14 квітня 2026 року
м. Харків
Справа № 629/2649/25
Провадження № 22-ц/818/3768/26
Суддя Харківського апеляційного суду Яцина В.Б., розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі представника Буток Олени Василівни на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2026 року по справі за позовами ОСОБА_1 до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, третя особа: Державна служба України з питань праці в особі Центрального міжрегіонального управління, про встановлення фактів мобінгу та їх усунення, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та за позовами представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Зеленського Максима Сергійовича до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, треті особи: Державна служба України з питань праці в особі Центрального міжрегіонального управління, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, про встановлення фактів мобінгу та їх усунення, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання інформації неправомірною, поновлення на роботі, визнання рішення та листа протиправними та такими, що не створюють правових наслідків,-
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2026 року позовні вимоги частково задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 09 квітня 2026 року Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі представника Буток Олени Василівни подала апеляційну скаргу.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року.
Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пп. 15.3 п. 15 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи.
Наказом ДСА України від 22.12.2018 № 628 (зі змінами і доповненнями) було запроваджено у тестовому режимі функціонування модулю "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах та пов'язаного з цим сканування усіх матеріалів судових справ. Про здійснення тестового режиму експлуатації окремих майбутніх складових ЄСІТС, серед яких в тому числі і модуль "Електронний суд", ДСА України також повідомляла в своїх оголошеннях в газеті "Голос України" № 229 (6984) від 01.12.2018 та№ 42 (7048) від 01.03.2019 (див. з цього приводу лист ДСА від 08.08.2019 №15-20379/19).
Згідно з п. 9, пп. 15.5 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
За таких обставин дана справа у паперовій та електронній (отсканованій формі через систему «Електронний суд») підлягає витребуванню із Лозівського міськрайонного суду Харківської області для розгляду апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі представника Буток Олени Василівни на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2026 року.
Керуючись ст. 355 ЦПК України, статтею 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Витребувати із Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу № 629/2649/25 у паперовій та у наявній електронній формі для розгляду апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі представника Буток Олени Василівни на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02 березня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя В.Б. Яцина