Справа № 646/2068/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/741/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.111-1 КК України
08 квітня 2026 колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові у режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Основ'янського районного суду м.Харкова від 17 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_8 , -
Вироком Основ'янського районного суду м.Харкова від 17.12.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп'янськ Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, депутата VIII скликання Куп'янської районної ради Харківської області (безпартійному), одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування строком на 10 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбуття покарання рахується з моменту приведення вироку до виконання та зарахувано у строк покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі, а саме з 24.02.2023 по 27.02.2023.
Після набрання вироком законної сили визначено повернути заставодавцю ОСОБА_9 заставу у розмірі 80520, 00 грн, яка була внесена 27.02.2023 згідно ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.02.2023.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати в сумі 9559, 20 грн. за проведення почеркознавчої експертизи у даному кримінальному провадженні.
Цим вироком встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 добровільно зайняв посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме посаду: «Исполняющего обязанности начальника отдела здравоохранения Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» при окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території за таких обставин.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2023 №58/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
Законом України від 07.02.2023 р. №2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, представниками збройних сил та інших державних органів російської федерації створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації, зокрема на території Куп'янського району Харківської області.
До моменту початку військової агресії рф проти України ОСОБА_8 з 25.10.2020 був обраний депутатом Куп'янської районної ради Харківської області, безпартійний.
Після незаконного вторгнення на територію України збройних сил російської федерації, тобто після 24.02.2022, у громадянина України ОСОБА_8 виник кримінальний протиправний умисел, направлений на колабораційну діяльність з країною - агресором російською федерацією на добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
З цією метою, ОСОБА_8 з 06.07.2022 по 09.09.2022, перебуваючи на території Куп'янського району Харківської області, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій раніше виниклий кримінальний протиправний умисел, добровільно надав згоду представникам збройних сил рф та «Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области» на призначення на посаду, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме на посаду: «Исполняющего обязанности начальника отдела здравоохранения Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» при окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території.
Так, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: проспект Конституції, буд. 3, у місті Куп'янську Харківської області, добровільно зайняв посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області. Наказом так званого «и.о. главы временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» ОСОБА_10 від 06.07.2022 № 317/ лс, ОСОБА_8 був призначений на посаду та в якості активного учасника працював на посаді, яка пов'язана з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій у окупаційній адміністрації держави-агресора, створеній на тимчасово окупованій території.
На зазначений вирок суду першої інстанції прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_11 та захисником ОСОБА_7 подані апеляційні скарги.
До початку апеляційного розгляду прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги в порядку ч.1 ст.403 КПК України.
В своїх апеляційних скаргах захисник ОСОБА_7 просять скасувати вирок Основ'янського районного суду м.Харкова від 17.12.2025 щодо ОСОБА_8 і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх апеляційних доводів захисник посилається на те, що висновки, що викладені в оскаржуваному вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, судом допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалений вирок щодо ОСОБА_8 є незаконним та підлягає скасуванню.
Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_8 , знаходився на окупованій території, тобто під владою окупаційної держави - російської федерації, громадянином якої він не є, а тому його дії підпадають під захист Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, оскільки він виконував роботи, які є необхідними для забезпечення певних робіт, зазначених ст.51 Конвенції, та фактично під тиском представників окупаційної влади був вимушений виходити на роботу, у зв'язку з чим в його діях відсутня кваліфікуюча ознака - добровільне зайняття посади.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити без задоволення подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та перевіривши оскаржуваний вирок, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що ставлять під сумнів винуватість обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, перш ніж ухвалювати обвинувальний чи виправдувальний вирок, суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення та докази і позицію сторони захисту, надати їм належну, логічну оцінку, виходячи з вимог ст.ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
Крім того згідно з п. 15 ст.7, ст.22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону суд виконав в повному обсязі.
Суд першої інстанції дійшов законного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_8 обвинувачення за ч.5 ст.111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Надаючи оцінку апеляційним доводам обвинуваченого та його захисника щодо недоведеності вини ОСОБА_8 за пред'явленим обвинуваченням, колегія суддів виходить із правової позиції, висловленій в постанові Верховного суду від 10.09.2020 у справі № 555/2067/18.
Зокрема, колегія суддів виходить із того, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням, що у даному провадженні було дотримано.
Як вбачається з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, що ОСОБА_8 , у період часу з 06.07.2022 по 09.09.2022, будучи громадянином України, розуміючи протиправність своїх дій, діючи умисно та протиправно, добровільно зайняв посаду «Исполняющего обязанности начальника отдела здравоохранения Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» при окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території, виконуючи на вказаній посаді організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у окупаційній адміністрації держави-агресора, створеній на тимчасово окупованій території.
При цьому, фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК України, відповідно до статей 39 і 40 КК України.
Колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги сторони захисту, встановила, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного судом обсягу, дослідив обставини та докази вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінального правопорушення згідно пред'явленого обвинувачення і обґрунтовано дійшов висновку про його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
На підтвердження винуватості ОСОБА_8 та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред'явленого обвинувачення, суд обґрунтовано послався на показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Зокрема, свідок ОСОБА_14 повідомив суду першої інстанції, що він був директором Центру первинної медичної допомоги у м. Куп'янську, працював на своїй посаді також під час тимчасової окупації міста у 2022 році. Йому відомо, що ОСОБА_8 з липня був «начальником отдела здравохранения военно-гражданской администрации», ходив на наради до керівника вказаної адміністрації ОСОБА_18 , де свідок бачив його особисто. Кабінет ОСОБА_8 знаходився на другому поверсі адміністративної будівлі на м-ні Конституції, 3, в його підпорядкуванні були підлеглі працівники. Він надавав доручення, в тому числі свідку, збирати та складати інформацію щодо потреби у медикаментах, вакцинах та інше. Також свідок додав, що йому також пропонували цю посаду (так званий міністр охорони здоров'я ОСОБА_19 ) , але він відмовився, хоча при цьому йому погрожували «подвалом» та був присутній озброєний російський військовий. Мотиви вчинку ОСОБА_8 свідку невідомі, про тиск на нього він не повідомляв, але сказав «куди мені діватись».
Свідок ОСОБА_12 пояснила під час свого допиту в суді першої інстанції, що під час тимчасової окупації м. Куп'янська російськими військовими вона знаходилася у місті та працювала в окупаційній адміністрації у липні -серпні 2022 року у відділі документального забезпечення. Все діловодство здійснювалося на російській мові, ОСОБА_8 у вказаній адміністрації займав керівну посаду- начальника відділу, що відповідає за медицину. У нього в підпорядкуванні були підлеглі, серед них Кандаурова, з якою вона безпосередньо спілкувалася, коли остання приходила до неї роздруковувати документи та казала, що працює за вказівками ОСОБА_8 . Заробітну плату вони отримували в російських рублях. Вона особисто бачила ОСОБА_8 у вказаний період часу кілька разів у приміщенні окупаційної адміністрації, його кабінет знаходився на 2 поверсі, він заходив до кабінету її керівника- відділу документального забезпечення з папками, де знаходилися якісь папери. Також додала, що її безпосередній керівник ОСОБА_20 в розмовах у службовому кабінеті повідомляла, що ОСОБА_8 є начальником відділу охорони здоров'я. Поряд з будинком адміністрації знаходився російський прапор.
Допитаний в судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_13 пояснила, що під час тимчасової окупації м. Куп'янська російськими військовими вона знаходилася у місті та працювала в окупаційній адміністрації, так званій «Военно-гражданской администрации», 11.07.2022 писала заяву на прийняття на роботу на ім'я ОСОБА_18 . У вказаній окупаційній адміністрації ОСОБА_8 працював «начальником отдела здравохранения», вона знаходилася у нього в підпорядкуванні. Він відповідав за роботу швидкої невідкладної допомоги, вакцинацію, відповідні матеріальні ресурси. Наприкінці літа 2022 року вони переїхали до іншого адміністративного приміщення. ОСОБА_8 ходив на щотижневі наради в адміністрацію, надавав вказівки підлеглим, вона працювала з документами за його підписом. При цьому ОСОБА_8 поводив себе звичайно, їй невідомо про будь-який тиск на нього, їй відомо, що до окупації він працював лікарем. Вони отримували в російських рублях чи то зарплату чи матеріальну допомогу, яку видавала готівкою головний бухгалтер.
Свідок ОСОБА_15 надавав в суді першої інстанції показання про те, що він жив в одному будинку з ОСОБА_8 та товаришував з ним. Під час окупації м. Куп'янська у квітні 2022 року останній потрапив у лікарню, має ряд хронічних захворювань, в нього було важке матеріальне становище. Наприкінці червня 2022 року ОСОБА_8 йому розповів, що до нього прийшов колишній заступник Куп'янського територіального медичного об'єднання ОСОБА_19 , який зайняв посаду «министра здравохранения» окупаційної адміністрації, з озброєними військовими та запропонував посаду, «від якої неможливо відмовитися», інакше посадять у підвал, на нього тиснули.
Свідок ОСОБА_16 пояснив в суді першої інстанції, що він працював лікарем Ківшарівської лікарні та тривалий час знає ОСОБА_8 . Яку останній зайняв посаду під час окупації м. Куп'янська, свідку не відомо, але він знає ОСОБА_8 як порядну та добросовісну людину.
Свідок ОСОБА_17 повідомила суду першої інстанції, що під час окупації м. Куп'янська вона працювала у Ківшарівській лікарні та знає ОСОБА_8 як гарного лікаря, відповідального керівника. Він сам мав рід захворювань (в тому числі цукровий діабет) та потребував регулярної медичної допомоги. Під час тимчасової окупації міста вона особисто із ОСОБА_8 не спілкувалася.
Вищезазначені свідки у цьому кримінальному провадженні були попереджені судом про кримінальну відповідальність за надання завідома неправдивих показань і стороною захисту не надано будь-яких об'єктивних доказів, що свідки надавали завідомо неправдиві показання та мають особисту зацікавленість щодо розгляду цього кримінального провадження чи вони мають намір обмовити обвинуваченого.
При цьому, вищезазначені свідки при їх допиті в суді першої інстанції зазначили, що у них відсутні підстави для обмови обвинуваченого та у них відсутні неприязні відносини з останнім.
Будь-яких доказів про те, що свідки не могли пам'ятати події, які мали місце згідно формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обвинуваченим та його захисником суду апеляційної інстанції не надано, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні процесуальні підстави ставити під сумнів зазначені вище показання свідків.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.7, ч. 1 ст.26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження своїх процесуальних прав в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Отже, сторона захисту у змагальному процесі не була позбавлена можливості також задавати свідкам питання, у тому числі з метою підтвердження версії щодо примусу ОСОБА_8 до працевлаштування у незаконно новоствореному органі або про те, що останній діяв в стані крайньої необхідності, тобто для відстоювання своєї позиції стосовно невинуватості обвинуваченого.
Обвинуваченим та його захисником не надано суду доказів, які б свідчили про особисту зацікавленість вищезазначених свідків у розгляді цього кримінального провадження, оскільки ці свідки ретельно допитувалися в ході судового розгляду в суді першої інстанції, вони надавали детальні показання щодо обставин, пов'язаних із вчиненим ОСОБА_8 кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України, попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому підстав вважати, що свідки мають намір оговорювати обвинуваченого немає.
Згідно ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що показання свідків, попереджених про кримінальну відповідальність і безпосередньо допитаних під час судового розгляду, є стабільними протягом усього розгляду і узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочині.
