вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2026 р. Справа № 911/2806/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.03.2026
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Дівичківської сільської ради
на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025
за заявою Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" про заміну боржника
у справі № 911/2806/23 (суддя Колесник Р.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50"
до Дівичківської сільської ради
за участю Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради
про стягнення 225 676,01 гривень, -
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2806/23 заяву Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" задоволено частково. Встановлено порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23 шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради, який є головним розпорядником бюджетних коштів Дівичківської сільської ради на користь позивача 225 676,01 гривень боргу та 3385,14 гривень судового збору. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що судом не встановлено вибуття Дівичківської сільської ради зі спірних правовідносин, припинення останньої як юридичної особи, а також не встановлено переходу прав та обов'язків Дівичківської сільської ради до Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради саме в порядку правонаступництва. При цьому, з огляду на відсутність у Дівичківської сільської ради статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Управлінні Державної казначейської служби України в Таращанському районі Київської області, що унеможливлює виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23, суд першої інстанції дійшов висновку за можливе встановити порядок виконання зазначеного судового рішення про стягнення з Дівичківської сільської ради на Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" 225 676,01 гривень боргу та 3385,14 гривень судового збору шляхом стягнення вказаних коштів з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради, який є головним розпорядником бюджетних коштів Дівичківської сільської ради. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку заяву Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" задоволено частково.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2806/23, 14.11.2025 Дівичківська сільська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 та ухвалити нову, якою відмовити Приватному акціонерному товариству "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" у задоволенні заяви про заміну боржника у справі № 911/2806/23.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржувану ухвалу судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції, вийшовши за межі поданої заяви про заміну боржника в порядку ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, самостійно встановлено інший порядок виконання рішення та визначено, що стягнення коштів має здійснюватися з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради, тобто з іншої юридичної особи, яка не була учасником справи. При цьому, скаржник наголошує, що статтею 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правом на подання заяви про встановлення чи зміну способу або порядку його виконання наділені виключно стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом), однак сторонами питання зміни порядку виконання рішення суду не порушувалось. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не встановлено обставин, які б унеможливлювали виконання рішення суду у визначений раніше спосіб, а відсутність у сільської ради рахунків не звільняє від обов'язку від виконання рішення суду через казначейські органи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2025 матеріали апеляційної скарги Дівичківської сільської ради у справі № 911/2806/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали господарської справи № 911/2806/23.
30.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/2806/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2806/23 за апеляційною скаргою Дівичківської сільської ради на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 та призначено розгляд справи на 12.03.2026.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Дівичківської сільської ради слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2806/23 скасувати, з наступних підстав.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23 стягнуто з Дівичківської сільської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" 225 676,01 гривень боргу та 3385,14 гривень судового збору.
03.01.2024 на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом Київської області було видано відповідний наказ.
11.09.2025 до Господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" надійшла заява про заміну боржника у справі, в якій просить здійснити заміну боржника Дівичківської сільської ради на її правонаступника - Виконавчий комітет Дівичківської сільської ради.
Подану заяву мотивовано тим, що рішенням Дівичківської сільської ради від 22.12.2023 № 2115-59-VIII «Про зміну головного розпорядника бюджетних коштів» вирішено, що виконавчий комітет Дівичківської сільської ради є правонаступником Дівичківської сільської ради та головним розпорядником бюджетних коштів з 01.01.2024. На думку позивача, вищезазначене рішення Дівичківської сільської ради є підставою для заміни відповідача у справі його правонаступником, оскільки лише в такому випадку рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23 може бути виконане. За наведених обставин, позивач просив замінити боржника за наказом Господарського суду Київської області від 03.01.2024 № 911/2806/23 з Дівичківської сільської ради на правонаступника - Виконавчий комітет Дівичківської сільської ради.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2806/23 заяву Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" задоволено частково. Встановлено порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23 шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради, який є головним розпорядником бюджетних коштів Дівичківської сільської ради на користь позивача 225 676,01 гривень боргу та 3385,14 гривень судового збору. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено вибуття Дівичківської сільської ради зі спірних правовідносин, припинення останньої як юридичної особи, а також не встановлено переходу прав та обов'язків Дівичківської сільської ради до Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради саме в порядку правонаступництва. При цьому, з огляду на відсутність у Дівичківської сільської ради статусу розпорядника бюджетних коштів, та, як наслідок, відсутність розрахункового рахунку в Управлінні Державної казначейської служби України в Таращанському районі Київської області, що унеможливлює виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23, суд першої інстанції дійшов висновку за можливе встановити порядок виконання зазначеного судового рішення про стягнення з Дівичківської сільської ради на Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" 225 676,01 гривень боргу та 3385,14 гривень судового збору шляхом стягнення вказаних коштів з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради, який є головним розпорядником бюджетних коштів Дівичківської сільської ради. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку заяву Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Частиною 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Правонаступництво це перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі № 201/16014/13-ц виснував, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони.
За змістом ч. 1, 9 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Статтею 104 Цивільного кодексу України унормовано, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Частиною четвертою статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у порядку, передбаченомуЗаконом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", тобто запису про припинення юридичної особи.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
За змістом положень частин 1, 8 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Згідно з частиною 2 статті 64 та частиною 1 статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
Так, в пункті 1 рішення Дівичківської сільської ради від 22.12.2023 № 2115-59-VIII "Про зміну головного розпорядника бюджетних коштів" встановлено, що виконавчий комітет Дівичківської сільської ради є правонаступником Дівичківської сільської ради та головним розпорядником бюджетних коштів.
Водночас, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо перебування юридичної особи - Дівичківської сільської ради (ідентифікаційний код 04361491) в процесі припинення не внесено, як не внесено запису про державну реєстрацію припинення вказаної юридичної особи.
При цьому, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Виконавчий комітет Дівичківської сільської ради є самостійною юридичною особою з ідентифікаційним кодом 42818250, відомостей про проведення державної реєстрації юридичної особи - Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради, яка утворена в результаті перетворення, до реєстру не внесено.
Отже, виходячи із системного аналізу змісту положень статті 96 Цивільного кодексу України та статей 10, 11, 51, 64, 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Дівичківська сільська рада (ідентифікаційний код 04361491) та Виконавчий комітет Дівичківської сільської ради (ідентифікаційний код 42818250) є різними юридичними особами, які мають різні повноваження та функції, а також самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями.
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для заміни боржника за наказом Господарського суду Київської області від 03.01.2024 № 911/2806/23 з Дівичківської сільської ради на правонаступника - Виконавчий комітет Дівичківської сільської ради в порядку ст. 334 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час, суд першої інстанції, посилаючись на те, що рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23 має бути виконане, за власною ініціативою на підставі ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановив порядок виконання зазначеного судового рішення про стягнення з Дівичківської сільської ради на Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" 225 676,01 гривень боргу та 3385,14 гривень судового збору шляхом стягнення вказаних коштів з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради, який є головним розпорядником бюджетних коштів Дівичківської сільської ради.
Колегія суддів з висновком суду першої інстанції про встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23 шляхом стягнення коштів за цим рішенням з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З наведеного слідує, що в силу ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" правом на звернення до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення наділені сторони або виконавець, і встановити або змінити спосіб і порядок виконання рішення суду можливо виключно на підставі поданої сторонами або виконавцем заяви.
Водночас, колегією суддів встановлено, що із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення ані сторони, ані виконавець до суду не звертались.
Отже, судом першої інстанції в порушення вимог ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України та ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за власною ініціативою встановлено порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23 шляхом стягнення коштів за цим рішенням з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради.
Таким чином, оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради як особи, яка не брала участі у справі.
При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають встановлення чи зміни способу або порядку виконання рішення суду шляхом заміни однієї юридичної особи - сторони у справі на іншу юридичну особу, яка не була стороною при розгляді справи, тобто суд не має повноважень автоматично змінювати відповідача після ухвалення рішення.
У даному випадку, відповідачем та боржником у даній справі є саме Дівичківська сільська рада, а Виконавчий комітет Дівичківської сільської ради не був і не є стороною у справі № 911/2806/23, щодо Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради позивачем не заявлялись жодні позовні вимоги, а отже, ця юридична особа за відсутності передбачених законом підстав не може виконувати обов'язки за боржника - Дівичківську сільську раду.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).
У даній справі неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги при перевірці в апеляційному порядку знайшли своє підтвердження, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду - скасуванню.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дівичківської сільської ради на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2806/23 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2806/23 - скасувати в частині встановлення порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2023 у справі № 911/2806/23 шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Дівичківської сільської ради, який є головним розпорядником бюджетних коштів Дівичківської сільської ради на користь позивача 225 676,01 гривень боргу та 3385,14 гривень судового збору, в іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області від 05.11.2025 у справі № 911/2806/23 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/2806/23 направити до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Сибіги О.М. у відпустці з 16.03.2026 по 27.03.2026, перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці з 30.03.2026 по 03.04.2026, з 06.04.2026 по 09.04.2026 та перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці з 30.03.2026 по 09.04.2026 повний текст постанови складено та підписано 13.04.2026.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко