ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
13 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/1199/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Принцевської Н.М.;
суддів: Богатиря К.В., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
секретар судового засідання (за доручення головуючої судді): Романенко Д.С.;
за участю представників сторін:
від прокуратури - Коломійчук І.О.;
від Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» - Басюк Ю.М.;
від Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області - не з'явився;
від Південного офісу Держаудитслужби - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 (повний текст складено та підписано 16.06.2025)
у справі № 916/1199/25
за позовом Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод»
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 92469,32 грн,
(суддя першої інстанції Демченко Т.І., дата та місце ухвалення рішення: 04.06.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29),
У березні 2025 року Заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (далі Рада) та Південного офісу Держаудитслужби (далі Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» (далі ТОВ “Котовський асфальтобетонний завод», Товариство), в якому просив суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.12.2023 (далі додаткова угода) до договору закупівлі № 331 від 13.11.2023 (далі договір), укладену між Радою та ТОВ “Котовський асфальтобетонний завод»;
- стягнути з ТОВ “Котовський асфальтобетонний завод» на користь Ради 92469,32 грн штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у даній справі у задоволенні позову прокурора відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі № 916/1199/25 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної існтанції. В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2026 у справі №916/1199/25 касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 у справі №916/1199/25 скасовано; справу №916/1199/25 передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
27.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1199/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 прийнято справу №916/1199/25 до свого провадження колегією суддів у складі головуючої судді Принцевської Н.М., суддів Богатиря К.В., Ярош А.І; призначено справу №916/1199/25 до розгляду на 09.03.2026 року о 12-30 год.
28.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» через систему “Електронний суд» звернулось до суду із заявою (вх.№342/26/Д1 від 28.01.2026) про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Богатиря К.В. від розгляду справи №916/1199/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Котовський асфальтобетонний завод" відвід судді Богатирю К.В. від розгляду справи №916/1199/25 та передано дану справу для автоматизованого розподілу для визначення судді у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2026 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський асфальтобетонний завод" про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Богатиря К.В. №8 від 28.01.2026 (вх.№406/26 від 30.01.2026) у справі №916/1199/25 визначено суддю Таран С.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський асфальтобетонний завод" про відвід судді Південно-західного апеляційного господарського суду Богатиря К.В. №8 від 28.01.2026 (вх.№406/26 від 30.01.2026) у справі №916/1199/25 відмовлено.
10.02.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Судове засідання, яке було призначено на 09.03.2026 з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі № 916/1199/25 не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території міста Одеси та Одеської області повітряної тривоги, про що помічником судді складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі № 916/1199/25 відбудеться 13.04.2026 року о 15-00 год.
11.03.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
10.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до винесення остаточного судового рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у господарській справі № 916/270/25.
В обґрунтування клопотання Відповідач зазначає, що на розгляді у Південно-західному апеляційному господарському суді перебувала абсолютно аналогічна господарська справа № 916/270/25 - з аналогічними предметом та підставами, тими самими учасниками. Єдиною відмінністю від даної справи є договір про публічну закупівлю та додаткова угода про продовження строку його дії, правомірність якої оскаржується прокурором. Так, у межах господарської справи № 916/1199/25 оспорюється правомірність додаткової угоди № 1 до договору про публічну закупівлю № 331 від 13.11.2023, а у межах господарської справи №916/270/25 - додаткової угоди № 1 до договору про публічну закупівлю № 306 від 19.10.2023.
13.04.2026 у судове засідання з'явився Прокурор та представник Відповідача. Інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Колегією суддів у судовому засіданні поставлено на обговорення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» про зупинення провадження у справі. Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, представник Відповідача підтримав своє клопотання.
Розглянувши питання щодо зупинення провадження у цій справі, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Під час апеляційного провадження у цій справі колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є, зокрема, вимоги прокурора про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 29.12.2023 до договору закупівлі №331 від 13.11.2023, укладеного між Окнянською селищною радою та ТОВ “Котовський асфальтобетонний завод» та стягнення з ТОВ “Котовський асфальтобетонний завод» на користь Окнянської селищної ради штрафних санкцій у сумі 92 469,32 грн.
Як встановлено судовою колегією, на розгляді судів перебувала аналогічна господарська справа № 916/270/25 - з аналогічними предметом та підставами, тими самими учасниками. Єдиною відмінністю є договір про публічну закупівлю та додаткова угода про продовження строку його дії, правомірність якої оскаржується прокуратурою. Так, у межах господарської справи № 916/1199/25 оспорюється правомірність додаткової угоди № 1 до договору про публічну закупівлю № 331 від 13.11.2023, а у межах господарської справи №916/270/25 - додаткової угоди № 1 до договору про публічну закупівлю № 306 від 19.10.2023.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 у господарській справі №916/270/25 у задоволенні позовної заяви Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій відмовлено повністю. Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у господарській справі №916/270/25 апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 у господарській справі №916/270/25 - без змін.
Не погоджуючись із рішеннями суддів попередніх інстанцій, Керівник Одеської обласної прокуратури звернувся з відповідною касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2026 господарську справу №916/270/25 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Згідно з мотивами, наведеними в ухвалі від 11.02.2026, за встановлених судами у цій справі обставин оспорювана додаткова угода суперечить пункту 18.3 договору та пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Такий висновок обґрунтовано тим, що погіршення погодних умов у грудні, діючи з розумною обачністю, сторони мали врахувати ще на момент укладення договору. Водночас матеріали справи не містять належного документального підтвердження існування об'єктивних обставин, які б зумовили продовження строку дії договору.
Водночас, суди відмовили у позові з підстав обрання неефективного способу захисту порушеного права, оскільки визнання недійсною спірної додаткової угоди, навіть за встановлення судом обставин її невідповідності вимогам закону, в цьому випадку не є ефективним способом захисту, адже задоволення цієї позовної вимоги не здатне поновити будь-які права Позивача 1 та спричинить лише правову невизначеність у спірних правовідносинах між селищною радою та товариством.
При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що у договорі не передбачено жодних штрафних санкцій за порушення підрядником строку виконання зобов'язань, між сторонами не укладено будь-яких додаткових угод до договору щодо забезпечення виконання зобов'язань, жодна із сторін договору не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; укладений між сторонами договір не є державним контрактом; джерелом фінансування підрядних робіт були кошти місцевого, а не державного бюджету. Зважаючи на це, суди дійшли висновку, що будь-які підстави для притягнення Відповідача до відповідальності у вигляді стягнення з нього штрафних санкцій у даному випадку відсутні.
Передаючи справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила, що відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті).
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
Колегія суддів врахувала, що у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 викладено висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Разом з тим, під час розгляду касаційної скарги у справі № 916/270/25 колегією суддів було з'ясовано, що Верховний Суд уже здійснював касаційний перегляд судових рішень у подібних правовідносинах.
Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на те, що у справі № 916/1199/25 про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення штрафних санкцій між тими самими сторонами, що й у справі № 916/270/25, суд апеляційної інстанції також відмовив у позові з підстав обрання неефективного способу захисту, оскільки задоволення позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди не здатне поновити будь-які права ради та спричинить лише правову невизначеність сторін договору у спірних правовідносинах. При цьому суд встановив, що укладений договір не є державним контрактом, сторони в договорі не узгодили жодних штрафних санкцій за порушення підрядником строку виконання зобов'язань та не укладали будь-яких додаткових угод до договору щодо забезпечення виконання зобов'язань, отже, зважаючи на положення статті 231 Господарського кодексу України, будь-які підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення з нього на користь Ради штрафних санкцій, у цьому випадку відсутні.
Постановою від 15.01.2026 колегія суддів, що входить до складу судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/1199/25 скасувала постанову суду апеляційної інстанції та передала справу на новий розгляд з тих підстав, що такі висновки щодо обрання прокурором неефективного способу захисту порушених прав є необґрунтованими. Безпосередньо Верховний Суд зауважив, що визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України (пункт 65 постанови).
При ухваленні відповідної постанови колегія суддів урахувала висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 27.08.2025 у справі № 916/2984/24.
Наведене, на переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зумовлює необхідність відступу від наведених вище висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2026 у справі № 916/1199/25, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, шляхом викладення правової позиції щодо неефективності обраного Прокурором способу захисту у подібній категорії справ про визнання недійсним додаткової угоди до договору щодо продовження строку його дії через відтермінування виконання робіт, котрі вже виконані та оплачені на час звернення з позовом, а договором сторони не передбачили відповідальності підрядника за прострочення виконання зобов'язання.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2026 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 916/270/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025; призначено до розгляду справу №916/270/25 за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 на 19.06.2026 о 11-00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.
За таких обставин, враховуючи те що єдність судової практики є складовою принципу правової визначеності та фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя, в той час як застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування.
Однакове застосування закону забезпечує його загальнообов'язковість, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Враховуючи, що предметом апеляційного перегляду у справі № 916/1199/25, як і у справі №916/270/25 є вимоги Прокурора про визнання недійсною додаткової угоди до договору закупівлі, укладеного між Окнянською селищною радою та ТОВ “Котовський асфальтобетонний завод» та стягнення з ТОВ “Котовський асфальтобетонний завод» на користь Окнянської селищної ради штрафних санкцій та єдиною відмінністю є, що у межах господарської справи № 916/1199/25 оспорюється правомірність додаткової угоди № 1 до договору про публічну закупівлю № 331 від 13.11.2023, а у межах господарської справи № 916/270/25 - додаткової угоди № 1 до договору про публічну закупівлю № 306 від 19.10.2023, судова колегія вважає, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №916/270/25 матиме суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для зупинення провадження у справі №916/1199/25 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» про зупинення провадження та зупинити апеляційне провадження у справі №916/1199/25 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25 та оприлюднення повного тексту постанови.
Керуючись ст. 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Котовський асфальтобетонний завод» про зупинення провадження у справі №916/1199/25.
Зупинити провадження у справі №916/1199/25 до закінчення розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25 та оприлюднення повного тексту постанови.
Зобов'язати сторони повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286 - 289 ГПК України.
Головуюча суддя: Н. М. Принцевська
Судді: К.В. Богатир
А.І. Ярош