вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" березня 2026 р. Справа№ 925/223/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Хоменко М.С., ордер ВІ № 1372748 від 11.02.2026;
від відповідача: Прудивус М.А., ордер СА № 107781 від 19.02.2024,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" на рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2025 у справі № 925/223/25 (суддя - Грачов В.М.)
за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп"
про стягнення 599 298,94 грн,-
Акціонерне товариство (далі - АТ) "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Атлантик Груп" про стягнення 599 298,94 грн, з яких: 2 555,52 грн за подачу вагону локомотивом залізниці, 157 672,80 грн збору за зберігання вантажу, 330 491,14 грн за охорону вантажу та 108 579,48 грн за користування вагоном.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.06.2020 між АТ "Українська залізниця", як перевізником, та ТОВ "Атлантик Груп ", як замовником, укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8219842, на виконання якого перевізником було надано замовнику послуги з подачі вагону № 51079028 та користування ним, а також зберігання та охорони вантажу у вказаному вагоні, які відповідачем не були оплачені.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.09.2025 позов задоволено.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем наявності у відповідача 599 298,94 грн заборгованості за отримані послуги за договором.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ТОВ "Атлантик Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що:
- не надавав залізничної накладної на завантажений вагон для прийняття до перевезення, а отже не приймав участі в передачі вагону № 51079028 на загальні колії Укрзалізниці та вагон було необґрунтовано прийнято самим позивачем на свої загальні колії без відповідного розпорядчого документу від перевізника (залізничної накладної), а відтак і подальші нарахування зберігання даного вагону відбулись неправомірно;
- позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки матеріали справи містять гарантійний лист від іншого підприємства - ТОВ "САНА", яке гарантувало сплату позивачу нарахованих платежів за простій та інше за спірним вагоном, тож саме до гаранту має бути заявлені позовні вимоги, враховуючи що на виконання означеного гарантійного листа замовник і відправив спірний вагон без залізничної накладної від ТОВ "Атлантик Груп" на під'їздні колії ТОВ "Гідросенд" станція Лівобережна на розвантаження, а отже позивач прийняв до виконання гарантійний лист та погодився з цим по суті на зміну боржника в господарському зобов'язанні;
- судом першої інстанції не розглядалось взагалі клопотання відповідача про застосування строку позовної давності в справі в розрізі платежів, що виникли поза піврічним строком.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., зокрема, відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 17.02.2026.
26.01.2026 до апеляційного суду надійшов відзив позивача, в якому представник, зокрема, зазначав, що при перевезенні вантажів залізничним транспортом взаємовідносини сторін врегульовані договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8219842 від 09.06.2020, договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії № М-19130 від 24.12.2019 з додатками, угодою між відповідачем та власником колії - ТОВ "Гідросенд". Організація навантаження спірного вагону була здійснена позивачем згідно плану перевезень № 345 від 24.07.2024 на вагон вантажем (олія соєва) з призначенням на Ізов-ПКП, республіка Польща. Разом з цим спірне перевезення так і не відбулось з причин, що залежать від відповідача, а згідно з планом перевезень № 345 від 24.07.2024 повинно бути оформлене відповідачем в міжнародному сполученні. Єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні встановлені і регулюються "Соглашением о международном железнодорожном грузовом сообщении" (далі - СМГС) відповідно до п. 7 розділу ІІ додатку до яких накладна по перевезенню в міжнародному сполученні складається відправником і пред'являється перевізнику. Отже для реалізації подальшого відправлення вагону за призначенням згідно з планом перевезень відповідач, як вантажовідправник, повинен був подати позивачу комплект паперових перевізних документів. Водночас провізні платежі на вагон позивачем відповідачу не нараховувались, а предметом спору є саме платежі, пов'язані з затримкою вагону на коліях станції Лівобережна позивача, а отже твердження відповідача про безпідставність нарахування позивачем відповідачу платежів та зборів, пов'язаних із затримкою вагону, при відсутності (з причини ненадання ним же) накладної є необґрунтованими. Також позивач зазначав, що спірний вагон був поданий на колію 1 власника під'їзної колії ТОВ "Гідросенд" з подальшою подачею ним на фронти вивантаження на підставі листів відповідача №№ 3010-1, 3010-2 від 30.10.2024, тож подавання вагону здійснено на підставі гарантій, наданих цими листами, однак ТОВ "САНА" та ТОВ "Атлантик груп" порушили взяті на себе зобов'язання, не забезпечивши наявність коштів на особових рахунках для сплати нарахованих належних залізниці платежів. За твердженням позивача, наданий відповідачем план перевезень № 345 за підписом керівника підприємства Краснюка Д.І. 24.07.2024 має вид плану форми ГУ-12 є додатковим та подається через систему МЕСПЛАН АС Клієнт-УЗ на поточний місяць і не може містити дані навантажень на серпень місяць або інший період.
17.02.2026 до апеляційного суду надійшла заява відповідача, в якій представник, зокрема, зазначав, що одним з основних документів, що підтверджує факт прийняття позивачем до перевезення вагону мала б бути належним чином складена та посвідчена електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) ТОВ "Атлантик груп" залізнична накладна на завантажений вагон і саме з дати проставлення ЕЦП керівника ТОВ "Атлантик груп" на такій накладній позивач мав би на підставі поданого ним договору нараховувати платежі. В справі відсутня така залізнична накладна чи інший документ про передачу вантажу позивачеві та вона не подавалась відповідачем позивачу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 судове засідання відкладено на 17.03.2026.
В судовому засіданні, яке відбулось 17.03.2026, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Позивач доводи апеляційної скарги заперечував та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2020 АТ "Українська залізниця", як перевізником, та ТОВ "Атлантик Груп", як замовником, шляхом подачі ТОВ "Атлантик Груп" в електронній формі заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40641829/2020-0003 від 05.06.2020 (а.с. 55 том 1) та повідомлення АТ "Українська залізниця" про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-40641829/2020-0003 від 09.06.2020 (а.с. 56 том 1), укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8219842 (далі - договір; а.с. 14-54 том 1), за предметом якого згідно п. 1.1 є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Згідно п. 1.5 договору він є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги
Відповідно п. 1.6 договору він, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/ з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
За умовами п. 1.7 договору він укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
У п. 1.10 договору визначено, що він є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору.
Замовник зобов'язаний сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Відшкодувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно та регулярно ознайомлюватися зі змінами до договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника. (пп. 2.1.4, 2.1.5, 2.1.14 договору).
Пунктом 3.4 договору визначено, що замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
Зі змісту пп. 3.4.1, 3.4.2, 3.4.3 договору вбачається, що розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно пп. 3.4.2 договору. Плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою: Пвик=(Спл/24) х tгод х kм, де Пвик - плата за користування власними вагонами перевізника відповідного типу вагонів; Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена в додатку 1-2 до договору; 24 - кількість годин у добі; tгод - кількість годин користування вагонам перевізника для відповідного типу вагонів: kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюється перевізником та зазначається в додатку 1-2 договору. Моментом відліку часу для нарахування плати за користування є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початок затримки відповідно до Правил користування. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та за час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
Згідно п. 5.3 договору сторона, що залучила третю особу до виконання зобов'язання за договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань цією третьою особою, як за свої власні.
Відповідно п. 7.3 договору строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
У п. 10.3 договору зазначено, що документи направлені перевізником замовнику для підписання і не підписані останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями але не підписаними) вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими замовником у строк встановлений нормативно-правовими актами або договором, а якщо не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх направлення окрім випадків надання до них заперечень замовником в такий строк. Такі строки починають свій перебіг з дня направлення перевізником документів замовнику, у т.ч. автоматизованими системами перевізника і із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача.
За умовами п. 12.1 договору він діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення.
Також 24.12.2019 між АТ "Українська залізниця", як залізницею, та ТОВ "Гідросенд", як власником, укладено договір № П/М-19130 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ "Гідросенд" при станції Лівобережна Південної залізниці, який зареєстровано регіональною філією "Південна залізниця" структурного підрозділу "Служби комерційної роботи та маркетингу" 27.12.2019 (далі - договір № П/М-19130; а.с. 57-59 том 1).
Згідно з п.п. 1, 16 договору № П/М-19130, з урахуванням Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, примикає до ділянки колії між стрілочним переводом № 12 та № 2 станції Лівобережна Південної залізниці стрілочним переводом № 10, і яка обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено на відстані 40 погонних метрів від хвоста хрестовини стрілочного переводу № 10. Власник колії сплачує залізниці плату: за подачу, забирання вагонів з тарифним керівництвом № 1; за маневрову роботу за фактично виконану роботу згідно з тарифним керівництвом № 1; за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; інші збори і плати згідно з тарифним керівництвом № 1. Збори і плати вносяться 100 % попередньою оплатою.
05.09.2022 до договору № П/М-19130 сторонами укладено додаткову угоду № П/М-1919130, яка зареєстрована регіональною філією "Південна залізниця" структурного підрозділу "Служби комерційної роботи та маркетингу" 08.09.2022, на підставі якої внесені зміни у п.п. 5, 8, 9, 11, 12 договору № П/М-19130 (а.с. 60-61 том 1).
Крім того, між ТОВ "Атлантик Груп", як вантажовласником/користувачем, та ТОВ "Гідросенд", як власником колії/володільцем, укладено угоду № 0503-1 від 05.03.2024 (а.с. 178 том 1), предметом якої є надання ТОВ "Гідросенд", як власником колії/володільцем, в тимчасове користування ТОВ "Атлантик Груп", як вантажовласнику/користувачу, під'їзної колії по станції Лівобережна для здійснення навантаження/вивантаження, якою передбачено, що подача та збирання вагонів, які прибули на адресу вантажовласника, здійснюються на умовах договору № П/М-19130 від 25.12.2019, укладеним між власником колії та АТ "Укрзалізниця". За умовами цієї угоди розрахунки за подачу/забирання вагонів, маневрову роботу, користування вагонами та інші додаткові збори, здійснюються вантажовласником, в тому числі подача та забирання локомотивом, користування вагонами, маневрова робота локомотивом.
Угода підписана сторонами за допомогою електронних підписів, про що свідчить протокол створення та перевірки КЕП документа (а.с. 179 том 1).
Позивач вказував, що згідно договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № П/М-19130 від 27.12.2019 за умовами додаткової угоди від 05.09.2022 відповідач проводив навантаження вантажу у вагон № 51079028 на під'їзній колії ТОВ "Гідросенд" при станції Лівобережна, з урахуванням наданої ним угоди № 0503-1 від 05.03.2024.
Порожній вагон № 51079028 прибув на станцію Лівобережна під навантаження за накладною СМГС (PKP LHS sp.z.о.о., отправка 01340) (а.с. 200-201 том 1) на виконання плану перевезень на липень 2024 року № 345 (а.с. 85 том 1), наданий відповідачем (вантажовідправником) в електронному виді та скріплений підписом ЕЦП уповноваженої особи Краснюком Дмитром Ігоровичем на підставі наказу товариства № 6 від 04.03.2024, виданий для виконання відповідних дій по станції Лівобережна Південної залізниці (а.с. 199 том 1), після чого вагон № 51079028 поданий 30.07.2024 відповідачу.
В день прибуття - 30.07.2024 о 10 год. 55 хв. подано вагон № 51079028 на виставочні колії ТОВ "Гідросенд" під навантаження вантажу "олія соєва" (далі - вантаж) та складена пам'ятка форми ГУ-45 № 250 від 30.07.2024 на подачу вагона (а.с. 89 том 1).
Згідно пам'ятки форми ГУ-45 № 229 від 31.07.2024 вагон № 51079028 був навантажений та о 15:00 забраний з під'їзної колії (а.с. 90 том 1).
Навантажена цистерна № 51079028 о 15 год. 00 хв. виставлена на 4 станційну колію для проходження митного контролю, про що складено акт загальної форми ГУ-23 № 692 від 31.07.2024 на початок затримки з причини оформлення вантажу після забирання з місць навантаження/вивантаження (а.с. 94 том 1).
Через неявку представника відповідача 30.07.2024 для підписання ГУ-45 № 250 (про подавання вагону № 51079028) складений акт загальної форми № 691 (а.с. 95 том 1).
Із відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу за 31.07.2024 форми ГУ-46а № 31070091 (а.с. 86 том 1) вбачається нарахування позивачем відповідачу плати за подачу-забирання вагону в розмірі 1 064,80 грн, вказана відомість підписана повноважною особою відповідача за допомогою ЕЦП (Краснюком Д.І.) та, за твердженням позивача, оплачена відповідачем.
