08.04.2026 року м. Дніпро Справа № 912/15/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" та Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 (суддя Коваленко Н.М.) у справі № 912/15/24
за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі:
позивача 1: Східного офісу Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області
позивача 2: Кропивницької міської ради
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград"
відповідача 2: Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 45 324,72 грн., -
Керівник Кропивницької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Східного офісу Державної аудиторської служби, в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області, Кропивницької міської ради до ТОВ "Титан-Єлисаветград", КП "Благоустрій" КМР" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів в сумі 45 324,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що коливання ціни товару кожного разу при укладенні всіх додаткових угод сторонами договору жодним чином не обґрунтовано та об'єктивно не підтверджено, у зв'язку з чим не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та безпідставно змінено істотні умови договору.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024р. у справі № 912/15/24:
- позовні вимоги задоволено повністю;
- визнано недійсною додаткову угоду №1 від 14.02.2022 до Договору №1 від 11.02.2022, укладену між Комунальним підприємством "Благоустрій" Кропивницької міської ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград";
- визнано недійсною додаткову угоду №2 від 31.03.2022 до Договору №1 від 11.02.2022, укладену між Комунальним підприємством "Благоустрій" Кропивницької міської ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград";
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" на користь загального фонду міського бюджету міста Кропивницького безпідставно сплачені кошти в сумі 45 324,72 грн;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 5 368,00 грн;
- стягнуто з Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради" на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2 684,00 грн.
Приймаючи вказане рішення суд зазначив, що умови додаткових угод суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару внаслідок чого були надлишково сплачені кошти місцевого бюджету. Вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачено бюджетні кошті на загальну суму 45 324,72 грн. поверненню згідно ст. 1212 ЦК України.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" подало апеляційну скаргу до Центрального апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі № 912/15/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі № 912/15/24.
Також Комунальне підприємство "Благоустрій" Кропивницької міської ради" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі № 912/15/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі № 912/15/24 та об'єднано її для спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград".
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024р., для розгляду апеляційних скарг визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024р. прийнято до свого провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" та Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі № 912/15/24, розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 25.02.2025р. о 10:45 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025р. розгляд апеляційних скарг відкладено в судове засідання на 29.04.2025р. о 11:30 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025р. зупинено провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" та Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі № 912/15/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026р. поновлено апеляційне провадження у справі № 912/15/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.04.2026р. о 15:15 год.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" та апеляційна скарга Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради" є аналогічними за своїм змістом. Скарги мотивовані тими обставинами, що визначені прокурором позивачі - Кропивницька міська рада та Східний офіс Держаудитслужби в Кіровоградській області в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області не є органами, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто вказані особи є неналежними позивачами. Наразі належним позивачем є Управління житлово-комунального господарства Кропивницької міської ради оскільки останній є головним розпорядником коштів міського бюджету міста Кропивницького. Також відсутній виключний випадок для подання позову прокурором та не доведено бездіяльність компетентного органу у захисті порушених прав.
У справі прокурор отримав інформацію про порушення законодавства у сфері публічних закупівель не під час виконання функцій, передбачених статтею 131-1 Конституції України, а в результаті моніторингу вебпорталу публічних закупівель "Prozorro", що не відповідає вимогам закону.
Відповідачі посилаються, що прокурор неналежним чином усунув недоліки позовної заяви, подані докази засвідчені неналежним чином та прокурором, який не бере участь у справі.
З боку ТОВ "Титан-Єлисаветград" та КП "Благоустрій" Кропивницької міської ради під час укладення спірних додаткових угод дотримано вимоги ст.ст. 651, 652 ЦК України та статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". А підписані між сторонами додаткові угоди мали належне обґрунтування у вигляді експертних висновків Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати.
Сторони договору про закупівлю правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу, з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при цьому, такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі.
Прокурор проти задоволення апеляційних скарг заперечує та зазначає, що в даній справі звернення прокурора до суду в інтересах держави, а саме Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кропивницької міської ради є правомірним і виправданим, оскільки, як зазначалося в позовній заяві, та констатовано судом, вказаними органами самостійно таких заходів не вжито і, як наслідок, інтереси держави залишилися незахищеними. Закон не зобов'язує прокурора подавати позови в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах. Належним буде звернення хоча б в особі одного з них.
Безпідставно збережені кошти, які переплачено на підставі додаткових угод, укладених з порушенням вимог закону, є коштами територіальної громади, тобто коштами місцевого бюджету та їх неефективне витрачання порушує права мешканців громади і саме Кропивницька міська рада як представник територіальної громади та засновник КП "Благоустрій" Кропивницької міської ради є належним позивачем і уповноваженим органом на забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Східний офіс Держаудитслужби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області є органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Позивачі не вживали заходів по усуненню порушень законодавства при здійсненні спірних закупівель.
В свою чергу Кропивницькою окружною прокуратурою, з метою представництва інтересів держави, в разі їх порушення, що є конституційно визначеною функцією органів прокуратури, вивчено та опрацьовано данні відкритих джерел, а саме офіційного веб-сайту уповноваженого органу з питань закупівель "Prozorro".
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.
Щодо неналежності доказів прокурор зазначає, що відповідачі не ставили під сумнів відповідність поданих прокурором копій документальних доказів оригіналу та не висловили сумнівів з приводу їх достовірності або підробки, особою, яка подала ці документи.
Щодо особи, яка засвідчила такі копії, то відповідно до п. 2.11 наказу керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області №49 від 26.12.2023, Кропивницькою окружною прокуратурою, на працівника цієї прокуратури Стамат А.А. покладено обов'язок та, відповідно, надано повноваження щодо підготовки проектів позовних заяв. На виконання вказаного наказу прокурором Кропивницької окружної прокуратури Стамат А.А. підготовлено позовну заяву та посвідчено документи, додані до позовної заяви.
Сторони своїм правом участі у судовому засіданні не скористались, про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справі в судове засідання обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційних скарг, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги по суті у відсутності позивачів та відповідачів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Комунальним підприємством "Благоустрій" Кропивницької міської ради" оголошено закупівлю ДК 021:2015-09130000-9 "Нафта і дистиляти" (бензин А-92, дизельне паливо) за процедурою відкритих торгів UА-2022-01-12-002966-а, з очікуваною вартістю 551 520,00 грн.
Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті "Рrоzоrrо" за UА-2022-01-12-002966-а. Основним критерієм вибору переможця є ціна.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, розміщеного на веб-сайті "Рrоzоrrо", учасниками вказаних відкритих торгів подано наступні пропозиції: ЗАТ "РУР ГРУП С.А." з остаточною пропозицією 544 825,00 грн; ТОВ "Титан-Єлисаветград" з пропозицією 539 830,00 грн.
За результатами указаної закупівлі переможцем указаної процедури відкритих торгів визначено ТОВ "Титан-Єлисаветград" та 11.02.2022 укладено Договір №1 (далі - Договір).
Предметом Договору є бензин А-92 в кількості 6500 літрів та дизельне паливо в кількості 12000 літрів.
Згідно п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується у 2022 році поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити товар, перелік та асортимент якого визначений в Специфікації (Додаток 1 до Договору).
Відповідно Додатку 1. до Договору кількість бензину А-92 з ціною 29,18 грн/л загальною вартістю з урахуванням ПДВ 189 670,00 грн; дизельного палива з ціною 29,18 загальною вартістю з урахуванням ПДВ 350 160,00 грн.
Відповідно до п. 3.2. Договору ціна цього Договору на момент підписання становить 539 830 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 89 971,67 грн:
- за рахунок коштів міського бюджету: 496 060 грн, у тому числі ПДВ 20% - 82 676,67 грн;
- за рахунок коштів підприємства: 43 770 грн, у тому числі ПДВ 20% -7 295,00 грн.
Сторони домовились, що перегляд зміни ціни за одиницю товару у разі коливання такої ціни на ринку, може здійснюватися не частіше одного разу на місяць. Якщо замовник здійснив оплату за товар, а учасник здійснив відпуск товару шляхом надання карток (талонів) на товар перегляд зміни ціни за одиницю товару не здійснюється (п. 3.4. Договору).
Згідно з п. 4.1. оплата за Договором здійснюється Покупцем лише за фактично отриманий товар на підставі, належним чином оформлених Постачальником документів (акту приймання-передачі та/або накладної), при надходженні коштів на зазначені цілі, з можливістю відстрочки платежу до 20 банківських днів без нарахування штрафних санкцій.
Усі розрахунки за цим договором проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення (п. 4.2).
Розрахунки за кожну поставлену партію товару згідно специфікації, здійснюються Покупцем протягом 10 банківських днів з моменту отримання Товару. У разі затримки фінансування на вказані цілі Покупець здійснює розрахунки з Постачальником протягом 3 робочих днів з дня надходження коштів на його рахунок.
Сторонами визначено, що товар постачається за заявками Покупця шляхом надання Покупцю карток (або талонів) на товар номіналом 10,20 літрів, які діють протягом 12 місяців з дня отримання карток (або талонів). Відпуск товару здійснюється шляхом обміну карток (або талонів) номіналом 10,20 літрів на рівноцінний товар на АЗС м. Кропивницький. Місце поставки товару: АЗС міста Кропивницький. Постачальник зобов'язаний передати Покупцю наступні документи - видаткову накладну, талони (або картки) номіналом 10, 20 літрів, копію сертифіката відповідності та у випадку необхідності іншу документацію на товар (п. 5.1-5.3 Договору).
Згідно п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 10.6.-10.7. Договору договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою Сторін або з ініціативи одного із Сторін в порядку встановленому цим Договором. У випадку дострокового розірвання Договору, Покупець сплачує тільки за фактично поставлений Товар, а всі зобов'язання Постачальника, в тому числі і гарантійні, діють на прийняття Покупцем Товар.
Відповідно до п. 11.4. сторони підтверджують, що досягли згоди з усіх істотних умов цього Договору, що були передбачені Покупцем в тендерній документації за закупівлю товару. Істотні умови договору не повинні змінюватись після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків, які передбачені чинним законодавством України, зокрема: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Згідно з додатковою угодою №1 від 14.02.2022 до Договору №1 від 11.02.2022 сторони дійшли згоди керуючись положеннями п. 3.4. Договору, положеннями ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та враховуючи коливання ринкових цін на товари, визначені в додатку №1 до укладеного Договору в частині збільшення ціни за одиницю товару за рахунок зменшення кількості об'єму товару, проте внесено зміни до Додатку №1 Договору в частині збільшення ціни товару, а саме: на 2,52 грн (або на 8,6 %), внаслідок чого вартість бензину А-92 з 29,18 грн/л збільшилась до 31,70 грн/л, враховуючи ПДВ; на 2,72 грн. (або на 9,3 %), внаслідок чого вартість дизельного пального з 29,18 грн/л збільшилась до 31,90 грн/л, враховуючи ПДВ при цьому зменшено обсяг бензину А-92 на 1018,1073 л (5481,8527 л проти 6500 л затвердженого умовами додатку 1 до Договору "Специфікація"), дизельного палива на 500 л (11500 л проти 12000 л затвердженого умовами додатку 1 до Договору "Специфікація").
Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами, тобто з 14.02.2022.
Вказану пропозицію щодо укладання додаткової угоди стосовно підвищення вартості товару Покупець отримав 14.02.2022.
Крім того, Сторонами укладено Додаткову угоду №2 від 31.03.2022, згідно з якою внесено зміни до Договору в частині збільшення ціни на бензин А-92 на 1,20 грн. (або на 3,8 %), внаслідок чого вартість бензину А-92 з 31,70 грн/л збільшилась до 32,90 грн/л, враховуючи ПДВ при цьому зменшено обсяг товару.
Дія вказаної угоди починається з моменту підписання сторонами, тобто з 31.03.2022.
На підтвердження зростання ціни на паливно-мастильні матеріали відповідачем-1 до Додаткових угод надано висновки за результатами цінового моніторингу Кіровоградської регіональної ТПП.
Прокурор зазначає, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на товар шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата відповідачем-2 коштів у розмірі 45 324,72 грн. Вказане суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також інтересам держави в частині недотримання вимог щодо максимальної економії та ефективності витрачання публічних коштів, виділених на цю закупівлю.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Інтереси держави у даних правовідносинах полягають в ефективному та раціональному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, принципів публічних закупівель тощо.
Зазначене кореспондується з положеннями пунктами 4, 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у свою чергу, унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і здатне спричинити істотну шкоду інтересам держави.
Зміна ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору, проведення розрахунків за цінами, що не врегульовані умовами договорів, робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
Звертаючись з цим позовом до суду в інтересах держави, прокурор визначив уповноваженими органами у спірних правовідносинах Східний офіс Державної аудиторської служби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області та Кропивницьку міську раду.
Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 140 Конституції України та частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Використання коштів бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими згідно зі статтею 142 Конституції України є доходи і кошти місцевих бюджетів, що у свою чергу завдає шкоди інтересам держави, яка згідно із статтею 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.
За приписами ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Також, відповідно до Статуту Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради" (далі - Статут) останнє є комунальним унітарним підприємством, що засновано на власності Кропивницької міської територіальної громади.
Засновником та власником підприємства є Кропивницька міська рада. (п. 1.1. Статуту)
Джерелом формування майна підприємства є, зокрема: майно, передане йому Засновником; доходи, одержані від реалізації товарів, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; капітальні вкладення і дотації з бюджетів, тощо (п. 5.2. Статуту).
Майно підприємства є власністю Кропивницької міської територіальної громади і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 5.4. Статуту).
Вищий орган управління: засновник - Кропивницька міська рада. Засновник вирішує всі питання відносно діяльності підприємства (п. 7.1. Статуту).
Тож, майно Підприємства, перебуває в комунальній власності територіальної громади міста в особі Кропивницької міської ради. Засновником та власником підприємства є Кропивницька міська рада, а КП "Благоустрій" КМР" є стороною договору та одержувачем бюджетних коштів.
Оплата за отриманий бензин та дизельне паливо відповідно до Договору №1 від 11.02.2022, укладеному між КП "Благоустрій" Кропивницької міської ради" та ТОВ "Титан-Єлисаветград" здійснювалась за рахунок коштів загального фонду міського бюджету міста Кропивницький.
Кропивницька міська рада є уповноваженою вживати заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем. Отже, рада є компетентним органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Кропивницька окружна прокуратура звернулася до ради з відповідним листом (від 25.07.2023 № 51-78-7603ВИХ-23), в якому описано встановлені факти порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", допущені при укладенні додаткових угод до Договору №1 від 11.02.2022 підзвітним та підконтрольним підприємством, а також вказано на безпідставне витрачання бюджетних коштів.
У відповідь, Кропивницькою міською радою листом від 07.08.2023 за №5113/11 повідомлено прокурора, що заходи щодо усунення недоліків, стосовно завищення цін на товар внаслідок укладання додаткових угод не вживались. Щодо можливого представництва інтересів прокурором не заперечувалось.
Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійсняють уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43.
Згідно з ч. 2 ст. 2 вказаного Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
За п. 10 ст. 10 вказаного Закону органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження, і використання активів (підп. 4, 9 п. 4 Положення).
Відповідно до п. 1 Положення у складі Східного офісу утворені як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій та Кіровоградській областях. Ці управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Таким чином органом, уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, є Східний офіс Держаудитслужби України в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області.
В свою чергу Кропивницькою окружною прокуратурою, з метою представництва інтересів держави, в разі їх порушення, що є конституційно визначеною функцією органів прокуратури, вивчено та опрацьовано данні відкритих джерел, а саме офіційного веб-сайту уповноваженого органу з питань закупівель "Рrоzоrrо".
Листом №51-78-9201вих-23 від 31.08.2023 прокурор повідомив Управління Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області, як структурний підрозділ чия юрисдикція поширюється на територію Кіровоградської області, про виявлені порушення.
Зі змісту відповіді Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області від 10.10.2023 №041131-17/3079-2023 вбачається, що вищевказаним органом, факт наявності порушень законодавства підтверджено, проте інформацію про вжиті заходи цивільно-правового характеру до відновлення інтересів держави та фактичного повернення сплачених коштів не повідомлено, що свідчить про бездіяльність такого органу. Проте, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області зазначено, що на даний час в Управління відсутні підстави для проведення моніторингу процедури закупівлі за номером UА-2022-01-12-002966-а, оскільки договір виконано. Також планом роботи Управління на IV квартал 2023 року не передбачено проведення заходів державного фінансового контролю у Замовника.
