ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
09 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3046/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників учасників у справі про неплатоспроможність:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» - адвокат Сердюков Б.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження, суддя суду першої інстанції Шаратов Ю.А., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 29.09.2025
по справі №916/3046/25
за заявою ОСОБА_2
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна»
про відкриття провадження у справі про банкрутство, -
Описова частина.
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» за заявою ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «БІІР Україна» своїми діями активно заперечувало проти вимог ОСОБА_2 до подачі ним заяви до Господарського суду Одеської області заяви про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, що у свою чергу підтверджує існування між сторонами спору про право, що відповідно до частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства - є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 у справі про банкрутство.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство; призначено справу №916/3046/25 до розгляду у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на 18.12.2025 о 11:30.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 вирішено:
«Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про розподіл судових витрат (вх. №5072/25 від 12.12.2025) - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР УКРАЇНА» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 3-Б, код ЄДРПОУ 38819672) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 8 000,00 грн.
У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» про розподіл судових витрат (вх. №5072/25 від 12.12.2025) - відмовити.»
Приймаючи дане рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не довела, що оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство впливає на її права, обов'язки чи законні інтереси.
Короткий зміст заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.
Апелянт вказала, що нововиявленою обставиною є факт фінансування Боржника третіми особами для ведення судових справ проти кредиторів при одночасному ухиленні від погашення заборгованості по заробітній платі.
06 лютого 2026 року (через 2 дні після постанови апеляційного суду від 04.02.2026) судовий збір у розмірі 105 000,00 грн за подання Боржником зустрічного позову до Заявника (справа № 522/23971/25-Ц) було сплачено не Боржником, а сторонньою юридичною особою - ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43604968). Це підтверджується платіжною інструкцією № 6 від 06.02.2026.
ОСОБА_1 вказує, що заяви Боржника про наявність "спору про право" спростовуються його недобросовісною поведінкою: Боржник свідомо блокує виконання судових рішень, залишаючи рахунки пустими та ігноруючи Постанову приватного виконавця від 04.02.2026 (ВП № 80145198) про арешт коштів на суму 269 631,40 грн. Така поведінка свідчить не про "спір" , а про навмисне створення штучної неплатоспроможності для уникнення розрахунків з працівниками.
ОСОБА_1 також вказує, що Боржник має реальну можливість залучати значні кошти через групу пов'язаних компаній (105 000 грн сплачено миттєво), але свідомо спрямовує ці кошти на судову війну проти кредитора, а не на виконання зобов'язань з виплати заробітної плати.
ОСОБА_1 зазначає, що поведінка Боржника носить системний характер штучного створення видимості неплатоспроможності для ухилення від виконання зобов'язань перед кредиторами, що є класичною ознакою фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства.
ОСОБА_1 посилається на те, що постановою про арешт коштів від 04.02.2026 (виконавче провадження № 80145198) зафіксовано борг по заробітній платі чоловіка Заявника у сумі 269 631,40 грн. Відповідно до статей 60-65 Сімейного кодексу України, заробітна плата є спільною сумісною власністю подружжя. Крім того, відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, ці кошти є джерелом аліментів для утримання неповнолітніх дітей.
ОСОБА_1 вказала, що суд дійшов помилкового висновку, що оскаржуване рішення не впливає на права Заявника як подружжя боржника за зобов'язаннями з виплати заробітної плати. Штучне блокування процедури банкрутства позбавляє можливості звернення стягнення на майно Боржника в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, і фактично позбавляє неповнолітніх дітей Заявника коштів, призначених для їх утримання.
ОСОБА_1 також зазначила, що Боржник, використовуючи кошти третіх осіб та прикриваючись постановою апеляційного суду як доказом нібито «недобросовісності» Заявника, подав позов про стягнення з Заявника 7 000 000 грн (справа № 522/23971/25-Е). Це є прямим тиском та загрозою майновому стану Заявника. Нововиявлена обставина (платіжна інструкція від 06.02.2026) доводить, що цей зустрічний позов фінансується не Боржником, а третьою особою, що підтверджує його рейдерський характер та мету - залякати кредитора та примусити його відмовитися від своїх законних вимог.
Керуючись викладеним вище, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2026 року у справі № 916/3046/25 та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІІР Україна» та відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІІР Україна».
Крім того, до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив ТОВ «БІІР Україна» на заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження у справі №916/3046/25.
ОСОБА_1 вказала, що 10 березня 2026 року Одеський апеляційний суд постановив у справі №947/26680/23, що вимога ОСОБА_2 до ТОВ «БІІР Україна» у розмірі 253 339,15 грн є підтвердженою та безспірною. Постанова набрала законної сили в день ухвалення.
У даному випадку суд встановив, що ОСОБА_2 має підтверджену та безспірну вимогу до ТОВ «БІІР Україна» у розмірі 253 339,15 грн.
ОСОБА_1 зазначає, що навіть якщо між сторонами існує окремий цивільний спір у справі №522/5420/25-Е, це не усуває безспірності вимоги, підтвердженої постановою апеляційного суду від 10.03.2026. За ч. 6 ст. 39 КУзПБ підстав для відмови у відкритті провадження більше не існує.
ОСОБА_1 вважає, що постанова від 10.03.2026 є новою обставиною в розумінні ч. 3 ст. 320 ГПК України і є самостійною, достатньою та документально підтвердженою підставою для перегляду ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026.
Короткий зміст відзиву на заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «БІІР Україна» надійшов відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження у справі №916/3046/25.
Боржник вказав, що при перегляді судового рішення за нововиявленими a6o виключними обставинами, суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги a6o інші підстави позову.
Боржник зазначив, що посилання апелянтки на фінансування боржника третіми особами через сплату судового збору не заслуговують на увагу, адже така обставина не є ані порушенням вимог чинного законодавства України, ані обставиною, яка навіть теоретично може порушувати будь-які законні права скаржника.
Посилання апелянтки в цій частині спростовуються позицією Верховного Суду та сталою судовою практикою.
Боржник зазначив, що постанова в рамках виконавчого провадження була винесена на виконання ухвали Одеського апеляційного суду від 05.06.2025 року про забезпечення позову. Тобто ОСОБА_1 намагається ввести суд в оману, зокрема, намагаючись видати за «нововиявлену обставину» - ухвалу суду, яка була постановлена на 4 (чотири) місяці раніше від дати подачі апелянтом заяви за нововиявленими обставинами.
Крім того, судом у вказаній ухвалі не було «зафіксовано» жодного боргу, про що безпідставно стверджує ОСОБА_1
На переконання Боржника, заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є безпідставною і необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись викладеним вище, ТОВ «БІІР Україна» просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 04.02.2026 за нововиявленими обставинами у справі №916/3046/25 відмовити у повному обсязі, а ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження у справі №916/3046/25 залишити без змін.
Письмові пояснення подані з пропуском строку на їх подання.
07.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 по суті справи.
Дані письмові пояснення фактично є доповненнями до заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
У даному випадку підставою для перегляду ухвали суду за новоиявленими обставинами ОСОБА_1 визначила факт фінансування Боржника третіми особами, а саме сплату 06.02.2026 ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА» судового збору замість боржника.
Таким чином, 30-ти денний строк слід відраховувати саме від 06.02.2026, тому такий строк з врахуванням вихідних днів закінчився 09.03.2026.
Отже ОСОБА_1 подала письмові пояснення (фактично доповнення до заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами) з пропуском строку, встановленого законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В той же ОСОБА_1 не зверталася з заявою про поновлення строку на подання відповідних додаткових письмових пояснень.
Відповідно до ст. 118 ГРК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, колегія суддів залишає без розгляду додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 по суті справи, оскільки вони були подані з пропуском строку, а апелянт не ініціювала питання про поновлення такого строку.
09.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «БІІР Україна» надійшли пояснення по справі.
Дані пояснення за своїм змістом є доповненням до відзиву на заяву про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026, окрім іншого встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження по справі №916/3046/25 до 30.03.2026.
Копія даної ухвали була отримана ТОВ «БІІР Україна» у системі електронний суд 12.03.2026.
Тобто відповідні пояснення були подані боржником з пропуском строку, встановленого судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
У даному випадку, ТОВ «БІІР Україна» не просив продовжити строк на подання відзиву чи пояснень по суті справи.
З огляду на дані обставини, колегія суддів залишає без розгляду пояснення ТОВ «БІІР Україна» по суті справи, оскільки вони були подані з пропуском строку, встановленого судом.
09.04.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо розгляду справи, яке фактично є запереченням на пояснення ТОВ «БІІР Україна».
Враховуючи те, що дане клопотання ОСОБА_1 стосується виключно письмових пояснень ТОВ «БІІР Україна» від 09.04.2026, які були залишені колегією суддів без розгляду, то суд залишає відповідне клопотання також без розгляду.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3046/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.02.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження по справі №916/3046/25 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків при поданні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 36 336,00 грн - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз'яснено ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали заява вважається неподаною та повертається заявнику.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження по справі №916/3046/25.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження по справі №916/3046/25; відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження по справі №916/3046/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження по справі №916/3046/25 до 30.03.2026; призначено справу №916/3046/25 до розгляду на 09.04.2026 о 12:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
09.04.2026 у судовому засіданні прийняв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БІІР Україна» - адвокат Сердюков Б.Л.
Представники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися про дату, час та місце його проведення належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026, якою призначено справу №916/3046/25 до розгляду на 09.04.2026 о 12:30, була отримана в електронному кабінеті ОСОБА_2 - 12.03.2026, ОСОБА_1 - 12.03.2026.
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 09.04.2026, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження по справі №916/3046/25, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження по справі №916/3046/25 по суті, не дивлячись на відсутність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених осіб у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.
Щодо клопотань, наявних в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.
17.02.2026 від ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявниця просить суд:
1) Витребувати у ТОВ «БІІР Україна» та надати суду наступні документи:
1.1) Банківські виписки по всіх рахунках (у всіх банківських установах) за період з 01.01.2025 по 28.02.2026, що відображають:
- Залишки коштів на початок/кінець кожного місяця;
- Обороти (надходження та списання);
- Призначення платежів (особливо платежі на суми понад 50 000 грн).
1.2) Платіжні документи, що підтверджують фактичну оплату послуг адвоката Сердюкова Б.Л., зокрема:
- Платіжні доручення або банківські виписки про перерахування коштів;
- Акти приймання-передачі грошових коштів (якщо оплата готівкою);
- Будь-які інші документи, що підтверджують реальний рух коштів на суму 150 000 грн (50 000,00 + 50 000,00 + 50 000,00).
1.3) Податкову та фінансову звітність (Податкова декларація з податку на прибуток, декларації з ПДВ, баланс та звіт про фінансові результати) за 2024 та 2025 роки, де відображено:
-Розмір доходу;
- Витрати (зокрема, на юридичні послуги, оплату праці тощо);
- Фінансовий результат (прибуток/збиток).
2) Витребувати у адвоката Сердюкова Бориса Леонідовича підтвердження отримання оплати від ТОВ «БІІР Україна» за наступними договорами:
- Договір про надання правової допомоги № 21/11-22 від 21.11.2022;
- в тому числі щодо наступних додаткових угод:
- Додаткова угода від 04.08.2025 (50 000 грн - суд першої інстанції);
- Додаткова угода на суму 50 000 грн (апеляція ОСОБА_1 );
- Додаткова угода на суму 50 000 грн (апеляція ОСОБА_2 ).
3) Витребувати у банківських установ (за місцезнаходженням рахунків ТОВ «БІІР Україна») інформацію про рахунки ТОВ «БІІР Україна», відкриті станом на 01.01.2025 - 28.02.2026:
- Номери рахунків;
- Дати відкриття/закриття (якщо рахунок закрито);
- Залишки коштів станом на 01.01.2025, 01.01.2026, 04.02.2026, 06.02.2026, 28.02.2026.
4) Витребувати у ТОВ "ГОТСПІД УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 43604968) документи, що підтверджують правові підстави для сплати судового збору за ТОВ «БІІР Україна» 06.02.2026 у розмірі 105 000 грн:
- Договір позики/дарування/іншої передачі коштів;
- Платіжне доручення з детальним призначенням платежу;
- Акти взаєморозрахунків між ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА» та ТОВ «БІІР Україна».
31.03.2026 від ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому заявниця просить суд:
1) Витребувати від ТОВ «БІІР Україна»:
- завірені копії фінансової звітності за 2025 рік з розшифруванням рядка 1690;
- акти звіряння взаємних розрахунків з ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА» за 2025 рік;
- платіжні документи та договори за операціями з ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА» за 2025 рік;
- завірену копію фінансової звітності ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА» за 2025 рік.
2) Витребувати від ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА»:
- завірені копії фінансової звітності за 2025 рік з розшифруванням доходів;
- акти звіряння взаємних розрахунків з ТОВ «БІІР Україна» за 2025 рік;
- платіжні документи за операціями з ТОВ «БІІР Україна» за 2025 рік.
Розглянувши дані клопотання, колегія суддів відмовила у їх задоволенні ухвалою у протокольній формі, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Наявність самого лише клопотання не може бути визнано достатньою підставою для витребування доказів судом.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що сторона спору може ставити перед судом питання про витребування доказів, які вона сама не може здобути, однак у такому порядку може бути витребувано не будь-який доказ, який, на переконання учасника спору, має бути у його розпорядженні та наявний у матеріалах справи, а лише той доказ, який стосується розгляду спору у справі, в межах якої вимагається його витребування. Водночас такий доказ має стосуватися обставин, що входять у предмет доказування при розгляді справи, а на особу, яка клопоче про витребування доказу, покладається обов'язок зазначити обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
В той же час ОСОБА_1 не обгрунтувала, яким саме чином витребувані докази стосуються обставин, що входять у предмет доказування при перегляді за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що при винесенні ухвали від 04.02.026 про закриття апеляційного провадження суд вирішив виключно питання про наявність або відсутність права апелянта ОСОБА_1 на оскарження в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Одеської області від 25.09.2025.
Будь-яку оцінку законності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство колегією суддів не надавалася, апеляційна скарга ОСОБА_1 по суті її вимог не розглядалася.
Дані обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів у справі.
31.03.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про долучення доказів, в якому ініціюючий кредитор просив долучити до матеріалів справи № 916/3046/25 постанову Одеського апеляційного суду від 10.03.2026 у справі № 947/26680/23 як нову обставину, що усуває підставу відмови у відкритті провадження про банкрутство ТОВ «БІІР Україна».
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Колегія суддів відмовила у долученні даного доказу до матеріалів справи, оскільки він не стосується обставин, що входять у предмет доказування при перегляді за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.
Мотивувальна частина.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Отже, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який: (1) передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; (2) має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи; (3) існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; (4) не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Звертаючись до категорії "істотності", колегія суддів зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/17258/17).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто, нові докази, які не існували на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.
Нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами.
Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону.
Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №910/5217/20).
В силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004, пункт 46 рішення у справі "Попов проти Молдови" від 06.12.2005).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
Відтак, здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Водночас оцінці підлягає лише факт наявності або відсутності нововиявлених обставин та визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
У даному випадку, ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.
Приймаючи рішення про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив зокрема з наступного:
«Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою жодним чином не вирішувалися питання про права, інтереси чи обов'язки ОСОБА_1 , оскільки на вирішенні даної ухвали стояло питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІІР Україна».
ФОП Лебедєва І.В. згадується в оскаржуваній ухвалі, як сторона Договору на облікове (бухгалтерське) та консультаційне супроводження № 30/01-2БС від 30.01.2020, укладеного між ФОП Лебедєва І.В. та ТОВ «БІІР Україна».
В той же час, як вказано в тексті оскаржуваної ухвали та зазначено в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 передала свої права вимоги до ТОВ «БІІР Україна» за Договором на облікове (бухгалтерське) та консультаційне супроводження № 30/01-2БС від 30.01.2020, ОСОБА_2 на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 31.07.2025.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору цесії, цедент (ФОП ОСОБА_1 ) відступає, а цесіонарій ( ОСОБА_2 ) набуває у повному обсязі право вимоги, що належить цеденту на підставі Договору на облікове (бухгалтерське) та консультаційне супроводження № 30/01-2БС від 30.01.2020, укладеного між цедентом та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІІР УКРАЇНА". Загальний розмір права вимоги, що відступається, становить 373 612,37 грн. Наявність та розмір заборгованості підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків від 02.08.2022, підписаним цедентом та боржником. При цьому, цесіонарій повідомлений про те, що станом на дату укладання цього договору, жодних заперечень з боку боржника за результатами листування із ним цедентом щодо заборгованості не надходило.
Тобто на момент звернення ОСОБА_2 до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІІР Україна» (02.08.2025), апелянтка передала своє право вимоги до ТОВ «БІІР Україна».
Таким чином, на переконання колегії суддів, згадування апелянтки в тексті оскаржуваної ухвали не свідчить про вирішення питання про її права та обов'язки, оскільки таке згадування стосувалося виключно обставин передачі належних їй прав вимоги.
Безпідставним на переконання колегії суддів є посилання апелянтки на те, що невиплата ТОВ «БІІР Україна» заробітної плати ініціюючому кредитору ( ОСОБА_2 ) прямо позбавляє її дітей належного їх утримання, оскільки 50% цього доходу є їхніми аліментами.
У даному випадку у ініціюючого кредитора ОСОБА_2 існують зобов'язання щодо утримання спільних з апелянткою дітей, в тому числі і шляхом сплати аліментів.
В той же час, можливе порушення ТОВ «БІІР Україна» своїх зобов'язань перед ОСОБА_2 жодним чином не впливає на права та інтереси ОСОБА_1 . Адже це два окремих зобов'язання, які є не пов'язаними між собою, перше -зобов'язання ОСОБА_2 зі сплати ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, друге- зобов'язання ТОВ «БІІР Україна» сплатити заборгованість ОСОБА_2 .
Відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІІР Україна» чи відмова у відкритті провадження у даній справі жодним чином не впливає на обов'язок ОСОБА_2 зі сплати ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, не свідчить про виникнення, зміну або припинення такого обов'язку, що в свою чергу свідчить про те, що оскаржувана ухвала не впливає на інтереси апелянтки щодо отримання заборгованості зі сплати аліментів.
Безпідставним також є посилання апелянтки на те, що ТОВ «БІІР України» не виконував перед нею свої зобов'язання за Актом звірки від 02.08.2022, адже як було зазначено вище відповідне право вимоги ТОВ «БІІР Україна» ОСОБА_1 на підставі договору цесії від 31.07.2025 передала ОСОБА_2 , тобто дані вимоги у ОСОБА_1 відсутні.
Крім того, у випадках наявності у ОСОБА_1 інших вимог до ТОВ «БІІР Україна», вона не позбавлена можливості реалізувати такі вимоги як у позасудовому порядку (шляхом досудового врегулювання спору), так і в судовому порядку шляхом подання позову чи заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо посилання апелянтки на те, що дії ТОВ «БІІР Україна» у процесі розгляду заяви про порушення справи про банкрутство ображають її людську гідність, то у даному випадку, ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення з позовом до суду про захист честі, гідності та ділової репутації.
В той же час, оскаржуваною ухвалою жодним чином не надається оцінка дій ОСОБА_1 , тому посилання апелянтки на те, що право на оскарження пов'язано з образою її людської гідності, не відповідає обставинам даної справи.
Не приймаються до уваги посилання апелянтки на те, що відновлення її доброго імені можливе виключно шляхом проведення поглибленого фінансового аналізу незалежним арбітражним керуючим, який допоможе їй документально спростувати наклеп та встановить дійсні причини неплатоспроможності, адже питання захисту честі, гідності, ділової репутації не вирішується в межах справи про банкрутство, а апелянтка не довела яким чином відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІІР Україна», взагалі впливає на її честь, гідність, ділову репутацію, добре ім'я.
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання апелянтки на те, що відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІІР Україна» захистить права не лише поточних кредиторів, а й усього трудового колективу, забезпечивши справедливий розподіл активів.
У даному випадку апелянтка взагалі стверджує про можливе порушення прав третіх осіб, які не уповноважували її діяти в їх інтересах, тому такі посилання не можуть свідчити про порушення прав чи законних інтересів ОСОБА_1 .
З огляду на викладене вище, на переконання колегії суддів, ОСОБА_1 не довела, що оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство впливає на її права, обов'язки чи законні інтереси.
Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що ОСОБА_1 не є особою, яка має право на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство.»
В свою чергу, звертаючись з заявою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 має довести, що нововиявлені обставини доводять наявність у неї права на оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство.
Верховний Суд вже неодноразово зазначав, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, існування обставин на час розгляду справи, по-друге те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Також не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону. Такі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18).
У даному випадку, ОСОБА_1 стверджує, що нововиявленою обставиною є факт фінансування ТОВ «БІІР Україна» третіми особами для ведення судових справ проти кредиторів при одночасному ухиленні від погашення заборгованості по заробітній платі.
При чому підтверджується така нововиявлена обставина тим, що 06 лютого 2026 року (тобто через 2 дні після постановлення апеляційного суду від 04.02.2026) судовий збір у розмірі 105 000,00 грн за подання ТОВ «БІІР Україна» зустрічного позову до ОСОБА_1 (справа № 522/23971/25-Ц) було сплачено не Боржником, а сторонньою юридичною особою - ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА».
На підтвердження даних обставин було надано платіжну інструкцію № 6 від 06.02.2026.
Отже, на переконання колегії суддів, ОСОБА_1 надала новий доказ, а саме платіжну інструкцію № 6 від 06.02.2026, який на її переконання підтверджує обставини фінансування ТОВ «БІІР Україна» за рахунок коштів ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА».
Однак, по-перше, новий доказ не може свідчити про існування нововиявлених обставин.
По-друге, навіть наявність нововиявленої обставини у вигляді фінансування ТОВ «БІІР Україна» за рахунок коштів ТОВ «ГОТСПІД УКРАЇНА» жодним чином не спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 про банкрутство не впливає на права, обов'язки чи інтереси ОСОБА_1 .
Посилання ОСОБА_1 на недобросовісність боржника, блокуванням ним виконання судових рішень у інших справах, також не приймається колегією суддів до уваги, оскільки такі доводи стосуються безпосередньо перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 по суті, тоді як жодним чином такі обставини не обгрунтовують того, яким саме чином ухвала про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 впливає на права, обов'язки чи інтереси ОСОБА_1 .
Безпідставним також є посилання ОСОБА_1 на те, що ТОВ «БІІР Україна» ухиляється від виконання зобов'язань перед кредиторами, адже в даному випадку ОСОБА_1 фактично стверджує про можливе порушення прав третіх осіб, які не уповноважували її діяти в їх інтересах, тому такі посилання не можуть свідчити про порушення прав чи законних інтересів ОСОБА_1 .
На переконання колегії судді, також безпідставним є посилання ОСОБА_1 на те, що ухвала про відмову у відкритті провадження у справі №916/3046/25 впливає на її права, оскільки у ТОВ «БІІР Україна» існує заборгованість перед її чоловіком ОСОБА_2 із заробітної плати, а відповідно до положень Сімейного кодексу України заробітна плата є спільною сумісною власністю подружжя та більше того, ці кошти є джерелом аліментів для утримання неповнолітніх дітей.
По-перше, ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовує, яким чином даний довод пов'язаний з обставинами, які вона вважає нововиявленими (фінансування боржника за рахунок третіх осіб), адже в даному випадку вона фактично вказує на незгоду з висновком суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження та просить переглянути ухвалу про закриття апеляційного провадження у спосіб, що не передбачений законом.
По-друге, суд апеляційної інстанції в ухвалі про закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 вже зазначав, що у ОСОБА_2 існують зобов'язання щодо утримання спільних з апелянткою дітей, в тому числі і шляхом сплати аліментів, однак можливе порушення ТОВ «БІІР Україна» своїх зобов'язань перед ОСОБА_2 жодним чином не впливає на права та інтереси ОСОБА_1 . Адже це два окремих зобов'язання, які є не пов'язаними між собою, перше -зобов'язання ОСОБА_2 зі сплати ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, друге- зобов'язання ТОВ «БІІР Україна» сплатити заборгованість ОСОБА_2 .
По-третє, обставини того, що заробітна плата ОСОБА_2 є спільною сумісною власністю подружжя, не є нововиявленою обставиною та була відома ОСОБА_1 , як на момент звернення з апеляційною скаргою у даній справі, так і на момент закриття судом апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 .
В разі якщо ОСОБА_1 переконана, що судом апеляційної інстанції не було враховано обставини спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та заробітну плату ОСОБА_2 , та в результаті безпідставно закрито апеляційне провадження, то ОСОБА_1 має право оскаржити відповідну ухвалу про закриття апеляційного провадження в касаційному порядку.
З огляду на викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що наведені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 спрямована на переоцінку тих доказів, які суд апеляційної інстанції вже дослідив під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , що не відповідає меті та змісту процесуального інституту перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, який не передбачає здійснення такого перегляду задля виправлення недоліків процесуальної поведінки заявника під час первісного розгляду справи.
В силу пункту 1 частини третьої статті 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, встановивши відсутність у сукупності всіх ознак, що надають вказаним заявником обставинам статусу нововиявлених, дійшла висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 відмовити.
Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2026 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 про відмову у відкритті провадження по справі №916/3046/25 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.04.2026.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран