вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
01.04.2026м. ДніпроСправа № 904/5287/25
За позовом Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОТ СВІТЛЯЧОК"
про усунення перешкоди у реалізації Державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання Морозі А.О.
Представники:
Прокурор - Мамаєва Є.М., Сачава О.А.
Позивача - не прибув
Відповідача - Колошин В.П.
Третьої особи- Попова Ю.В.
Керівник Самарівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до ТОВ "ДОТ Світлячок" з позовом про:
- усунення перешкод у реалізації Державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 площею 2,09 га скасувавши рішення державного реєстратора Губиниської селищної ради Новомосковського району, Дніпропетровська області Мізіренко Г.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31518005 від 22.09.2016 про реєстрацію права приватної власності ТОВ "ДОТ Світлячок" (код 40697610) на комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: с. Хащеве, вулиця Овчаренко, будинок 2-Ш (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 948756912232) та складаються з приміщення, А-1 площею 31.7 кв.м, приміщення, В-1 площею 14.5 кв.м, приміщення, Г-1 площею 76.2 кв.м, приміщення, Д-1 площею 130.6 кв.м, приміщення, Е-1 площею 62.1 кв.м, приміщення, Ж-1 площею 68.7 кв.м, приміщення, И-1 площею 172.2 кв.м, приміщення, К-1, приміщення, Л-1, приміщення, туалет, М площею 8.3 кв.м, приміщення, Н-1, приміщення, П-1 приміщення, Р-1, ворота, №1, огорожі, №2,3, навіс, Ю,У,Я;
- усунення перешкод у реалізації Державою в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 площею 2,09 га скасувавши рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська області Царєйкіна М.М. індексний номер: 30065067 від 15.06.2016 про реєстрацію права приватної власності ТОВ "ДОТ Веселка" (код 40514505) на комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: с. Хащеве, вулиця Овчаренко, будинок 2-Ш (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 948756912232) та складаються з приміщення, А-1 площею 31.7 кв.м, приміщення, В-1 площею 14.5 кв.м, приміщення, Г-1 площею 76.2 кв.м, приміщення, Д-1 площею 130.6 кв.м, приміщення, Е-1 площею.
16.10.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, про заперечення позову, оскільки неукладеність договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2000р. має бути доказана належними засобами доказування, чого не було зроблено Позивачем. Факт нібито не укладання зазначеного договору не може доводитись показаннями свідка. Друга підстава в обґрунтування позовних вимог, а саме відсутність с. Хащове, як територіальної одиниці, не свідчить про незаконність правочину з огляду на наявність звичайної друкарської помилки, котру згодом було виправлено в реєстрі речових прав на нерухоме майно. На дату переходу права власності на нерухоме майно до Відповідача, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не існувало жодних обтяжень, які б перешкоджали відчуженню спірного нерухомого майна та даний Реєстр у сукупності з іншими відкритими даними не вказували на існування ознак недобросовісності чи зловмисності ТОВ "ДОТ Веселка" або про сумнівність такого майна у контексті законності його можливого придбання. При цьому, Відповідач має законне право на користування земельною ділянкою, оформлення якого не завершено з вини Позивача. Підтвердженням викладеного є рішення господарського суду м. Києва у справі № 910/12473/22 від 08.05.2023, яке набрало законної сили 14.09.2023. Отже, Відповідач правомірно володів протягом 9 років нерухомим майном, право власності на яке наразі намагається скасувати Позивач шляхом скасування рішення державного реєстратора, на підставі нібито неукладеного договору в 2000 році.
24.10.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено про підтримання позову Прокурора, оскільки об'єкти нерухомого майна, розташовані на території земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004, що підтверджується технічним звітом Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру". Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 є державною власністю. Також Позивач просить справу розглядати за його відсутності.
27.10.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи відповіді Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про хід кримінального провадження № 42021042110000048 від 21 вересня 2021р. Відповідно до якої в межах зазначеної кримінальної справи відсутня інформація про пред'явлення підозри.
10.11.2025 через систему "Електронний суд" від Прокурора надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копії технічного паспорту (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності №ТІ-1: 4495-8926-4475-8569) розробленого (виготовленого) 02.07.2025 ФОП ОСОБА_1 на комплекс будівель та споруд ДОТ "Світлячок".
10.11.2025 через систему "Електронний суд" від Прокурора надійшли пояснення про те, що позиція Відповідача є необґрунтованою, оскільки Відповідач не є стороною неіснуючого договору купівлі продажу нерухомого майна від 15.03.2000р., не володіє дійсною інформацією, щодо вказаного договору, який фактично не укладався, що підтверджується довідкою №1/09-22 від 09.09.2022 наданою товарною біржою "Українська"; в переліку реквізитів Товарної біржі "Українська" серед контактних номерів біржі зазначений абонентський номер НОМЕР_1 , який згідно з листом АТ "Укртелеком" №220-ВИХ-80с141-2025 від 27.05.2025 зареєстрований у абонента товариства з 31.10.2003; відповідно до листа КП "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" ДОР №25 від 01.02.2022 інвентаризаційних справ додаткова інформація стосовно реєстрації права власності/зміни власника вказаного об'єкта нерухомого майна - відсутня; відповідно до показів свідка ОСОБА_2 , наданих у кримінальному провадженні №42021042110000048 від 21.09.2021 виконаний на дублікаті договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2000 підпис, виконаний не нею та навіть не схожий на її підпис; державна реєстрація речових прав на комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: с. Хащеве, вулиця Овчаренко, будинок 2-Ш до 11.06.2016 в установленому законодавством порядку не здійснювалась; протоколом огляду від 02.07.2025, а також технічним паспортом на громадський будинок дитячого літнього оздоровчого табору "Світлячок", який розташований на території Вільненської сільської ради (наразі Губиниської селищної ради) від 11.12.2018 підтверджується факт відсутності, тобто сам факт фізичного існування об'єктів нерухомого майна, щодо яких прийнято рішення індексний номер: 30065067 від 15.06.2016 про реєстрацію права приватної власності та в подальшому індексний номер: 31518005 від 22.09.2016; населений пункт: с. Хащове фізично не існує, як населений пункт та адміністративна територіальна одиниця; юридична (поштова) адреса ДОТ "Світлячок" в установленому законодавством порядку не присвоювалась, що підтверджується листом Губиниської селищної ради №1119 від 07.06.2021 та листом Вільненської сільської ради №404 від 25.07.2018. Факт не існування вищевказаних об'єктів нерухомого майна також підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 08.05.2023 у справі №910/12473/22 та підтверджує факт неправомірних (пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на об'єкти нерухомості) спроб ТОВ "ДОТ Світлячок" набути право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 площею 2,09 га, власником якої є Держава.
Відповідач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що Прокурор не має повноважень визнавати договір "неіснуючим" оскільки це непередбачено діючим законодавством (законодавець виходить з правомірності правочину, який вчинено), всі інші доводи, викладені в поясненнях прокуратури повторюють доводи позовної заяви. Відповідач має законне право на користування земельною ділянкою (проект землеустрою та судове рішення про законність розпорядження Голови Дніпропетровської ОДА № Р-388/0-3-21 від 23.04.2021 "Про надання ТОВ "ДОТ Світлячок" земельної ділянки площею 2,0900 га в оренду" наявні в матеріалах справи). Право власності на спірний об'єкт нерухомості зареєстровано в 2016 році на підставі дійсних документів на реально існуюче майно (копія технічного паспорту долучається) інші документи наявні в матеріалах справи; Посилання Прокурора на нібито належність як права власності на спірний об'єкт нерухомості, так і прав на землю Управлінню МВС України на Придніпровській залізниці є необґрунтованим, оскільки договір безвідплатного зберігання, Акт передачі, рішення районної ради щодо відведення земельної ділянки, котре не має жодного посилання на ДОТ "Світлячок", не підтверджують факту належності наведених прав Третій особі (у справі відсутні докази що і у особи, яка нібито передавала оздоровчий табір Третій особі, було право власності на спірні об'єкти нерухомого майна); на спірній земельній ділянці існує саме те нерухому майно, опис фізичних характеристик якого наведено в долученому до пояснень технічному паспорті, розробленому на замовлення Відповідача; надана Прокурором копія технічного паспорту не підтверджує належність права власності на спірний об'єкт нерухомості Третій особі, адже технічний паспорт лише містить фізичні характеристики об'єкта нерухомості.
Прокурор в поясненнях зазначив, що зібраними письмовими доказами, долученими до позовної заяви факт укладення вищевказаного договору, юридичного та фізичного існування його оригіналу, не підтверджено. Крім того, питання визнання договору "неіснуючим" не є предметом позову в даній справі. На теперішній час договір оренди вищезазначеної земельної ділянки з ТОВ "ДОТ Світлячок" не укладався, державна реєстрація речового права у встановленому законодавством порядку не здійснювалась, у зв'язку з чим, ТОВ "ДОТ Світлячок" не має жодних речових прав на відповідну земельну ділянку. До предмету вказаного позову не належить питання спору щодо права власності на об'єкти нерухомого майна. Крім того, наданими суду доказами підтверджується, що земельна ділянка, на якій розташований дитячий літній оздоровчий табір "Світлячок", який переданий на баланс Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці ніколи не перебувала ні у власності, ні в оренді Племінного заводу по виробництву племінних гусячих яєць колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" (код ЄДРПОУ 03742083), ПП "Хімічний спектр" (код ЄДРПОУ 30082213), "ДОТ Веселка" (код ЄДРПОУ 40514505) та "ДОТ Світлячок" (код ЄДРПОУ 40697610).
Відповідач у поясненнях зазначив, що з моменту набуття об'єкту нерухомості, розташованого на такій земельній ділянці, Відповідач реалізував своє право на отримання земельної ділянки в користування, звернувся з відповідною заявою до органів місцевого самоврядування, розробив проект землеустрою та отримав розпорядження про затвердження такого проекту. Тобто, саме Відповідач був ініціатором приведення прав на землю у відповідність до приписів діючого законодавства. Щодо прав третьої особи на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці, Прокуратура висловила декілька суперечливих заяв. При цьому, Позивач ще раз сам обґрунтував неналежність наданих технічних паспортів в якості доказів, оскільки такі були розроблені за замовленням особи, що не має жодного відношення до спірного нерухомого майна (п. 2 розділу I Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна), адже Третя особа не могла бути замовником.
У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.
У судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,
В матеріалах справи наявний наказ Міністерства транспорту України № 750 від 23.12.1996, згідно з яким Міністерство транспорту України не заперечує щодо передачі з балансу Дніпропетровським електротехнічним заводом "Світлофор" на баланс Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці літнього оздоровчого табору, розташованого на землях держлісгоспу.
19 березня 1997р. укладено договір безоплатної передачі дитячого літнього оздоровчого табору "Світлячок", за яким Дніпропетровським електротехнічним заводом "Світлофор" безоплатно передає зі свого балансу на баланс Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці дитячий оздоровчий табір "Світлячок", розташований в Новомосковському районі на землях держлісгоспу.
Того ж 19.03.1997 Дніпропетровський електротехнічний завод "Світлофор" з Управлінням МВС України на Придніпровській залізниці підписали акт передачі дитячого оздоровчого табору "Світлячок". Передача здійснена на підставі дозволу Міністерства транспорту України № 750 від 23.12.1996.
Відповідно до наказу МВС України № 551 від 22.08.2019 Про передачу нерухомого майна в спільну власність територіальних громад Дніпропетровської області, наказано ліквідаційній комісії УМВС України на придніпровській залізниці передати в спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області об'єкти нерухомого майна дитячого оздоровчого табору "Світлячок", які знаходяться за адресою: с. Вільне, Новомосковський район, Дніпропетровська область - та обліковуються на балансі УМВС України на Придніпровській залізниці. Також в п. 4 зазначеного наказу зобов'язано внести необхідні зміни до Єдиного реєстру об'єктів державної власності (АС "Юридичні особи).
Згідно з витягом з рішення Дніпропетровської обласної ради від 22.09.2019 № 461-16VІІ надано попередню згоду на прийняття з державної власності до спільної власності територіальної громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області без права на відчуження будівель та споруд дитячого оздоровчого табору "Світлячок", розташованого на землях рекреаційного призначення Новомосковського лісового господарства та на землях Вільненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що перебувають на балансі Управління МВС на Придніпровській залізниці.
За даними Прокурора, в подальшому, в процесі вищевказаної передачі було встановлено, що 11.06.2016 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царєйкін М.М. вчинив реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: с. Хащеве, вулиця Овчаренко, будинок 2-Ш (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 948756912232), що складаються з приміщення, А-1 площею 31.7 кв.м, приміщення, В-1 площею 14.5 кв.м, приміщення, Г-1 площею 76.2 кв.м, приміщення, Д-1 площею 130.6 кв.м, приміщення, Е-1 площею 62.1 кв.м, приміщення, Ж-1 площею 68.7 кв.м, приміщення, И-1 площею 172.2 кв.м, приміщення, К-1, приміщення, Л-1, приміщення, туалет, М площею 8.3 кв.м, приміщення, Н-1, приміщення, П-1 приміщення, Р-1, ворота, №1, огорожі, №2,3, навіс, Ю,У,Я.
Для державної реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно за ТОВ "ДОТ ВЕСЕЛКА" державному реєстратору був наданий дублікат договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2000р., укладений на товарній біржі "Українcька" (код ЄДРПОУ 24514270) між Племінним заводом по виробництву племінних гусячих яєць колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" (код ЄДРПОУ 03742083) та ПП "Хімічний спектр" (код ЄДРПОУ 30082213).
Проте, за твердженнями Прокурора біржовий договір купівлі - продажу, щодо комплексу будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2- Ш, №257 від 20.04.1999, від 07.09.2000, від 15.03.2000 в дійсності не укладався, оскільки:
- товарною біржею "Українська" надано довідку №1/09-22 від 09.09.2022 про те, що біржові договори купівлі - продажу, щодо комплексу будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-Ш, №257 від 20.04.1999, від 07.09.2000, від 15.03.2000 в архіві біржі не знайдено;
- на наявному в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікаті договору купівлі - продажу нерухомості від 15.03.2000, зокрема в переліку реквізитів Товарної біржі "Українська" серед контактних номерів біржі зазначений абонентський номер, який згідно з листом АТ "Укртелеком" №220-ВИХ-80с141-2025 від 27.05.2025 зареєстрований у цього абонента з 31.10.2003, тобто через три роки від дати нібито видачі дубліката відповідного договору;
- згідно з листом Губиниської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області №1735 від 08.08.2022 Племінний завод по виробництву гусячих племінних яєць колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" (код ЄДРПОУ 03742083), ПП "Хімічний спектр" (код ЄДРПОУ 30082213 ), ТОВ "ДОТ Веселка" (код ЄДРПОУ 40514505), ТОВ "ДОТ Світлячок" (код ЄДРПОУ 40697610) в період з 1997 по 03.12.2020 (утворення Губиниської ОГТ) не обліковувались у Вільненській сільській раді, як власники об'єктів нерухомого майна дитячого оздоровчого табору "Світлячок";
- відповідно до листа Вільненської сільської ради №404 від 25.07.2018 у Вільненській сільській раді відсутні дані про юридичну та поштову адресу колишнього ДОТ "Світлячок" на землях сільської ради за межами населених пунктів;
- відповідно до листа Губиниської селищної ради №1119 від 07.06.2021 Вільненською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області не приймалося рішень про присвоєння адреси ДОТ "СВІТЛЯЧОК". Відповідних заяв до ради не надходило;
- допитана в статусі свідка ОСОБА_2 показала, що вона раніше працювала в Новомосковському районному комунальному підприємстві БТІ "Інвентаризатор". На наданому останній для ознайомлення дублікату договору купівлі - продажу нерухомого майна від 15.03.2000р. напроти прізвища ОСОБА_2 стояв підпис, свідок показала, що вказаний підпис виконаний не нею та навіть не схожий на її підпис.
02.07.2025 у кримінальному провадженні №42021042110000048 від 21.09.2021 року Прокурором проведено огляд ділянки місцевості, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004, до участі в якому було залучено інженера з інвентаризації нерухомого майна ФОП "Змієвський" Логвіненко О.Л. та провідного геодезиста ДП Центр ДЗК Калажонок І.С., а також членів ліквідаційної комісії Управління МВС України на Придніпровській залізниці Рязанцева В.Є., Попову Ю.В.
В ході огляду на території вищезазначеної земельної ділянки були виявлені наступні об'єкти нерухомого майна, які входять до складу дитячого літнього оздоровчого табору "Світлячок", а саме: приміщення гуртожитку "Літ. А" (зовнішні технічні параметри: ширина 9,95 м, довжина 17,06 м, тераса 1: 1,75 м на 17,06 м., тераса 2: 1,87 м на 10,73 м, ганок: 1,95 м на 1,53 м.); душова "Літ. Б" (зовнішні технічні параметри: ширина 8,33 м, довжина 9,34 м); спальний корпус 1 "Літ. В-1" (зовнішні технічні параметри: ширина 11,47 м, довжина 24,93 м); спальний корпус 2 "Літ. Г-1" (зовнішні технічні параметри: ширина 11,46 м, довжина 24,85 м); спальний корпус 3 "Літ. Д-1" (зовнішні технічні параметри: ширина 10,8 м, довжина 13,8 м); їдальня "Літ. Е-1" (зовнішні технічні параметри самої їдальні: ширина 8,53 м, довжина 13,9 м, зовнішні технічні параметри самої прибудови: ширина 4,42 м, довжина 2,84 м); льодовик "Літ. Ж" (зовнішні технічні параметри: ширина 3,43 м, довжина 4,49 м); вбиральня "Літ. З" (зовнішні технічні параметри: ширина 3,27 м, довжина 5,56 м); гуртожиток "Літ. К-1" (зовнішні технічні параметри: ширина 9,78 м, довжина 10 м); ізолятор "Літ. Л" (зовнішні технічні параметри: ширина 4,57 м, довжина 5,17 м, ганок - 5,17 м на 0,71 м ); шлакоблочний корпус "Літ. М" (зовнішні технічні параметри по лінії фундаменту: ширина 3,91 м, довжина 9,9 м); штабний будинок "Літ. И" (зовнішні технічні параметри цегляної будови: ширина 5,02 м, довжина 7,93 м, зовнішні технічні параметри веранди: ширина 4,10 м, довжина 13,76 м).
Прокурор наполягає, що інших об'єктів в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004, у тому числі об'єктів нерухомості, право власності які наразі зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 948756912232) за ТОВ "ДОТ Світлячок" (код ЄДРПОУ 40697610) згідно з їх переліком та технічних характеристик, які зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не виявлено.
Прокурор вважає, що факт реєстрації за Відповідачем права власності на зазначені об'єкти порушує права власника (Позивача) відповідної земельної ділянки, оскільки останній не в змозі нею розпорядитися.
Наведені обставини стали причиною звернення з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування в цій справі є наявність підстав для усунення перешкод у реалізації Позивачем права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішень державного реєстратора стосовно майна Відповідача.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.
За змістом ст19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно зі ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Так, згідно з рішенням Новомосковської районної ради від 16.08.1997 № 9-13/ХХІІ "Про надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування на умовах оренди під бази відпочинку та дитячі табори" Управлінню МВС на Придніпровській залізниці відведено у тимчасове користування до 31.12.2005 земельну ділянку площею 2,09 га із зазначенням фактичного плану розміщення дитячого оздоровчого табору "Світлячок".
Згідно з листом від 26.04.2017 № 2707/Рп "Про передачу нерухомого майна УМВС України на Придніпровській залізниці" ГУ НП у Дніпропетровській області надано згоду на прийняття в оперативне управління (на баланс) нерухомого майна літнього оздоровчого табору "Світлячок", а саме: спальний корпус № 2, 3, шлакоблочний спальний корпус, спальний корпус, їдальню, гуртожиток, ізолятор, гуртожиток із цегли, укріплення берега річки, вбиральня, спальний корпус № 1, штабний будинок, душову.
Відповідно до наказу МВС Україн6и № 551 від 22.08.2019 у зв'язку з ліквідацією УМВС України на Придніпровській залізниці вирішено передати в спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області об'єкти нерухомого майна дитячого оздоровчого табору "Світлячок", які знаходяться за адресою: с. Вільне, Новомосковський район, Дніпропетровська область - та обліковуються на балансі УМВС України на Придніпровській залізниці.
Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15.02.2022 № 4-0.110,6-1080/299-22-0.110,6 земельна ділянка з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 була зареєстрована на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 29.05.2019 року, адреса земельної ділянки: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Вільненська сільська рада, цільове призначення: 07.01 Для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, площа: 2.0900 га. Згідно з обліковими даними державної статистичної звітності про наявність земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 рік земельна ділянка ДОТ "Світлячок" Облуправ трансп. мих. УМВС Придніпровській залізниці (№ рядка 7.3 шифр рядка 86) рекреаційного призначення, угіддя: під кемпінгами, будинками для відпочинку або проведення відпусток.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 03.09.2025 за Відповідачем з 22.09.2016 зареєстровано право власності на комплекс будівель та споруд, які складаються з 13-ти приміщень, воріт, огорожі та навісу, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащеве, вул. Овчаренко, 2Ш на підставі акту-прийому передачі майна та протоколу загальних зборів учасників - вступ ТОВ "ДОТ "Веселка" до складу учасників ТОВ "ДОТ "Світлячок".
У зв'язку з реєстрацію права власності за Відповідачем на зазначені об'єкти, Відповідач мав намір укласти з Позивачем договір оренди земельної ділянка з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004, оскільки зазначає, що вищезазначене майно розташовано саме на ній.
Проте, за твердженнями Прокурора, на наведеній земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна, зареєстровані за Відповідачем. Зазначена реєстраційна дія порушує права власника (Позивача) відповідної земельної ділянки, оскільки останній не в змозі нею розпорядитися.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
Поряд з цим, застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.
Відповідно до абзаців 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини 7 статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.
Отже, зазначеною нормою Закону допускаються такі окремі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, які не є негаторним позовом, а саме: 1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) скасування державної реєстрації прав, тоді як правовими наслідками застосування таких способів захисту є припинення речового права, зареєстрованого за останнім набувачем на підставі скасованого судом незаконного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, та подальше повернення відповідних речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку, тобто на користь попереднього набувача речового права, якщо останній звісно раніше реєстрував за собою відповідне речове право (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 904/6886/23).
Суд касаційної інстанції у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 та в інших постановах Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.
Натомість, усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права [постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14- ц (провадження № 14-256цс18), від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)].
Подаючи позов Прокурор стверджує, що на зазначеній земельній ділянці з кадастровим номером 1223281500:05:003:0004 перебуває нерухоме майно, яке входить до складу дитячого літнього оздоровчого табору "Світлячок" та обліковується на балансі УМВС України на Придніпровській залізниці, а саме: приміщення гуртожитку "Літ. А" (зовнішні технічні параметри: ширина 9,95 м, довжина 17,06 м, тераса 1: 1,75 м на 17,06 м., тераса 2: 1,87 м на 10,73 м, ганок: 1,95 м на 1,53 м.); душова "Літ. Б" (зовнішні технічні параметри: ширина 8,33 м, довжина 9,34 м); спальний корпус 1 "Літ. В-1" (зовнішні технічні параметри: ширина 11,47 м, довжина 24,93 м); спальний корпус 2 "Літ. Г-1" (зовнішні технічні параметри: ширина 11,46 м, довжина 24,85 м); спальний корпус 3 "Літ. Д-1" (зовнішні технічні параметри: ширина 10,8 м, довжина 13,8 м); їдальня "Літ. Е-1" (зовнішні технічні параметри самої їдальні: ширина 8,53 м, довжина 13,9 м, зовнішні технічні параметри самої прибудови: ширина 4,42 м, довжина 2,84 м); льодовик "Літ. Ж" (зовнішні технічні параметри: ширина 3,43 м, довжина 4,49 м); вбиральня "Літ. З" (зовнішні технічні параметри: ширина 3,27 м, довжина 5,56 м); гуртожиток "Літ. К-1" (зовнішні технічні параметри: ширина 9,78 м, довжина 10 м); ізолятор "Літ. Л" (зовнішні технічні параметри: ширина 4,57 м, довжина 5,17 м, ганок - 5,17 м на 0,71 м ); шлакоблочний корпус "Літ. М" (зовнішні технічні параметри по лінії фундаменту: ширина 3,91 м, довжина 9,9 м); штабний будинок "Літ. И" (зовнішні технічні параметри цегляної будови: ширина 5,02 м, довжина 7,93 м, зовнішні технічні параметри веранди: ширина 4,10 м, довжина 13,76 м).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем [див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц , від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13(пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц(пункт 146)].
У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 , від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148).
У постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 викладено висновок, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, а не для захисту права володіння, яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень.
Фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц ).
Виходячи з викладеного особа, за якою зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості, за принципом реєстраційного підтвердження володіння є володільцем такого об'єкта; натомість держава або територіальна громада, за якими не зареєстроване право власності на такий об'єкт, не є його володільцем. Тому, в цьому разі права держави або територіальної громади, які вважають себе власниками такого об'єкта, не можуть захищатися негаторним позовом, оскільки це є позов володіючого власника до неволодіючого невласника. Отже, належному способу захисту у таких випадках відповідає позовна вимога про витребування об'єкта нерухомого майна з чужого володіння в порядку віндикації.
При цьому рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11. 2018 у справі №183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)) незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212 - 1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21, пункт 38)).
У даній справі Відповідач є особою, за якою зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості, та за принципом реєстраційного підтвердження володіння є володільцем такого об'єкта. Натомість територіальна громада, за якою не зареєстроване право власності на такий об'єкт, не є його володільцем. Договірні відносини між Міською радою і Товариством щодо спірного майна відсутні, адже останнє набуло спірне майно від власника, який його придбав, шляхом внесення до статутного капіталу створеного ним товариства. Звідси, належному способу захисту прав у спірних правовідносинах відповідає позовна вимога про витребування нерухомого майна від відповідача, за яким зареєстроване право власності на об'єкт нерухомості.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 75), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148).
Звертаючись до суду з позовом, Прокурор не довів відсутність на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що належить Відповідачеві. До предмету позову не входить вирішення питання недійсності правочинів про набуття Відповідачем у власність нерухомого майна відмінного від земельної ділянки. За таких обставин, вирішенням позову не буде вирішено долі зареєстрованого за Відповідачем нерухомого майна відмінного від земельної ділянки, не буде вирішено долі правочинів про набуття Відповідачем у власність такого майна. Тобто, прокурор обрав неефективний спосіб захисту.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Прокурора.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позовних вимог Керівника Самарівської окружної прокуратури у даній справі.
Судові витрати у справі покласти на Прокурора.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані Господарським судом Дніпропетровської області 18.09.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 13.04.2026
Суддя С.Г. Юзіков