Крім того, судом першої інстанції співставлено, проаналізовано і покладено в основу обвинувального вироку відомості письмових доказів, долучених до матеріалів справи, зокрема, що містяться у:
- витягу з ЄРДР за №42023222110000003, згідно якого відомості у цьому кримінальному провадженні були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за матеріалами правоохоронних органів за попередньою кваліфікацією ч.5 ст.111-1 КК України про те, що ОСОБА_8 під час окупації м. Куп'янська військовими російської федерації за згодою сторін добровільно займав посаду виконувача обов'язків начальника відділу охорони здоров'я тимчасової цивільної адміністрації Куп'янського району Харківської області, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на окупованій території;
- листі в.о.начальника Куп'янської РВА Харківської області ОСОБА_21 на адресу СБУ Харківської області від 08.02.2023, з відомостей якого вбачається, що після прибуття на робоче місце у будівлі Куп'янської міської ради Харківської області за адресою м. Куп'янськ, про-т Конституції, 3 ним та іншими співробітниками було виявлено документи та речі, які використовувалися окупаційною адміністрацією, створеною російськими військами у травні-червні 2022 року, в тому числі: «номенклатура дел отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области», «перечень предприятий для выплаты финансової помощи за май 2022 года», «оперативная информация по количеству сотрудников здравоохранения по Купянскому району за май 2022», «информация об умерших с 01.01.2022 по 30.06.2022 года»;
- протоколі огляду речей від 14.02.2023, з якого вбачається, що старший слідчий СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_22 провела огляд вказаних документів та встановила, що їх виконавцем у кожному випадку з пояснювальним написом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области» вказано ОСОБА_23 та стоїть підпис;
- постанові старшого слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_22 , якою чотири аркуши паперу з заголовками: «номенклатура дел отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области», «перечень предприятий для выплаты финансової помощи за май 2022 года», «оперативная информация по количеству сотрудников здравоохранения по Купянскому району за май 2022», «информация об умерших с 01.01.2022 по 30.06.2022 года» було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні;
- протоколі огляду предметів від 20.02.2023, з відомостей якого вбачається, що документ з назвою «расходный кассовый ордер» від 05.09.2022 щодо видачі ОСОБА_8 10000000 російських рублів на 1 арк., документ- таблиця за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 на 1 арк., лист на « ОСОБА_24 главы ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_10 » за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 » на 1 арк., документ-таблиця за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 » на 1 арк., документ з назвою «расходный кассовый ордер» від 30.08.2022 щодо видачі ОСОБА_8 29301768 російських рублів на 1 арк., документ- таблиця за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 » на 1 арк.,документ з назвою «Договор о полной материальной ответственности» за підписами «И.О. главы ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_10 » та «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 » на 1 акр., документ- таблиця за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 » на 1 акр., копія паспорту громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серія МК 420541 виданий 07.02.1997, на 3 арк., документ- таблиця за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 на 1 арк., документ з назвою «Заявка на финансирование расходов №1 от 29 августа 2022 года» за підписом И.о. главы ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_10 » на 1 арк., документ- таблиця за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 » та «и.о. главного специалиста отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_25 » на 1 арк., документ з назвою «Заявка на финансирование расходов №4 от 02 сентября 2022 года» за підписом «И.О. главы ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_10 » на 1 арк., документ- таблиця за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 » та «и.о. главного специалиста отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_25 » на 1 акр., документ з назвою «Заявка на финансирование расходов №3 от 02 сентября 2022 года» за підписом «И.О. главы ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_10 » на 1 арк., документ-таблиця за підписом «и.о. начальника отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_23 » та «и.о. главного специалиста отдела здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_25 » на 1 арк. Зазначені документи пстановою старшого слідчого СВ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_22 від 20.02.2023 визнані речовими доказами та долучені до матеріалів справи;
- документі під назвою «Приказ и.о. глави Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области №317/лс от 06.07.2022», з якого вбачається, що постановлено «назначить ОСОБА_23 исполняющим обязанности начальника отдела здравоохранения Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области»;
