вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" березня 2026 р. Справа№ 911/3100/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - Бігдан О.А., Саркісов Р.С.,
від відповідача - представник не прибув,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі №911/3100/25 (суддя Черногуз А.Ф., повне рішення складено - 07.01.2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" про стягнення 1 063 567,10 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" до Приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" про стягнення 1063567,10 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, як орендар, порушив умови Договору оренди, оскільки не забезпечив належне та безпечне використання орендованого обладнання і не повернув його у технічно справному стані, внаслідок чого обладнання було знищене пожежею під час перебування у користуванні відповідача. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки, інфляційні втрати та 3% річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі №911/3100/25 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Запорізька, будинок 16, ЄДРПОУ 05408059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопідйом" (61100, Харківська обл., місто Харків, вул. Л. Каденюка, будинок 14, корпус А, квартира 70, ЄДРПОУ 37094529) 912236,10 грн збитків та 10946,83 грн витрат зі сплати судового збору; в решті позову відмовлено.
Суд першої інстанції, встановивши наявність: протиправної поведінки відповідача (неналежної експлуатації обладнання з порушенням правил пожежної безпеки); шкоди у вигляді знищення орендованого майна; причинного зв'язку між такою поведінкою та завданою шкодою; а також вини відповідача, задовольнив позов в частині стягнення збитків в сумі 912236,10 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована протиправністю висновку суду першої інстанції щодо доведеності обставин заподіяння збитків позивачу.
В ході здійснення апеляційного провадження від апелянта надійшли клопотання про призначення повторної судової пожежно - технічної експертизи та про виклик експертів.
Вказані клопотання мотивовані наявністю двох протилежних експертних висновків, які були подані сторонами до суду та необхідністю усунення суперечностей між ними.
В судовому засіданні 30.03.2026 судом відмовлено у задоволенні вказаних клопотань. Мотивування відмови буде наведено в даній постанові при оцінці доводів скаржника.
Представники позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався та надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване необхідністю отримання та подання до суду нових доказів.
Дослідивши обставини, заявленого клопотання, колегією суддів відмовляється у його задоволенні, оскільки обставини отримання та подання до суду доказів не є жодною перешкодою для прибуття представника в судове засідання.
Колегією суддів враховується, що розгляд справи відкладався, у відповідача була наявна можливість для реалізації всіх свої процесуальних прав, в тому числі і на подання доказів.
Позиція скаржника є викладеною письмово та зрозумілою. Явка представника відповідача обов'язковою не визнавалася.
З урахуванням того, що неявка представника апелянта в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
01.10.2024 між ТО "Технопідйом" (Орендодавець) та ПАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання №REN/ZHS-0413, за умовами якого:
- Орендодавець передає, Орендар приймає в тимчасове оплатне користування, будівельне та інше обладнання, яке є об'єктом власності Орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору. Найменування обладнання, яке передається Орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в Акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами цього договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачі обладнання Орендарю, відновну вартість переданого в оренду обладнання, ціну оренди (орендну плату), строк оренди обладнання, - містить інші умови, які Орендодавець вважає необхідними для забезпечення своїх майнових прав при використанні орендованого за цим договором обладнання (п. 1.1, 1.2);
- Орендар використовує орендоване за цим договором обладнання за його технічним призначенням визначеним виробником - проведення будівельних, монтажних, ремонтних робіт та інше. Орендар зобов'язується використовувати орендоване за цим договором обладнання згідно технічних умов його експлуатації, нормативних вимог безпеки праці, норм законодавства України, положень цього договору (п. 2.1, 2.2);
- за цим договором Орендар має право отримати за згодою Орендодавця одну, або декілька одиниць обладнання протягом строку дії договору. У зв'язку з наведеним, дата підписання договору та дата підписання Акту прийому-передачі на кожну одиницю обладнання можуть не співпадати. При передачі Орендарю кожної одиниці обладнання за цим договором сторони підписують Акт прийому-передачі, який містить наступні необхідні умови: дата підписання Акту, яка засвідчує дату передачі конкретної одиниці обладнання Орендарю та дату початку нарахування орендної плати; назва обладнання та його опис, відновну вартість переданого в оренду обладнання; орендну плату; строк оренди обладнання, інші умови, які сторони вважають необхідними при підписанні Акту. З моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі конкретної одиниці обладнання, для них набувають чинності всі умови вказаного договору, а також умови, які викладені в Акті прийому-передачі. Обладнання вважається таким що знаходиться в орендному користуванні Орендаря з моменту прийняття за Актом прийому-передачі до моменту підписання Акту повернення обладнання Орендодавцю або розторгнення договору (в тому числі шляхом відмови від договору у випадках встановлених договором або законодавством) (3.1., 3.2., 3.3.);
- Орендодавець передає Орендарю обладнання на своєму складі в технічно робочому (справному) стані, попередивши про всі особливі властивості обладнання. Орендар (його належний представник) зобов'язаний у присутності Орендодавця пересвідчитися у справності обладнання, яке передається йому в оренду, а також особливостях його роботи, та застосування, і після цього підписати Акт прийому-передачі обладнання. Підписання належним представником Орендаря Акту прийому-передачі обладнання засвідчує: факт передачі Орендодавцем технічно справного обладнання; факт ознайомлення Орендаря із всіма особливими властивостями роботи обладнання; а також факт проведення інструктажу з використання обладнання в роботі та правил безпеки при його застосуванні. (3.6);
- Орендар за цим договором зобов'язаний, зокрема: використовувати орендоване обладнання згідно його призначенню, здійснювати користування належним чином, яке виключає його пошкодження, або знос понад нормативний; забезпечити експлуатацію обладнання кваліфікованим персоналом; нести ризик випадкової загибелі обладнання, його знищення, зникнення; терміново (на протязі 24 годин) повідомити телефоном/факсом та в подальшому ( на протязі 2-х робочих днів) письмово повідомити Орендодавця про пошкодження, втрату (викрадення), завдання іншої шкоди орендованому Обладнанню або його комплектуючих та оплатити оренду цього Обладнання до моменту письмового повідомлення. Вжити необхідні заходи по оформленню події та зменшенню можливих збитків (викликати міліцію, пожежних, отримати письмові пояснення робітників, свідків, охоронців та ін.) (п. 8.1.);
- за цим договором Орендар несе наступну відповідальність, зокрема: у випадку пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за Договором Обладнання чи його деталей Орендар зобов'язаний оплатити вартість Обладнання та його деталей, втрачених під час оренди, на основі додатково виставленого рахунку Орендодавцем і у відповідності з діючими ринковими цінами виробника цього обладнання (деталей) на нове обладнання (деталі) на умовах поставки DDP - Харків (автомобільний транспорт), а також оплачує всі витрати, пов'язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене Обладнання ідентичним, яке придбає сам Орендар у безспірному порядку. Відшкодування відбувається протягом десяти днів від дати події на підставі виставленого рахунку Орендодавця (п. 9.1.4).
03.10.2024 сторони підписали акт №АПТ-1024-0001 приймання-передачі техніки, відповідно до якого підіймач ножицевий HAULOTTE COMPACT 12DX VIN CD702118 (далі - Обладнання) було передано відповідачу у технічно справному стані, що випливає зі змісту вказаного акта.
15.10.2024 на об'єкті відповідача сталася пожежа, унаслідок якої орендоване обладнання зазнало значних пошкоджень. Про вказану подію відповідач листом від 16.10.2024 повідомив позивача. Факт пожежі підтверджується актом Головного управління ДСНС України у Київській області від 15.10.2024.
29.10.2024 представниками сторін складено акт технічного огляду обладнання, відповідно до якого встановлено знищення внаслідок пожежі моторного відсіку, гідравлічної, паливної та електричної систем підіймача, двигуна в зборі, двох коліс та інших вузлів, що унеможливлює подальшу експлуатацію обладнання.
12.11.2024 пошкоджене обладнання було повернуте позивачу, що підтверджується актом повернення техніки.
З метою встановлення причин пожежі позивачем було ініційовано проведення судової пожежно-технічної експертизи в КНДІСЕ. Відповідно до висновку експерта № 10682/24-46 від 19.03.2025 осередок пожежі, яка відбулась 15.10.2024 знаходився у районі паливного баку підіймача. При цьому експертом встановлено, що аварійні процеси у системах підіймача не були причиною займання, а джерелом пожежі була дія стороннього потужного джерела теплової енергії, ймовірно іскор або часток розплавленого металу, що виникли під час проведення електрозварювальних робіт. Також зафіксовано наявність на платформі підіймача ознак виконання електрозварювальних робіт.
Таким чином, за твердженням позивача, пожежа та подальше знищення обладнання не пов'язані з технічним станом чи недоліками підіймача, а стали наслідком неналежної експлуатації обладнання відповідачем та порушення ним правил пожежної безпеки.
Відповідно до умов Договору Орендар зобов'язаний повернути обладнання у технічно справному стані з урахуванням нормального зносу, використовувати його за призначенням, нести ризик випадкової загибелі або пошкодження обладнання та у разі його пошкодження відшкодувати вартість обладнання і всі витрати, пов'язані з його відновленням або придбанням нового.
Для визначення розміру завданих збитків позивач звернувся до ТОВ "Український центр судових експертиз", яким проведено транспортно-товарознавчу експертизу. Згідно з висновком експерта №1-14-08 від 14.08.2025, розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок пожежі, становить 896236,10 грн.
Крім того, позивач стверджує, що поніс витрати на проведення судових експертиз у загальному розмірі 38718,40 грн.
Позивач вважає, що відповідач, порушивши умови Договору та вимоги законодавства щодо належного користування орендованим майном, допустив пошкодження переданого в оренду обладнання, чим завдав позивачу збитків.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання щодо відшкодування шкоди позивач нарахував інфляційні втрати у розмірі 103067,15 грн та 3% річних у розмірі 25545,45 грн відповідно до ст. 625 ЦК України.
З урахуванням вартості пошкодженого обладнання, понесених додаткових витрат, інфляційних втрат та 3% річних, загальна сума збитків, що на думку позивача підлягають стягненню з відповідача, за розрахунком позивача, становить 1063567,10 грн, що стало підставою для звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, встановивши наявність: протиправної поведінки відповідача (неналежної експлуатації обладнання з порушенням правил пожежної безпеки); шкоди у вигляді знищення орендованого майна; причинного зв'язку між такою поведінкою та завданою шкодою; а також вини відповідача, задовольнив позов в частині стягнення збитків в сумі 912236,10 грн.
Вказане рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем лише в частині задоволення вимог, а тому виходячи з положень ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно до ч. ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України).
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Зі змісту ст. 623 ЦК України вбачається, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.
У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності, при цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони.
Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник, а об'єктом правопорушення зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника, між тим суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, при цьому розмір збитків має довести кредитор, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.
Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
За змістом ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Як передбачено ст. 767 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час володіння та/або користування нею.
В силу частин 1, 2 ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Як вже вказувалося, між сторонами укладено договір оренди обладнання №REN/ZHS-0413 від 01.10.2024, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування підіймач ножицевий HAULOTTE COMPACT 12DX VIN CD702118 у технічно справному стані, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.10.2024.
Відповідач, підписавши вказаний акт, підтвердив справність обладнання, факт проведення інструктажу та ознайомлення з правилами безпечної експлуатації.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 8.1, 9.1.4 Договору, а також статей 759, 760, 767, 773 ЦК України, Орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно за призначенням, дотримуючись вимог безпеки, нести ризик його випадкової загибелі чи пошкодження та у разі пошкодження - відшкодувати вартість майна і всі пов'язані з цим витрати.
Отже, з моменту підписання акта приймання-передачі орендоване обладнання перебувало у володінні та користуванні відповідача, а отже саме відповідач несе повну майнову відповідальність за його збереження, технічний стан та безпечну експлуатацію.
Обладнання було передано у технічно справному стані та прийнято відповідачем без зауважень.
Отже, всі негативні наслідки, пов'язані з пошкодженням майна в період оренди, покладаються саме на відповідача.
Матеріалами справи підтверджено, що 15.10.2024 на об'єкті відповідача сталася пожежа, внаслідок якої орендоване обладнання зазнало істотних пошкоджень, що унеможливлюють його подальшу експлуатацію.
Відповідач, як Орендар, не забезпечив належного збереження орендованого майна та не вжив усіх передбачених договором і законодавством заходів для запобігання його пошкодженню.
Хоча відповідачем надано наряд-допуск на виконання вогневих робіт на період з 14.10.2024 по 18.10.2024, матеріалами справи не підтверджено, що у день виникнення пожежі - 15.10.2024 - були фактично виконані всі передбачені правилами та таким нарядом заходи пожежної безпеки.
Зокрема, відсутні докази наявності та використання первинних засобів пожежогасіння безпосередньо на робочому місці, а також вжиття заходів щодо захисту моторного та паливного відсіків обладнання від потрапляння іскор та часток розплавленого металу.
Сам факт пожежі при виконанні робіт свідчить про недостатність заходів протипожежної безпеки.
Надані відповідачем журнали реєстрації інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки фіксують лише факт проведення інструктажів та самі по собі не підтверджують реальне дотримання вимог безпеки і належну організацію робіт у день виникнення пожежі.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач фактично не здійснив усіх належних та достатніх дій для належного користування і збереження орендованого обладнання, чим порушив умови Договору та несе повну відповідальність за завдану шкоду.
Крім того, відповідачем не доведено, що у процесі експлуатації обладнання було забезпечено належний контроль за дотриманням пожежної безпеки та усуненням потенційно небезпечних факторів.
Сукупність установлених у справі обставин свідчить про неналежну експлуатацію орендованого обладнання, порушення умов Договору оренди та вимог правил пожежної безпеки, що перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням шкоди у вигляді пошкодження підіймача.
Таким чином, судом встановлено наявність: протиправної поведінки відповідача (неналежної експлуатації обладнання з порушенням правил пожежної безпеки); шкоди у вигляді знищення орендованого майна; причинного зв'язку між такою поведінкою та завданою шкодою; а також вини відповідача, яка презюмується та не спростована належними доказами.
Розмір завданих збитків підтверджується висновком транспортно-товарознавчої експертизи ТОВ "Український центр судових експертиз" №1-14-08 від 14.08.2025 та складає 896236,10 грн.
Визначаючи розмір збитків експерт у висновку транспортно-товарознавчої експертизи №1-14-08 від 14.08.2025 констатував на 4 сторінці висновку, що "Підіймач, як майно знищений повністю" у зв'язку з чим "відновлення підіймача відповідно до технічних умов заводу-виробника неможливо".
Суд, вирішуючи питання відшкодування витрат на проведення експертних досліджень, правомірно виходив із принципу необхідності та доцільності таких витрат для захисту порушеного права.
Так, витрати у розмірі 16000 грн на проведення транспортно-товарознавчої експертизи, якою було визначено вартість матеріальних збитків, судом правильно визнано обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню, оскільки саме вказаний висновок був необхідним для встановлення розміру шкоди, завданої знищенням орендованого обладнання, і без його отримання позивач був позбавлений можливості належним чином сформувати та обґрунтувати свої позовні вимоги.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, фактично визнав доведеними причину пожежі та причинно-наслідковий зв'язок між діями Відповідача та наслідками у вигляді знищення/пошкодження майна, однак, на думку скаржника, такий висновок не відповідає стандарту належності та достатності доказування у спорах про відшкодування шкоди.
В свою чергу, судом не встановлювалася причина пожежі, у зв'язку із чим ним було відмовлено в задоволенні позовних вимог Позивача в частині стягнення витрат на проведення судової пожежно-технічної експертизи.
Так, місцевим господарським судом вказано, «…витрати у розмірі 22 718,40 грн на проведення іншого експертного дослідження не є такими, що перебувають у прямому причинному зв'язку з відновленням порушеного права позивача та не були об'єктивно необхідними, оскільки відповідно до умов договору та положень цивільного законодавства саме відповідач несе повний ризик випадкової загибелі та пошкодження переданого йому майна. За таких обставин встановлення додаткових технічних причин пошкодження обладнання не впливало на обсяг відповідальності відповідача та не було вирішальним для визначення його обов'язку відшкодувати шкоду, у зв'язку з чим понесення зазначених витрат суд визнає недоцільним…».
Отже, неправомірною поведінкою Відповідача, як відзначено господарським судом в оскаржуваному рішенні, є неналежна експлуатації обладнання з порушенням правил пожежної безпеки.
В свою чергу, сукупність установлених у справі обставин свідчить про неналежну експлуатацію орендованого обладнання, порушення умов Договору оренди та вимог правил пожежної безпеки, що перебуває у прямому причинно -наслідковому зв'язку з настанням шкоди у вигляді пошкодження підіймача.
Судом першої інстанції вірно встановлені факти порушення Відповідачем правил експлуатації підіймача.
Одночасно, відповідно до умов договору оренди, орендар зобов'язується використовувати орендоване за цим договором обладнання згідно технічних умов його експлуатації, нормативних вимог безпеки праці, норм законодавства України, положень цього договору (п. 2.1, 2.2); Орендар за цим договором зобов'язаний, зокрема: використовувати орендоване обладнання згідно його призначенню, здійснювати користування належним чином, яке виключає його пошкодження, або знос понад нормативний; забезпечити експлуатацію обладнання кваліфікованим персоналом; нести ризик випадкової загибелі обладнання, його знищення, зникнення (п.8.1); Орендар у випадку пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за Договором Обладнання чи його деталей, зобов'язаний оплатити вартість Обладнання та його деталей, втрачених під час оренди (п.9.1.4).
Обставинами по справі підтверджене порушення Відповідачем, як орендарем за договором оренди, своїх обов'язків, визначених договором, що призвело до заподіяння збитків Позивачу.
Апелянт також вказує, про наявність суперечностей між матеріалами первинної фіксації події та висновками, наданими сторонами. Зокрема, в Акті про пожежу від 15.10.2024, складеному посадовими особами підрозділу ДСНС, як імовірну причину зафіксовано коротке замикання/несправність електромережі (електрообладнання). Також у справі наявний висновок експерта за результатами проведення пожежно-технічного дослідження № 758/24 від 31.03.2025, складений судовим експертом Шебалковим І.Л., який містить альтернативну версію причин загоряння.
Також, як стверджує апелянт, у цій справі істотне значення має питання технічного стану обладнання на момент його передачі та межі фактичної перевірки цього стану при прийманні.
За доводами апелянта, суд першої інстанції, дійшовши висновку про відповідальність Відповідача за наслідки пожежі, не дослідив належним чином ризик наявності прихованих дефектів обладнання, які не могли бути виявлені під час приймання і які могли бути самостійною причиною загоряння.
Слід зазначити, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване наразі рішення, виходив з обставин порушення відповідачем правил експлуатації орендованого обладнання.
В свою чергу, обставини щодо причин пожежі судом не встановлювалися.
Так, підставою позову позивачем визначено обставини порушення Відповідачем, як орендарем за договором оренди, своїх обов'язків, визначених договором, що призвело до заподіяння збитків Позивачу, а саме допущення Відповідачем порушення правил експлуатації орендованого обладнання.
