13 квітня 2026 року місто Чернівці справа №725/84/26
провадження №22-ц/822/805/26
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Височанської Н.К., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, НОМЕР_1 , банк отримувача АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, UA203006140000026507007787719, банк отримувача АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.
Повний текст рішення складено судом 07 квітня 2026 року.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду відповідач ОСОБА_1 сформував в системі «Електронний Суд» 08 квітня 2026 року апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Разом з апеляційною скаргою звернувся до суду із клопотанням про відстрочку сплати судового збору, посилаючись на те, що на даний момент немає можливості сплатити судовий збір.
Колегія суддів, вирішуючи вказане клопотання, виходить із наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі №367/862/19 вказано, що: «відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір)».
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення, зменшення чи звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майно, майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Вирішуючи клопотання про відстрочення від сплати судового збору, апеляційний суд враховує, що зазначені у клопотанні обставини, не є безумовними підставами для відстрочення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження його реального майнового стану, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором. Заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували його майновий стан, зокрема довідку про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Отож, оскільки наведені в клопотанні про відстрочення від сплати судового збору доводи не підтверджують скрутний майновий стан заявника та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір, та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан, у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно відмовити.
За таких обставин ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Апеляційним судом враховано, що Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).
Наведений Закон визначає обов'язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов'язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Згідно п.21 Постанови №10 від 17 жовтня 2014 року Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (п.п.6, 7 п.1 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI).
Частиною 1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду має складати 150 відсотків ставки, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено мінімальний та максимальний граничний розмір ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, зокрема за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою.
Позивач звернувся до суду з позовом у 2026 році та заявляло позовну вимогу майнового характеру.
Враховуючи викладене, за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4992 грн. (3328 грн. х 150%).
При цьому, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки заявник подав апеляційну скаргу в електронній формі, до неї застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи викладене, апелянт за подання апеляційної скарги повинен сплатити судовий збір у розмірі 3993,63 грн. (3028 грн. х 150% х 0,8) на такі реквізити доходного рахунку: Одержувач: Чернівецьке УК/ Чернівецька ТГ/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО (отримувача): 899998, р/р UA258999980313161206080024405, КОД 22030101, призначення платежу: судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, назва суду Чернівецький апеляційний суд.
Крім цього, відповідно до п.3 ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянтом не зазначені відомості про інших учасників справи, зокрема не зазначено найменування відповідача та їх місце перебування.
Також, відповідно до п.2 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Апеляційну скаргу подано за допомогою підсистеми «Електронний суд», проте доказів її надсилання листом з описом вкладення всім учасникам справи не надано, як і не надано відомостей про доставку документів до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд.
Недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом надання доказів надсилання листом з описом вкладення апеляційної скарги або доказів доставки документів до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд іншим учасникам справи, а саме: позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» .
Згідно ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2026 року - залишити без руху.
Для усунення недоліків надати строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, про що повідомити останнього.
Роз'яснити апелянту, що в разі не виправлення недоліків апеляційної скарги у встановлений у даній ухвалі строк, відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, вона визнається неподаною і повертається апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.К. Височанська