14.10.2024 Кропивницька митниця Державної митної служби України листом № 7.22-1/17.1/14/3726 повідомила позивача за його зверненням № НЗ-1-34/2219 від 10.10.2024, що митна декларація № 24UA901030001493U9 від 31.07.2024 щодо залізничного вагону № 51079028 з вантажем олія соєва сира нерафінована, за зверненням ТОВ "Органік Терра", визнана недійсною 10.09.2024, у зв'язку з порушенням строків поставки та відміною зовнішньоекономічної операції (а.с. 69-70 том 1).
Позивач листами № Д-02-06/397 від 02.09.2024, № Д-02-06/448 від 26.09.2024, № НЗ-1-34/2251 від 16.10.2024 повідомляв відповідача про порушення ним умов договору та обов'язок зі сплати платежів (а.с. 62-65 том 1).
30.10.2024 відповідач листом № 3010-1 (а.с. 66 том 1) повідомив начальника станції Лівобережна про надання згоди на зміну платника всіх станційних зборів за вагон № 51079028 з коду 8219842 ТОВ "Атлантик Груп" на 8202245 ТОВ "САНА".
Листом № 3010-2 від 30.10.2024 (а.с. 67 том 1) відповідач надав дозвіл на подачу вагону № 51079028 на під'їзні колії ТОВ "Гідросенд" після отримання оригіналу гарантійного листа від ТОВ "САНА" щодо оплати належних платежів за весь період знаходження вагону на станції Лівобережна та провізної плати за відправку вагону на іншу станцію. Також зауважив про те, що спірний вагон має право вивантажувати ТОВ "Органік Терра" згідно договору купівлі-продажу № 0559 від 01.07.2024, укладеного між ТОВ "Торгова фірма Галаксі" і ТОВ "Органік Терра", яке є власником вантажу олії соєвої сирої нерафінованої завантаженої у спірний вагон в кількості 68 000 кг, враховуючи листи ТОВ "Органік Терра" № 11/Ж/24 від 23.10.2024, ТОВ "Сана" № 28/10 від 28.10.2024 року (а.с. 127-128 том 1) .
01.11.2024 о 16 год. 00 хв. позивачем подано вагон № 51079028 до під'їзної колії ТОВ "Гідросенд", вантажовласником є відповідач - ТОВ "Атлантик Груп" про що складена пам'ятка форми ГУ-45 № 341 від 01.11.2024 року (а.с. 91 том 1).
01.11.2024 представниками позивача, складено акт загальної форми ГУ-23 від № 939 щодо вагону № 51079028 (а.с. 94 том 1) в якому зазначено обставини, що викликали складання акта: затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження; вагони простоюють в очікуванні оформлення перевізних документів відправником; час початку затримки 31.07.2024 року 15 год. 00 хв. (акт загальної форми № 692 від 31.07.2024), час закінчення затримки 01.11.2024 о 16 год. 00 хв.
01.11.2024 представниками позивача складено акт загальної форми № 948 (формою ГУ-23) (а.с. 97 том 1), в якому зазначено обставини, що викликали складання акта: неявка представника відповідача на підписання ГУ-45 № 341 (про подавання вагону № 51079028).
05.11.2024 ТОВ "Органік Терра" повідомило позивача листом № 0510-1 про підтвердження отримання та вивантаження соєвої олії в повному обсязі в кількості 68 000 кг з цистерни № 51079028 (а.с. 68 том 1).
Позивач вказував, що відповідач у період з 31.07.2024 по 01.11.2024 накладну в АС клієнт-УЗ не направив позивачу для оформлення перевезення, що стало причиною складення 12.11.2024 накопичувальної картки № 12111030 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (а.с. 87 том 1), в якій вказано підстави їх нарахування на загальну суму 498 350,99 грн, а саме:
- подача й забирання вагону локомотивом зал. на п.к. незаг. корист. при перев. експ-імп та внутр. вантажів на перед колії згідно ГУ-45 № 341 1 вагон, 2 км на суму 1 064,80 грн;
- збір за зберігання вантажів при перевезенні експ-імп та внутр. вантажів в вагонах: однокр розмір, вантажі, крім тварин - згідно ГУ-23 № 939 68т, 94 діб - на суму 131 394,00 грн;
- охорона вантажу, у разі його затримки при перевезенні експ-імп та внутр. вантажів у вагонах - згідно ГУ-23 № 939 1 вагон, 2 233 год. на суму 275 409,29 грн;
- плата за користування власними та орендованими вагонами власників/орендаторів України - згідно ГУ-23 № 939 1 одиниця на суму 90 482,90 грн.
25.11.2024 об 11 год. 30 хв. представниками позивача складено пам'ятку форми ГУ-45 № 362 (а.с. 92 том 1) про забирання вагону № 51079028 з під'їзної колії ТОВ "Гідросенд", вантажовласником є відповідач - ТОВ "Атлантик Груп".
Також 25.11.2024, з урахуванням пам'ятки форми ГУ-45 № 362, складено відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу № 25110103 на суму 1 064,80 грн (а.с. 88 том 1).
Для подальшого перевезення вантажу 25.11.2024 оформлено накладну № 43566538 із призначенням - станція Сокаль (а.с. 93 том 1).
Накопичувальна картка № 12111030 від 25.11.2024, відомість плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу № 25110103 відправлені відповідачу для накладання ЕЦП, але останнім не погоджені.
17.12.2024 представниками позивача, складено акт загальної форми ГУ-23 від № 1028 (а.с. 96 том 1) в якому зазначено обставини, що викликали складання акта: вантажовласник ТОВ "Атлантик Груп" вчасно не підписав відомість № 25110103 через що вона набула статус "Прострочена". 17.12.2024 відомість узгоджена представником ПКПД.
18.12.2024 представниками позивача, складено акт загальної форми ГУ-23 від № 1029 (а.с. 96 том 1) в якому зазначено обставини, що викликали складання акта: 25.11.2024 об 11 год. 30 хв. ц. 51079028 була забрана з п/колії ТОВ "Гідросенд", вантажовласник ТОВ "Атлантик Груп" ГУ-46а № 25110103 сформована 25.11.2024, вантажовласник ТОВ "Атлантик Груп" несвоєчасно підписав відомість та набула статус "Прострочена". 17.12.2024 відомість узгоджена представником ПКПД.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором згідно накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 12111030 (а.с. 87 том 1) та відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а № 25110103 (а.с. 88 том 1) становить 499 415,79 грн (599 298,94 грн з ПДВ), з якої:
- по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 12111030 - за подачу вагону локомотивом залізниці - 1 064,80 грн; збір за зберігання за 94 діб - 131 394,00 грн; за охорону вантажу (2 233 год.) - 275 409,29 грн; плата за користування власними вагонами по актам затримки 90 482,90 грн;
- по відомості плати за подавання, забирання вагонів форми ГУ-46 № 25110103 подача та забирання вагону № 51079028 (пам'ятка форми ГУ-45 № 362; а.с. 92 том 1) локомотивом залізниці 1 064,80 грн (а.с. 83-84 том 1).
25.12.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією № Д-02-06/737, в якій повідомив, що за результатами наданих послуг працівниками станції Лівобережна по договору відповідачу нараховані платежі на загальну суму 599 298,94 грн з ПДВ, які вимагав перерахувати на рахунки позивача, враховуючи відсутність коштів на особовому рахунку платника, що гарантував їх сплату (а.с. 72-75 том 1).
Вимога позивача відповідачем залишена без відповіді та виконання, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність і розмір спірної заборгованості у сумі 599 298,94 грн підтверджені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані.
Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 3 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
У ст.ст. 13, 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.ч. 1, 2 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
Зі змісту ст. 610 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зі змісту ст. 634 ЦК України вбачається, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За приписами ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Зі змісту ст. 909 ЦК України вбачається, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу).
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 ЦК України).
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ), та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Нормами ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою КМУ № 457 від 06.04.1998 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут).
Відповідно до ст.ст. 2, 3 Статуту ним визначаються обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Стаття 6 Статуту визначає, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 Статуту час перебування вагонів під навантаженням і вивантаженням у разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці визначається з моменту фактичної подачі вагонів на місце навантаження або вивантаження до моменту одержання станцією від підприємства повідомлення про готовність вагонів до забирання. Час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях.
Положення ст. 119 Статуту визначають, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.
Відповідно до положень ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Збір за зберігання вантажу розраховується відповідно до п. 2 Розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1).
Плата за користування вагонами нараховується відповідно до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999.
Згідно з п. 3 розділу ІІ зазначених Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Нормами п.п. 2, 4 Правил користування вагонами та контейнерами передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні (п. 4 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п. 12 р. ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно ст. 46 Статуту залізниць України вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. В свою чергу Збірником тарифів передбачено нарахування збору за зберігання рухомого складу на своїх осях за кожну добу перебування на місцях загального користування Порядок зберігання вантажів визначається Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000.
Статтею 121 Статуту залізниць України та п. 16 Правил користування вагонами та контейнерами визначено перелік обставин, за яких вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами.
Так, п. 16 Правил користування вагонами передбачено випадки, за якими вантажовласники звільняються від сплати плати за користування вагонами, а саме:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність.
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежить від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Згідно із наказом Міністерства транспорту України № 18 від 20.01.1997 Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України зі змінами та доповненнями (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1997 за № 36/1840), вантаж олія соєва підлягає супроводженню особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті. Плата за охорону вантажу, який затримано на станції з причин, не залежних від залізниці, нараховується відповідно до пункту 31.5 розділу II Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства інфраструктури України № 317 від 29.03.2009, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 441 від 22.06.2022, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 341/16357).
Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів (затверджено наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 866/5087), встановлено, що збір за зберігання вантажів на місцях загального користування та на коліях станції, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію і до моменту закінчення затримки. Плата за зберігання вантажу, який затримано на станції з причин, не залежних від залізниці, нараховується відповідно до п. 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356) та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства інфраструктури України № 317 від 29.03.2009, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 441 від 22.06.2022, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 341/16357)
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2020 АТ "Українська залізниця", як перевізником, і ТОВ "Атлантик Груп", як замовником, укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 8219842 шляхом подачі замовником 05.06.2020 заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40641829/2020-0003 та її погодження перевізником.
30.07.2024 відповідач з урахуванням договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії за № П/М-19130 від 24.12.2019 в редакції додаткової угоди № П/М-1919130 від 05.09.2022 та угоди № 0503-1 від 05.03.2024, проводив навантаження вантажу - олії соєвої на під'їзній колії ТОВ "Гідросент" при станції Лівобережна на виконання плану перевезення № 345 від 24.07.2024 призначенням на Ізов-ПКП, республіка Польща (а.с. 85 том 1), у поданий позивачем вагон № 51079028 про що складена пам'ятка форми ГУ-45 № 250 від 30.07.2024 на подачу вагона, який о 15 год. 00 хв. забраний з під'їзної колії, про що складена пам'ятка форми ГУ-45 № 229 від 31.07.2024. Вагон виставлено на 4 станційну колію для проходження митного контролю, про що складено акт загальної форми ГУ-23 № 692 від 31.07.2024, в якому зафіксовано факт затримки вагону, у зв'язку з оформленням вантажу після його забирання з місця навантаження, час затримки 31.07.2024 - 15 год. 00 хв.
Відомість плати за подавання, забирання вагону та маневрову роботу за 31.07.2024 форми ГУ-46а № 31070091 на суму 1 064,80 грн, представник відповідача погодив, підписав та, як зазначав позивач - оплатив. Разом з цим спірне перевезення так і не відбулось з причин, що залежать від замовника, а згідно з планом перевезень № 345 від 24.07.2024 повинно бути оформлене відповідачем в міжнародному сполученні.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ додатку до СМГС накладна по перевезенню в міжнародному сполученні складається відправником і пред'являється перевізнику.
Отже для реалізації подальшого відправлення вагону за призначенням згідно з планом перевезень відповідач, як вантажовідправник, повинен був подати позивачу комплект перевізних документів.
14.10.2024 Кропивницька митниця Державної митної служби України листом № 7.22-1/17.1/14/3726 повідомила позивача за його зверненням № НЗ-1-34/2219 від 10.10.2024, що митна декларація № 24 UA901030001493U9 від 31.07.2024 щодо залізничного вагону № 51079028 з вантажем олія соєва сира нерафінована, за зверненням ТОВ "Органік Терра", визнана недійсною 10.09.2024, у зв'язку з порушенням строків поставки та відміною зовнішньоекономічної операції.
