вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
09.04.2026м. ДніпроСправа № 904/4995/24 (904/6348/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О., розглянувши справу
за позовом Міністерство оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, ЄДРПОУ 00034022)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про покладення солідарної відповідальності на керівника
в межах справи про банкрутство
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬГІР" (01014, м.Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 41-Б, офіс 2018, ЄДРПОУ 42616474)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМЕД +" (49001, м.Дніпро, вул. Святослава Хороброго, буд. 14, офіс 7, ЄДРПОУ 31761265)
про визнання банкрутом
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Представник позивача ЛІТВІН СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ (поза межами приміщення суду) - Міністерство оборони України
Відповідач ОСОБА_1 : не з'явився (в залі суду)
Арбітражний керуючий Смолов К.В. (в залі суду) - ліквідатор ТОВ "ЕНЕРГОМЕД +"
10.11.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Міністерства оборони України надійшла заява до про покладення солідарної відповідальності на керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМЕД +" ОСОБА_1 .
В поданій заяві позивач просить господарський суд:
- визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) , керівника Боржника, таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства;
- покласти на ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) керівника Боржника, солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 904/4995/24 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОМЕД+»;
- стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОМЕД+» суму заборгованості кредиторських вимог у загальному розмірі 517 684 897,51 грн.
11.11.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 20.01.2026 о 10:10 год. Залучено до участі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМЕД +" Смолова Костянтина Вікторовича.
13.01.2026 до господарського суду надійшли пояснення від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМЕД +" Смолова Костянтина Вікторовича.
20.01.2026 ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи по суті на 03.02.2026 на 13:00.
03.02.2026 судове засідання не відбулось, у зв'язку з плановими аварійними відключеннями світла які встановлені графіком відключення (офіційний сайт ДТЕК, черга 5.1) в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, що унеможливило проведення судових засідань та підтверджується Актом від 03.02.2026, затвердженим Керівником апарату Господарського суду Дніпропетровської області (копія в матеріалах справи).
03.02.2026 ухвалою господарського суду призначено розгляд справи по суті на 02.03.2026 на 12:30.
26.02.2026 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02.03.2026 ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи по суті на 09.04.2026 на 12:30.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 09.04.2026 оголошено вступну та резолютивну ухвалу господарського суду.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подана заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Як вказано вище, Міністерством оборони України подано до господарського суду заяву про встановлення судом порушення керівниками боржника вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
В обґрунтування вказаних вимог, заявник зазначає, що 15.12.2021 між ТОВ “ЕНЕРГОМЕД+» як постачальником та ТОВ «ЕКСОН ЮК» (нова назва - ТОВ «АЛЬГІР») як покупцем було укладено Договір поставки № 1512/7 від 15.12.2021.
В порушення вказаного Договору ТОВ “ЕНЕРГОМЕД+» не здійснив поставку протягом 10 календарних днів попередньо оплаченого товару (18.02.2022) на суму 31 600 000,00 грн.
Також ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 по справі № 904/4995/24 було встановлено, що 15.06.2022 між ТОВ ЕКСОН ЮК (нова назва ТОВ "АЛЬГІР") як постачальником та ТОВ ЕНЕРГОМЕД+ як покупцем було укладено Договір поставки N 150622/8 від 15.06.2022 (надалі - Договір поставки). На виконання умов Договору поставки, ТОВ ЕКСОН ЮК (нова назва ТОВ "АЛЬГІР") здійснило постачання бензину автомобільного А-80 (ДСТУ 4063-2001) у загальній кількості 4 979,769 т на загальну суму 253 030 668,20 грн.
ТОВ "ЕНЕРГОМЕД+" не виконало зобов'язання з оплати поставленого товару, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед ТОВ АЛЬГІР у розмірі 253 030 668, 20 грн.
Як повідомлено у відзиві на позов від 25.11.2024, вказана заборгованість визнається ТОВ "ЕНЕРГОМЕД+" однак не може бути погашена на теперішній час з незалежних від підприємства причин та складною економічною ситуацією в країні. Додатково повідомляється, що на теперішній час кошти або майно у підприємства, достатні для погашення значної кредиторської заборгованості відсутні.
Крім того, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 29.11.2023 у справі № 912/1421/23 (набрало законної сили 12.03.2024) позов заступника Генерального прокурора, в інтересах держави в особі Міноборони до ТОВ "Енергомед+" задоволено частково: визнано недійсними п.п. 1.1. та 3.1. договорів про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензину) для техніки спеціального призначення від 21.06.2022 № 286/1/22/14, від 21.06.2022 № 286/1/22/15, від 21.06.2022 № 286/1/22/16, від 21.06.2022 № 286/1/22/17, від 04.10.2022 № 286/1/22/67, від 08.11.2022 № 286/1/22/81, укладених між Міноборони та ТОВ "Енергомед+" та стягнуто на користь Міноборони безпідставно сплачені кошти в сумі 209 043 175,05 грн, інфляційні втрати за період з липня 2022 року по червень 2023 року в сумі 18 492 832,34 грн, 3 % річних за період з 05.07.2022 по 24.07.2023 в сумі 5 172 061,01 грн.
28.03.2024 року видано судовий наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1421/23.
14.05.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП № 74992918 з примусового виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1421/23.
Вжиті в рамках виконавчого провадження заходи примусового виконання виявилися малоефективними, оскільки у Боржника відсутня достатня кількість коштів на рахунках, а також відсутні будь-які інші активи (рухоме, нерухоме майно, цінні папери, права вимоги до третіх осіб та ін.), за рахунок яких можливо задовольнити майнові вимоги Міноборони.
Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУ з процедур банкрутства, боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Проте аналіз обставин у даній справі дозволяє прийти до висновку, що керівник ТОВ “Енергомед+" дану імперативну норму не виконав.
Суд зазначає, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.
У зв'язку із цим суд дійшов висновку, що солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про інший вид відповідальності у справі про банкрутство третіх осіб за зобов'язаннями боржника - про субсидіарну відповідальність, а саме частину другу статті 61 КУзПБ в постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 78-81), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.
Так, у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 по справі №908/3236/21, зокрема, зазначено:
"10.40. Уявлення щодо застосування положень частини шостої статті 34 КУзПБ, відповідно до якого стягнення з винних осіб відбувається на користь кредиторів, а не боржника, не відповідає природі правовідносин, які, як зазначено вище (пункти 10.15, 10.19), полягають у заподіянні збитків саме боржнику. Крім того, таке уявлення не відповідає духу КУзПБ, який спрямований на погашення вимог кредиторів з дотриманням принципів черговості та пропорційності задоволення вимог в межах однієї черги і недопущення порушення принципу конкурсного імунітету (пункти 10.2, 10.3). Таке порушення призвело б до очевидно несправедливих результатів. Адже, якщо з члена органу управління боржника будуть стягнуті кошти на користь окремого кредитора, інші кредитори можуть не отримати задоволення своїх вимог через брак коштів у такого члена органу управління боржника. Тоді кредитор, який першим отримав на свою користь судове рішення, яке набрало законної сили, матиме можливість позачергово задовольнити свої вимоги на шкоду іншим кредиторам, у тому числі і тим, які належать до вищих черг, встановлених законом.
10.41. Отже, стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.".
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачені солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 6 ст. 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов'язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв'язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов'язку, визначеного абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тлумачення норм статей 13, 92 ЦК України у взаємозв'язку з наведеними положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов'язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.
Невиконання керівником вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.
Керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності, для спростування названої презумпції має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин, визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто про об'єктивне банкрутство (критичний момент, з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов'язкових платежів), і він не зважаючи на тимчасові фінансові ускладнення добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.
Відповідна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20.
В свою чергу, КУзПБ встановлює презумпцію вини керівника юридичної особи в разі недотримання ним імперативного обов'язку щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності в юридичної особи ознак неплатоспроможності (правовий висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведений в постанові від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20).
В даному випадку відповідачем не спростовано презумпцію вини останнього.
Господарський суд зауважує, що відповідачем також не доведено належними та допустимими доказами добросовісність, розумність своїх дій у недотриманні вимог абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, як і того, що виникнення обставин, визначених цією нормою Кодексу, не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, а тому господарський суд погоджується з доводами позивача щодо наявності, доведеності та обґрунтованості підстав для покладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника перед кредиторами.
Щодо розміру солідарної відповідальності керівника боржника за вимогами кредитора, господарський суд зазначає, що Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 за підсумками попереднього судового засідання у справі про банкрутство було завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед +" (49001, місто Дніпро, вулиця Святослава Хороброго, будинок 14, офіс 7, ідентифікаційний код 31761265). Зобов'язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомед +" внести до реєстру вимог кредиторів вимоги наступного кредитора, визнаного Господарським судом Дніпропетровської області:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬГІР" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМЕД +" на суму 284 630 668,20 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 107 124,80 грн. (витрати у справі про банкрутство) - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
- Міністерства оборони України до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОМЕД +" на суму 232 708 068,40 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів та 4 844,80 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
17.06.2025 ухвалою господарського суду визнано грошові вимоги Міністерства оборони України до боржника ТОВ "ЕНЕРГОМЕД+" у загальному розмірі 234 191,31 грн (без права вирішального голосу), а саме: 4 844,80 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 7 787,47 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 221 559,04 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, станом на дату винесення рішення, загальний розмір визнаних кредиторських вимог становить 517 684 897,51 грн, що й складає собою розмір солідарної відповідальності керівника боржника за вимогами кредиторів.
При цьому розгляд господарським судом питання порушення керівником боржника вимог абзацу першого зазначеної норми, а відтак і з'ясування наявності підстав для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, як свідчить формулювання вжитого законодавцем у реченні 2 абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ словосполучення "під час здійснення провадження у справі", відбувається на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство боржника та може бути ініційоване, з урахуванням відсутності чіткого визначення в цьому реченні суб'єктів, яким надано таке право, не лише виключно кредитором боржника.
Відповідна правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20 з посиланням на подібні висновки, що наведені в постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.
Отже позовна заява Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із солідарного боржника підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із солідарного боржника - задовольнити.
Покласти на ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) керівника Боржника, солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 904/4995/24 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОМЕД+»;
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОМЕД+» суму заборгованості кредиторських вимог у загальному розмірі 517 684 897,51 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.04.2026
Суддя С.А. Примак