- протоколу затримання від 23.02.2023, з якого вбачається, що 23.02.2023 о 17 год. 50 хв. ОСОБА_8 було фактично затримано за участі захисника ОСОБА_7 . Під час затримання ОСОБА_8 добровільно видав слідчому мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 5А» з ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
- висновку експерта №26 від 03.04.2023 Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, дослідження проводилося в порівнянні умовно-вільних зразків почерку ОСОБА_8 у повідомленні про підозру від 23.02.2023, у пам'ятці про процесуальні права та обов'язки від 23.02.2023, в протоколі роз'яснення права на захист від 23.02.2023, в протоколі допиту підозрюваного від 23.02.2023, в протоколі затримання особи від 23.02.2023, в протоколі отримання зразків для проведення експертизи від 14.03.2023. Згідно висновку експерта встановлено, що підписи від імені ОСОБА_23 » в документах: «ВГА Купянского района Харьковской области Отдел здравоохранения ВГА Купянского района Харьковской области НОМЕНКЛАТУРА ДЕЛ на 2022 год»; «Перечень предприятий для выплаты финансовой помощи», «И.о. Главы ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_10 №22 от 11.08.22», «РАСХОДНЫЙ КАССОВЫЙ ОРДЕР от 05.09.2022, сумма десять миллионов рублей», «Реестр учреждений здравоохранений, которые получают денежное вознаграждение за июль 2022 года», «Реестр учреждений здравоохранений, которые получают денежное вознаграждение за июнь 2022 года», «Реестр депонированного денежного вознаграждения за июль 2022 года по состоянию на 01.09.2022 года», «РАСХОДНЫЙ КАССОВЫЙ ОРДЕР от 30.08.2022 г., сумма двадцать девять миллионов триста одна тысяча семьсот шестьдесят восемь рублей», «Реестр учреждений здравоохранений, которые получают денежное вознаграждение за июль 2022 года», «Реестр депонированного денежного вознаграждения за июль 2022 года по состоянию на 01.09.2022 года», «ДОГОВОР о полной индивидуальной материальной ответственности г. Купянск 2022г.», «Расшифровка заявки на финансирование расходов к Заявке на финансирование расходов №1 от 29 августа 2022 года», «Расшифровка заявки на финансирование расходов к Заявке на финансирование расходов №4 от 02 сентября 2022 года», «Расшифровка заявки на финансирование расходов к Заявке на финансирование расходов №3 от 02 сентября 2022 года», виконані ОСОБА_8 ;
- повідомленні заступника начальника 2 управління ДКР СБУ на ім'я керівника Куп'янської окружної прокуратури в Харківській області за №72/2/202/609 від 17.01.2024, з якого вбачається, в ході проведення контррозвідувальних заходів на території оперативного забезпечення Куп'янським РВ отримано службову документацію щодо протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42023222110000003 від 04.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України, яка знаходилася в адміністративній будівлі так званої «ВГА Купянского района» за даресою Харківська область, м. Куп'янськ, пр-т Конституції, буд.3. Згідно додатку до вказано листа, надано: «заявление ОСОБА_23 на имя и.о. главы ВГА Купянского района Харьковской области ОСОБА_10 о принятии на должность и.о. начальника отдела здравоохранения от 06.07.2022», «личная карточка работника ОСОБА_23 », «Приказ и.о. главы временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области ОСОБА_10 №317/лс от 06.07.2022 о назначении ОСОБА_23 на должность и.о. начальника отдела здравоохранения временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области», «Согласие ОСОБА_23 на обработку персональных данных от 05.07.2022года».
Отже, з вищенаведених показань свідків сторони обвинувачення та долучених до справи доказів об'єктивно вбачається, що ОСОБА_8 добровільно зайняв посаду «исполняющего обязанности начальника отдела здравоохранения Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» при окупаційній адміністрації держави-агресора, створеної на тимчасово окупованій території у м.Куп'янську Харківської області, пов'язану з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області.
Судом першої інстанції правильно враховані показання допитаних під час судового розгляду свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , з яких об'єктивно вбачається добровільність дій обвинуваченого під час окупації міста Куп'янську Харківської області, а також відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_8 застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу, внаслідок застосування якого він зайняв посаду «исполняющего обязанности начальника отдела здравоохранения Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» суду не надано.
Колегія суддів також враховує, що свідки, допитані під час судового розгляду, не повідомляли суду першої інстанції про наявність будь-якого примусу відносно обвинуваченого з боку представників окупації влади, ОСОБА_8 не був пригнічений, тілесних ушкоджень не мав. Крім того, свідок ОСОБА_14 повідомив під час свого допиту в суді першої інстанції, що до нього також зверталися представники окупаційної адміністрації, в тому числі ОСОБА_19 , з пропозицією зайняти вищевказану посаду, погрожуючи «підвалом», але він відмовився, та будь-яких негативних наслідків ця відмова для нього не потягла.
Отже, судом першої інстанції правильно було встановлено в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.5 ст.111-5 КК України, а тому колегія суддів критично ставиться до апеляційних доводів сторони захисту щодо відсутності в його діях складу цього кримінального правопорушення.
Крім того, матеріали цього кримінального провадження не містять відомостей щодо наявності фізичного і психологічного тиску з боку представників держави-агресора та окупаційної влади, а також побоювання за своє життя та життя членів своєї родини. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, після деокупації м.Куп'янськ Харківської області жодних заяв щодо вчинення злочину щодо нього чи членів його родини від обвинуваченого не надходило, будь-яких доказів подання ним заяви відповідним органам щодо вчинення відносно нього злочинів з боку представників окупаційної влади також не надходило.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на необхідність урахування положень Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 є безпідставним, оскільки в суді беззаперечно встановлено, що обвинувачений добровільно, без будь-якого примусу обійняв посаду в незаконно створеній окупаційній адміністрації, за виконану роботу отримував грошові кошти від окупаційної влади, мав можливість вільно пересуватися, про факти застосування будь-якого насильства, тиску, примусу не повідомляв, тілесних ушкоджень, пригніченого стану свідки в нього не бачили, у зв'язку із чим він мав фізичну можливість не працювати в незаконному органі, але використовував займану посаду у своїх цілях.
Колегія суддів не ставить під сумнів застосовність положень Конвенції щодо можливості громадян України працювати з метою забезпечення свого існування на окупованих територіях. Водночас, при ухваленні рішення необхідно враховувати, які саме посади обіймає особа, яку саме діяльність вона здійснює, на що спрямована така діяльність, чи має вона «контролюючий» вплив на інших громадян, чи може особа впливати на права інших громадян, в тому числі обмежувати їх, чи полягають дії особи у пропаганді або утвердженні будь-яким чином окупаційної влади тощо. Тобто суд повинен звертати увагу на те чи полягає така діяльність в утвердженні окупаційної влади, та як наслідок, чи підпадає під дію та правила, визначені Конвенцією.
Як вбачається з вищезазначених показань свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , допитаних під час судового розгляду в суді першої інстанції, чітко слідує їх усвідомлення функціоналу посади, яку обіймав обвинувачений, кола його обов'язків і впливу ролі обвинуваченого на кінцеве рішення відділу охорони здоров'я.
На думку колегії суддів, доказів, які б дійсно свідчили про вчинення відносно обвинуваченого дій, передбачених ст.ст.39-40 КК України, надано не було ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду.
Крім того, за змістом п. 15 ч. 1 ст. 7, частин 1-3 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження, що здійснюється на основі змагальності, передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Виходячи із законодавчих норм, обвинувачений та його захисник наділені можливістю активно реалізувати свої права, в тому числі, заявити клопотання про виклик в судове засідання експерта для його допиту з метою роз'яснення висновків та про проведення повторної експертизи за наявності обґрунтованих підстав.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вмотивованого та обґрунтованого висновку, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.111-1 КК України, оскільки у вироку суду першої інстанції в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 за пред'явленим обвинуваченням, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України.
В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, встановив і зазначив місце та спосіб вчинення злочину.
Судом першої інстанції повністю дотримані вимоги чинного законодавства, досліджено усі обставини кримінального провадження та оцінено надані докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки стороною захисту не доведено наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстнації, з урахуванням доводів, наведених в апеляційних скаргах сторони захисту.
Під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції стороною захисту не надано будь-яких належних доказів на підтвердження їх версії щодо застосовування до ОСОБА_8 заходів фізичного та/або психічного примусу у період окупації, внаслідок чого останній виконував покладені окупаційною владою організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
Тобто, апеляційні доводи захисника ОСОБА_7 не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_8 складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, а тому, на переконання колегії суддів, така позиція захисника пов'язана з обраним способом захисту, що обумовлює необхідність відмови у задоволенні поданої апеляційної скарги.
Отже, версія та доводи сторони захисту про незгоду з оскаржуваним вироком в частині визнанням ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, суперечливість та відсутність достовірних доказів на підтвердження вини обвинуваченого у інкримінованому йому злочині мають суто суб'єктивний і безпідставний характер, оскільки під час судового розгляду в суді першої інстанції об'єктивно встановлено, що ОСОБА_8 мав фізичну можливість не працювати у незаконному органі окупаційної влади, але використовував займану посаду в своїх цілях.
Судом першої інстанції також повністю дотримані вимоги чинного законодавства, досліджено усі обставини кримінального провадження та оцінено надані докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
Призначене судом покарання ОСОБА_8 відповідає вимогам статей 50, 65 КК, враховує ступінь тяжкості скоєного, його суспільну небезпечність, дані про особу винного, відсутність обставин, що пом'якшують й обтяжують покарання, та є необхідним і достатнім для виправлення винного і попередження вчинення нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для скасування чи зміни судового рішення при перевірці цього кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 1, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Основ'янського районного суду м.Харкова від 17 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий -
Судді: