ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.04.2026Справа № 904/6563/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖУЛЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ВІЗАР"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ ГРУП"
про стягнення 514 504, 00 грн
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖУЛЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ВІЗАР" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 514 504,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав обов'язки щодо складання та реєстрації податкових накладних по факту здійснення господарської операції за договором № 188 від 27.08.2024, внаслідок чого позивачу заподіяні збитки у розмірі, що складає ціну позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2025 вказані матеріали передані за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2025 відкрито провадження у справі № 904/6563/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 25.12.2025 після 17 години та відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останнім 26.12.2025.
Крім того, ухвала суду від 26.12.2025 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідач правом на подання до суду відзиву та/або заперечень не скористався.
Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та можливих затримок у доставці поштової кореспонденції, відключення електропостачання, оголошенням сигналів «повітряна тривога» та інших негативних наслідків) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Жулянський машинобудівний завод «Візар» (далі - Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» (далі - Відповідач/Постачальник) було укладено Договір поставки від 27.08.2024 № 188 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник в порядку та умовах Договору зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання - Дизельний генератор GENERSON GNB 725 в комплекті з двигуном BAUDOUIN та синхронним альтернатором GENERSON (Код за ДК « 021:2015-31120000-3 «Генератори»).
Пунктом 2.2 Договору визначено, що: загальна сума договору складає 3 087 024,00 грн, у тому числі ПДВ - 514 504,00 грн.
Відповідно до п. 2.5 Договору постачальник у випадках та у строки, визначені законодавством, зобов'язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином оформлену податкову накладну на Товар.
Згідно з п. 2.6 Договору за порушення зобов'язання щодо встановлених законодавством чинних вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної, внаслідок чого Покупець не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеного в податковій накладній, Постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю збитки в розмірі фактично сплаченої Покупцем суми податку на додану вартість за письмовою вимогою останнього.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, сторонами Договору підписано без зауважень видаткову накладну № 15 від 02.09.2024 щодо поставки товару вартістю 3 087 024,00 грн. Також сторонами було підписано Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт від 10.09.2024 № 1.
Платіжною інструкцією № 3 від 11.09.2024 товар оплачено в сумі 3 087 024,00 грн.
30 вересня 2024 року відповідачем було подано на реєстрацію податкову накладну від 02.09.2024 № 15, яка не була зареєстрована ДПС України (реєстрацію було зупинено).
Позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 29.11.2024 № 16-21/2052 щодо відшкодування збитків у сумі 514 504,00 грн.
Листом від 29.11.2024 № 452 відповідач повідомив позивача про намір оскаржити в ДПС України зупинку реєстрації, а у випадку відмови - звернутися до суду. При цьому доказів звернення з відповідною скаргою до листа не було додано.
05.02.2025 Позивач повторно звернувся до відповідача з листом-претензією від 05.02.2025 № 16-21/173 щодо відшкодування збитків у сумі 514 504,00 грн. Відповідь на вказаний лист, як вказує позивач, відповідачем не була надана.
Розглянувши заявлені позивачем позовні вимоги, суд зазначає про наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.
Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Отже, при пред'явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов'язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.
Суд встановив, що за результатами господарських операцій з поставки товару між сторонами підписано видаткову накладну на загальну суму 3 087 024,00 грн, у тому числі ПДВ - 514 504,00 грн.
При цьому під час розгляду даної справи суду не надано доказів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зобов'язань відповідача зі сплати податку на додану вартість на вищевказану суму за даною господарською операцією.
Водночас, відсутність реєстрації таких податкових накладних позбавляє позивача права на отримання податкового кредиту, зокрема, на суму 514 504,00 грн.
Суд наголошує, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Суд зазначає, що положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за загальним правилом не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; при цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, подання такої скарги згідно з наведеною нормою не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
Аналогічний правовий висновок викладено Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові № 917/877/17 від 03.08.2018. У вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у пункті 28 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2018 зі справи № 918/216/17, згідно з яким передбачалося, що відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакету документів.
Слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок у встановлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 зі справи № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 зі справи № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Крім того, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків. Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 і від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Судом встановлено, що спір у даній справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкових накладних за фактом здійснення господарської операції з поставки товару, що позбавило позивача можливості отримати податковий кредит на суму ПДВ в розмірі 514 504,00 грн.
За встановленими судом обставинами бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати відповідну податкову накладну становить прямий причинно-наслідковий зв'язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ 514 504,00 грн до податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на таку суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, у даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Крім того, суд наголошує, що, як погоджено сторонами в п.п. 2.5, 2.6 договору, постачальник у випадках та у строки, визначені законодавством, зобов'язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином оформлену податкову накладну на Товар. За порушення зобов'язання щодо встановлених законодавством чинних вимог до порядку заповнення та/або реєстрації податкової накладної внаслідок чого Покупець не має права на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначеного в податковій накладній, Постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю збитки в розмірі фактично сплаченої Покупцем суми податку на додану вартість за письмовою вимогою останнього.
Суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача 514 504,00 грн збитків обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, враховуючи задоволення позову, підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в розмірі 6 174,05 грн.
Судом враховано, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 7 717,56 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 197 від 11.11.2025.
Проте, звернення до суду з позовом здійснено в електронній формі. Відповідно до ставки судового збору за подання такого позову згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» мав би застосовуватись понижений коефіцієнт 0,8 (7717,56*0,8).
Водночас, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору в розмірі 1 543,51 (7 717,56-6 174,05).
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ ГРУП" (02132, місто Київ, вул. Зарічна, будинок 1-Б, приміщення 236, код 38949735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖУЛЯНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ВІЗАР" (08134, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул. Паркова, будинок 1, код 14311175) збитки у розмірі 514 504,00 грн (п'ятсот чотирнадцять тисяч п'ятсот чотири грн 00 коп.), судовий збір у розмірі 6 174,05 грн (шість тисяч сто сімдесят чотири грн 05 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 14.04.2026.
Суддя О.Г. Удалова