Відповідач лише 30.10.2024 листами № 3010-1, № 3010-2 повідомив начальника станції Лівобережна про надання згоди на зміну платника всіх станційних зборів за вагон № 51079028 з коду 8219842 ТОВ "Атлантик Груп" на 8202245 ТОВ "САНА"; надав дозвіл на подачу вагону № 51079028 на під'їзні колії ТОВ "Гідросенд" після отримання оригіналу гарантійного листа від ТОВ "САНА" щодо оплати належних платежів за весь період знаходження вагону на станції Лівобережна та провізної плати за відправку вагону на іншу станцію.
З урахуванням акта загальної форми ГУ-23 від № 939 від 01.11.2024, відсутності коштів на рахунках ТОВ "САНА", як гаранта оплати нарахованих позивачем платежів за затримки вагона № 51079028 за період з 31.07.2024 - 15 год. 00 хв. по 01.11.2024 о 16 год. 00 хв. - 12.11.2024 позивач правомірно склав накопичувальну картку зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів № 12111030 щодо обов'язку сплати відповідачем 498 350,99 грн (без ПДВ), з якої: за подачу вагону локомотивом залізниці - 1 064,80 грн; збір за зберігання за 94 діб - 131 394,00 грн; за охорону вантажу (2 233 год.) - 275 409,29 грн; плата за користування власними вагонами по актам затримки 90 482,90 грн. Також сформував 25.11.2024 відомість плати за подавання, забирання вагону форми ГУ-46 № 25110103 на суму 1 064,80 грн (без ПДВ).
Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 599 298,94 грн з ПДВ, при цьому провізні платежі на вагон позивачем відповідачу не нараховувались, а предметом спору є саме платежі, пов'язані з затримкою вагону на коліях станції Лівобережна, а отже твердження апелянта про безпідставність нарахування позивачем вищевказаних платежів, при відсутності (з причин ненадання ним же) накладної є необґрунтованими.
Слід зазначити, що нарахування цих платежів пов'язується з фактом перебування спірного вагону у безпосередньому розпорядженні вантажовласника на станції Лівобережна Південної залізниці у період з 31.07.2024 по 01.11.2024, факти допущених порушень належним чином зафіксовані в актах загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ "Атлантик Груп" №№ 691 від 30.07.2024, 692 від 31.07.2024, 939 від 01.11.2024, відповідних пам'ятках про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45: №№ 250 від 30.07.2024, 229 від 31.07.2024, 341 від 01.11.2024, 362 від 25.11.2024, відомостях плати за подавання, збирання вагону та маневрову роботу форми ГУ-46: №№ 31070091, 25110103 та накопичувальної картки форми ФДУ-92 № 12111030.
Посилання скаржника на відсутність його обов'язку зі сплати заявлених до стягнення платежів колегією суддів до уваги не приймаються, з огляду на умови погодженого ним договору, обізнаність з умовами навантаження вантажу у вагон № 51079028, погодження відомості плати за подавання, забирання вагону та маневрову роботу за форми ГУ-46а № 31070091 від 31.07.2024 на суму 1 064,80 грн, гарантування листом № 3010-1 від 30.10.2024 сплати ТОВ "САНА" нарахованих платежів у період затримки.
Враховуючи несплату ТОВ "САНА" нарахованих позивачем платежів щодо встановлених порушень затримки вагона № 51079028 за період з 31.07.2024 - 15 год. 00 хв. по 01.11.2024 - 16 год. 00 хв. ТОВ "Атлантик Груп" є належним відповідачем у даній справі.
Наявність і розмір спірної заборгованості у сумі 599 298,94 грн підтверджені позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимога про їх стягнення обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.
Щодо заяви відповідача про застосування терміну позовної давності (а.с. 237-240 том 1), слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 ст. 925 ЦК України яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Водночас ч. 1 ст. 258 ЦК України встановлює, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Частиною 5 ст. 315 ГК України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.
За приписами ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
У п. 7.3 договору встановлено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Враховуючи погоджений сторонами строк позовної давності щодо вимог перевізника до замовника в один рік, спірний період надання відповідачу послуг за договором, звернення позивача до суду з даною позовною заявою 07.03.2025 (а.с. 99 том 1), слід дійти висновку, що судом першої інстанції, усупереч твердженням апелянта, здійснено вірний висновок про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності.
З зазначених підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, тож апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" на рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2025 у справі № 925/223/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 08.09.2025 у справі № 925/223/25 залишити без змін.
Матеріали справи № 925/223/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.04.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук