Постанова від 22.10.2025 по справі 908/2522/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2025 м.Дніпро Справа № 908/2522/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

від позивача: ГРИЩЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ (поза межами приміщення суду) - від ТОВ " Компанія НІКО-ТАЙС" - свідоцтво №3888

від відповідача: КРАВЧЕНКО СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ (поза межами приміщення суду) - від ТОВ "ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ" - витяг з ЄДР

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024

у справі №908/2522/24 (суддя Педорич С.І. Повний текст рішення складений та підписаний 21.11.2024р. Повний текст додаткового рішення підписаний 05.12.2024р.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ТАЙС» (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф.315, м. Київ, 03187; ідентифікаційний код юридичної особи 38039872)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (Південне шосе, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 40262752)

про стягнення коштів у розмірі 209636,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

19.09.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ТАЙС» до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про стягнення заборгованості в розмірі 24 353,48 грн, три проценти річних в розмірі 12969,62 грн, інфляційних втрат в розмірі 172 313,76 грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2516,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024р. у справі № 908/2522/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (Південне шосе, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 40262752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ТАЙС» (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф.315, м. Київ, 03187; ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) суму 24 353,48 грн (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят три гривні 48 коп.) основного боргу, 11 442,18 грн (одинадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 18 коп.) трьох процентів річних, 110 909,44 грн (сто десять тисяч дев'ятсот дев'ять гривень 44 коп.) інфляційних втрат.

Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 1 527,44 грн та інфляційних втрат у розмірі 61404,32 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (Південне шосе, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 40262752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ТАЙС» (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф.315, м. Київ, 03187; ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) суму 1760,70 грн (одну тисячу сімсот шістдесят гривень 70 коп.) витрат зі сплати судового збору.

25.11.2024 через систему “Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ “НІКО-ТАЙС» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2522/24, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20078,22 грн.

Додатковим рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 у справі № 908/2522/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ТАЙС» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2522/24 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (Південне шосе, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 40262752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ТАЙС» (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф.315, м. Київ, 03187; ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) судові витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 13 385,47 грн (тринадцять тисяч триста вісімдесят п'ять тисяч 47 коп.).

У решті вимог заяви відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що 21.12.2021 між ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (покупець) та ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (постачальник) укладено договір поставки, на виконання якого позивач здійснив 100% передоплату вартості товару, тоді як відповідач свої зобов'язання виконав частково, поставивши товар не в повному обсязі.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до умов договору та специфікації строк поставки товару становив 45 робочих днів з моменту здійснення останнього платежу, а отже кінцевим строком поставки є 18.03.2022. Водночас відповідач не довів належного виконання зобов'язань щодо повної поставки товару, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 24 353,48 грн.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних, однак здійснив їх перерахунок, визначивши початок перебігу прострочення з 19.03.2022, у зв'язку з чим частково задовольнив відповідні позовні вимоги.

У підсумку суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між позивачем та адвокатом укладено договір про надання правничої допомоги, яким передбачено погодинну оплату (1 500 грн за годину) та додатковий «гонорар успіху» у розмірі 6% від ціни позову у разі задоволення вимог. На підтвердження надання послуг позивачем подано договір, акти приймання-передачі та акт виконаних робіт, відповідно до яких загальна сума витрат на правничу допомогу становить 20 078,22 грн.

Разом з тим суд зазначив, що умови договору між адвокатом і клієнтом не є обов'язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат. При визначенні суми, що підлягає компенсації, суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат, з урахуванням конкретних обставин справи, положень ГПК України, а також правових позицій Верховного Суду та практики ЄСПЛ.

Оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на оплату 5 годин роботи адвоката у сумі 7 500 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та характером виконаних робіт, з огляду на відсутність заперечень відповідача, незначну складність спору та обмежений обсяг процесуальних дій. У зв'язку з цим суд визнав обґрунтованим розмір таких витрат у сумі 5 000 грн.

Щодо «гонорару успіху», суд зазначив, що він є складовою гонорару адвоката та може бути віднесений до судових витрат, однак також підлягає оцінці з точки зору розумності та співмірності. Врахувавши обставини справи, суд дійшов висновку про завищеність погодженого сторонами розміру 6% від ціни позову та визначив обґрунтованим розмір такого гонорару на рівні 4%.

З огляду на викладене, суд частково задовольнив заяву про розподіл судових витрат та визначив до стягнення витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 13 385,47 грн, з яких 5 000 грн - витрати на оплату правничої допомоги та 8 385,47 грн - «гонорар успіху».

