майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
07 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1555/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Панасюк О.М., адвокат, до. №4-01/437 від 16.12.2025
від відповідача: не прибув
від третіх осіб: не прибули
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Моторного (транспортне) страхового бюро України
до Комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. КП "Коростишівський комунальник"; 2. фізичної особи ОСОБА_1 (м. Коростишів)
про відшкодування шкоди у сумі 21 870, 81 грн
Процесуальні дії по справі.
Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали суду від 01.12.2025 відкрив провадження у справі за позовом Моторного (транспортне) страхового бюро України до Комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба" про стягнення 21 870, 81 грн за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання призначив на 06.01.2026 о 10:00.
Суд ухвалою від 06.01.2026 ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та замінити судове засідання з розгляду справи по суті 06.01.2026 підготовчим засіданням, залучив до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: - Комунальне підприємство "Коростишівський комунальник" (12501, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Коростишів, вул. Святотроїцька, буд. 18, код ЄДРПОУ 34403525); - фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відклав підготовче засідання на 16 лютого 2026 р. о 14:30.
12.01.2026 повернулося поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 06.01.2026, надіслану третій особі КП "Коростишівський комунальник", уповноваженій особі 09.01.2026 (а.с. 72).
16.01.2026 до Суду повернулася ухвала суду від 06.01.2026, надіслана на адресу третьої особи ОСОБА_1 , з відміткою органу зв'язку про причини невручення "адресат відсутній" (а.с. 73-75).
Суд ухвалою від 10.02.2026 призначив підготовче засідання на 10 березня 2026 р. о 12:00.
Суд ухвалою від 10.03.2026 закрив підготовче провадження, призначив судове засідання на 07.04.2026 о 12:00.
Суд ухвалою від 25.03.2026 ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Моторного (транспортне) страхового бюро України Панасюка О.М. призначене на 07 квітня 2026 р. о 12:00.
Суд в судовому засіданні 07.04.2026 оголосив вступну та резолютивну частини рішення про відмову у позові.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Моторного (транспортне) страхового бюро України звернувся з позовом до Комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба" з позовом про стягнення 21 870, 81 грн, з яких: 19 932, 81 грн відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою та 1 938, 00 грн витрати на встановлення розміру збитків та збір документів (далі за текстом - Позивач, Відповідач, Суд).
В обгрунтування підстав поданого позову Позивач доводить, що 28.11.2024 у м. Коростишів Житомирської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю колісного транспортного засобу марки "ЗІЛ 130 76", державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та колісного транспортного засобу марки "ВАЗ 11183" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок цієї пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області у постанові від 21.01.2025 у справі №9358/3248/24 винним у ДПТ визнано водія колісного транспортного засобу марки "ЗІЛ 130 76" державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що судом з'ясовано, що ОСОБА_1 є працівником (водієм) Комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба" (код ЄДРПОУ 33877305).
Позивач стверджує, що згідно даних Централізованої бази даних МТСБУ, на дату даної ДТП колісний транспортний засіб марки "ЗІЛ 130 76" державний номерний знак НОМЕР_1 належить Комунальному підприємству "Коростишівська комунальна служба". Колісний транспортний засіб марки "ВАЗ 11183" державний номерний знак НОМЕР_2 на дату ДТП забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №219978808.
Позивач доводить, що відповідно до п.п. "а" п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобами, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У позові Позивач вказує, що згідно звіту №3252 від 19.01.2025 виконаного за дорученням МТСБУ по справі №111526 суб'єктом оціночної діяльності судовим експертом Землюком В.В. вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу марки "ВАЗ 11183" державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого 28.11.2024 у наслідок ДТП, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ПДВ на запасні частини і витратні матеріали, складає 26 376, 30 грн. Згідно розрахунку від 06.02.2024 по справі №111526, виконаного фахівцями відділу експертиз МТСБУ, розмір регламентної виплати, яка належить власнику пошкодженого 28.11.2024 у наслідок ДТП колісного транспортного засобу марки "ВАЗ 11183" державний номерний знак НОМЕР_2 визначено у сумі 19 932, 81 грн.
Позивач доводить, що у зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. "а" п. 41.1. ст. 41 Закону, МТСБУ здійснило згоджену з потерпілою особою ОСОБА_3 на користь останнього, регламентну виплату із страхового відшкодування в розмірі 19 932, 81 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №9059 від 01.04.2025. Згідно платіжної інструкції №568573 від 22.01.2025 МТСБУ сплатило послуги за експертне дослідження, збір документів та врегулювання страхового випадку по справі №111526 на користь ФОП Землюк В.В. у сумі 1 938, 00 грн.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує в повному обсязі та доводить, що не є належним відповідачем за цим позовом, позаяк особа, яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 не перебував, в тому числі, і на момент вчинення ДТП у трудових відносинах з КП "Коростишівська комунальна служба", а автомобіль марки "ЗІЛ 130 76" державний номерний знак НОМЕР_1 не перебував, в тому числі, і на момент вчинення ДТП у власності чи користуванні у КП "Коростишівська комунальна служба".
Позивач заявив клопотання про залучення третіх осіб на стороні Відповідача від 06.12.2025 Комунальне підприємство "Коростишівський комунальник" (код ЄДРПОУ 34403525) та фізичну особу ОСОБА_1 . Підстави для залучення третіх осіб: за Комунальним підприємством "Коростишівський комунальник" (код ЄДРПОУ 34403525) зареєстровано колісний транспортний засіб марки "ЗІЛ 130 76" державний номерний знак НОМЕР_1 , а водій ОСОБА_1 - особа, яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Коростишівський районний суд Житомирської області від 21.01.2025 у постанові від 21.01.2025 справі №935/3248/24 (провадження №3/935/1583/24) розглянув матеріали, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП ГУНП у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , (...), який працює водієм КП "Коростишівська комунальна служба", РНОКПП не надано за ст. 124 КУпАП, за наслідками якого Суд встановив, що ОСОБА_1 28.11.2024 об 11 год 05 по вул. Київській, 75 у м. Коростишів керуючи автомобілем ЗИЛ 130 76, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 11183, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, унаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 12.1., 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. За наслідками розгляду адміністративної справи, Суд визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні 28.11.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (...) (а.с. 8).
Комунальне підприємство "Коростишівська комунальна служба" є комунальним підприємством, код ЄДРПОУ 04053660, засновником якого є Коростишівська міська рада, адреса: 12501, Житомирська область, Житомирський р-н, м. Коростишів, вул. Володимирська, буд. 5-В, основний вид діяльності: комплексне обслуговування об'єктів.
За наслідками ДТП, 12.12.2024 до МТСБУ звернувся з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_5 , власник транспортного засобу ВАЗ 11183, н.з. НОМЕР_2 (а.с. 11).
Одночасно, 12.12.2024 до МТСБУ звернувся із заявою ОСОБА_5 в якій просив, відповідно до ст. 35 та 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснити відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті ДТП, що сталася 28.11.2024 на перехресті вул. Київська та вул. Небесної сотні, м. Коростишів, Житомирська обл., за участю транспортного засобу ВАЗ 11183 з номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу ЗІЛ (автовишка) з номерним знаком НОМЕР_1 (...) (а.с. 12).
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб НОМЕР_2 2007 р.в., марки ВАЗ, модель 11183 зареєстровано за Корякіним В.І. (а.с. 14).
Власник ТЗ НОМЕР_2 2007 р.в., марки ВАЗ, модель 11183 ОСОБА_5 має поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №219978808 зі строком дії з 00:00 годин 23.03.2024 по 22.03.2025, укладеного з ТДВ СК "Альфа-Гарант" (код ЄДРПОУ 32382598).
У транспортного засобу А5768ВН станом на 28.11.2024 поліс відсутній (а.с. 15, зворот).
МТСБУ надало доручення на виконання робіт по справі №111526 ЕО ФОП Землюк В.В. - провести огляд ТЗ із фотографічною фіксацією; скласти протокол огляду; надати фотографії на електронному носії; визначити: - ринкову вартість ТЗ на момент ДТП; - вартість відновлювального ремонту ТЗ із зазначенням включення або не включення в розраховану суму податку на додану вартість ; - коефіцієнт фізичного зносу складників; - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників (а.с. 16).
Судовим експертом Землюк В.В. надано Висновок експерта №3252 транспортно-товарознавчого дослідження (власник КТЗ Корякін В.І.) автомобіля ВАЗ - 11183, реєстраційний номер НОМЕР_2 . До вказаного висновку додано калькуляції вартості відновлювального ремонту, фототаблицю, протокол огляду колісного транспортного засобу (а.с. 17-26).
Згідно Акту виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ №111526 від 19.01.2025 у справі №111526, вартість робіт ФОП Землюка В.В. склала 1 938, 00 грн (а.с. 30).
22.01.2025 МТСБУ згідно платіжної інструкції №568573 здійснив ФОП Землюку В.В. оплату в сумі 1 938, 00 грн (а.с. 31).
Згідно розрахунку розміру регламентної виплати, яка належить власнику колісного транспортного засобу марки ВАЗ 11183 з номерним знаком НОМЕР_2 від 06.02.2024 визначено розмір регламентної виплати, яка належить власнику КТЗ марки ВАЗ 11183 з номерним знаком НОМЕР_2 внаслідок пошкодження під час ДТП - 19 932, 81 грн (а.с. 32).
28.03.2025 МТСБУ наказом за №3.1/8843 "Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_5 " визначено сплатити на рахунок ОСОБА_5 19 932, 81 грн за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 35).
01.04.2025 МТСБУ згідно платіжної інструкції №9059 сплатив ОСОБА_5 19 932,81 грн виплату по справі №111526, згідно наказу №3.1/8843 від 26.03.2025 (а.с. 36).
Позивач звернувся з позовом до Суду до Відповідача з вимогами про 21 870, 81 грн, з яких: 19 932, 81 грн відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою та 1 938, 00 грн витрати на встановлення розміру збитків та збір документів в примусовому порядку.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
У силу вимог частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, статтею 1187 ЦК України обов'язок з відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану в законі особу - законного (титульного) володільця джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або про відмову у здійсненні страхової (регламентної) виплати може бути оскаржено страхувальником або потерпілою особою, або іншою особою, яка має на неї право, у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Аналіз наведених вище положень статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави для висновку, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц та постановах Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі №921/250/22 та від 21 серпня 2020 року у справі №905/1391/19).
Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника (аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі №355/1394/16-ц, що узгоджується також з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 лютого 2019 року у справі №640/4185/15-ц, від 05 травня 2018 року у справі №910/14685/17).
Відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
За змістом абзацу другого частини другої статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка").
З наведених вище норм Правил дорожнього руху, Закону України "Про дорожній рух" та КУпАП вбачається, що для користування транспортним засобом, власником якого є інша особа, чинним законодавством не передбачено необхідності оформлення довіреності на право керування, натомість достатнім є передача водію реєстраційного документа на транспортний засіб.
Отже, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу.
Судом встановлено, що Коростишівський районний суд Житомирської області від 21.01.2025 у постанові від 21.01.2025 справі №935/3248/24 (провадження №3/935/1583/24) розглянув матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . У постанові Коростишівського районного суду Житомирської області, зокрема, вказано, що ОСОБА_1 (...) працює водієм КП "Коростишівська комунальна служба", (...) керуючи автомобілем ЗИЛ 130 76, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 11183, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, (...) своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п. 12.1., 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. За наслідками розгляду адміністративної справи, Суд визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні 28.11.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (...).
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ЗИЛ 130 76, д.н.з. НОМЕР_1 на момент настання дорожньо-транспортної пригоди -28.11.2024 не була застрахована.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України МТСБУ є єдиним обов'язковим об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
У п. 3 ч. 1. ст. 41 зазначеного Закону визначено, що до основних завдань МТСБУ належить здійснення регламентних виплат у випадках, передбачених цим Законом.
Матеріалами справи підтверджено, що МТСБУ згідно розрахунку розміру регламентної виплати, яка належить власнику колісного транспортного засобу марки ВАЗ 11183 з номерним знаком НОМЕР_2 від 06.02.2024 визначив розмір регламентної виплати, яка належить власнику КТЗ марки ВАЗ 11183 з номерним знаком НОМЕР_2 внаслідок пошкодження під час ДТП - 19 932, 81 грн, а 01.04.2025 МТСБУ згідно платіжної інструкції №9059 сплатив ОСОБА_5 19 932,81 грн виплату по справі №111526, згідно наказу №3.1/8843 від 26.03.2025.
Разом з тим, згідно Акту виконаних робіт №111526 від 19.01.2025 у справі №111526, вартість робіт ФОП Землюка В.В. склала 1 938, 00 грн, в свою чергу, 22.01.2025 МТСБУ згідно платіжної інструкції №568573 здійснив ФОП Землюку В.В. оплату в сумі 1 938, 00 грн.
Суд констатує, що Відповідач заперечує позовні вимоги з тих підстав, що він не є належним відповідачем, оскільки особа, яка вчинила адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 не перебував, в тому числі, і на момент вчинення ДТП у трудових відносинах з КП "Коростишівська комунальна служба", а автомобіль марки "ЗІЛ 130 76" державний номерний знак НОМЕР_1 не перебував, в тому числі, і на момент вчинення ДТП у власності чи користуванні у КП "Коростишівська комунальна служба".
Зазначене також підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (Філія ГЦС МВС) від 02.12.2025 за №31/35/14/1291-аз/08-2025-1300-2025 в якій вказано, що 08.11.2012 транспортний засіб марки ЗИЛ 130 76, 1978 р.в. із вказаним номерним знаком ( НОМЕР_1 ) зареєстровано за Комунальним підприємством "Коростишівський комунальник" (ЄДРПОУ 34403525).
Відповідно до частин першої, третьої-четвертої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (пункт 33.2).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).
Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №917/1212/21 (п. 189)).
При цьому Верховний Суд зауважив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19 (провадження №61-9953ск20), від 20.01.2021 у справі №203/2/19 (провадження №61-6983ск20), від 06.09.2023 у справі №№757/8221/19-ц).
Отже, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.
Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 23.07.2024 по справі 910/10287/21 та від 16.06.2025 по справі №917/542/22.
Водночас, позов у цій справі подано Позивачем до Комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба" (код ЄДРПОУ 33877305), яке не є належним відповідачем за цим позовом, оскільки матеріалами справи встановлено, що колісний транспортний засіб марки "ЗІЛ 130 76" державний номерний знак НОМЕР_1 належить іншій юридичній особі, тому підстави для задоволення позову, відсутні.
Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків (п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).
Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).
Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).
З врахуванням викладеного, рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки.
Щодо розподілу судового збору.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Згідно з частиною 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір покладається на Позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні позову Моторного (транспортне) страхового бюро України про стягнення в порядку регресу з Комунального підприємства "Коростишівська комунальна служба" суму сплаченого відшкодування, пов'язаного з регламентною виплатою у розмірі 19 932, 81 грн, понесених витрат на встановлення розміру збитків та збір документів в розмірі 1 938, 00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 14.04.26
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3,4 - сторонам (через Ел. суд)