргу у розмірі 10 966,54 грн по оплаті вартості теплової енергії, витраченої у листопаді 2021 року на загальнобудинкові потреби опалення будинку, та боргу по оплаті поставленої у листопаді 2021 року теплової енергії у гарячій воді у розмірі 1 872,56 грн підлягають задоволенню.
Крім того, посилаючись на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" своїх грошових зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії та теплової енергії у гарячій воді, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих інфляційних втрат у загальному розмірі 7 968,69 грн та 3% річних у загальному розмірі 1 926,04 грн.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений Договором за законодавством строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань (з 01.01.2022), та визначеної позивачем дати, до якої підлягають нарахуванню 3% річних і інфляційні втрати (30.09.2025), а також зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог в частині вимоги про стягнення інфляційних втрат, прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" інфляційних втрат у розмірі 7 968,69 грн та 3% річних у розмірі 1 891,95 грн.
Відмінність між встановленою судом сумою 3% річних, стягнення якої є правомірним, та заявленою до стягнення позивачем сумою 3% річних полягає у тому, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" невірно встановлено дату, з якої відповідачем було прострочено обов'язок з оплати боргу у розмірі 10 966,54 грн вартості теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення будинку.
Так, позивач нарахував відповідачу до оплати теплову енергію, витрачену на загальнобудинкові потреби опалення будинку, вартістю 10 966,54 грн за листопад 2021 року, відтак згідно п. 34 Договору (на який позивач сам посилається у відповідному розділі позовної заяви) останнім днем місяця (грудня 2021 року), що настає за розрахунковим періодом (яким є листопад 2021 року), є 31.12.2021, а отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" є таким що прострочило оплату боргу у розмірі 10 966,54 грн з 01.01.2022, тому правомірним періодом нарахування 3% річних є з 01.01.2022 по 30.09.2025, в той час як позивач нараховував 3% річних на вказану суму боргу за період з 01.12.2021 по 30.09.2025.
За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають задоволенню частково, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" підлягають стягненню борг у загальному розмірі 16 826,54 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 968,69 грн та 3% річних у розмірі 1 891,95 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з частковим задоволенням позову.
Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура Люкс" (03057, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 40; ідентифікаційний код 32254459) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; фактична адреса, вказана у позовній заяві: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 83/53; ідентифікаційний код 40538421) суму основного боргу у загальному розмірі 16 826 (шістнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн 54 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 968 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн 69 коп., 3% річних у розмірі 1 891 (одна тисяча вісімсот дев'яносто одна) грн 95 коп. та судовий збір у розмірі 3 024 (три тисячі двадцять чотири) грн 14 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 14.04.2026.
Суддя Роман БОЙКО