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням та додатковим рішенням, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області 21.11.2024 р. та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 р. по справі №908/2522/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКО-ТАЙС» 10709,00 грн. трьох процентів річних, 103192,58 грн. інфляційних втрат, 1367,00 грн. витрат зі сплати судового збору, 112910,01 грн. витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 13 385,47 грн. Здійснити перерозподіл судових витрат за рішенням суду першої інстанції та стягнути з Відповідачів суми понесених судових витрат в розмірі сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги та по розгляду справи в апеляційні інстанції 10000,00 грн. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області 21.11.2024 р. та додаткового рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 р. по справі №908/2522/24.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що при вирішенні судового рішення судом дана невірна оцінка обставинам справи та невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до винесення незаконного та необгрунтовного рішення, у зв'язку з чим просить його скасувати в частині стягнення з ТОВ «ТД «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ»» 10709,00 грн. трьох процентів річних, 103192,58 грн інфляційних втрат, 1367,00 грн витрат зі сплати судового збору, 112910,01 грн. витрати на професійну (правничу) допомогу в розмірі 13 385,47 грн. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правової природи спірних правовідносин та безпідставно застосував до них положення статті 625 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» зазначає, що у зв'язку із тимчасовою окупацією м. Мелітополь з 26.02.2022, де знаходились виробничі потужності та офіс відповідача, останній був позбавлений можливості своєчасно виконати зобов'язання з поставки товару, а після перереєстрації підприємства на підконтрольній території України 04.05.2022 відновив господарську діяльність та здійснив поставку товару.

За твердженням апелянта, відповідач виконав свої зобов'язання частково шляхом поставки товару на загальну суму 1 087 526,40 грн, що підтверджується видатковими накладними, а товар був прийнятий покупцем без зауважень, у зв'язку з чим зобов'язання в цій частині припинено. Невиконаною залишилась частина зобов'язання у сумі 24 353,48 грн, яка фактично є залишком попередньої оплати. Вимога про повернення суми попередньої оплати ані первісним кредитором, ані позивачем заявлена не була, у зв'язку з чим зобов'язання сторін залишалося зобов'язанням з поставки товару, а не грошовим зобов'язанням.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» , суд першої інстанції безпідставно застосував положення статті 625 Цивільного кодексу України та здійснив нарахування трьох процентів річних і інфляційних втрат на суму вартості фактично поставленого товару у розмірі 1 087 526,40 грн за період з 19.03.2022 по 13.10.2022, а також на суму залишку попередньої оплати у розмірі 24 353,48 грн. Такі нарахування є неправомірними, оскільки здійснені щодо зобов'язання, яке не є грошовим у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, а в частині поставленого товару - є виконаним.

Крім того, апелянт зазначає, що на момент укладення договору відступлення права вимоги (30.08.2024) зобов'язання відповідача щодо поставки товару на суму 1 087 526,40 грн вже було виконано, а відтак відповідні вимоги не існували як такі, що могли бути предметом відступлення. За таких обставин, суд першої інстанції, всупереч вимогам статті 514 Цивільного кодексу України, безпідставно задовольнив вимоги про стягнення 10 709,00 грн трьох процентів річних та 103 192,58 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму вартості товару 1 087 526,40 грн за період з 19.03.2022 по 13.10.2022, оскільки право вимоги щодо таких сум до позивача не переходило.

Щодо розподілу судових витрат апелянт також зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Господарський суд, врахувавши складність справи та обсяг виконаних робіт, не врахував, що позов було задоволено частково, що призвело до непропорційного та завищеного покладення на відповідача витрат на правничу допомогу.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

05.05.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено наступне.

Позивач вказує, що апелянт не заперечує факту існування між сторонами договірних правовідносин, отримання грошових коштів та наявності заборгованості, однак водночас просить відмовити у задоволенні позову, що, на думку позивача, свідчить про суперечливість його правової позиції.

За твердженням позивача, відповідач порушив умови договору поставки, оскільки не здійснив поставку товару у встановлений строк та не поставив товар у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за непоставлений товар.

Крім того, позивач вважає безпідставними посилання апелянта на введення воєнного стану як на підставу невиконання зобов'язання, оскільки зобов'язання виникли та підлягали виконанню до його введення, а також часткове виконання договору здійснювалось і в період дії воєнного стану.

Також у відзиві зазначено, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та є способом захисту майнового права кредитора. Позивач наголошує, що він є належним кредитором у спірних правовідносинах, оскільки набув право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги разом із усіма похідними правами.

Крім того, позивач зазначає, що договір, укладений між сторонами, є чинним, не визнаний недійсним у встановленому законом порядку та є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку з викладеним, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі в частині оскарження додаткового рішення суду першої інстанції про розподіл судових витрат, позивач зазначає наступне.

На переконання позивача, витрати на професійну правничу допомогу, стягнуті додатковим рішенням суду першої інстанції, є підтвердженими належними доказами, фактичними, неминучими та обґрунтованими за своїм розміром, що узгоджується як із положеннями національного законодавства, так і з практикою Європейського суду з прав людини.

Позивач також зазначає, що розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю сторін у договорі про надання правничої допомоги та не підлягає втручанню суду, крім випадків доведення його явної невідповідності обсягу наданих послуг. Втручання у такі правовідносини без належних підстав суперечить принципу свободи договору.

Окремо підкреслюється, що до складу судових витрат можуть входити також умовні виплати (гонорар успіху), якщо вони передбачені договором та є юридично дійсними.

Посилаючись на усталену практику Верховного Суду, зокрема Великої Палати, заявник вказує на необхідність врахування останніх правових позицій при вирішенні спору та зазначає, що апелянтом такі правові висновки не враховано.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Дармін М.О. (доповідач), судді - Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/2522/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 у справі №908/2522/24 (суддя Педорич С.І.) відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 908/2522/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 у справі №908/2522/24. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 у справі №908/2522/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.10.2025 об 11:00 годин.

21.10.2025 колегія суддів перейшла до стадії прийняття судового рішення, оголошення вступної та резолютивної частини якого призначено на 22.10.2025р. о 09:30год.

22.10.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

21 грудня 2021 року між ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ», як «Покупець», та ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ», як «Постачальник», було укладено договір постачання №21/12-1 (далі - договір).

Згідно із пунктом 1.1. договору, «Постачальник» зобов'язується передати у власність «Покупця» Товар, а «Покупець» прийняти та сплатити Товар відповідно до умов цього Договору і прийнятих «Сторонами» змін, доповнень, додатків і специфікацій до Договору.

Відповідно до розділу 2 договору, Постачальник здійснює постачання Товару на підставі погоджених і підписаних в установленому порядку Сторонами специфікацій до договору, а також супровідної обліково-розрахункової документації (видаткових накладних). Асортимент товару, що поставляється, його кількість, вид і ціна, а також терміни оплати партії товару відображаються Постачальником в специфікації до договору, а також Рахунках-фактурах і Видаткових накладних, що виписуються при кожному відвантаженні Покупцеві. Датою приймання парти Товару вважається дата підписання відповідної накладної упoвнoвaжeним представником Покупця. Здача-приймання Товару здійснюється представником Постачальника і уповноваженим представником Покупця відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості» №П-6, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 і «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» №П-7, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966.

Пунктом 3.1.-3.5. договору передбачено, що ціна товару визначається в специфікаціях до договору, а також супровідній облiкoвo-рoзpaxyнкoвій документації (видаткових накладних) у кожному окремому випадку здійснення постачання. Усі розрахунки за цим договором здійснюється виключно в національній валюті України - гривні. Оплата партії Товару, що поставляється, робиться в гривнах шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі наданих при постачанні накладних, підписаних уповноваженими представником Постачальника і Покупця. Оплата партії Товару за даною угодою робиться Покупцем на основі 100% передоплати згідно специфікації до кожного відвантаження. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, яка підлягає оплаті, списується з банківського рахунку «Покупця» на рахунок «Постачальника».

У специфікації №1 від 21 грудня 2021 року до договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року погодили асортимент, кількість, ціну, загальну вартість товару та терміни/умови його поставки. Відповідно до пункту 1 специфікації № 1 від 21 грудня 2021 року загальна вартість товару складає 1 111 879,98 гривень.

Відповідно до пункту 2 специфікації №1 від 21 грудня 2021 року до договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року відвантаження продукції відбувається протягом сорока п'яти робочих днів після отримання стовідсоткової передоплати.

ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» на користь ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року та згідно виставленого рахунку-фактури №СФ-0000144 від 21 грудня 2021 року було здійснено перерахування коштів у загальному розмірі 1 111 879,88 гривень, що підтверджується такими платіжними інструкціями як:

- платіжна інструкція №2069 від 30.12.2021 про перерахування коштів у сумі 85 000,00 грн;

- платіжна інструкція №2070 від 30.12.2021 про перерахування коштів у сумі 105 000,00 грн;

- платіжна інструкція №2095 від 06.01.22 про перерахування коштів у сумі 190 000,00 грн;

- платіжна інструкція №2129 від 11.01.22 про перерахування коштів у сумі 190 000,00 грн;

- платіжна інструкція №2131 від 12.01.22 про перерахування коштів у сумі 190 000,00 грн;

- платіжна інструкція №2141 від 13.01.22 про перерахування коштів у сумі 190 000,00 грн.;

- платіжна інструкція №2151 від 14.01.22 про перерахування коштів у сумі 161 879,88 грн.

ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» здійснило поставку/передачу на користь ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» товару на загальну суму 1 087 526,40 гривень, що підтверджується такими документами як:

- видаткова накладна №РН-0000020 від 22 червня 2022 року на суму 977 486,40 грн (додатково також на підставі товарно-транспортної накладної №0002302 від 22 червня 2022 року);

- видаткова накладна №РН-0000021 від 14 жовтня 2022 року на суму 110 040,00 грн.

У зв'язку з тим, що товар не було поставлено, як у повному обсязі на виконання схваленої специфікації №1 та рахунку-фактури, так і щодо сплачених коштів за товар згідно рахунку-фактури №СФ-0000144 від 21 грудня 2021 року, заборгованість ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» перед ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» за завчасно оплачений, проте непоставлений товар на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року, становить 24 353 (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят три) гривні 48 копійок.

За розрахунком наданим позивачем, станом на 17 вересня 2024 року, крім суми основної заборгованості за договором постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року в розмірі 24 353 (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят три) гривні 48 копійок, позивач нарахував на підставі ст. 625 ЦК України за період з 01.03.2022 по 17.09.2024 3% річних на загальну суму 12 969,62 грн та інфляційні втрати на загальну суму 172 313, 76 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (69032, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок, 57, офіс, 44; код ЄДРПОУ 31907458) на підставі Постанови Господарського суду Запорізької області від 08 лютого 2021 року по справі №908/2950/23 перебуває у ліквідаційній процедурі.

30 серпня 2024 року між ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» було укладено договір №30-08-2024 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості.

Відповідно до пункту 1.1. договору №30-08-2024 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 30 серпня 2024 року, метою Договору є оформлення результатів купівлі-продажу майнових прав банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (69032, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок, 57, офіс, 44; код ЄДРПОУ 31907458) на відкритих електронних торгах (аукціоні) у відповідності до чинного законодавства України, результати котрого оформлено Протоколом про результати електронного аукціону №BRD001-UA-20240815-78587 від 26 серпня 2024 року (оператор, через електронний майданчик якого Покупцем подано пропозицію - ТОВ «Е-Тендер» 04119 м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 літ. «А», код ЄДРПОУ 39484263).

Згідно із пунктом 1.2. договору №30-08-2024 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 30 серпня 2024 року, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець продає Покупцю, а Покупець придбаває (набуває) права вимоги виконання грошових зобов'язань, котрі належні Продавцю та виникли на підставі документів первинного бухгалтерського обліку (цивільно-правових договорів/угод, видаткових накладних, накладних на поставку товарів, податкових накладних, актів здачі-прийняття виконаних робіт/послуг, рахунків-фактур, банківських виписок, платіжних доручень, тощо), а також судових рішень (рішень, наказів, ухвал, постанов) та документів виконавчого-процесуального характеру, зокрема та не обмежуючись, відносно такого суб'єкту господарювання як ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (69006, місто Запоріжжя, Північне шосе, будинок, 14; код ЄДРПОУ 40262752) заборгованість на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року.

Сторони визначили та спільно погодили те, що вартість (розмір) грошового зобов'язання, що відступається за даним договором, становить, проте не обмежується, загальним/сумарним розміром права вимоги у відповідності до пункту 1.2. даного договору

На підтвердження надання адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем адвокатських послуг при розгляді справи №908/2522/24 заявником надано суду:

- копію Договору №12-09-2024/1 від 12.09.2024 про надання адвокатських послуг(правової допомоги);

- копію акту прийому-передачі документів від 12.09.2024;

- копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.11.2024.

Відповідно до п. 1.1 Договору №12-09-2024/1 від 12.09.2024, укладеного між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (Замовник, позивач у справі) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (Виконавець), Виконавець зобов'язується надати Замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником та ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (ідентифікаційний код 40262752) «Боржник», які виникли у зв'язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року із врахуванням №30-08-2024 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 30 серпня 2024 року та акту прийому-передачі документів від 30 серпня 2024 року про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20240815-78587 від 26 серпня 2024 року, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із Боржника, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру заборгованості, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання згідно договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені Замовника до господарського суду відповідної позовної заяви про стягнення заборгованості, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання згідно договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року із врахуванням №30-08-2024 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 30 серпня 2024 року та акту прийому-передачі документів від 30 серпня 2024 року про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20240815-78587 від 26 серпня 2024 року, представництві інтересів Замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків Виконавця за даним договором

Правова допомога за цим Договором вважаються наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги(п. 1.2).

У пункті 3.1 Сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим Договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи Виконавця складає 1 500,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до пункту 1.1. Договору). При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами Адвокатів відповідного регіону та/або Радами Адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи Виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 1 700,00 грн; судові засідання 2 000,00 2 500,00 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції (в залежності від різного роду умов та чинників); побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1 500,00 грн/год.; витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.

Відповідно до п. 3.2 Договору Замовник повинен сплатити: 100% від вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції за результатами завершення розгляду судом позовних вимог Замовника до ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про стягнення заборгованості, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року.

За актом здачі-приймання виконаних робіт за період із 12 вересня 2024 року по 21 листопада 2024 року Виконавець передає, а Замовник приймає наступні виконанні роботи та надані послуги: організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви вих.№18-1/09 від 18 вересня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про стягнення заборгованості, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року. Підготовка щодо подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви вих. №18-1/09 від 18 вересня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про стягнення заборгованості, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року (5 годин), із врахуванням наступного:

- зустріч із Замовником з метою з'ясування обставин справи, які виникли у зв'язку із несвоєчасним та неналежним виконанням ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (ідентифікаційний код 40262752) грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року із врахуванням №30-08-2024 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 30 серпня 2024 року та акту прийому-передачі документів від 30 серпня 2024 року про придбання майна на аукціоні №BRD001-UA-20240815-78587 від 26 серпня 2024 року;

- надання консультації із питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником та ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (ідентифікаційний код 40262752), які виникли у зв'язку із несвоєчасним та неналежним виконанням грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року;

здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються даного майнового спору, надання усних та письмових консультації, правових висновків, довідок із правових питань, що виникають у діяльності Замовника, пов'язаної із порушенням ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» умов та порядку виконанням грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року;

- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються позовних вимог ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про стягнення заборгованості, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору постачання №№21/12-1 від 21 грудня 2021 року;

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, здійснення визначення розміру грошових коштів у вигляді заборгованості у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» перед Замовником зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року, а також визначення реквізитів для сплати/перерахування судового збору;

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту позову та наповнення його правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань позовної заяви вих. №18-1/09 від 18 вересня 2024 року з приводу порушення ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» умов та порядку виконанням грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року, та знайшли своє відображення у поданій Замовником відповідній позовній заяві вих. №18-1/09 від 18 вересня 2024 року. Підготовка, із врахуванням вимог ГПК України, щодо подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви вих. №18-1/09 від 18 вересня 2024 року, в тому числі й формування додатків до позовної заяви;

- організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо технічного розроблення, та виготовлення примірника позовної заяви вих. №18-1/09 від 18 вересня 2024 року із додатками до нього для ТОВ «ТД РУСЛАНКОМПЛЕКТ», та в силу необхідності обов'язкових вимог норм ГПК України, направлення його на адресу ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ»;

- додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката на підставі пункту 3.8. договору №12-09- 2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 вересня 2024 року у зв'язку із прийняттям позитивного для Замовника судового рішення у справі №908/2522/24 за позовом вих. №18-1/09 від 18 вересня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» до ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про стягнення заборгованості, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року: 12 578,22 грн ( = 209 636,86 грн ціна позову х 6%).

Загальна вартість вказаних послуг склала 20 078 (двадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 22 копійки.

Сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 1 500,00 гривень, кількість годин - 5 (п'ять), гонорар «успіху» становить - 12 578,22 грн.

Замовник, на підставі пункту 3.2. договору №12-09-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 вересня 2024 року, 100% від вартості наданих Виконавцем робіт та послуг зобов'язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи №908/2522/24 за позовом вих. №18-1/09 від 18 вересня 2024 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» до ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» про стягнення заборгованості, 3%-річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним та несвоєчасним здійснення виконання грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21 грудня 2021 року - винесення / прийняття Рішення Господарського суду Запорізької області від 21 листопада 2024 року по справі №908/2522/24 - до 21 грудня 2024 року.

У пункті 5 Акту зазначено, що Замовник претензій згідно Договору №12-09-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 вересня 2024 року до Виконавця не має.

У акті зазначено детальний опис робіт/послуг, наданих адвокатом.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (постачальник) укладено договір поставки №21/12-1 (далі - Договір). У специфікації №1 від 21 грудня 2021 року до Договору сторони погодили асортимент, кількість, ціну, загальну вартість товару, а також строки та умови його поставки. Відповідно до пункту 1 зазначеної специфікації загальна вартість товару становить 1 111 879,98 грн.

На виконання умов Договору та на підставі рахунку-фактури №СФ-0000144 від 21 грудня 2021 року ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» перерахувало на користь ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» грошові кошти у загальному розмірі 1 111 879,88 грн, що підтверджується такими платіжними інструкціями:

- №2069 від 30.12.2021 на суму 85 000,00 грн;

- №2070 від 30.12.2021 на суму 105 000,00 грн;

- №2095 від 06.01.2022 на суму 190 000,00 грн;

- №2129 від 11.01.2022 на суму 190 000,00 грн;

- №2131 від 12.01.2022 на суму 190 000,00 грн;

- №2141 від 13.01.2022 на суму 190 000,00 грн;

- №2151 від 14.01.2022 на суму 161 879,88 грн.

У свою чергу, ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» здійснило поставку товару на загальну суму 1 087 526,40 грн, що підтверджується:

- видатковою накладною №РН-0000020 від 22.06.2022 на суму 977 486,40 грн (також підтверджено товарно-транспортною накладною №0002302 від 22.06.2022);

- видатковою накладною №РН-0000021 від 14.10.2022 на суму 110 040,00 грн.

Згідно з постановою Господарського суду Запорізької області від 08 лютого 2021 року у справі №908/2950/23 ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» перебуває у ліквідаційній процедурі.

30 серпня 2024 року між ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» укладено договір №30-08-2024 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості, згідно з яким ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» набуло права вимоги виконання грошових зобов'язань, що належали продавцю, зокрема до ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» за договором поставки №21/12-1 від 21 грудня 2021 року. Сторони погодили, що розмір відступленого права вимоги визначається загальним обсягом заборгованості відповідно до умов договору.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 202 ЦК України).

Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно змісту частин 1, 2 статті 512 Цивільного кодексу України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Частиною 1 статті 518 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Тобто відступлення права вимоги є правочином, на підставі якого первісний кредитор передає свої права новому кредитору. В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто сукупність прав та обов'язків його сторін, залишається незмінним.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчить з матеріалів справи, за Актом приймання-передачі права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) згідно з Договором №30-08-2024 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 30.08.2024 ТОВ «НВП «Білоцерківмаз» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» відповідні підтверджуючі документи, зокрема, на підтвердження невиконаного грошового зобов'язання ТОВ «ТД РУСЛАН КОМПЛЕКТ».

При вирішенні спору в частині позовних вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 24 353,48 грн заборгованості, суд враховує, що позивачем надано в матеріали справи документальне підтвердження набуття ним права вимоги до відповідача, а саме - заміни первісного кредитора внаслідок передання ним за правочином своїх прав позивачу (відступлення права вимоги саме на суму основної заборгованості).

За результатами дослідження всіх наявних у справі доказів, колегія суддів доходить висновку, що наданими позивачем доказами підтверджено позовні вимоги в частині заявленої до стягнення з відповідача суми 24 353,48 грн основної заборгованості.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості у зазначеному розмірі. У матеріалах справи також відсутні докази перерахування відповідачем на користь позивача вищезазначеної суми.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 24 353,48 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача на свою користь заборгованість 3% річних за період з 01.03.2022 по 21.06.2022 у загальній сумі 12 969,62 грн та втрат від інфляції за період березень 2022 - червень 2024 включно у загальній сумі 172 313,76 грн.

В обґрунтування періоду нарахування в позовній заяві зазначено, що прострочення виконання грошового зобов'язання настало саме з моменту невиконання відповідачем грошового зобов'язання на підставі договору постачання №21/12-1 від 21.12.2021.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст.625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних є передбаченим законом способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у отриманні компенсації за користування боржником грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас колегія суддів дійшла висновку про безпідставність визначення позивачем початку перебігу прострочення з 01.03.2022, оскільки такий підхід не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, відступлення права вимоги можливе виключно щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент її переходу до нового кредитора.

З огляду на викладене, новий кредитор набуває право на застосування наслідків прострочення лише в межах та з моменту виникнення відповідного прострочення у первісного кредитора, а тому визначення позивачем іншої дати початку нарахування трьох процентів річних є необґрунтованим.

Зі змісту наданих позивачем документів, що підтверджують відступлення права вимоги, а саме: Протоколу проведення електронного аукціону №BRD001-UA-20240815-78587 від 26.08.2024, Акту придбання майна на аукціоні від 30.08.2024, Договору купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості №30-08-2024 від 30.08.2024 чітко слідує, що ТОВ «НВП «Білоцерківмаз» було відступлено позивачу виключно право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» у розмірі основної заборгованості 24 353,48 грн.

Вказівки про відступлення будь-яких інших прав вимоги, пов'язаних з цією сумою заборгованості, зазначені документи не містять.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до положень статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що визначення позивачем початку перебігу прострочення не відповідає фактичним обставинам справи та правовій природі спірних правовідносин.

Водночас судом встановлено, що граничний строк виконання зобов'язання з поставки товару, з урахуванням умов договору та дати здійснення останнього платежу, настав 18.03.2022, а отже, саме з 19.03.2022 у відповідача виник стан прострочення виконання відповідного зобов'язання.

З урахуванням положень статті 514 Цивільного кодексу України та змісту договору відступлення права вимоги від 30.08.2024, до позивача перейшло право вимоги виключно в частині основної заборгованості у розмірі 24 353,48 грн, без переходу інших похідних вимог.

З огляду на акцесорний характер вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, такі вимоги можуть бути заявлені новим кредитором лише в межах переданого йому основного зобов'язання та за період прострочення, що існував щодо цього зобов'язання.

Таким чином, здійснивши перерахунок 3% річних та втрат від інфляції, не виходячи при цьому за межі заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу у розмірі 24 353,48 грн, на яку здійснено відповідні нарахування, та визначеного позивачем граничного періоду відповідних нарахувань, колегія суддів встановила, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 733,18 грн 3% річних та 7 716,86 грн інфляційних втрат, які нараховані на суму заборгованості 24 353,48 грн за період прострочення з 19.03.2022 по 13.10.2022.

У решті вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на інші суми, слід відмовити.

Доводи апелянта в частині: «… суд в порушення ст.514 Цивільного кодексу України задовольнив до стягнення зобов'язання, права вимоги яких Позивачу не мав, а саме:

Стягнення з ТОВ «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» - 10709,00 грн трьох процентів річних та 103192,58 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну поставку товару в сумі 1087526,40 грн. за період з 19.03.2022 року по 13.10.2022 року …» приймаються до уваги колегією суддів як такі, що відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, а його висновки не узгоджуються з фактичними обставинами та матеріалами справи.

Враховуючи встановлені обставини справи, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» підлягає задоволенню, рішення суду в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід змінити, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» суму 24 353,48 грн основного боргу, 733,18грн 3% процентів річних, 7716,86грн інфляційних втрат. В іншій частині рішення господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України вбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Такі висновки щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України послідовно викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, від 31.03.2021 №916/2087/18, від 22.06.2023 у справі № 912/164/20, від 29.08.2023 у справі № 911/174/22, від 13.06.2023 у справі № 923/515/21, від 28.11.2023 у справі №947/21726/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 тощо.

Таким чином, застосування відповідних положень статті 124 ГПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

25.11.2024 Господарським судом Дніпропетровської області зареєстровано заяву про покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 20 078,22 грн згідно договору №12-09-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.09.2024.

До заяви, згідно додактів, додано:

- примірник договору №12-09-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 вересня 2024 року із актом приймання-передачі документів;

- примірник акту від 22 листопада 2024 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) відповідно до договору №12-09-2024/1 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12 вересня 2024 року;

- примірник довідки форми №4-ОПП вих. №325/26-50-18-05-22 від 18.02.2014 року, видана ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві;

- примірник повідомлення форми №2-ЄСВ вих. №368/26-50-18-05-22 від 19.03.2014 року, видана ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Загальна вартість вказаних послуг склала 20 078 (двадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 22 копійки.

У акті зазначено детальний опис робіт/послуг, наданих адвокатом.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2-4 ст. 126 ГПК передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням доданого Акту здачі-приймання робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 30.08.2024 розподілу підлягає 9 000,00 грн, понесених заявником витрат з професійної правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» свої заперечення проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції надано не було.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначено таке: "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи".

Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд першої інстанції, дослідивши подані позивачем докази, належним чином перевірив їх на відповідність вимогам належності, допустимості та достовірності, а також оцінив їх у сукупності відповідно до положень статей 74, 75- 79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, господарський суд обґрунтовано врахував характер спірних правовідносин, незначну складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кількість підготовлених процесуальних документів, відсутність активної процесуальної поведінки відповідача (зокрема, неподання заперечень), а також співмірність витрат із ціною позову.

Встановивши, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу у сумі 7 500,00 грн не повною мірою відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення суми таких витрат до 5 000,00 грн.

Колегія суддів також враховує, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони та не повинно перетворюватися на джерело отримання додаткового доходу.

Таким чином, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, відповідають встановленим обставинам справи, нормам процесуального права та правовим позиціям Верховного Суду, у зв'язку з чим підстав для їх зміни або скасування в цій частині не вбачається.

Разом з тим, щодо «гонорару успіху» за прийняття судом рішення про задоволення позову, колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги є домовленістю, за якою адвокат зобов'язується надати правничу допомогу клієнту, а клієнт - оплатити її.

За приписами статті 30 зазначеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката, порядок його обчислення визначається договором, а його розмір має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, складність справи та інші істотні обставини.

Водночас суд зауважує, що зобов'язання, які склалися між адвокатом і клієнтом, не є безумовно обов'язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат, оскільки суд має оцінити як факт їх понесення, так і необхідність та розумність їх розміру.

Як убачається з матеріалів справи, умовами договору передбачено сплату «гонорару успіху» у відсотковому співвідношенні від ціни позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що «гонорар успіху» є складовою частиною витрат на професійну правничу допомогу та може підлягати компенсації за рахунок іншої сторони.

Разом з тим, визначаючи його розмір, суд має виходити не лише з умов договору, а й із критеріїв розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору, складності справи та фактичного результату її розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає завищеним погоджений сторонами розмір «гонорару успіху» у відсотковому співвідношенні, визначеному договором та вбачає підстави для його зменшення.

Водночас, на відміну від суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходить з того, що такий гонорар має обчислюватися саме від суми задоволених позовних вимог за результатами апеляційного перегляду справи.

За результатами перегляду справи в апеляційній інстанції обґрунтованим є визначення «гонорару успіху» у розмірі 4% від суми задоволених позовних вимог, що становить 1 312,15 грн.

Такий розмір витрат відповідає критеріям реальності та розумності, є співмірним із результатом розгляду справи, не є надмірним та не призводить до безпідставного збагачення сторони.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру «гонорару успіху» підлягає зміні, із визначенням до стягнення 1 312,15 грн.

В іншій частині висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах.

Згідно зі ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 по справі № 908/2522/24 підлягає зміні з викладенням в редакції даної постанови.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2024 у справі № 908/2522/24 в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат змінити виклавши абзац 2 та 3 в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» (Південне шосе, буд. 14, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код юридичної особи 40262752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» (просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф.315, м. Київ, 03187; ідентифікаційний код юридичної особи 38039872) суму 24 353,48 грн (двадцять чотири тисячі триста п'ятдесят три гривні 48 коп.) основного боргу, 733,18грн (сімсот тридцять три гривні 18 коп.) трьох відсотків річних, 7 716,86грн (сім тисяч сімсот шістнадцять гривень 86 коп.) інфляційних втрат. Видати наказ.

В решті заявлених позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД РУСЛАН-КОМПЛЕКТ» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 у справі №908/2522/24 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2024 у справі №908/2522/24 - змінити, виклавши абзац другий в наступній редакції:

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 13.04.2026.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Попередній документ

135652620

Наступний документ

135652622

Інформація про рішення:

№ рішення:	135652621
№ справи:	908/2522/24
Дата рішення:	22.10.2025
Дата публікації:	15.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (21.10.2025)
Дата надходження:	28.01.2025
Предмет позову:	стягнення коштів у розмірі 209 636,86 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

23.04.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
21.10.2025 09:30	Центральний апеляційний господарський суд
21.10.2025 11:00	Центральний апеляційний господарський суд
22.10.2025 09:30	Центральний апеляційний господарський суд
22.10.2025 09:40	Центральний апеляційний господарський суд