Згідно п. 9.1.4 Договору Орендар у випадку пошкодження, втрати (викрадення) орендованого обладнання зобов'язаний оплатити вартість обладнання.
Судом встановлено відсутність доказів наявності та використання первинних засобів пожежогасіння безпосередньо на робочому місці, а також вжиття заходів щодо захисту моторного та паливного відсіків обладнання від потрапляння іскор та часток розплавленого металу.
Надані відповідачем журнали реєстрації інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки фіксують лише факт проведення інструктажів та самі по собі не підтверджують реальне дотримання вимог безпеки і належну організацію робіт у день виникнення пожежі.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач фактично не здійснив усіх належних та достатніх дій для належного користування і збереження орендованого обладнання, чим порушив умови Договору та несе повну відповідальність за завдану шкоду.
З огляду на викладене, враховуючи підстави позову та обставини, які підлягають доказуванню в межах його розгляду, колегія суддів вважає відсутніми підстави для задоволення клопотань Відповідача про призначення повторної судової пожежно - технічної експертизи та про виклик експертів.
Щодо висновку експерту, наданого Відповідачем, слід вказати, що він міг би вплинути на результат вирішення спору у випадку встановлення експертом такої причини пожежі, як прихований недолік (недоліки) обладнання, яке неможливо було встановити під час передання обладнання в оренду.
Проте, наведених обставин висновком встановлено не було.
Як вірно відзначив господарський суд в оскаржуваному рішенні, що доводи відповідача щодо можливих прихованих недоліків орендованого обладнання носять характер припущень і не підтверджені жодними належними доказами, тоді як підписанням акта приймання - передачі відповідач засвідчив передачу йому технічно справного обладнання.
Також, під час розгляду справи Відповідач стверджував про можливу наявність прихованих недоліків у технічному стані підіймача, зокрема про те, що перед початком експлуатації корпус підіймача не був належним чином очищений від залишків мастила, що могло вплинути на виникнення пожеж
Проте, наведені твердження, окрім підписаного Відповідачем Акту приймання-передачі обладнання, спростовуються фото, зробленими під час передання підіймача в оренду, долученими Позивачем до матеріалів справи під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Стосовно доводів апелянта про те, що наданий Позивачем висновок транспортно - товарознавчої експертизи №1-14-08 від 14.08.2025р. не є належним доказом по справі, оскільки складений з порушенням вимог законодавства, зокрема: експерт не має повноважень на здійснення діяльності (повноваження припинені/ закінчилися), не був попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, кваліфікація експерта не підтверджена, додане нечинне свідоцтво, слід зазначити наступне.
Згідно до пункту 4 Наказу Міністерства юстиції Україні від 14.03.2022р. №1138/5 «Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану», продовжений строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану.
Крім того, згідно до пункту 1 Наказу Міністерства юстиції від 10.12.2024р. №3565/5 «Деякі питання у сфері судово-експертної діяльності», видані до набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4017-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру»» свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, стосовно яких в установленому законодавством порядку не було прийнято рішення про їх анулювання, є дійсними та вважаються безстроковими.
Отже, відповідно до наведеного, беручі до уваги, що свідоцтво судового експерта Тараканова Ю.Ю., строк дії якого продовжений до 07.06.2022р., є чинним після спливу зазначеної дати, на умовах безстроковості.
Крім того, твердження апелянта, що експерт під час виконання експертного дослідження, не був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, спростовується безпосередньо висновком, в якому відзначено про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за ст.384 КК за завідомо неправдивий висновок. Також, що висновок підготовлений для подання до суду.
Отже, наданий Позивачем висновок транспортно-товарознавчої експертизи №1- 14-08 від 14.08.2025р., є належним доказом по справі.
Отже, колегія суддів вважає правомірним задоволення позовних вимог у даній справі.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що в оскаржуваній частині рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2025 у справі №911/3100/25 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова (враховуючи перебування судді Руденко М.А. у відпустці з 08.04.2026 по 10.04.2026) складена: 13.04.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко