майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
13 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1499/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А., за участю секретаря судового засідання Підгаєцької М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву №б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія»" "Фінтраст Капітал" від 01.04.2026 з вимогами до боржника на суму 27 412, 92 грн основного боргу, 10 000 грн витрат на правничу допомогу, 5 324,80 грн судового збору у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,
за участю представників:
- від боржника: Мельникова А.В. - керуючий реструктуризацією, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2126 від 30.04.2024 (у режимі відеоконференції);
- від кредитора: не з'явився;
14.11.2025 на електронну пошту Господарського суду Житомирської області, через систему "Електронний суд", надійшла заява від ОСОБА_1 від 13.11.2025 про неплатоспроможність з додатками.
Ухвалою суду від 19.11.2025 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Прийнято клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Мельникову Антоніну Валеріївну керуючим реструктуризацією у справі та призначено його до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Прийнято заяву № 16 від 17.07.2025 арбітражного керуючого Мельникової Антоніни Валеріївни про участь у справі та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 29.01.2026, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючого реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Мельникову Антоніну Валеріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2126 від 30.04.2024; адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).
03.02.2026 було оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
02.04.2026 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" від 01.04.2026 з вимогами до боржника на суму: 27 412,92 грн основного боргу, 10 000 грн витрат на правничу допомогу, 5 324,80 грн судового збору .
Ухвалою від 02.04.2026 судом прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" від 01.04.2026 з вимогами до боржника на суму 27 412,92 грн основного боргу, 10 000 грн витрат на правничу допомогу, 5 324,80 грн судового збору та призначено її до розгляду у попередньому засіданні суду.
10.04.2026 до суду від керуючого реструктуризацією Мельникової Антоніни Валеріївни надійшло письмове повідомлення від 10.04.2026 про результати розгляду заяви кредитора - ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" з вимогами до боржника, у якому керуючий реструктуризацією грошові вимоги визнає частково на суму 27 412,92 грн основного боргу, та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання представник ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" не з'явився.
Керуючий реструктуризацією майна Мельникова А.В. у повідомленні про результати розгляду заяви кредитора від 10.04.2026 та у судовому засіданні не заперечувала проти заявлених грошових вимог на суму 27 412,92 грн основного боргу, оскільки вони підтверджуються рішенням Малинського районного суду Житомирської області. Стосовно витрат на правничу допомогу визнає 4000 грн, оскільки, на її думку, судом було проаналізовано та встановлено обсяг роботи адвоката, розмір якого визначено у рішенні Малинського районного суду.
Розглянувши заяву про заявлені грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", заслухавши пояснення керуючого реструктуризацією у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
У відповідності до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою четвертою даного кодексу.
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (стаття 122 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Судом встановлено, що вимоги кредитора до боржника виникли на підставі наступного.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 20.05.2025 у справі №283/751/25 частково задоволено позовну заяву ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" 4000 грн заборгованості за кредитом, 12796 грн заборгованості за процентами, нарахованих первісним кредитором; 5280 грн заборгованості за нарахованими процентами за 132 календарних днів, 1336,92 грн судових витрат та 4000 грн витрат на правничу допомогу; в решті позовних вимог відмовлено (а.с. 56-59, т. 5).
Відповідно до ст.ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
06.09.2022 Верховний Суд, розглядаючи справу №640/10625/21 виклав висновок, що полягає в наступному:
"Преюдиційність - у процесуальному праві обов'язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені, набравши законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.
Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиційний характер, що означає обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року по справі М°922/643/19).
Суть преюдицїї полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №902/201/19, постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2019 рокуу справі №908/1090/18).
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:
- обставина встановлена судовим рішенням;
- судове рішення набрало законної сили;
- у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі (постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №320/4938/17)".
Крім того, представником кредитора заявлено витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до наданих представником доказів, на його думку, становлять 10 000 грн.
Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).
Судом встановлено, що 28.07.2025 між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Городніщевою Є.О. було укладено Договір № 28-07/2025 про надання правничої допомоги, на підтвердження виконання якого надано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.04.2026, згідно з яким адвокатом надано правничу допомогу на загальну суму 10 000,00 грн.
Відповідно до умов договору, оплата гонорару адвоката здійснюється клієнтом на підставі підписаного акту протягом 30 календарних днів з моменту його підписання.
Згідно з наданим Актом, правнича допомога включає: збір та аналіз доказів і документів, у тому числі кредитного договору, договору факторингу та інших матеріалів (1 година - 2 000,00 грн); аналіз відомостей ЄДРСР, кредитної документації та обставин щодо боржника (1 година - 2 000,00 грн); визначення складу та розміру грошових вимог кредитора (1 година - 2 000,00 грн); складення заяви з кредиторськими вимогами (1,5 години - 3 000,00 грн); підготовку пакету документів для направлення боржнику, арбітражному керуючому та подання до господарського суду (0,5 години - 1 000,00 грн), загальною тривалістю 5 годин та вартістю 10 000,00 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет спору та значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення керуючого реструктуризацією щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 10 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
Оцінюючи заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, суд виходить з того, щоб відповідні витрати не мали надмірний характер, а також відповідали критеріям співмірності, розумності та обґрунтованості такого розміру з урахуванням обставин справи.
Вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до заявленої суми основного боргу у цій справі, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником кредитора у розмірі 10 000,00 грн є співрозмірні складності справи.
При аналізі обґрунтованості заявлених витрат з урахуванням обсягу наданих послуг, судом встановлено, що послуги, пов'язані із збором та аналізом доказів, аналізом кредитної документації, а також визначенням складу та розміру грошових вимог, фактично вже були здійснені представником кредитора ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у межах позовного провадження, за результатами якого ухвалено рішення Малинського районного суду від 20.05.2025 у справі №283/751/25, яким встановлено відповідні обставини, досліджено докази та визначено обсяг грошових вимог кредитора, які підлягають задоволенню.
Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, витрати кредитора на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на боржника у розмірі 6000 грн, які суд вважає обґрунтованими, зокрема: (аналіз відомостей ЄДРСР (1 година - 2000 грн), складання заяви з кредиторськими вимогами до боржника (1,5 години - 3000 грн), підготовка пакету документів для її подання (0,5 години - 1000 грн).
Судом встановлено, що заявник при зверненні із заявою про визнання його кредитором Боржника сплатив судовий збір в розмірі 5324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8427 від 24.03.2026 (в матеріалах справи) відповідно до п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Тому належить визнати 5324,80 грн сплаченого кредитором судового збору.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви від 01.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія»"Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 та визнає грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія»"Фінтраст Капітал" (03045, м. Київ, вул. Набережно- корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на суму 27 412,92 грн основного боргу (друга черга); 5324,80 грн судового збору (до задоволення вимог кредиторів) та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, ч.4 ст.9, 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
1. Задовольнити частково заяву від 01.04.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія»"Фінтраст Капітал" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 .
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія»"Фінтраст Капітал" (03045, м. Київ, вул. Набережно- корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на суму 27 412,92 грн основного боргу (друга черга); 5 324,80 грн судового збору (до задоволення вимог кредиторів) та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (до задоволення вимог кредиторів).
Ухвала господарського суду набирає законної сили 13.04.2026.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
Дата підписання повного тексту ухвали: 14.04.2026
Суддя Макаревич В.А.