Справа № 576/480/26
Провадження № 1-кп/576/228/26
14 квітня 2026 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження № 12026200620000070 від 02.02.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Ямпіль Ямпільського району Сумської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, вдова, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудима,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год 3о хвил 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено по теперішній час.
В середині грудня 2025 року близько 06 год у ОСОБА_5 , яка з дозволу власника перебувала в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів у сумі 6 000 грн.
Реалізуючи вказаний таємний умисел у зазначений період часу, діючи умисно, таємно, з корисливим мотивом, в умовах військового часу, шляхом вільного доступу, коли власник будинку ОСОБА_4 відпочивав, ОСОБА_5 з кишені куртки ОСОБА_4 , що перебувала у залі вказаного будинку, викрала грошові кошти купюрами номіналом по 200 грн на загальну суму 6 000 грн, які належали ОСОБА_4 .
З викраденими грошовими коштами ОСОБА_5 покинула місце вчинення злочину та в подальшому розпорядилась ними на власний розсуд.
Протиправними діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_4 спричинено матеріальну шкоду у сумі 6 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, щиро покаялась та показала, що підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті, все зазначено вірно і нічого вона не оспорює. Висновки для себе зробила, викрадене повернула.
Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що шкода йому відшкодована, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Прокурор просив визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та притягнути її до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та прокурор не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд прийняв до уваги повне визнання обвинуваченою своєї вини, докази, які ніким не оспорювались, та дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.
При вирішенні питання про міру покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, особу винної ОСОБА_5 , яка свою вину визнала повністю, щиро покаялась, раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, навчається у вищому навчальному закладі, нейтрально характеризується за місцем проживання; стан здоров'я обвинуваченої, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у зв'язку з чим, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
В рішенні «Бемер проти Німеччини» Європейський Суд з прав людини зазначив, що «виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз…суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою».
Виходячи із зазначеного, відношення обвинуваченої ОСОБА_5 до скоєного, даних про її особу: свою вину визнала повністю, щиро покаялась, активно сприяла розкриттю злочину, посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, продовжує навчання з метою отримання вищої освіти, добровільно відшкодувала завдані збитки; наявність обставин, що пом'якшують, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, висновок органу пробації, який вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції її від суспільства, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення контролю за її належною поведінкою органом пробації під час звільнення від відбування покарання з встановленням іспитового строку відносно основного покарання на підставі статті 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 5(п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку обраховувати з 14 квітня 2026 року.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1