ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.03.2026Справа № 910/2878/24
За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Антимонопольного комітету України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
2. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
3. Міністерство енергетики України
про визнання недійсним рішення в частині
та
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Костюк А.С.
за участю представників: згідно з протоколом судового засідання
В судовому засіданні 19.03.2026, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України", позивач) надійшла позовна заява до Антимонопольного комітету України (далі - АМК/Комітет, відповідач) про визнання недійсним (протиправним) рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 397-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 128-26.13/4-22 в частині, що стосується НАК "Нафтогаз України", а саме: визнати недійсним п. 4.1 оскаржуваного рішення АМКУ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 397-р у справі № 128-26.13/4-22 прийняте (1) за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи (щодо монопольного (домінуючого) становища групи "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", НАК "Нафтогаз України", ДК "Газ України" на первинному оптовому ринку реалізації природного газу та зловживання ним таким становищем; відсутності підстав для притягнення до відповідальності ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", НАК "Нафтогаз України", ДК "Газ України" та накладення на них штрафу); (2) при недоведені обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими (щодо товарних, часових меж ринку, визначення обсягу ринку та частки товариства/ групи Нафтогаз на ньому; неправильної кваліфікації Комітетом реалізації функцій корпоративного управління як повноважень, без яких вчинення порушення було б неможливим); (3) з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставами для визнання його недійсним в частині, що стосується позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2878/24, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
01.04.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому АМКУ проти позову заперечило, зазначило, що спірне рішення відповідає усім вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим всебічно та повно розглянуто обставини справи, як наслідок відсутні підстави для визнання недійсним або скасування оспорюваного рішення, що передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції". А незгода позивача із висновком Комітету не може бути підставою для задоволення позовних вимог, враховуючи, у тому числі неможливість здійснення судом повноважень, віднесених законом до виключної компетенції Комітету.
Також разом з відзивом від відповідача надійшли відповіді на питання, викладені позивачем у позові у порядку ст. 90 ГПК України.
05.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов заперечив, вважав їх необгрунтованими та такими, що не спростовують доводи позивача, викладені у позові.
29.03.2024 від позивача надійшло клопотання про об'єднання справ № 910/2878/24, № 910/3023/24, № 910/3031/24 в одне провадження. Розглянувши яке, суд, ухвалою від 16.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у вказаному клопотанні, з огляду на наступне.
Так, згідно з ч. 2 ст. 173 ГПК України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ (ч. 3 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, об'єднання справ є правом суду, реалізація якого залежить, у тому числі, від того, чи не буде це об'єднання перешкоджати з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, та чи не ускладнить воно вирішенню спору.
Дослідивши клопотання позивача про об'єднання справ в одне провадження, суд дійшов до висновку, що об'єднання справ № 910/2878/24, № 910/3023/24, № 910/3031/24 перешкоджатиме з'ясуванню прав та обов'язків сторін, а також суттєво ускладнить вирішення спору, а тому підстав для об'єднання вказаних справ у суду немає.
09.04.2024 ТОВ «ЙЕ Енергія» було подане клопотання про залучення його до розгляду справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Розглянувши вказане клопотання, суд, ухвалою від 16.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у його задоволенні, як необґрунтованому з наступних підстав.
Відповідно до ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Проте, враховуючи предмет спору та обґрунтування заявленого ТОВ «ЙЕ Енергія» клопотання, суд не встановив достатніх та належних підстав для залучення до участі у справі останнього, оскільки вважав, що рішення у даній справі не вплине на права або обов'язки ТОВ «ЙЕ Енергія».
У судовому засіданні 16.04.2024 судом постановлено ухвалу про розгляд справи № 910/2878/24 проводити у закритому судовому засіданні.
19.04.2024 представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/3023/24, у якій розглядається питання щодо визнання недійсними пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 року № 397-р у справі № 128-26.13/4-22.
Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 09.05.2024, відмовив у його задоволенні, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Під об'єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
За висновком суду, у даному випадку, наявність справи № 910/3023/24 жодним чином не перешкоджає розгляду господарської справи № 910/2878/24 та встановленню у ній відповідних обставин, і результат розгляду господарської справи № 910/3023/24 не вплине на вирішення даного спору, відтак, заявлене клопотання суд вважав необґрунтованим.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", третя особа-1) та Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Газ України", третя особа-2).
02.07.2024 від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та від ДК "Газ України" надійшли пояснення по справі, у яких треті особи вважали, що позов підлягає задоволенню, з підстав, зазначених позивачем.
30.05.2024 та 02.07.2024 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, у якій позивач просив визнати повністю недійсним (протиправним) рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 397-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 128-26.13/4-22.
Проте, суд зазначає, що вказані заяви були направлені на одночасну зміну і предмета, і підстав позову, що не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Тож, вирішуючи питання про прийняття вказаних заяв позивача, суд встановив, що в цих заявах НАК "Нафтогаз України», всупереч вимогам ст. 46 ГПК України, одночасно змінило предмет та підстави позову, що є недопустимим, а тому ці заяви не були прийняті до розгляду.
02.07.2024 позивачем, а 31.07.2024 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" були заявлені клопотання про призначення судово-економічної експертизи, а також комплексної експертизи ринків, цін та ціноутворення та судової економічної експертизи (відповідно).
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 01.08.2024, у задоволенні клопотання НАК "Нафтогаз України» та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про призначення експертиз було відмовлено з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Виходячи з характеру спірних правовідносин сторін, обставинами, що підлягають доказуванню по даній справі, є обставини встановлення дійсності/недійсності рішення відповідача в частині, що стосується НАК "Нафтогаз України", та надання їм правової оцінки, що підлягають встановленню саме судом на підставі належних та допустимих доказів.
Наведені обставини спростовують твердження позивача та третьої особи, що для встановлення обставин дійсності/недійсності спірного рішення в частині, необхідним є проведення зазначених учасниками провадження експертиз.
Окрім того, в межах даної справи до Господарського суду м. Києва звернулось ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
У обґрунтування свого позову третя особа із самостійними вимогами вказала про помилковість висновків АМКУ про визначення монопольного (домінуючого) становища Групи «Нафтогаз» в особі ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на ринку первинної оптової реалізації природного газу; АМКУ було невірно визначено часові межі ринку, а також зроблено невірні висновки про те, що застосовані в договорах ціни (істотні умови) були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
У позові ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" просить суд визнати недійсним рішення АМКУ від 28.12.2023 № 397-р у справі № 128-26.13/4-22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 910/2878/24 було повернуто ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
Проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 року у справі № 910/2878/24 скасовано, справу № 910/2878/24 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом третьої особи з самостійними вимогами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було прийнято до розгляду, позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору об'єднано в одне провадження з первісним позовом, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
На вказаний позов відповідач (АМКУ) подав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву НАК "Нафтогаз України».
09.12.2024 від ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надійшла відповідь на відзив АМКУ, у якій третя особа з самостійними вимогами наполягала на своїй позиції по суті справи.
Щодо клопотання АМКУ про застосування до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" заходів процесуального примусу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ст. 131 ГПК України).
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом) справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
У даному випадку суд вважає, що звернення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як третьої особи із самостійними вимогами з позовними заявами у справі № 910/3023/24 та у справі № 910/3031/24, суд не вважає зловживанням своїми процесуальними правами, тим більше у даній справі.
Водночас відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Також у рішеннях Європейського суду з прав людини "Саф'яннікова проти України" (2007 рік), "Сілін проти України" (2006 рік), суд наголошував на тому, що заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм відповідно до національного законодавства для захисту своїх інтересів.
З огляду на вказане суд вважає, що підстав для застосування до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" заходів процесуального примусу немає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 було відмовлено в задоволенні заяви б/н від 27.12.2024 року "Про забезпечення позову" АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у справі № 910/2878/24, з підстав, зазначених у цій ухвалі.
У підготовчому засіданні 24.12.2024 судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/2878/24 до судового розгляду по суті.
07.07.2025 від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про витребування у АМК України належним чином засвідчених матеріалів справи № 128-26.13/4-22.
28.07.2025 від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про долучення до матеріалів даної справи: листів АТ "Нафтогаз України" № 8260/16-25 від 22.07.2025 та № 8349/16-25 від 24.07.2025.
28.07.2025 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" подало клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті, суд повернувся до розгляду справи на стадію підготовчого провадження, про що постановив відповідну ухвалу, занесену до протоколу судового засідання від 16.10.2025
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 07.07.2025 про витребування у Антимонопольного комітету України належним чином засвідчених матеріалів справи № 128-26.13/4-22; задоволено клопотання АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 28.07.2025 про долучення до матеріалів даної справи наданих АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": листів АТ "Нафтогаз України" № 8260/16-25 від 22.07.2025 та № 8349/16-25 від 24.07.2025; залучено до участі у справі № 910/2878/24 за позовом АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство енергетики України (далі - Міністерство, третя особа-3).
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 11.12.2025, було відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про призначення судової-економічної експертизи.
У підготовчому засіданні 11.12.2025 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/2878/24 до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача та третьої особи з самостійними вимогами свої позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, вважали, що позови позивача та третьої особи з самостійними вимогами задоволенню не підлягають.
Представники третьої особи-1 та третьої особи-3 на стороні позивача вважали, що позов підлягає задоволенню з підстав, зазначених позивачем.
Представник третьої особи-2 на стороні позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Комітет) № 397-р від 28.12.2023 (далі - рішення № 397-р, оспорюване/спірне рішення) у справі № 128-26.13/4-22 визнано:
- що Група "Нафтогаз України" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі також - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") займала монопольне (домінуюче) становище на ринку первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року із часткою, що перевищує 35 % (п. 1);
- дії Групи "Нафтогаз України" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг", які полягали в застосуванні різних істотних умов в Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу в період з 19.03.2021 по 30.09.2021 порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної оптової реалізації природного газу, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (п. 2).
- за порушення, зазначене у п. 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" штраф у розмірі 721 893 870,00 грн. (п. 3);
Крім того, п. 4 рішення № 397-р, на підставі частини 4 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та у зв'язку з тим, що:
- АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснює контроль над Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції";
- ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" є єдиним учасником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг";
- рішення учасника ТОВ "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасника ТОВ "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" (крім питання, щодо призначення (обрання) та припинення повноважень виконавчого органу), приймались вищим органом управління ДК "Газ України" ? правлінням АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", без яких вчинення порушення було б неможливим,
4.1. накладено на АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штраф у розмірі 721 893 870,00 грн.;
4.2. накладено на ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" штраф у розмірі 339 999,00 грн.
Так, Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 12.01.2022 № 01/5-р розпочато розгляд справи № 128-26.13/4-22 за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ідентифікаційний код юридичної особи 42399676, м. Київ) порушення, передбаченого частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку оптової реалізації природного газу, що могло призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Предметом розгляду у цій справі є визнання недійсним та скасування рішення АМК № 397-р від 28.12.2023 у справі № 128-26.13/4-22 (за позовом третьої особи з самостійними вимогами), а також визнання недійсним п. 4.1 оскаржуваного рішення АМКУ в частині накладення на АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" штрафу у розмірі 721 893 870,00 грн. (за позовом АТ "НАК "Нафтогаз України").
Так, Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 04.11.2022 № 01/224-р, як співвідповідачів до участі у справі залучено Дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Відповідачами у справі Комітету була група суб'єктів господарювання, в особах: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг"; Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", далі разом - група "Нафтогаз України".
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 226 постанову Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1044 викладено в новій редакції, згідно з якою найменування ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" змінено на АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" , а Статут викладено в новій редакції.
АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" утворене Кабінетом Міністрів України на виконання Указу Президента України від 25.02.1998 № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" на базі 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, створених шляхом перетворення підприємств нафтогазового комплексу, що не підлягають приватизації, а також пакетів акцій відкритих акціонерних товариств нафтогазового комплексу, які відповідно до чинного законодавства залишені в державній власності.
Засновником та єдиним акціонером Компанії є держава.
Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Компанії здійснює Кабінет Міністрів України.
Метою діяльності Компанії є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах.
Відповідно до Статуту предметом діяльності Компанії є: видобування нафти і природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом; постачання нафти, скрапленого газу та газового конденсату; створення та експлуатація транзитних міждержавних систем транспортування нафти, нафтопродуктів і природного газу; концентрація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, налагодження ефективної взаємодії між юридичними особами, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія; розроблення єдиної технічної та економічної стратегії розвитку Компанії, юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія; реалізація єдиної технічної політики, у тому числі з питань охорони праці, промислової та пожежної безпеки, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, організація та координація науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт з питань діяльності Компанії, робіт, пов'язаних з виробництвом і застосуванням нової техніки, розробленням і впровадженням передових технологій у сфері видобування, зберігання, транспортування, переробки та розподілу нафти і природного газу; забезпечення реалізації інвестиційних проектів у нафтогазовому комплексі; регулювання інвестиційної політики юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія; організація та виконання геологорозвідувальних робіт, пов'язаних із пошуком нафти й газу та виявленням геотермального потенціалу, експлуатація нафтових, газових і газоконденсатних родовищ; участь у реалізації міжнародних проектів у нафтогазовому комплексі; комплексне освоєння ресурсів нафти, газу й газового конденсату із застосуванням передових методів розвідки й розробки родовищ та нових технологічних процесів переробки й вилучення цінних компонентів, що містяться в них; розвиток, експлуатація і ремонт лінійної частини та об'єктів магістральних нафтопроводів, магістральних газопроводів, підземних сховищ конденсатопроводів та розподільних газопроводів; проектування та проведення експертизи проектів розробки родовищ, буріння свердловин, будівництва, реконструкції і технічного переоснащення юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є Компанія; виконання функцій з організації робіт із стандартизації в нафтогазовому комплексі; створення власної мережі автозаправних станцій та автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій; здійснення газифікації для забезпечення споживачів, зокрема побутових споживачів, газом; розроблення і впровадження прогресивних технологій видобування та переробки нафти, газу й газового конденсату; розроблення та здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища й раціонального використання природних ресурсів, впровадження енергоефективних заходів і технологій, зокрема під час розвідки, видобування, переробки та транспортування нафти, газу й газового конденсату; провадження торговельної діяльності, посередницької та торговельно-закупівельної; зокрема комісійної, торговельно- провадження видавничої діяльності, надання поліграфічних послуг; здійснення проектування, будівництва, ремонту та експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту нафтогазового комплексу; забезпечення підвищення рівня надійності, ефективності та безпеки функціонування об'єктів нафтогазового комплексу; участь у розробленні довгострокових прогнозів і проектів державних цільових та галузевих науково-технічних, економічних, енергоефективних екологічних програм розвитку нафтогазового комплексу та програм впровадження альтернативних джерел енергії, формування соціальної інфраструктури; виконання робіт та надання послуг згідно з енергосервісними договорами.
Відповідно до мети, визначеної Статутом, Компанія може провадити також інші види діяльності згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 14 Статуту, Компанія має право в установленому порядку утворювати філії, представництва, інші відокремлені підрозділи, виступати засновником та/або учасником юридичних осіб як на території України, так і за її межами.
АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, Регулятор), від 21.04.2017 № 527.
В свою чергу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є юридичною особою за законодавством України, заснованою відповідно до рішення засновника від 15.08.2018, яка здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого рішенням учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 16.12.2020 № 137 (далі - Статут ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг").
Засновником та єдиним учасником ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є ДК "Газ України".
Метою діяльності Товариства згідно зі Статутом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку від провадження господарської діяльності, а також задоволення потреб вітчизняних та іноземних споживачів у відповідних товарах, послугах у безпечний, надійний та економний спосіб.
Предметом діяльності Товариства відповідно до Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зокрема є: постачання, купівля-продаж природного газу.
ДК "Газ України" є дочірньою компанією НАК "Нафтогаз України" і створена за рішенням Спостережної ради НАК "Нафтогаз України" від 26.12.2000 (протокол № 2), яка здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого рішенням правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 29.12.2020 (протокол № 642) (далі - Статут ДК "Газ України").
Засновником ДК "Газ України" є юридична особа, створена відповідно до законодавства України - АТ "НАК "Нафтогаз України".
Метою діяльності ДК "Газ України" згідно зі Статутом ДК "Газ України" є організація ефективної експлуатації, управління та розвитку енергогенеруючих потужностей різних форм власності та розподільних систем газопостачання; сприяння забезпеченню належної експлуатації розподільних систем газопостачання; реалізація природного та скрапленого газу населенню, бюджетним установам, організаціям суб'єктам господарювання і іншим споживачам та здійснення інших видів діяльності для отримання прибутку.
Предметом діяльності ДК "Газ України" відповідно до Статуту ДК "Газ України" зокрема є:
- організація закупівлі та закупівля, переробка і реалізація природного та скрапленого газу і газового конденсату;
- реалізація (купівля-продаж, поставка та постачання) природного і скрапленого газу населенню, бюджетним установам і організаціям, суб'єктам господарювання та іншим споживачам;
- постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифами;
- зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, установлений ліцензійними умовами;
- транспортування нафти, нафтопродуктів, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл;
- розроблення, впровадження функціонування механізму своєчасних і повних розрахунків за спожитий населенням, бюджетними установами і організаціями та іншими суб'єктами господарювання природний газ, за транспортування теплової енергії підприємствами теплопостачання та теплову енергію, використану споживачами теплової енергії, в тому числі із застосуванням спеціальних розподільних рахунків та алгоритму розподілу коштів, зарахованих на такі рахунки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції":
суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання;
контроль - вирішальний вплив однієї чи декількох пов'язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб'єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб'єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання. Пов'язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб'єкта господарювання. Зокрема, пов'язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами.
Відповідно до Статуту АТ "НАК "Нафтогаз України" під Групою Нафтогаз розуміють АТ "НАК "Нафтогаз України" та: юридичних осіб, інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів яких Компанія згідно із законодавством та міжнародними стандартами фінансової звітності повинна включати до консолідованої річної фінансової звітності (за поточний рік); юридичних осіб, єдиним засновником (акціонером, учасником) яких є Компанія; юридичних осіб, контрольний пакет акцій яких належить Компанії (частка Компанії у статутному капіталі яких становить 50 або більше відсотків), якщо інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів таких юридичних осіб Компанія згідно із законодавством і міжнародними стандартами фінансової звітності не повинна включати до консолідованої річної фінансової звітності (за поточний рік).
При цьому відповідно до Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", Товариство входить до Групи Нафтогаз.
Інтереси ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" співпадають з інтересами АТ "НАК "Нафтогаз України" як корпоративного центру Групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи Нафтогаз.
Звітність ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" включається до консолідованої звітності Групи Нафтогаз.
Внутрішні документи Групи Нафтогаз є обов'язковими для ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" після їх затвердження (або схвалення) загальними зборами ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", крім випадків, передбачених Статутом.
В свою чергу ДК "Газ України" є дочірньою компанією НАК "Нафтогаз України" та є єдиним учасником ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Відповідно до Статуту ДК "Газ України" вищим органом управління ДК "Газ України" є АТ "НАК "Нафтогаз України" в особі уповноваженого органу.
Уповноваженим органом АТ "НАК "Нафтогаз України" є правління Компанії. Правління АТ "НАК "Нафтогаз України" може делегувати свої повноваження з вирішення окремих питань управління діяльністю ДК "Газ України" іншому органу або посадовій особі АТ "НАК "Нафтогаз України".
Відповідно до інформації, наявної в матеріалах Справи, в період березня - квітня 2021 року рішення учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" підписувались керівником вищого органу правління ДК "Газ України" головою правління АТ "НАК "Нафтогаз України" А. Коболєвим.
Враховуючи викладене, АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ДК "Газ України" є суб'єктами господарювання, пов'язаними відносинами контролю, у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та відповідно до чинного законодавства є єдиним суб'єктом господарювання - групою "Нафтогаз України".
Також до Групи "Нафтогаз України" входять суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з видобутку природного газу, але які не є відповідачами у справі, зокрема, Акціонерне товариство "Укргазвидобування", Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія Нафтогаз України", яке здійснює реалізацію природного газу побутовим споживачам та споживачам, що є непобутовими, споживачам постачальника "останньої надії" [лист ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 07.04.2023 № 125/08-3343 (вх. Комітету № 8-01/5811 від 17.04.2023)].
Схему відносин контролю Групи "Нафтогаз України" наведено в додатку 2 до оспорюваного рішення.
Відповідно до ст. 1, 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" монополізація - це досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища. Суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Частиною другою статті 12 вказаного Закону визначено, що монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він (суб'єкт господарювання) не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.07.2021 у справі № 910/14493/18.
Так, у спірному рішенні щодо визначення монопольного (домінуючого) становища Комітет вказує на наступне.
Об'єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є суб'єкт господарювання Група "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище - природний газ.
Комітетом визначено товарні межі ринку з огляду на таке.
Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика), товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах яких споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.
Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється з переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є: подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання тощо; подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників тощо; наявність спільної групи споживачів товару (товарної групи); відсутність суттєвої різниці в цінах.
Відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG для забезпечення споживача природним газом.
Природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпчика і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією (товаром).
Природний газ використовується як товар, призначений для кінцевого споживання (для задоволення побутових потреб населення: приготування їжі, підігріву води та опалення приміщень, а також у стисненому вигляді для заправлення автотранспортних засобів на автомобільних газонаповнювальних компресорних станціях), так і в якості сировини (в хімічній промисловості, зокрема під час виробництва мінеральних добрив, а також під час виробництва теплової енергії).
Незалежно від напрямків його використання, природний газ як товар надходить на ринок України внаслідок його пропозиції з боку первинних оптових продавців, а саме:
- газовидобувних підприємств, що здійснюють видобуток природного газу на території України;
- суб'єктів господарювання, які здійснюють імпорт природного газу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Враховуючи викладене, природний газ не може вважатися взаємозамінним товаром з точки зору споживчих характеристик товару, жоден інший товар за ознаками взаємозамінності, визначеними Методикою, не може замінити природний газ для задоволення потреб споживачів.
Загальний обсяг пропозиції природного газу для кінцевого споживача не змінюється внаслідок подальшого перепродажу сформованого ресурсу природного газу між оптовими покупцями / продавцями природного газу.
Для визначення відповідного ринку й оцінки ринкових позицій суб'єктів господарювання, крім аналізу об'єктивних характеристик відповідного товару, також проаналізовано структуру пропозиції та попиту й умови обороту природного газу на ринку.
У результаті проведеного аналізу Комітетом з'ясовано, що на стадії руху природного газу від видобувних компаній та суб'єктів господарювання, які здійснюють імпорт природного газу, їх пропозиція зустрічається з попитом оптових продавців або постачальників, які в подальшому реалізують цей газ споживачам.
Відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", оптовий продавець - суб'єкт господарювання, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу.
Натомість оптовий покупець - суб'єкт господарювання, який придбаває природний газ на підставі договору купівлі-продажу не для власного споживання.
У свою чергу оптові продавці природного газу здійснюють продаж природного газу оптовим покупцям та/або постачальникам природного газу, які в подальшому здійснюють постачання природного газу кінцевому споживачу.
Отже, першою ланкою обороту природного газу на ринку є первинна оптова реалізація природного газу, тобто реалізація природного газу на території України суб'єктами господарювання, що здійснюють видобуток природного газу (далі - видобувні компанії) та суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з імпорту природного газу в Україну оптовим покупцям / продавцям на підставі договору купівлі-продажу.
А відтак, враховуючи наведене та встановлене Комітетом, товарними межами ринку є первинна оптова реалізація природного газу.
Також Комітетом встановлені територіальні (географічні) межі ринку.
Відповідно до пункту 6.1 Методики, територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним.
Коректність визначення територіальних (географічних) меж товарного ринку може бути перевірена дослідженням відкритості ринку щодо міжрегіональної та/або міжнародної торгівлі.
Ступінь відкритості ринку (далі - СВР) щодо міжнародної, міжрегіональної торгівлі оцінюється за показником, який розраховується як відсоткове співвідношення суми загального обсягу ввезення (імпорту) товару на певний ринок з територій інших регіонів держави (інших країн) до загального обсягу ринку за формулою
Qv
СВР = _____ . 100 [%],
Q
RT
де Qv - обсяг товару, ввезеного на відповідний ринок з-за меж цього ринку (для загальнодержавного - обсяг імпорту в Україну);
Q - загальний обсяг реалізації (придбання) товару (товарної групи) на ринку в певних
територіальних (географічних) межах.
Відповідно до даних НКРЕКП протягом 2021 року було імпортовано 2 568 496,472 тис. куб. м природного газу, разом із тим відповідно до розрахунків Комітету, наведених у пункті 126 оспорюваного рішення, загальний обсяг первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року становив 18 104 132,58 тис. куб. м природного газу на території України.
Таким чином, наявна в матеріалах справи інформація та розрахунки свідчать, що у 2021 році СВР дорівнює 14,187 %.
Відповідно до пункту 6.3 Методики, якщо СВР
А відтак, територіальними межами ринку первинної оптової реалізації природного газу є територія України, тобто ринок є загальнодержавним.
Часові межі ринку Комітетом встановлені наступні.
Відповідно до пункту 7.1 Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.
Ринок, на якому протягом певного часу діє один і той самий склад продавців та покупців, може розглядатись як ринок товару зі сталою структурою.
Як встановлено Комітетом, на підставі інформації, отриманої від учасників ринку та органів влади, структура ринку первинної оптової реалізації природного газу в період із січня 2021 року по грудень 2021 року була сталою.
Таким чином, часовими межами ринку первинної оптової реалізації природного газу визначено проміжок часу із січня 2021 року по грудень 2021 року (включно).
Як визначено Комітетом, бар'єри вступу (виходу) на ринок були такі.
Бар'єри вступу на ринок - обставини, що перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб'єктами господарювання, що вже діють на певному товарному ринку.
Одним із бар'єрів вступу на ринок нових постачальників природного газу є відсутність вільного доступу до ресурсу природного газу власного видобутку, зокрема який видобувається Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування"), в обсязі близько 67 % природного газу, що видобувається на території Україні.
Постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Протягом січня - травня 2021 року АТ "Укргазвидобування" відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу здійснювало продаж видобутого ним природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України".
Придбаний газ АТ "НАК "Нафтогаз України" реалізовувало ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", разом із тим ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" здійснювало продаж природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" для подальшого постачання природного газу побутовим споживачам.
У свою чергу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" здійснювало подальшу реалізацію природного газу суб'єктам господарювання, які реалізовували та/або постачали природний газ іншим постачальникам або споживачам, у тому числі ТОВ "ГК "Нафтогаз України", яке здійснювало постачання природного газу кінцевому споживачу (схему формування та проходження природного газу наведено в додатку 3 до оспорюваного рішення).
Обсяг імпорту природного газу в 2021 році незначний і становив близько 2,6 млрд куб. м, що в шість разів менше, ніж у 2020 році.
Тобто, через біржові торги (аукціони) на конкурентних засадах реалізується незначний обсяг природного газу, видобутого на території України та/або імпортованого природного газу.
Також Комітетом визначено монопольне (домінуюче) становище, що вбачається з такого.
Ресурсне наповнення загальнодержавного ринку реалізації (постачання) природного газу формується за рахунок первинної оптової реалізації природного газу.
У свою чергу первинна оптова реалізація природного газу формується за рахунок:
- природного газу, видобутого на території України;
- імпорту природного газу (який надійшов на внутрішній ринок України, тобто який був розмитнений на території України).
Відповідно до інформації НКРЕКП, наданої листом від 10.04.2023 № 07-16/30-дск (вх. Комітету № 7-01/25-ДСК від 12.04.2023), протягом 2021 року 53 суб'єкти господарювання імпортували 7 718 292,10 тис. куб. м природного газу, із них:
- 5 149 795,628 тис. куб. м імпортованого природного газу поміщено в митний режим імпорту;
- алокацію 2 568 496,472 тис. куб. м імпортованого природного газу здійснено оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) на замовлення послуг транспортування в точках входу на міждержавних з'єднаннях, тобто імпортований природний газ, який надійшов на внутрішній ринок України (який був розмитнений на території України) (далі - імпортований природний газ).
Перелік суб'єктів господарювання, що імпортували природний газ наведено в додатку 4 до оспорюваного рішення.
Як встановлено Комітетом, протягом 2021 року 23 суб'єкти господарювання імпортували в Україну 2 568 496,472 тис. куб. м природного газу.
При цьому, загальний обсяг імпортованого природного газу за 2021 рік АТ НАК "Нафтогаз України" становив 1 957 600,288 тис. куб. м, що становить 76,2 % від загального обсягу імпорту у 2021 році.
Другим за обсягом імпорту природного газу в Україну протягом 2021 року стало ТОВ "ЙЕ Енергія", яке імпортувало 462 328,561 тис. куб. м природного газу, що становить 18 % від загального імпорту у 2021 році.
Частка інших 21 суб'єкта господарювання, що здійснювали імпортування протягом 2021 року природного газу, становить від 0,0001% до 2,65 % від загального обсягу імпортованого природного газу.
Інформація щодо імпортованого суб'єктами господарювання природного газу у 2021 році наведена в таблиці 1 п. 110 оспорюваного рішення.
Відповідно до інформації, наданої НКРЕКП листом від 28.02.2023 № 2283/16.2.1/7-23 (вх. Комітету № 7-01/4068 від 28.02.2023), протягом 2021 року 39 суб'єктів господарювання видобули 19 392 026,38 тис. куб. м природного газу.
Перелік суб'єктів господарювання, що здійснювали видобуток природного газу наведено в додатку 5 до оспорюваного рішення.
При цьому із загального обсягу видобутого природного газу АТ "Укргазвидобування" протягом 2021 року видобуло 13 109 207,83 тис. куб. м природного газу, а реалізувало 12 939 686,24 тис. куб. м природного газу, що становить 66,73 % від загального видобутку природного газу за 2021 рік.
В свою чергу, ПрАТ "Нафтогазвидобування" протягом 2021 року видобуло 2 021596,12 тис. куб. м природного газу, при цьому реалізувало 2 021 268,1 тис. куб. м природного газу, що становить 10,42 % від загального видобутку у відповідному періоді.
ПАТ "Укрнафта" протягом 2021 року видобуло 793 281,15 тис. куб. м природного газу, при цьому реалізувало 619 306,24 тис. куб. м природного газу, що становить 4,09 % від загального видобутку природного газу у відповідному періоді.
17,89 % видобутку здійснено іншими 36 газовидобувними підприємствами, а частка їх видобутку протягом 2021 року становить від 0,0002 % до 3,99 %.
Інформація щодо видобутку природного газу протягом 2021 року наведена в таблиці 2 п. 116 оспорюваного рішення.
Враховуючи обсяг імпортованого та видобутого природного газу протягом 2021 року, учасниками первинного оптового ринку природного газу сформовано протягом 2021 року 21 960 522,85 тис. куб. м природного газу, із них 15 075 213,1 тис. куб. м природного газу сформовано Групою "Нафтогаз України", що становить 68,65 % від сформованого природного газу протягом 2021 року.
Інформацію щодо загального обсягу видобутого та імпортованого природного газу протягом 2021 року наведено в таблиці 3 п. 118 оспорюваного рішення.
Суб'єкти господарювання, які формують обсяги на ринку первинної оптової реалізації природного газу, в подальшому реалізують їх оптовим покупцям / продавцям природного газу та/або закачують його в газосховища.
Відповідно до інформації, наданої Комітету Групою "Нафтогаз України" під час розгляду справи, серед осіб, пов'язаних відносинами контролю з АТ "НАК "Нафтогаз України", діяльність із купівлі-продажу природного газу та постачання природного газу побутовим і промисловим споживачам здійснюють АТ "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Відповідно до інформації АТ "Укргазвидобування", наданої листом від 22.02.2023 № 52.1-01-948 (вх. Комітету № 8-01/4036 від 27.02.2023), АТ "Укргазвидобування" протягом 2021 року реалізувало 12 939 686,24 тис. куб. м природного газу, із них 12 939 486,97 тис. куб. м реалізовано АТ "НАК "Нафтогаз України", що становить 99,998 % від загального обсягу реалізації ним природного газу у 2021 році.
У свою чергу АТ "НАК "Нафтогаз України" протягом 2021 року реалізувало придбаний в АТ "Укргазвидобування" природний газ (12 939 486,97 тис. куб. м) та імпортований природний газ (1 957 600,288 тис. куб. м) через ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (реалізовано 13 559 101 тис. куб. м природного газу, що становить близько 91 % від загального обсягу видобутого та імпортованого АТ "НАК "Нафтогаз України" природного газу на території України).
Разом із цим продаж природного газу в межах Групи "Нафтогаз України" не може вважатись продажем товару, який був призначений для виходу на ринок первинної оптової реалізації природного газу.
Тобто, на думку Комітету, такий продаж здійснюється в межах Групи "Нафтогаз України" (внутрішньогрупові операції/угоди), а первина оптова реалізація оптовому продавцю / покупцю на ринку оптової первинної реалізації природного газу здійснюється безпосередньо через ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", що входить до Групи "Нафтогаз України".
Як вважає Комітет, враховуючи загальний обсяг первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" реалізовано 74,66 % обсягу на первинному ринку оптової реалізації природного газу.
Інформація щодо первинної оптової реалізації природного газу протягом 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" наведена в таблиці 4 п. 126 оспорюваного рішення.
Відповідно до пунктів 10.3 і 10.4 Методики, суб'єкт (суб'єкти) господарювання не зазнає(ють) значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має (мають) здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання, чи ущемлювати інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів.
Зазначеними вище пунктами Методики також визначено ознаки ринкової влади, зокрема здатність суб'єкта (суб'єктів) господарювання, який (які) не є єдиним (єдиними) виробником (постачальником) відповідного товару (товарної групи), диктувати свої умови при продажу товару (товарної групи), укладенні договору про поставки, нав'язувати споживачу невигідні умови.
Суб'єкт (суб'єкти) господарювання не зазнає (зазнають) значної конкуренції, зокрема, коли частки на ринку, які належать конкурентам, порівняно невеликого розміру та можливості доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів (товарних груп) суттєво обмежені.
Як додаткові ознаки наявності ринкової влади також розглядаються, зокрема, високий рівень концентрації ринку; суттєва кількісна перевага частки суб'єкта (суб'єктів) господарювання над частками інших конкурентів за умови стабільності структури ринку протягом тривалого періоду; значні частки суб'єкта (суб'єктів) господарювання на вертикально суміжних ринках (ресурсів, транспортних послуг, торговельних послуг, рекламних послуг тощо) та територіально суміжних ринках.
Комітет зазначив, що:
- Група "Нафтогаз України" в особі АТ "Укргазвидобування" є найбільшим суб'єктом господарювання, що здійснював видобуток природного газу у 2021 році (понад 65 %) (пункт 116 Рішення);
- Група "Нафтогаз України" в особі АТ "НАК "Нафтогаз України" є найбільшим суб'єктом господарювання, що здійснював імпорт природного газу у 2021 році (понад 75 %) (пункт 110 Рішення);
- частки понад 50 суб'єктів господарювання, які є учасниками ринку первинної оптової реалізації природного газу є незначними, їхня загальна частка становить близько 8 % (пункт 126 Рішення);
- інші суб'єкти господарювання протягом 2021 року на ринку первинної оптової реалізації природного газу не мали доступу до таких обсягів природного газу, як мала Група "Нафтогаз України",
Група "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не зазнає значної конкуренції на ринку первинної оптової реалізації природного газу.
Отже, як вважає Комітет, протягом 2021 року частка Групи "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на ринку первинної оптової реалізації природного газу перевищувала 35 %, що свідчить про наявність монопольного (домінуючого) становища Групи "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на ринку первинної оптової реалізації природного газу.
Щодо зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку Комітетом встановлене таке.
З 01 серпня 2020 року припинено дію спеціальних обов'язків щодо постачання природного газу побутовим споживачам, які були покладені на АТ "НАК "Нафтогаз України" Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (зі змінами) (далі - Положення про ПСО № 867), а з 20 травня 2021 року - щодо виробників теплової енергії.
Отже, з 1 серпня 2020 року у зв'язку із завершенням дії спеціальних обов'язків щодо постачання природного газу побутовим споживачам, на умовах та в порядку, визначених Положенням про ПСО № 867, у побутових споживачів з'явилась можливість обирати постачальника, у тому числі за ціновим критерієм.
Запровадження повномасштабного ринку природного газу для побутових споживачів передбачає активізацію конкурентної боротьби між постачальниками природного газу з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг, внаслідок чого споживачі отримали можливість обирати між кількома постачальниками природного газу.
23 березня 2021 року Група "Нафтогаз України" на своєму офіційному вебсайті www.naftogaz.com розмістила повідомлення, що:
"Нафтогаз надає рівні можливості для всіх газопостачальних компаній, аби вони могли створити власний річний тарифний план. Дотримуючись принципу рівного доступу для всіх, Група "Нафтогаз України" готова надати можливість купувати газ постачальникам, які працюють на роздрібному ринку для населення".
З метою зменшення впливу цінових коливань на фінансовий стан побутових споживачів НКРЕКП постановою від 07.04.2021 № 572 (далі - Постанова НКРЕКП № 572) внесено зміни до Правил постачання природного газу, згідно з якими побутовим споживачам надано можливість споживати природний газ протягом року за фіксованою ціною, яка діятиме у період постачання природного газу з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року.
Відповідно до пункту 3 Постанови НКРЕКП № 572 постачальники природного газу, що здійснюють або мають намір здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам з 01 травня 2021 року, зобов'язані до 25 квітня 2021 року оприлюднити на власних веб-сайтах ціну на природний газ, який постачатиметься в рамках базової річної пропозиції, та іншу інформацію про базову річну пропозицію.
Газопостачальні компанії в період лютого - квітня 2021 року звертались до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо укладання договору купівлі-продажу природного газу з метою забезпечення кінцевих споживачів природним газом.
Правові засади функціонування ринку природного газу визначені Законом України "Про ринок природного газу".
Відповідно до пункту 33 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", ринок природного газу визначається як сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.
Статтею 3 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що ринок природного газу має функціонувати на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами, зокрема:
1) забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу;
2) вільної торгівлі природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, згідно із законодавством якої вони створені;
3) вільного вибору постачальника природного газу;
4) рівності прав на ввезення та вивезення природного газу на/з території України;
5) невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб;
6) недопущення та усунення обмежень конкуренції, спричинених діями суб'єктів ринку природного газу, у тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання державної форми власності;
7) відповідальності суб'єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про ринок природного газу" господарська діяльність на ринку природного газу, пов'язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії, яка видається НКРЕКП в установленому законодавством порядку.
Відповідно до реєстру звернень постачальників природного газу, наданого листом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 19.09.2022 № 125/08-4654 (вх. Комітету № 8-01/7031 від 21.09.2022), до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надійшли звернення від 45 суб'єктів господарювання щодо купівлі-продажу природного газу для формування необхідних обсягів газу для забезпечення побутових споживачів впродовж травня 2021 - квітня 2022 років природним газом та формування базової річної пропозиції для населення.
Лише 20 суб'єктів господарювання із 45, які звертались до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо укладання договору купівлі-продажу природного газу, уклали договір купівлі-продажу природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для формування необхідних обсягів газу для забезпечення побутових споживачів впродовж травня 2021 - квітня 2022 років природним газом та формування базової річної пропозиції для населення.
Інші суб'єкти господарювання не уклали договір купівлі-продажу природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для формування необхідних обсягів газу, оскільки для них запропонована ціна була високою та неконкурентною [лист ТОВ "Кременчукгаз-трейдінг" від 02.07.2021 № 350/2/21-КГТ (вх. Комітету № 8-01/9424 від 95.07.2021)].
ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" уклало з 20 суб'єктами господарювання в період березня - квітня 2021 року Рамкові договори купівлі-продажу природного газу (далі - Рамковий договір, Рамковий договір купівлі-продажу природного газу) та Індивідуальні договори, що є їх невід'ємною частиною. Проте Індивідуальні договори до Рамкового договору містили різні ціни та різні істотні умови.
Істотні умови Індивідуального договору до Рамкових договорів, укладених ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з ТОВ "ЙЕ Енергія" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України", були відмінними від істотних умов Індивідуальних договорів до Рамкових договорів, які укладались ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"з іншими 18 суб'єктами господарювання: ТОВ "Агросинтез Трейдінг", ТОВ "Волиньелектрозбут", ТОВ "Газовик+", ТОВ "Газпостачсервіс", ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "Закарпаттяенергозбут", ТОВ "ЕРУ ЛЮДЯМ", ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ТОВ "ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ", ТОВ "МАРГАЗ", ТОВ "Мегаватт Енерго Сервісна Компанія", ТОВ "Одесагаз-Постачання", ТОВ "Вільна Енергетична Компанія "Палівенерго", ТОВ "Прикарпатенерготрейд", ТОВ "Тернопільоблгаз", ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз".
ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" уклало Рамкові договори та Індивідуальні договори до них із 20 постачальниками природного газу, які мали намір здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам впродовж травня 2021 - квітня 2022 років із застосуванням базової річної пропозиції для населення (побутових споживачів) (Реєстр договорів наведено в додатку 6 до оспорюваного рішення).
Відповідно до п. 4.2. Рамкового договору продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах Індивідуального договору.
Аналіз наданої заявниками та відповідачами у справі Комітету інформації свідчить, що Рамкові договори, які ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" укладало з постачальниками природного газу протягом березня - квітня 2021 року, є ідентичними, разом із цим індивідуальні договори до Рамкового договору мали не однакові умови, зокрема істотні.
Загалом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" індивідуальні договори до Рамкового договору укладало за двома формами.
Відповідно до інформації ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", викладеної в листі від 19.09.2022 № 125/08-4654 (вх. Комітету № 8-01/7031 від 21.09.2022), розроблення проєкту Рамкового договору, включно з Індивідуальним договором, із фіксованою річною ціною зі строком дії з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року здійснювалось ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" спільно з АТ "НАК "Нафтогаз України".
Укладаючи договори, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" керувалось такими рішеннями учасника Товариства:
1. № 164 від 19.03.2021, яким погоджено вчинення правочину з ТОВ "ЙЕ Енергія" на період поставки 01.05.2021 - 30.04.2022, що полягав в укладанні Рамкового договору, невід'ємним додатком якого є Індивідуальний договір;
2. № 179 від 28.04.2021, яким погоджено продаж природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у загальний період поставки з 01.05.2021 по 30.04.2022;
3. № 181 від 28.04.2021, яким погоджено вчинення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" правочинів із компаніями-постачальниками природного газу (які не були контрагентами ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до 09.04.2022) на період з 01.05.2021 по 30.04.2022, що полягав в укладанні Рамкового договору, невід'ємним додатком якого є Індивідуальний договір;
4. № 182 від 28.04.2021, яким погоджено реалізацію природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" компаніям-постачальникам природного газу, у тому числі ТОВ "ГК "Нафтогаз України", шляхом укладання Рамкового договору на період з 01.05.2021 по 30.04.2022 за річною фіксованою ціною, що визначається залежно від періоду звернення контрагентів до Товариства.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", пункту 10.14 Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", ДК "Газ України" одноособово приймає рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників.
Відповідно до підпункту 10.1 Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
Пунктом 2 рішення правління НАК "Нафтогаз України" від 04.03.2019, оформленого протоколом № 111 (із змінами), установлено, що рішення ДК "Газ України" як єдиного учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" із питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (крім питання щодо призначення (обрання) та припинення повноважень виконавчого органу), приймаються вищим органом управління ДК "Газ України".
Рішення правління ДК "Газ України" є підставою для оформлення рішень учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (крім рішення з питання щодо призначення (обрання) та припинення повноважень виконавчого органу) за підписом керівника вищого органу управління ДК "Газ України", яким є голова правління АТ "НАК "Нафтогаз України", або особа, яка виконує його обов'язки.
Згідно з підпунктом 10.2.35 Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про вчинення правочину (предмет якого вказано у другому абзаці підпункту 1.6.2 Статуту), на суму, що дорівнює або перевищує 1 000 000 000 (один мільярд) гривень або еквівалент цієї суми у будь-якій іншій валюті, розрахований за курсом Національного банку України, станом на 31 грудня року, що передує року вчинення відповідного правочину.
Відповідно до підпункту 1.6.2. Статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг":
Правочин - означає один або декілька правочинів (серію правочинів), що укладаються протягом одного календарного року щодо одного предмету з тими самими контрагентом (або контрагентами, які є афілійованими особами у розумінні Закону України "Про акціонерні товариства") або односторонній правочин, а також правочин про внесення змін та/або доповнень до такого правочину щодо предмету, ціни, порядку розрахунків, припинення (розірвання) або продовження терміну дії такого правочину, зокрема, але не обмежуючись: додаткова угода/договір, специфікація, тощо.
Не вважається "серією правочинів" декілька правочинів, що укладаються протягом одного календарного року і предметом яких є купівля, продаж, розподіл, постачання, транспортування та/або зберігання природного газу та нафти, зрідженого, скрапленого газу, електричної енергії, договори, які згідно із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Законом України "Про ринок природного газу" забезпечують функціонування ринку електричної енергії / природного газу та є обов'язковими для укладення Товариством з метою здійснення ним діяльності з постачання електричної енергії / природного газу, та додаткові угоди / договори, специфікації, тощо до таких правочинів.
Щодо вчинення правочину ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з ТОВ "ЙЕ Енергія" - укладання Рамкового договору, невід'ємною частиною якого є Індивідуальний договір, Комітет зазначав наступне.
Ураховуючи, що вчинюваний ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" правочин з ТОВ "ЙЕ Енергія" (договірна вартість природного газу за загальний період поставки - 44 520 000 000 грн з ПДВ) є істотним для групи "Нафтогаз України" в цілому, необхідно отримати попереднє погодження рішення наглядовою радою АТ "НАК "Нафтогаз України".
Відповідно до підпункту 1 пункту 71 Статуту АТ "НАК "Нафтогаз України" наглядова рада має право приймати рішення з інших питань (крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів), які можуть бути необхідними для ефективного виконання покладених на неї повноважень та оперативного вирішення питань забезпечення діяльності Компанії.
Відповідно до витягу з протоколу № 124 засідання правління АТ "НАК "Нафтогаз України від 19.03.2021 було вирішено:
- погодити рішення ДК "Газ України" як єдиного учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" про вчинення правочину з ТОВ "ЙЕ Енергія";
- директору з управління дивізіоном "Трейдинг" Віллєму Коппульсу, Управлінню трейдингу газу (Михайленко І.Г.), Управлінню корпоративних прав (Загнітко П.М.) винести на розгляд позачергового засідання наглядової ради АТ "НАК "Нафтогаз України" питання про погодження вчинення правочину;
- Керівнику вищого органу управління ДК "Газ України", голові правління НАК "Нафтогаз України" Коболєву А.В. або особі, яка виконує його обов'язки підписати рішення.
Рішенням учасника № 164 від 19.03.2021 про вчинення правочину ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з ТОВ "ЙЕ Енергія", загальні збори вирішили таке:
- ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вчинити правочин із ТОВ "ЙЕ Енергія", а саме укласти Рамковий договір купівлі-продажу природного газу, який включає Індивідуальний договір, що є його невід'ємною частиною, на таких умовах:
"Покупець - ТОВ "ЙЕ Енергія" (ідентифікаційний код 38863790), попередні назви: ТОВ "ЄГАЗ" та ТОВ "РГК Трейдинг";
Продавець - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг";
Загальний період поставки - 01.05.2021 - 30.04.2022;
Максимальний договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки - 6 000 млн куб. м. (шість мільярдів кубічних метрів);
Мінімальний договірний обсяг природного газу за Загальний період поставки - 3 000 млн куб. м. (три мільярди кубічних метрів).
У разі невідбору Покупцем Мінімального договірного обсягу природного газу за Загальний період поставки Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця штраф у розмірі 10% від Договірної вартості Мінімального договірного обсягу природного газу за Загальний період поставки.
Договірний обсяг за періодами поставки:
Травень 2021 - 240 млн куб. м.; червень 2021 - 140 млн куб. м.; липень 2021 - 140 млн куб. м.; серпень 2021 - 140 млн куб. м.; вересень 2021 - 170 млн куб. м.; жовтень 2021 - 350 млн куб. м., листопад 2021 - 750 млн куб. м., грудень 2021 - 1 050 млн куб. м., січень 2022 - 1 100 млн куб. м.; лютий 2022 - 950 млн куб. м.; березень 2022 - 600 млн куб. м.; квітень 2022 - 370 млн куб. м. (місячні обсяги можуть змінюватись за згодою сторін).
Очікувана максимальна Договірна вартість природного газу за Загальний період поставки становить до 44 520 000 000 грн. з ПДВ".
Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ, який є додатком до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021, встановлено, що договірна ціна за загальний період поставки розраховується таким чином:
"ціна газу, який буде придбаний Покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме:
Ціна = ((ЦінаТТF+ 0,45) х КGСV х КНБУ) + ПДВ, де
Ціна - ціна купівлі-продажу природного газу, гривень за 1 (одну) тис. куб. м.;
КGСV - значення коефіцієнта КGСV - 10,6;
КНБУ - середньоарифметичний фактичний обмінний курс гривні до євро за період з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, визначений відповідно до щоденного курсу Національного банку (постанова Правління Національного банку від 10 грудня 2019 р. № 148);
0,45 - поточний середньозважений спред до хабу ТТF;
ПДВ - сума податку на додану вартість, розрахована за ставкою згідно із чинним законодавством України, що обчислюється за формулою:
ПДВ = 20 %*((Ціна ТТF + 0,45) х КGСV х КНБУ), де
Ціна ТТF - ціни на природний газ на європейському газовому ринку в євро / МВт·год, та розраховується таким чином:
Ціна TTF=?i12 - ЦінаTTF mid i-ro періоду поставки / кількість значень TTF mid i-ro періоду поставки,
де ціна TTF mid i-ro періоду поставки означає середньоарифметичне значення між цінами "Віd" та "Аsк", у євро / МВт·год, які опубліковані під заголовком "Complete European Gas prices: ТТF (відповідних і-тих місяців та кварталів Загального періоду поставки) " у джерелі котирувань (звіт Argus European Natural Gas) за період з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, які визначаються для відповідного і-того періоду поставки таким чином:
для відповідного періоду поставки, для якого існує місячна публікація цін (Monthly forward), використовується "Bid" та "Ask" на такий місяць Періоду Поставки (Monthly forward);
для відповідного періоду поставки, для якого відсутня публікація котирувань на такий місяць, використовується публікація "Bid" та "Ask" на квартал (Quarter forwards), до якого належить місяць Періоду поставки".
Відповідно до підпункту 9.2. пункту 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ, у разі якщо ціна, визначена за розрахунком відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення:
" - 6 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м. або менше ніж 6 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м., договірна ціна газу, який буде придбаний Покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме 6 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м.;
- 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м. або більше ніж 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м., договірна ціна газу, який буде придбаний Покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м.".
Відповідно до підпункту 9.3 пункту 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ:
"у разі якщо ціна, визначена за розрахунком відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення в межах від 6 420,01 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м. до 7 419,99 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м., договірна ціна газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки дорівнює ціні, розрахованій відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Індивідуального договору.
Продавець 21 квітня 2021 року визначає та направляє на електронну адресу Покупця, зазначену в пункті 23 Індивідуального договору, розрахунок договірної ціни газу за загальний період поставки".
Договірна ціна природного газу за загальний період поставки, розрахована відповідно до пункту 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021, становить 7 420 грн 00 коп. з ПДВ за 1000 куб. м.
Щодо здійснення продажу природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" Комітетом було встановлено таке.
Відповідно до витягу з протоколу № 210 засідання правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 28.04.2021 було вирішено:
"1. Погодити здійснення продажу природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у Загальний період поставки: з 01 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам за ціною (ціновими межами), які встановлюються наступною формулою та правилами:
1.1 Ціна = ((ЦінаТТF+ 0,45) х КGСV х КНБУ) + ПДВ, де
Ціна - ціна купівлі-продажу природного газу, гривень за 1 (одну) тис. куб. м. з ПДВ та без урахування плати за транспортування магістральними газопроводами до внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи (163,89 грн за 1 (одну) тис. куб. м на добу, у тому числі ПДВ);
КGСV - значення коефіцієнта КGСV - 10,6;
КНБУ - середньоарифметичний фактичний обмінний курс гривні до євро за період з 3 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, визначений відповідно до щоденного курсу Національного банку (постанова Правління Національного банку від 10 грудня 2019 р. № 148);
0,45 - поточний середньозважений спред до хабу ТТF;
ПДВ - сума податку на додану вартість, розрахована за ставкою згідно із чинним законодавством України, що обчислюється за формулою:
ПДВ = 20 %*((Ціна ТТF + 0,45) х КGСV х КНБУ), де
Ціна ТТF - ціни на природний газ на європейському газовому ринку в євро / МВт·год, та розраховується таким чином:
Ціна TTF=?i12 - Ціна TTF mid i-ro періоду поставки / кількість значень TTF mid i-ro періоду поставки,
де ціна TTF mid i-ro періоду поставки - означає середньоарифметичне значення між цінами "Віd" та "Аsк", у євро / МВт·год, які опубліковані під заголовком "Complete European Gas prices: ТТF (відповідних і-тих місяців та кварталів Загального періоду поставки) " у джерелі котирувань (звіт Argus European Natural Gas) за період з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, які визначаються для відповідного і-того періоду поставки наступним чином:
для відповідного періоду поставки, для якого існує місячна публікація цін (Monthly forward), використовується "Bid" та "Ask" на такий місяць Періоду Поставки (Monthly forward);
для відповідного періоду поставки, для якого відсутня публікація котирувань на такий місяць, використовується публікація "Bid" та "Ask" на квартал (Quarter forwards), до якого належить місяць Періоду поставки.
1.1 У разі, якщо Ціна природного газу визначена за розрахунком відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цього рішення протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення:
- 6420 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ або менше ніж 6 420,00 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ, ціна природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоді постачання з 1 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам, за Загальний період поставки буде становити 6 420 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ.;
- 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м. або більше ніж 7 420,00 грн. із ПДВ за 1 000 куб. м., ціна природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у періоді постачання з 1 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам, за Загальний період поставки буде становити 7 420,00 грн за 1 000 куб. м. з ПДВ.
1.3 У разі, якщо Ціна природного газу визначена за розрахунком відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цього рішення протягом періоду з 3 березня 2021 року по 20 квітня (включно) 2021 року має значення в межах від 6 420,01 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ до 7 419,99 грн. за 1000 куб. м. з ПДВ ціна природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у період постачання з 1 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам, на договірних засадах, за Загальний період поставки, дорівнює Ціні, розрахованій відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цього рішення.
1. Погодити здійснення реалізації природного газу, який постачатиметься в рамках базової річної пропозиції (за фіксованою ціною на річний період (12 місяців) ТОВ "ГК "Нафтогаз України" побутовим споживачам за ціною 7956,89 грн за 1000 куб. м. у тому числі ПДВ та з урахуванням плати за транспортування магістральними газопроводами до внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи (163,89 грн. за 1 (одну) тис. куб. м. на добу, у т. ч. ПДВ) у період постачання з 1 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року.
2. Погодити рішення Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (Додатки 1 та 2)".
Рішенням учасника № 179 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 28.04.2021, загальні збори ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вирішили погодити здійснення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" продажу природного газу для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у загальний період поставки з 01 травня 2021 року по 30 квітня (включно) 2022 року, з метою подальшої реалізації споживачам за ціною (ціновими межами), яка встановлюється формулою та правилами, які є аналогічними формулі та правилам, визначеними у витягу з протоколу № 210 засідання правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 28.04.2021.
Відповідно до підпункту 9.4 пункту 9 Індивідуального договору № 1/21/22-ГПК до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 1рд-ГПК від 28.04.2021: "Продавець (ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") 28 квітня 2021 року визначає та направляє на електронну адресу Покупця (ТОВ "ГК "Нафтогаз України"), зазначену в пункті 23 Індивідуального Договору, розрахунок Договірної ціни газу за Загальний період поставки".
Розрахована договірна ціна природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за загальний період поставки становить 7 420 грн 00 коп. з ПДВ за 1000 куб. м (пункт 2 Додаткової угоди № 1-05-ГПК від 28.04.2021 до Індивідуального договору № 1/21/22-ГПК від 28.04.2021).
Щодо реалізації природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на період 01.05.2021 - 30.04.2022 за річною фіксованою ціною, що розраховується залежно від періоду звернення Комітетом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з протоколу № 213 засідання правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 28.04.2021 було вирішено:
"1. Погодити рішення Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про реалізацію природного газу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на період 01.05.2021 - 30.04.2022 за річною фіксованою ціною (Додаток 1).
2. Погодити рішення Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про вчинення правочинів Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на період 01.05.2021 -30.04.2022 за річною фіксованою ціною з новими компаніями - постачальниками природного газу на суму, що перевищує 1 млрд гривень (додаток 2) ".
Рішенням учасника № 181 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 28.04.2021 загальні збори ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вирішили таке:
"Попередньо погодити вчинення Товариством (ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг") правочинів із компаніями - постачальниками природного газу (які не були контрагентами Товариства до 09.04.2021) на період з 01.05.2021 по 30.04.2022, а саме:
а) укладення рамкових договорів купівлі-продажу природного газу з фіксованою річною ціною на суму, що перевищує 1 млрд (один мільярд) гривень, за кожним таким договором (проект рамкового договору додається);
б) укладення індивідуальних договорів (додаткових угод) до договорів, зазначених у пункті а) цього рішення, якщо сума кожного індивідуального договору (додаткової угоди) перевищуватиме 1 млрд (один мільярд) гривень".
Рішенням учасника № 182 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 28.04.2021 загальні збори ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" вирішили погодити реалізацію природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" компаніям-постачальникам природного газу, у тому числі ТОВ "ГК "Нафтогаз України", шляхом укладення Рамкового договору купівлі-продажу природного газу (що додається до рішення) на період з 01.05.2021 по 30.04.2022 за річною фіксованою ціною, яка встановлюється на загальний період поставки з 1 травня цього року по 30 квітня наступного року та визначається залежно від періоду звернення до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", а саме для контрагентів, які звернулися: з 19.02.2021 по 02.03.2021 - на рівні 7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн з ПДВ за 1000 куб. м; з 03.03.2021 по 31.03.2021 ? на рівні 7900 (сім тисяч дев'ятсот) грн з ПДВ за 1000 куб. м; з 01.04.2021 по 20.04.2021 ? на рівні 8200 (вісім тисяч двісті) грн з ПДВ за 1 000 куб. м; з 21.04.2021 по 30.04.2021 ? на рівні 8800 (вісім тисяч вісімсот) грн з ПДВ за 1000 куб. м.
Відповідно до укладених Рамкових договорів та Індивідуальних договорів, що є невід'ємною частиною договору, ціна придбання природного газу залежно від дати звернень була різною, що вбачається з інформації, яка наведена у таблиці п. 178 оспорюваного рішення.
Відповідно до інформації АТ "НАК "Нафтогаз України", наданої листом від 19.09.2022 № 14-8КТ-31КТ (вх. Комітету № 8-01/525-кі від 21.09.2022):
"розробленням проекту Рамкового договору купівлі-продажу природного газу, включно з Індивідуальним договором, з фіксованою річною ціною зі строком дії з 1 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року здійснювалось ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" спільно з АТ "НАК "Нафтогаз України".
Розрахунок цін здійснювався відповідно до періоду звернень контрагентів, що затверджені Рішенням учасника № 182 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 28.04.2021.
Ціна для контрагентів встановлювалась на загальний період поставки з 01.05.2021 по 30.04.2022 та визначалась із використанням формульного підходу, передбаченого пунктом 9 Індивідуального договору № 19/03/ЙЕ, який є додатком до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021.
Тобто, за твердженням АТ "НАК "Нафтогаз України", за основу була взята формула визначення ціни (наведена в пункті 165 оспорюваного рішення), при цьому середнє значення ціни по періоду звернення визначалося за аналогією з періодом визначення ціни за договором від 19.03.2021 № 19/03/ЙЕ, для постачальників природного газу, які звернулися у період:
з 19.02.2021 по 02.03.2021;
з 03.03.2021 по 31.03.2021;
з 01.04.2021 по 20.04.2021;
з 21.04.2021 по 30.04.2021.
При цьому, за твердженням АТ "НАК "Нафтогаз України", наданими листом від 19.09.2022 № 14-8КТ-31КТ (вх. Комітету № 8-01/525-кі від 21.09.2022), різні ціни в договорах обумовлені різними періодами звернення контрагентів щодо укладення договорів, що впливає на рівень ціни ТТF та середньоарифметичний фактичний обмінний курс гривні до євро.
Починаючи із середини березня 2021 року, відбулось зростання цін на природний газ на усіх європейських хабах на фоні збільшення цін на права емісії СО2, низького рівня наповненості ПСГ, що обумовлено скороченням поставок СПГ у Європу та збільшенням попиту на ресурс, спричиненим зниженням температури нижче середньостатистичних показників.
На тлі відновлення ринку, у період з 01 по 20 квітня 2021 року, ціни на європейських хабах продовжували зростати, продемонструвавши збільшення у порівнянні із середньою ціною газу на загальний період, що склалася в березні 2021 року.
Середньоарифметичне значення ціни за розрахунком за формулою становило 8188 грн за 1000 куб. м з ПДВ. Таким чином, ціну природного газу було встановлено на рівні 8 200,00 грн за 1000 куб. м з ПДВ.
Для контрагентів, що зверталися в період з 21 по 30 квітня 2021 року, цінові пропозиції надавалися щоденно відповідно до ринкових індикативів, а саме актуальних котирувань на хабі ТТF, спреду й актуального курсу, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" прийняло рішення щодо фіксації ціни природного газу станом на 23 квітня 2021 року на рівні 8 800,00 грн за 1000 куб. м з ПДВ з метою забезпечення конкурентної пропозиції для постачальників, що звернулися до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у цей період.
Разом із цим у листах Групи "Нафтогаз України" відсутнє пояснення, чому було визначено саме такі періоди звернення, відповідно до яких визначалось середнє значення ціни по періоду звернення.
У витязі з протоколу № 213, також відсутнє будь-яке обґрунтування щодо визначення періодів звернень постачальників природного газу до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", відповідно до яких застосовувались різні фіксовані ціни для договорів купівлі-продажу.
Як вже зазначалось, у період березень - квітень 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" було укладено: з ТОВ "ЙЕ Енергія" Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021 та Індивідуальний договір № 19/03/ЙЕ; з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 1рд-ГПК від 28.04.2021 та Індивідуальний договір № 1/21/22-ГПК.
Комітет здійснивши аналіз зазначених договорів вказав, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" застосовуло однакові істотні умови до Індивідуальних договорів, укладених із ТОВ "ЙЕ Енергія" № 19/03/ЙЕ та ТОВ "ГК "Нафтогаз України" № 1/21/22-ГПК, зокрема було встановлено такі істотні умови:
Відповідно до пункту 9.2 зазначених Індивідуальних договорів, у разі якщо ціна, визначена за розрахунком відповідно до формули, визначеної в підпункті 9.1 пункту 9 протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення:
- 6 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м або менше ніж 6 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м, договірна ціна газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме 6 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м;
- 7 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м або більше ніж 7 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м, договірна ціна газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки становитиме 7 420,00 грн із ПДВ за 1 000 куб. м.
Відповідно до підпункту 9.3 Індивідуального договору, у разі якщо ціна, визначена за розрахунком відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 протягом періоду з 03 березня 2021 року по 20 квітня 2021 року, має значення в межах від 6 420,01 грн із ПДВ за 1 000 куб. м до 7 419,99 грн із ПДВ за 1 000 куб. м, договірна ціна газу, який буде придбаний покупцем на умовах цього Індивідуального договору, за загальний період поставки дорівнює ціні, розрахованій відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Індивідуального договору.
При цьому Рамковий договір купівлі-продажу природного газу з ТОВ "ЙЕ Енергія" було укладено 19.03.2021, а Рамковий договір купівлі-продажу природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" - 28.04.2021, разом із цим ціна природного газу за загальний період поставки за 1000 куб. м, розрахована відповідно до п. 9 Індивідуальних договорів та становить 7420 грн 00 коп. з ПДВ.
Разом із цим у всіх інших договорах, укладених у період з 28.04.2021 - 30.04.2021 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з 18 постачальниками природного газу, а саме, з: ТОВ "Агросинтез Трейдінг", ТОВ "Волиньелектрозбут", ТОВ "Газовик +", ТОВ "Газпостачсервіс", ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги", ТОВ "Донецькі енергетичні послуги", ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", ТОВ "Закарпаттяенергозбут", ТОВ "ЕРУ ЛЮДЯМ", ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", ТОВ "ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ", ТОВ "МАРГАЗ", ТОВ "Мегаватт Енерго Сервісна Компанія", ТОВ "Одесагаз-Постачання", ТОВ "Вільна Енергетична Компанія "Палівенерго", ТОВ "Прикарпатенерготрейд", ТОВ "Тернопільоблгаз" та ДП "Газпостач" ТОВ "Тернопільміськгаз", в пункті 9 Індивідуального договору до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу зазначено, що договірна ціна природного газу, який буде придбаний покупцем на умовах Індивідуального договору, за загальний період поставки буде становити (фіксована ціна, грн з ПДВ за 1000 куб. м), ціна придбання природного газу коливалась від 7900 до 8800 грн з ПДВ за 1000 куб. м.
Як зазначалося Комітетом в пунктах 140 та 141 оспорюваного рішення:
Група "Нафтогаз України" на своєму офіційному вебсайті розмістила повідомлення, що Нафтогаз надає рівні можливості для всіх газопостачальних компаній, аби вони могли створити власний річний тарифний план 23 березня 2021 року;
НКРЕКП прийняла постанову № 572 щодо обов'язку фіксування базової річної пропозиції 07.04.2021.
Відповідно до переписки ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" з постачальниками природного газу щодо укладання Рамкового договору купівлі-продажу природного газу та Індивідуального договору до нього, ТОВ "ЙЕ ЕНЕРГІЯ" звернулось до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" листом від 22.02.2021 № 167-CK-209/2-0221 (зареєстрований ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 22.02.2021 № 257/2/1), а ТОВ "ГК "Нафтогаз України" листом № 119/13-881 від 24.02.2022 (зареєстрований ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" від 24.02.2021 № 283/2/1).
Тобто зазначені суб'єкти господарювання звернулись із відповідними пропозиціями до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до моменту офіційного оголошення інформації Групою "Нафтогаз України", що Нафтогаз надає рівні можливості для всіх газопостачальних компаній, аби вони могли створити власний річний тарифний план та до моменту прийняття Постанови НКРЕКП № 572.
Зазначені суб'єкти господарювання отримали індивідуальні істотні умови Індивідуального договору до Рамкового договору, які є відмінними від істотних умов Індивідуального договору до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу, які були запропоновані іншим суб'єктам господарювання, що звернулись до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в період з 24.03.2021 по 28.04.2021.
Також після надсилання 25 квітня 2021 року комерційних пропозицій постачальникам природного газу, що були зацікавлені в підписанні Рамкових договорів та Індивідуальних договорів до них, Група "Нафтогаз України" 26 квітня 2021 року на своїй офіційній сторінці розмістила інформацію, що ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надіслало 30 збутовим підприємствам по всій країні комерційні пропозиції щодо річного контракту на постачання газу із фіксованою ціною такого змісту:
"Основні положення містять єдині стандартні умови для всіх контрагентів.
ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надіслало 30 збутовим підприємствам по всій країні комерційні пропозиції щодо річного контракту на постачання газу із фіксованою ціною. Контрагенти мають час до 28 квітня включно обговорити умови договору та надати перші заявки на обсяги на травень 2021 року. Основні положення контракту містять єдині стандартні умови для всіх постачальників газу побутовим споживачам із фіксованою річною ціною.
Договір передбачає чітко визначений мінімальний та максимальний обсяг газу на рік. Газопостачальна компанія має закупити щонайменше 50% від максимального річного замовлення.
Щомісячні обсяги постачання встановлюються на основі історичних даних щодо споживання газу. Збутові компанії мають до 25 числа подати заявку на закупку газу наступного місяця, за виключенням травня 2021 року. Вони можуть відмовитися від місячної закупівлі або замовити від 75% до 100% місячного планового обсягу.
Фінансові умови передбачають ринкову ціну газу, що встановлюється за формулою. Покупець може оплатити газ за передплатою. У разі постоплати, що відбувається протягом 45 діб після місяця постачання, газзбут має надати банківську гарантію для періоду закупівлі із жовтня по березень. З квітня по вересень достатньо гарантії материнської компанії. Ціна газу залежить від термінів звернення щодо підписання контракту.
Ресурсний портфель Групи Нафтогаз формується із трьох джерел: видобуток, імпорт та підземні сховища. Ми прагнемо не використовувати перехресне субсидіювання, а продавати весь газ за ринковими цінами. Ми робимо це як на біржі, так і за прямими договорами. При цьому застосовуємо недискримінаційний, єдиний підхід до всіх клієнтів: чи то "ЙЕ Енергія", чи то ГК "Нафтогаз України", чи то газозбутові компанії. Нафтогаз сприяє розвитку ринку газу і прагне підтримувати постачальників, що продаватимуть газ домогосподарствам за фіксованими річними цінами. Із запровадженням річної ціни для побутових споживачів важливо, щоб збути визначилися, як вони керуватимуть власним газовим портфелем. Від цього залежить їхня конкурентоспроможність. Тому треба зважувати, коли й у кого купувати газ і за якими цінами: можна придбати раніше та закачати у сховища, можна використовувати річні контракти або щомісячні закупки, авансові платежі або постоплату", - зазначив Головний виконавчий директор - виконавчий директор з трансформації Групи Нафтогаз Отто Ватерландер".
Водночас ці твердження Групи "Нафтогаз України" не відповідають дійсності, так як до різних постачальників природного газу застосовувалися різні підходи.
Також відповідно до інформації, викладеної у статті на офіційному сайті Групи "Нафтогаз України" від 01.06.2021:
"Нафтогаз підготував трирічний договір на постачання газу для ТКЕ": "Нафтогаз підготував трирічний договір на постачання газу для виробників теплової енергії. Із червня 2021 року і протягом 12 місяців довгострокова ринкова ціна складатиме 7,42 грн. за один кубометр (з ПДВ, але без врахування тарифу оператора газотранспортної системи)… . "
З огляду на викладене, ціна, яка була застосована в договорах із ТОВ "ЙЕ Енергія", а саме в Рамковому договорі купівлі-продажу природного газу № 19/03 від 19.03.2021 та Індивідуальному договорі № 19/03/ЙЕ та з ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а саме Рамкового договору купівлі-продажу природного газу договір № 1рд-ГПК від 28.04.2021 та Індивідуального договору № 1/21/22-ГПК, була такою ж, як ціна, що була застосована при укладенні договорів купівлі-продажу природного газу з виробниками теплової енергії.
Як вважає Комітет, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", застосовувавши різні істотні умови та ціни в Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу, які мали однаковий період дії та укладались з метою придбання природного газу для формування базової річної пропозиції для населення (побутових споживачів) для виконання постанови НКРЕКП з постачальниками природного газу, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Така поведінка на ринку первинної оптової реалізації природного газу впливає не лише на умови придбання природного газу безпосереднім покупцем, а й кінцевим споживачем.
Дії Групи "Нафтогаз України" є не лише експлуатуючими, але й спотворюють конкуренцію між торговими партнерами ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Суб'єкти господарювання, які придбали природний газ за нижчою ціною, за рахунок застосованих ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" відмінностей істотних умов договорів та цін, були у більш вигідному становищі щодо суб'єктів господарювання, які придбавали природний газ за вищими цінами.
На думку Комітету, зазначене могло вплинути на вибір споживачем свого постачальника.
Таким чином, Група "Нафтогаз України", маючи ринкову владу, що проявляється у здатності встановлювати свої умови продажу товару на ринку первинної оптової реалізації природного газу, підтримувала дискримінаційну договірну й цінову політику з контрагентами.
Отже, Комітет дійшов висновку, що дії групи "Нафтогаз України" в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо застосування різних цін та істотних умов в Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної оптової реалізації природного газу, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Дії ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" були б неможливими без прийняття рішень суб'єктів господарювання, пов'язаних із ним відносинами контролю, а саме ДК "Газ України" та АТ "НАК "Нафтогаз України".
Щодо утворення балансуючої групи та припинення групою "Нафтогаз України" порушення законодавства про захист економічної конкуренції Комітетом встановлено наступне.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 01.09.2021 № 1445 внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи.
Зокрема, передбачено створення портфоліо балансування замовників послуг транспортування для постачання природного газу побутовим споживачам. Внесені зміни в частині створення та функціонування балансуючої групи, зокрема, передбачають, що договір про утворення балансуючої групи може бути укладений у формі договору приєднання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2021 № 1011 "Деякі питання діяльності Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" затверджено Основні напрямки діяльності АТ "НАК "Нафтогаз України" на 2021 рік.
Кабінет Міністрів України визначив серед основних напрямків діяльності АТ "НАК "Нафтогаз України", зокрема, створення балансуючих груп для постачальників природного газу побутовим споживачам, учасники яких можуть придбавати газ в обсягах, необхідних для покриття відбору побутових споживачів, на недискримінаційних (рівних) умовах та за фіксованою ціною на період до 1 травня 2022 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2021 № 1187-р "Деякі питання діяльності Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" попередньо погоджено рішення АТ "НАК "Нафтогаз України" про погодження рішень ДК "Газ України" як єдиного учасника Товариства щодо укладення договору про утворення балансуючої групи, рамкового та індивідуального договорів купівлі-продажу природного газу.
На підставі викладеного, рішенням правління АТ "НАК "Нафтогаз України" від 28.09.2021, протокол № 377, погоджено рішення ДК "Газ України" як єдиного учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо реалізації ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" природного газу й укладення рамкових та індивідуальних договорів купівлі-продажу природного газу на період з 01.10.2021 по 30.04.2022 за фіксованою річною ціною у розмірі 7 420,00 грн за тис. куб. м з ПДВ з компаніями - постачальниками природного газу, за умови приєднання до балансуючої групи та врегулювання простроченої заборгованості за природний газ, а також погоджено укладення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" договору про утворення балансуючої групи.
На підставі рішення ДК "Газ України" (як учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") № 204 від 30.09.2021 було створено балансуючу групу та укладено рамкові та індивідуальні договори купівлі-продажу природного газу на період з 01.10.2021 по 30.04.2022 з компаніями - постачальниками природного газу для потреб побутових споживачів, що приєдналися до балансуючої групи.
Відповідно до інформації, наданої листом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" № 125/08-4654 від 19.09.2022 (вх. Комітету № 8-01/7031 від 21.09.2022), до балансуючої групи приєднались та уклали рамкові й індивідуальні договори купівлі-продажу природного газу на період з 01.10.2021 по 30.04.2022 такі суб'єкти господарювання:
1. ДП "КИЇВГАЗЕНЕРДЖИ" (код ЄДРПОУ 39835779);
2. ТОВ "ЕНЕРГОГАРАНТІЯ" (код ЄДРПОУ 44101068);
3. ДП "ГАЗПОСТАЧ" ТОВ "ТЕРНОПІЛЬМІСЬКГАЗ" (код ЄДРПОУ 39456152);
4. ТОВ "ГАЗ РЕСУРС КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 43630668);
5. ТОВ "Черкасигаз збут" (код ЄДРПОУ 39672471);
6. ПП "ОККО Контракт" (код ЄДРПОУ 36248687);
7. ТОВ "Газпостачсервіс" (код ЄДРПОУ 36995601);
8. ТОВ "Волиньелетрозбут" (код ЄДРПОУ 42159289);
9. ТОВ "Лубнигаз-трейдинг" (код ЄДРПОУ 43173310);
10. ТОВ "Запоріжгаз збут" (код ЄДРПОУ 39587271);
11. ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39592941);
12. ТОВ "Рівнегаз збут" (код ЄДРПОУ 39589441);
13. ТОВ "Укргаз ресурс" (код ЄДРПОУ 39550325);
14. ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39590621);
15. ТОВ "ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39593306);
16. ТОВ "Сумигаз збут" (код ЄДРПОУ 39586236);
17. ТОВ "Хмельницькгаз збут" (код ЄДРПОУ 39585960);
18. ТОВ "Тернопільоблгаз збут" (код ЄДРПОУ 43498880);
19. ТОВ "ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39589216);
20. ТОВ "Львівгаз збут" (код ЄДРПОУ 39594527);
21. ТОВ "Закарпатгаз збут" (код ЄДРПОУ 39582749);
22. ТОВ "Житомир газзбут" (код ЄДРПОУ 39577504);
23. ТОВ "ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39584988);
24. ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" (код ЄДРПОУ 39595350);
25. ТОВ "МИКОЛАЇВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39589483);
26. ТОВ "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39576385);
27. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 40121452);
28. ТОВ "Закарпаттяенергозбут" (код ЄДРПОУ 41999833);
29. ТОВ "СВІЙ" (код ЄДРПОУ 44015964);
30. ТОВ "ХЕРСОНСЬКА ОЕК" (код ЄДРПОУ 42117825);
31. ТОВ "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ" (код ЄДРПОУ 42696157);
32. ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (код ЄДРПОУ 43965848);
33. ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39572642);
34. ТОВ "Львівенергозбут" (код ЄДРПОУ 42092130);
35. ТОВ "Агросинтез Трейдінг" (код ЄДРПОУ 40067207);
36. ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379);
37. ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42086719);
38. ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (код ЄДРПОУ 36716332);
39. ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (код ЄДРПОУ 41916045);
40. ТОВ "ЛУГАНСЬКГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 40268230);
41. ТОВ "МАРГАЗ" (код ЄДРПОУ 34440221);
42. ТОВ "МЕГАВАТТ ЕНЕРГО СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 42512578);
43. ТОВ "Одесагаз-Постачання" (код ЄДРПОУ 39525257);
44. ТОВ "Вільна Енергетична Компанія "Палівенерго" (код ЄДРПОУ 38563752);
45. ТОВ "ПРИКАРПАТЕНЕРГОТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 42129720);
46. ТОВ "ЕРУ ЛЮДЯМ" (код ЄДРПОУ 44082920);
47. ТОВ "Тернопільоблгаз" (код ЄДРПОУ 39555103);
48. ТОВ "Газовик+" (код ЄДРПОУ 43693356);
49. ТОВ "КРЕМЕНЧУКГАЗ-ТРЕЙДІНГ" (код ЄДРПОУ 31611537);
50. ТОВ "Промсервіс Побут" (код ЄДРПОУ 36066710);
51. ТОВ "Уманьгаз збут" (код ЄДРПОУ 39711735);
52. ТОВ "Полтавагаз збут" (код ЄДРПОУ 39813404);
53. ТОВ "Львівенерготехресурс" (код ЄДРПОУ 41200257);
54. ДП "Евода Трейд" (код ЄДРПОУ 42803794);
55. ТОВ "Компанія ГАЗПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 43747741);
56. ТОВ "Тепла енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 39624119);
57. ТОВ "ЮГ ГАЗ" (код ЄДРПОУ 30194498);
58. ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (код ЄДРПОУ 41427817).
Комітет зазначив, що до балансуючої групи приєдналися контрагенти, з якими раніше було укладено договори купівлі-продажу природного газу з фіксованою річною ціною на період з 01.05.2021 по 30.04.2022 (за винятком ТОВ "ЙЕ Енергія").
Із цими контрагентами, які стали учасниками балансуючої групи, одночасно з приєднанням до балансуючої групи та підписанням рамкових договорів купівлі-продажу природного газу й індивідуальних договорів до них, погоджених рішенням ДК "Газ України" (як учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") № 204 від 30.09.2021, укладались додаткові угоди про дострокове розірвання договорів із фіксованою річною ціною, що відповідало рішенню ДК "Газ України" (як учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") № 205 від 08.10.2021.
ТОВ "ЙЕ Енергія" не приєдналось до балансуючої групи та з ним не укладався відповідний договір купівлі-продажу природного газу. Починаючи з жовтня 2021 року, Товариство відмовилось від виконання своїх зобов'язань перед ТОВ "ЙЕ Енергія" щодо передачі газу за договором у зв'язку з порушенням ТОВ "ЙЕ Енергія" умов договору в частині надання забезпечення виконання платіжних зобов'язань.
Отже, Комітет дійшов висновку, що порушення ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", АТ "НАК "Нафтогаз України" та ДК "Газ України" тривало в період з 19.03.2021 по 30.09.2021. Дії Групи "Нафтогаз України", в особі ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" щодо застосування різних цін та істотних умов у Індивідуальних договорах до Рамкового договору купівлі продажу природного газу в період з 19.03.2021 по 30.09.2021 є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку первинної оптової реалізації природного газу, що призвело до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Проте, суд не погоджується із таким висновком АМКУ та зазначає наступне.
Так, як вже зазначалось, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (стаття 13);
- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем (пункт 2 статті 50);
- монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища (стаття 1);
- суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:
на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
Вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.
Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:
сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;
сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті (стаття 12).
У силу приписів Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2022 № 49-р (далі - Методика):
- Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках (пункт 1.2);
- визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії: встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання); конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); визначення товарних меж ринку; розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку (підпункти 2.1.1., 2.1.2, 2.1.4., 2.1.8 пункту 2.1);
- перелік товарів, щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання, складається з товарів (товарних груп), які обертаються в Україні чи на відповідній частині її території і які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи) (пункт 4.1);
- товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.
Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності, якими зокрема є:
подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання тощо;
подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників тощо;
наявність спільної групи споживачів товару (товарної групи);
відсутність суттєвої різниці в цінах;
взаємозамінність товарів (товарної групи) з точки зору їх виробництва, тобто здатності виробників запропонувати нові товари на заміну існуючих.
У процесі визначення товарних меж ринку попередньо визначена група взаємозамінних товарів (товарних груп) може бути поділена на декілька підгруп або приєднана до іншої групи (пункт 5.1);
- при проведенні дослідження необхідно враховувати, що взаємозамінні товари належать до групи однорідних товарів (товарних груп), які розглядаються споживачем як один і той же товар (товарна група), і які можуть бути стандартизовані або диференційовані (пункт 5.2);
- територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним. При цьому, зокрема, можуть враховуватися:
фізичні і технічні характеристики товару (товарної групи);
технологічні зв'язки між виробниками і споживачами;
можливості щодо технічного, гарантійного, абонентського обслуговування;
співвідношення цін, зокрема рівень співвідношення цін на певні товари (товарні групи) в межах цього ринку, прийнятний для виробників чи споживачів;
можливості щодо переміщення попиту на товар (товарну групу) між територіями, які за припущенням входять до одного географічного ринку, зокрема можливість збереження рівня якості і споживчих властивостей товару (товарної групи) при транспортуванні;
рівень транспортних витрат, включаючи особливості транспортування товару (товарної групи);
наявність торгових, складських приміщень, зручностей виконання вантажно-розвантажувальних робіт, можливостей виконання передпродажної підготовки;
наявність знаків для товарів і послуг;
наявність на відповідній території та рівень бар'єрів на вивезення чи ввезення товару (товарної групи), а саме: адміністративних бар'єрів; економічних й організаційних обмежень; впливу вертикальної (горизонтальної) інтеграції; бар'єрів, що пов'язані з ефектом масштабу виробництва; бар'єрів, що базуються на абсолютній перевазі рівня витрат; бар'єрів, пов'язаних з розмірами капітальних витрат або обсягів інвестицій, що необхідні для вступу на певний товарний ринок; обмежень щодо попиту; екологічних обмежень; бар'єрів, що перешкоджають виходу з ринку, тощо;
місце розташування специфічних груп споживачів;
рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару (товарної групи) між цими територіями.
При остаточному визначенні територіальних (географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції (пункт 6.1);
- коректність визначення територіальних (географічних) меж товарного ринку може бути перевірена дослідженням відкритості ринку щодо міжрегіональної та/або міжнародної торгівлі (пункт 6.2);
- часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою (пункт 7.1);
- бар'єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: обмеження за попитом, пов'язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури; інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи) (пункт 9.2);
- наявність хоча б одного бар'єру вступу на ринок, що не може бути подоланий суб'єктом господарювання протягом 1 - 2 років унаслідок неможливості компенсації за цей час витрат, необхідних для вступу на ринок, розглядається як ознака того, що суб'єкт господарювання не є потенційним конкурентом (пункт 9.3);
- потенційними конкурентами вважаються такі суб'єкти господарювання:
які мають матеріально-технічну базу, кадри, технології тощо, але з різних причин не реалізують ці можливості;
які виготовляють товари (товарні групи), що складають товарні межі ринку, але не реалізують їх на відповідному ринку;
нові суб'єкти господарювання, які можуть вступити на ринок (пункт 9.1).
Як роз'яснив Верховний Суд у постанові від 22.05.2018 у справі № 910/7089/18 господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.
Методика встановлює порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку і призначена для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках.
З аналізу положень Закону та Методики вбачається, що визначення монопольного (домінуючого) становище суб'єкта господарювання на ринку, у розумінні статті 12 Закону, передбачає оцінку поведінки суб'єктів господарювання в минулому, тому АМК, досліджуючи становище суб'єктів господарювання, не може визначати таке становище на майбутнє.
Як наголошував Верховний Суд, на АМК покладено обов'язок з доведення у суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку, також покладено обов'язок доведення наявності у діях суб'єкта господарювання зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Адже саме по собі займання монопольного (домінуючого) становища суб'єктом господарювання на ринку не підтверджує його зловживання та не може бути підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, у вигляді накладення штрафу відповідно до статті 52 Закону.
Отже, під час вирішення спору про визнання недійсним рішення АМК щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 13 Закону, та накладення штрафу за відповідне порушення, господарським судам необхідно здійснити перевірку та надати належну оцінку доводам кожної зі сторін у справі, зокрема, суди мають перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, в тому числі, й Методики щодо наявності чи відсутності монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку, щодо товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку так і наявності чи відсутності факту зловживання відповідачем антимонопольної справи таким становищем. Водночас господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.
Так, у спірному рішенні, зазначено, що для визначення монопольного (домінуючого) становища групи «Нафтогаз України» в особі ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»:
- товарними межами ринку є первинна оптова реалізація природного газу;
- часовими межами ринку первинної оптової реалізації природного газу визначено проміжок часу із січня 2021 по грудень 2021 року (включно);
- територіальними межами ринку первинної оптової реалізації природного газу є територія України.
Як вже зазначалось, відповідно до Методики часові межі ринку - це час стабільності ринку, тобто період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються.
Для визначення часових меж ринку використовується проміжок часу, протягом якого зміна показників структури ринку, за інших звичайних умов, досягає або може досягнути певного порогового значення у відповідь на зміни внутрішніх чи зовнішніх чинників, що впливають на ринкову ситуацію.
Отже, суд погоджується із доводами позивача та третьої особи із самостійними вимогами, що під час визначення часових меж ринку АМКУ повинен був взяти до уваги наявність специфічних обставин функціонування ринку первинної оптової реалізації природного газу, які характеризували стан ринку природного газу у 2020-2021 роки, оскільки:
- з 01.08.2020 закінчилася дія спеціальних обов'язків, що були покладені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року № 867 на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу в частині продажу природного газу постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, релігійних організацій та постачання природного газу побутовим споживачам, релігійним організаціям, постачання яким у відповідному періоді (місяці постачання) не здійснює інший постачальник. Тобто, постачальники природного газу для потреб побутових споживачів з цього часу отримали можливість придбавати природний газ у будь-якого оптового продавця природного газу;
- ринок природного газу є сезонним, оскільки, припинення дії режиму покладення спеціальних обов'язків (ПСО) призвело до зміни структури ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому;
- ціни на початку 2021 року на європейських хабах значно зросли, що підтверджується інформацією НКРЕКП, наведеною у звіті про результати діяльності НКРКЕП за 2021 рік.
Проте, АМКУ не було здійснено аналізу періодів з 01.08 по грудень 2020, з січня по 19.02.2021, з жовтня по грудень 2021 року, а також не було встановлено товарно-грошових відносин як первісного позивача зі споживачами, так і між іншими учасниками ринку, що могло б свідчити про утворення сталого ринку в ці періоди.
Період визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на товарному ринку має охоплювати період вчинення порушення. АМКУ має довести, що саме завдяки наявності у суб'єкта господарювання значної ринкової влади, що існувала у нього на час вчинення порушення та існує впродовж його вчинення, суб'єкт господарювання мав можливість вчинити дії, які неможливо було б вчинити в умовах існування значної конкуренції на ринку.
Наявність ринкової влади у суб'єкта господарювання у період, коли дії, шо розглядаються як зловживання монопольним становищем, вже припинено, не може братися в основу дослідження монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на товарному ринку. Якщо ж період дослідження товарного ринку метою якого є доведення порушення, охоплює період часу після припинення відповідних дій, то це призводить до необгрунтованих/безпідставних висновків про зловживання суб'єктом господарювання монопольним (домінуючим) становищем.
У спірному рішенні АМКУ було визначено, що ринкову частку суб'єкта господарювання у часових межах, що охоплюють період, коли дії цього суб'єкта вже не підлягають оцінці з точки зору наявності досліджуваного порушення законодавства у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на товарному ринку. Відтак, АМКУ було порушено пункти 7.1, 7.3 Методики в частині застосування коректного річного чи більшого періоду для визначення часових меж ринку або ж доведення наявності виключних умов для визначення часових меж ринку в проміжку менше одного року.
При цьому, АМКУ визначив період вчинення порушення у оспорюваному рішенні (з 19.03.2021 по 30.09.2021) без будь-якого обгрунтування.
Крім того, у спірному рішенні відсутня інформація про перелік продавців та покупців, що здійснювали діяльність на ринку первинної оптової реалізації природного газу та ринку оптової реалізації (постачання) природного газу, а також про дослідження товарно-грошових відносин між ними, що не дозволяє оцінити сталість ринку як співвідношення попиту та пропозиції на ньому.
За таких обставин, суд вважає, що АМКУ визначив часові межі ринку з порушенням п. 7.1, 7.3 Методики.
Також АМКУ було невірно розраховано обсяги ринку первинної оптової реалізації природного газу та товарні межі ринку.
Так, Методикою передбачено, що обсяг ринку, на якому визначається монопольне (домінуюче) становище, визначається як загальний обсяг надходження товару на ринок за визначеною формулою (пункт 8.1).
Для оцінювання обсягів природного газу, що реально знаходяться на ринку й які можуть бути реалізовані/запропоновані для реалізації, необхідно враховувати обсяги природного газу, які формуються за рахунок природного газу видобутого в Україні, імпортованого на митну територію України, відібраного природного газу з газосховищ, за виключенням природного газу, закачаного в газосховища, реалізованого на експорт.
Таким чином, обсяг ринку первинної оптової реалізації природного газу є обсягом ресурсу природного газу для подальшої реалізації/постачання оптовим продавцям або постачальникам (як в регульованих так і нерегульованих сегментах).
Натомість, в порушення вимог пунктів 8.1 - 8.3 Методики щодо визначення обсягу ринку (зокрема, в частині порядку розрахунку обсягу товару, як складових відповідної формули), в пунктах (103) - (119) рішення АМКУ обмежило джерела формування обсягу ринку первинної оптової реалізації природного газу, на якому визначається ринкове становище ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», лише обсягами природного газу видобутого на території України та обсягами імпортованого природного газу, що був розмитнений на території України лише у 2021 році, не зазначивши при цьому видобутового/імпортованого та закачаного газу в попередні роки.
Щодо визначення потенційних конкурентів/бар'єрів вступу (виходу) на ринок, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 1.3 Методики бар'єри вступу на ринок - це обставини, що перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб'єктами господарювання, що вже діють на певному товарному ринку.
Наявність хоча б одного бар'єру вступу на ринок, що не може бути подоланий суб'єктом господарювання протягом 1 - 2 років унаслідок неможливості компенсації за цей час витрат, необхідних для вступу на ринок, розглядається як ознака того, що суб'єкт господарювання не є потенційним конкурентом (п. 9.3 Методики).
Проте, Комітетом не досліджувались та, відповідно не були встановлені обставини щодо наявності/відсутності потенційних конкурентів на визначеному товарному ринку, щодо бар'єрів для вступу таких потенційних конкурентів на цей ринок, в порушення п. 2.19, 9.1, 9.2 Методики.
Крім того, АМКУ у спірному рішенні здійснив аналіз учасників ринку первинної оптової реалізації природного газу лише в частині суб'єктів господарювання, що здійснювали імпорт і видобуток природного газу у 2021, не врахувавши, при цьому, імпортерів природного газу в 2020 році.
Згідно з частиною першою статті 52 Закону штраф накладається на групу суб'єктів господарювання - юридичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, виключно у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У свою чергу, частиною четвертою статті 52 Закону, на яку посилається Комітет у пункті 4 резолютивної частини Рішення, встановлено:
У разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб 'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку.
Тобто, Закон України «Про захист економічної конкуренції» передбачав вичерпний перелік підстав, за наявності яких можливе притягнення суб'єкта господарювання, що входить до групи, яка визнається суб'єктом господарювання згідно зі статтею 1 Закону, до відповідальності та накладення штрафу:
- вчинення цим суб'єктом діяння (дії чи бездіяльності), яке призвело до порушення законодавства про захист економічної конкуренції або
отримання ним чи можливість отримання переваги у конкуренції чи інших вигод (можливості впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку).
Однак, під час розгляду справи № 128-26.13/4-22 Комітетом не було встановлено отримання Компанією вигод у розумінні частини четвертої статті 52 Закону. Комітетом не виявлено можливості з боку Компанії впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання. А за відсутності здійснення Компанією господарської діяльності на тому ринку, де розслідуються/досліджуються дії Товариства, НАК «Нафтогаз України» не могла отримати переваги у конкуренції.
Більше того, слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 52 Закону України у разі якщо декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції або інші вигоди (зокрема, можливість здійснювати вплив на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержувати частину їхнього прибутку), штраф накладається на суб'єкта господарювання в особі цих юридичних та/або фізичних осіб.
Обов'язок сплати штрафу, накладеного на цих юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, є солідарним.
Проте, як вбачається зі спірного рішення, порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді застосування різних істотних умов в індивідуальних договорах до рамкового договору купівлі-продажу природного газу в період з 19.03.2021 по 30.09.2021 було встановлено (згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення) лише в діях ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». У той час, як ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України» взагалі не були сторонами цих правочинів (не вчиняли жодних дій щодо їх укладення).
Таким чином, всупереч частині четвертій статті 52 Закону, ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України» притягнуто до відповідальності за діяння (дії, бездіяльність), які вони не вчиняли та без встановлення Комітетом факту отримання чи можливості отримання вигоди (можливості впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку).
У спірному рішенні частина четверта статті 52 Закону України була визначена Комітетом підставою для притягнення до відповідальності лише ДК «Газ України» та НАК «Нафтогаз України».
Проте, у п. 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення, на ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» штраф було накладено безпосередньо як на окрему юридичну особу, що передбачено частиною першою статті 52 Закону.
Таким чином, до ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було застосовано штраф на підставі частини першої (без застосування частини четвертої) статті 52 Закону, а до НАК «Нафтогаз України» - на підставі частини четвертої цієї статті.
А відповідно до частини четвертої статті 56 Закону якщо штраф накладено на суб'єкт господарювання відповідно до частини четвертої статті 52, сплата штрафу може здійснюватися як повністю, так і частково будь-якою юридичною чи фізичною особою, яка входить до складу суб'єкта господарювання і на яку накладено штраф. Сплата штрафу у повному обсязі однією юридичною чи фізичною особою або декількома особами звільняє інших осіб, за яких цей штраф було сплачено, від сплати штрафу.
Отже, накладення штрафу у цій справі окремо на ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг, на ДК «Газ України», на НАК «Нафтогаз України» є неправомірним враховуючи положення ч. 4 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Крім того, суд зазначає, що ч. 4 ст. 52 Закону України передбачає накладення штрафу саме на групу юридичних осіб (що визнається суб'єктом господарювання) в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння, а не на окрему юридичну особу.
Проте, в оскаржуваному рішенні штраф не був накладений на групу «Нафтогаз України». Комітетом було накладено три окремі штрафи на окремих юридичних осіб: ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України». При цьому, підставою для накладення штрафу на НАК «Нафтогаз України» та ДК «Газ України» в рішенні зазначено норми частини четвертої статті 52 Закону, яка передбачає випадок, коли штраф може бути накладено на групу юридичних осіб, а не на окремих юридичних осіб.
Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі № 910/23375/17 роз'яснив, що рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати заявникові мотиви його ухвалення. Підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень.
Суд зазначає, що рішення АМК не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, щодо заняття Групою "Нафтогаз України" в особі ТОВ "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз Трейдинг" монопольного (домінуючого) становища на ринку первинної оптової реалізації природного газу.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 908/540/19, будь-яке рішення державного органу, уповноваженого на здійснення певної діяльності, не може ґрунтуватися на припущеннях чи досліджених не у повній мірі фактах та обставин, що стали підставою для ухвалення певного рішення.
Установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. Водночас застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.
Як вже зазначалось, обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на АМК або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у сукупності зі встановленими у справі обставинами, суд дійшов висновку, що за наведених обставин, знайшли своє підтвердження доводи позивача та третьої особи з самстійними вимогами про неправильне застосування АМКУ норм права, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано АМКУ встановленими, а тому рішення № 397-р від 28.12.2023 у справі № 128-26.13/4-22 прийнято спираючись не на докази, а на припущення.
Відтак, позов ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (третьої особи з самостійними вимогами) про визнання недійсним рішення АМК від 28.12.2023 № 397-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 128-26.13/4-22 повністю, а також позов НАК "Нафтогаз України" (позивача) про визнання недійсним (протиправним) вказаного рішення АМК від 28.12.2023 № 397-р у справі № 128-26.13/4-22 в частині, що стосується НАК "Нафтогаз України", а саме: визнання недійсним п. 4.1 оскаржуваного рішення АМКУ, є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому надаючи оцінку усім доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому він зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У даному випадку, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень чинного законодавства України, суд вважає, що при ухваленні даного рішення ним повно і всебічно з'ясовано обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та надано оцінку всім аргументам та поданим учасниками справи доказам.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову позивача та третьої особи з самостійними вимогами судові витрати за подані позови покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 49, 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним (протиправним) рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 397-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 128-26.13/4-22 в частині, що стосується НАК "Нафтогаз України", а саме: визнати недійсним п. 4.1 оскаржуваного рішення АМКУ: « 4.1 накласти на акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код юридичної особи 20077720) штраф у розмірі 721 893 870 (сімсот двадцять один мільйон вісімсот дев'яносто три тисячі вісімсот сімдесят) гривень)».
3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, Україна, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, ідентифікаційний код 00032767) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
4. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задовольнити повністю.
5. Визнати недійсним (протиправним) рішення Антимонопольного комітету України від 28.12.2023 № 397-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 128-26.13/4-22.
6. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, Україна, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45, ідентифікаційний код 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, Україна, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 40121452) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.
7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 квітня 2026.
СуддяО.В. Котков