Вказане свідчить про невжиття заходів по усуненню порушень законодавства при здійсненні спірних закупівель та неналежне здійснення захисту інтересів держави Управлінням Східного офісу Держаудитслужби у Кіровоградській області.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі визначених ним позивачів у зв'язку з їх бездіяльністю.
Ураховуючи заявлені позовні вимоги, а також встановлені у справі обставини, заявлені прокурором, позивачі є належними, оскільки кожен з них разом та окремо наділений повноваженнями захищати інтереси держави у спірних відносинах як зацікавлені особи в розумінні частини другої статті 4 ГПК України.
Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 у справі №910/175/23 зазначає, що у спорах, які пов'язані з проведенням публічних закупівель, позивачами можуть бути декілька уповноважених органів, які здійснюють контроль і моніторинг у сфері публічних закупівель, залежно від повноважень, в межах яких ці органи діють, та характеру спірних правовідносин.
При цьому закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 19.08.2020 у справі № 923/449/18, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, а також у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
Вказаним спростовуються доводи відповідачів, що належним позивачем у даній справі є Головне управління житлово - комунального господарства Кропивницької міської ради та твердження, що позивачі у даному позові є неналежними.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 215 цього ж Кодексу передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 2 статті 189 ГК України (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 Цивільного кодексу України).
Сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі Договір, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов'язань, що узгоджується з приписами цивільного закододавства та приписами Закону України "Про публічні закупівлі".
Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з частиною п'ятою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
Як зазначено в частині першій статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Разом з тим пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, зазначені положення Закону України "Про публічні закупівлі" дають підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22).
При цьому, судом застосовано положення статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 наголосила на тому, що зміна ціни товару у бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялися, то зміна ціни товару у бік збільшення у випадку збільшення ціни такого товару на ринку можлива лише, якщо це призвело до істотної зміни обставин у порядку статті 652 ЦК України якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би договір або уклали би його на інших умовах. Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підлягає застосуванню до правовідносин, які виникають при збільшенні ціни за одиницю товару за договором, укладеним відповідно до Закону і при вирішенні цього спору суд першої інстанцій врахував цю позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 та правильно застосував вказані положення законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 розглянула питання щодо відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, та дійшла висновку про відсутність підстав для цього, в т.ч. з урахуванням унесених Законом № 1530-ІХ змін до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Додаткові угоди №№ 1, 2 до Договору щодо підвищення ціни за одиницю товару було укладено з порушенням вимог законодавства України про публічні закупівлі, ціни підвищено постачальником без належних підстав та з недотриманням встановленого Законом порядку.
Відповідно до листа-роз'яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору" внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Держстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, однак перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.
Отже, у кожному випадку це буде той документ, який підтверджує факт коливання ціни конкретного предмета закупівлі зокрема, інформація (довідка) або експертний висновок відповідного органу, який має повноваження здійснювати моніторинг ціни на конкретний товар, визначати зміни в цінах на такий товар.
На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити і належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто не будь-який висновок уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2021 у справі №910/6790/18 зазначив, що коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням.
Так на підтвердження підстав укладення додаткової угоди №1 від 14.02.2022 ТОВ "Титан-Єлисаветград" надало покупцю висновок Кіровоградської регіональної ТПП за результатами цінового моніторингу №В-101 від 14.02.2022, де зазначено середню ринкову вартість бензину А-92 станом на 12.01.2022 - 30,00 грн та станом на 14.02.2022 - 33,33 грн, та дизельного палива станом на 12.01.2022 - 29,71 грн та станом на 14.02.2022 - 33,47 грн. Однак даний висновок не підтверджує наявність коливання ціни в бік збільшення за період між укладанням договору та укладанням додаткової угоди, оскільки містить відомості про ціну на бензин А-92 та дизельне паливо станом на 12.01.2022, тобто з дати, що передувала укладенню самого договору.
Крім того, проаналізувавши загальнодоступну інформацію Мінфіну, розміщену на веб-сайті щодо регіональних цін на пальне по Кіровоградській області, можна дійти висновку, що на ринку за період між укладанням договору та додаткової угоди №1 зміна ціни відбувалась наступним чином:
- 11.02.2022 ціна на А-92 становила 33,33 грн/л, ціна на ДП - 33,47 грн/л;
- 14.02.2022 ціна на А-92 становила 33,33 грн/л, ціна на ДП - 33,47 грн/л.
Отже з 11.02.2022 (дата укладання договору) регіональна ціна по Кіровоградській області у порівнянні з 14.02.2022 (дата застосування нової ціни згідно додаткової угоди №1 від 14.02.2022) на бензин А-92 та ДП взагалі не коливалась, а мала стале значення.
Проте, додатковою угодою №1 від 14.02.2022 ціну на бензин А-92 збільшено з 29,18 грн до 31,70 грн, тобто на 8,6 %, ціну на дизельне паливо збільшено з 29,18 грн до 31,90 грн, тобто на 9,3 %.
Таким чином, збільшення вартості товару було безпідставним, що є порушенням п. 11.4 Договору та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім того, Сторонами укладено Додаткову угоду №2 від 31.03.2022, згідно з якою внесено зміни до Договору в частині збільшення ціни на бензин А-92 на 1,20 грн. (або на 3,8 %), внаслідок чого вартість бензину А-92 з 31,70 грн/л збільшилась до 32,90 грн/л, враховуючи ПДВ при цьому зменшено обсяг товару.
Дія вказаної угоди починається з моменту підписання сторонами, тобто з 31.03.2023.
З метою укладення додаткової угоди, Покупцю повідомлено про підвищення ціни Товару та надано експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати за результатами цінового моніторингу №В-162 від 29.03.2022, в якому зазначена інформація щодо середньої ринкової вартості на бензин марки А-92 та ДП на АЗС по Кіровоградській області станом на 29.03.2022, вартість бензину А-92 та ДП на вказану дату може становити відповідно 33,31 грн/л та 37,06 грн/л.
Проте, у вказаному висновку відсутні дані про коливання ціни товару на ринку у відповідний період, не наведено розрахунок вартості товару станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату застосування попередньої зміни ціни (додаткова угода №1 від 14.02.2022) - 14.02.2022, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення впродовж належного періоду.
Також, проаналізувавши загальнодоступну інформацію Мінфіну, розміщену на веб-сайті щодо регіональних цін на пальне по Кіровоградській області, можна дійти висновку, що на ринку за період між укладання додаткової угоди №1 та додаткової угоди №2 відбувалася зміна ціни в бік збільшення наступним чином:
- 14.02.2022 ціна на бензин А-92 становила 33,33 грн/л;
- 15.02.2022 ціна на бензин А-92 становила 33,49 грн/л;
- 16.02.2022 ціна на бензин А-92 становила 33,80 грн/л;
- 17.02.2022 ціна на бензин А-92 становила 34,27 грн/л;
- 18.02.2022 ціна на бензин А-92 становила 34,28 грн/л;
- в період з 21.02.2022 по 22.02.2022 ціна на бензин А-92 становила 34,31 грн/л;
- 23.02.2022 ціна на бензин А-92 становила 34,81 грн/л;
- 18.03.2022 ціна на бензин А-92 становила 42,08 грн/л;
- 21.03.2022 ціна на бензин А-92 становила 32,97 грн/л;
- в період з 23.03.2022 по 25.03.2022 ціна на бензин А-92 становила 32,95 грн/л;
- 28.03.2022 ціна на бензин А-92 становила 32,97 грн/л; грн/л;
- в період з 29.03.2022 по 31.03.2022 ціна на бензин А-92 становила 33,31 грн/л.
Отже, з 14.02.2022 (дата укладання договору) регіональна ціна на бензин марки А-92 по Кіровоградській області у порівнянні з 31.03.2022 (дата застосування нової ціни згідно додаткової угоди №2 від 31.02.2022) за вказаний період зменшилась на 0,06%.
Натомість, додатковою угодою №2 від 31.03.2022 ціну на бензин марки А-92 збільшено з 31,70 грн до 32,90 грн, тобто на 3,8 %. Таким чином збільшення вартості товару відбулось безпідставно, при зменшенні ціни бензину А-92 на ринку за зазначений період. Сукупний розмір збільшення ціну на бензин марки А-92 за двома додатковими угодами перевищує 10% у порівнянні із основним договором.
Таким чином, постачальником у якості підстав для їх укладення надавалися Експертні висновки, у яких експертом в одних випадках за основу проведення аналізу наявності коливання цін на ринку брався не період (дата) після останнього збільшення ціни, а період (дата), яка передувала даті укладання договору, в інших випадках, експертами наведено дані щодо ціни за одиницю товару на одну, окрему дату та коливання вартості ціни взагалі не відображено, що свідчить про недобросовісність відповідача-1.
З урахуванням того, що кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод, вона автоматично є укладеною в порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки без попередньої додаткової угоди ціна, відображена у наступній, буде фактично перевищувати дозволений законодавцем відсоток підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % у порівнянні з основним договором.
Відповідач-1 не довів виникнення у нього права змінити вартість предмета закупівлі, що поставляється ним за договором, у зв'язку із коливанням цін на ринку. Оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що таких доказів відповідачами не надано та відповідних обставин судом не встановлено. Виключно коливання цін на ринку на нафтопродукти не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що умови додаткових угод суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині безпідставного збільшення ціни за одиницю товару внаслідок чого були надлишково сплачені кошти місцевого бюджету, відповідно такі додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.
Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки під час розгляду цієї справи вищевказані додаткові угоди до договору, якими збільшено вартість товару, що постачається, визнано недійсними, колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що надмірно сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 45 324,72 грн. набуті відповідачем-1 безпідставно та мають бути повернуті.
Вказана сума розрахована, як різниця оплаченої суми за поставлений бензин А-92 та дизельне паливо та вартості цього товару, розраховану за цінами, встановленими договором, яку б відповідач-2 мав сплатити, якщо б не було укладено спірні додаткові угоди.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, як в частині визнання недійними додаткових угод так і в частині стягнення грошових коштів.
Згідно з тендерною пропозицією відповідач-1 взяв на себе зобов'язання та надав певні гарантії, яких повинен був дотримуватися. При цьому погодився постачати товар споживачу за ціною та на умовах, передбачених у договорі, тобто відповідач-1 добровільно взяв на себе зобов'язання поставити споживачу товар певного обсягу за визначеною вартості. Проте, відповідач-1, задля перемоги у відкритих торгах, занизив пропоновану ціну за товар, а в подальшому, шляхом укладання додаткових угод, домігся збільшення ціни.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідачів щодо неналежності як доказів, поданих прокурором у справі документів.
У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів, (ч. 11 ст. 80 ГПК України).
При цьому, відповідачі не ставили під сумнів відповідність поданих прокурором копій документальних доказів оригіналу та не висловили сумнівів з приводу їх достовірності або підробки, особою, яка подала ці документи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
З встановлених судом фактів вбачається, що обставини проведення процедури відкритих торгів UA-2022-01-12-002966-a визнаються учасниками справи, тому не підлягають доказуванню.
Формальні недоліки у засвідченні доказів або помилки в оформленні документів не є підставою для визнання їх неналежними чи недопустимими, якщо документ містить істотні дані, а її реальність підтверджується і іншими доказами. Суд розглядаючи справи застосовує принцип "превалювання суті над формою".
За доводами прокурора відповідно до п. 2.11 наказу керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області №49 від 26.12.2023, Кропивницькою окружною прокуратурою, яка є учасником справи № 912/15/24, на працівника цієї прокуратури Стамат А.А. покладено обов'язок та, відповідно, надано повноваження щодо підготовки проектів позовних заяв. На виконання вказаного наказу прокурором Кропивницької окружної прокуратури Стамат А.А. підготовлено позовну заяву до Господарського суду Кіровоградської області та посвідчено документи, додані до позовної заяви.
Отже, викладені у апеляційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг відповідачів.
У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на викладене, апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційних скарг, сплачений за їх подання судовий збір слід покласти на апелянтів, у сплачених ними сумах.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" та Комунального підприємства "Благоустрій" Кропивницької міської ради" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі № 912/15/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі № 912/15/24 - залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан-Єлисаветград" та Комунальне підприємство "Благоустрій" Кропивницької міської ради" у сплачених ними сумах.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана 14.04.2026 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд