Справа № 645/545/24 Головуючий суддя І інстанції Федорова О. В.
Провадження № 22-ц/818/524/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: за заповітом
14 квітня 2026 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах :
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецової Аліси Андріївни, на додаткове рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року по цивільній справі № 645/545/24, за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна, про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,
Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 09.06.2025 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності правочину залишено без задоволення.
11.06.2025 року представник відповідачки ОСОБА_4 звернулась до Немишлянського районного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 645/545/24, в якій просила стягнути з позивачів суму судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн.
Заява мотивована тим, що в провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків його недійсності. Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 09.06.2025 позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності правочину залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року заяву адвоката Кузнецової Аліси Андріївни про ухвалення додаткового рішення суду у цивільній справі № 645/545/24 - задоволено частково.
Ухвалено додаткове рішення по цивільній справі № 645/545/24 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Поддубна Юлія Вікторівна про визнання заповіту недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 6000,00 грн. з кожного.
В решті заяви - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кузнецова Аліса Андріївна, подала апеляційну скаргу, у якій просить додаткове рішення у частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати та задовольнити заяву про стягнення з позивачів 60000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вказав, що по справі було призначено 20 судових засідань та фактично справа перебувала у провадженні півтора роки. На кожному засіданні був присутній представник відповідача, який витратив не менше ніж 40 годин, з урахуванням підготовки адвоката до засідань, їх очікування та безпосередню участь у судових засіданнях.
Зазначав, що судове засідання, яке було призначене на 26.05.2025 на 12-15 закінчилось о 16-25, тобто адвокат був присутній у судовому засіданні не менше чотирьох годин робочого часу, без урахування витраченого часу на дорогу та підготовки до судового засідання. Фактично 26.05.2025 був витрачений повністю робочий день на дану справу. Інші засідання також були тривалі, а тому витрачений час, зокрема щодо участі в судових засіданнях був неминучим та реальним, як і інші види виконаних робіт по справі №645/545/24. Також Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі -910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових -асу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.
Одночасно звертає увагу, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що підтверджується зокрема актом виконаних робіт. При цьому представником відповідача проведено доволі тривалу професійну правничу допомогу, що підтверджується актом виконаних робіт по справі №645/545/24, яка передбачала наступне: ознайомлення з матеріалами справи №645/545/24 та узгодження правової позиції (40 год.), складення та направлення до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 08.11.2024 (30 хв.), складення та направлення заяви про участь в судових .зсіданнях в режимі відеоконференції (30 хв.), складення та направлення заперечення щодо дальшого проведення посмертної судово-психіатричної експертизи на шести аркушах (10 од.), складення та направлення до суду клопотання про визнання зловживання процесуальними правами на трьох аркушах (5 год.), складення та направлення до суду заяви про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (1 год.), складення та направлення заяви про звернення уваги Суду щодо предмету та підстав позову, а отже недоцільності призначення експертиз з урахуванням підстав позову, заперечення на клопотання про призначення судово-психологічної експертизи з виконанням поліграфа, додаткові пояснення на клопотання про визнання зловживання правами позивачами та надання доказів щодо майнового стану ОСОБА_2 на 14 аркушах (10 год.), складення та направлення до суду клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи на шести аркушах(2 год.), складення промови в судових дебатах №645/545/24 на восьми аркушах (10 год.) та підготовка адвоката до засідань, з урахуванням витраченого часу на їх очікування та безпосередню участь у судових засіданнях (40 год.).
Одночасно звертає увагу, що справа перебувала в провадженні суду майже півтора року та представник позивача постійно намагався безпідставно затягнути розгляд справи та спотворити завдання цивільного судочинства, а тому витрати на професійну правничу допомогу необхідно стягнути в повному обсязі.
Зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 5000,00 грн. Докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення постанови суду в порядку, передбаченому ч.8 ст.141 ЦПК України.
У письмовому відзиві представник позивачів адвокат Калетник М.Ю. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) грн.
Вказує, що за змістом Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017
№148, прибутковий касовий ордер має право виписувати виключно особа, яка отримала готівку за наслідком касової операції, тобто під час отримання готівки через касу такої особи з відображенням такої операції у відповідних книгах обліку. Однак до суду не надано доказів, щодо ведення адвокатом каси і ведення касової книги. Відтак, адвокат відповідача не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів. Отже, як наслідок із наданих представником відповідача документів неможливо встановити точної вартості отриманих позивачем послуг, а також факт оплати вказаних послуг.
Вказав, що 01.11.2024 Відповідачем було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом Кузнєцовою Алісою Андріївною. За період з 01.11.2024 по 10.03.2025 Представником Відповідача було надіслано лише один процесуальний документ до суду, а саме Заперечення на клопотання про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи та участі в двох судових засіданнях. Представником було підготовлено 3 (три) сторінки процесуальних документів, що дорівнює 2400, 00 грн. Зазначення Представником Кузнецовою А.А. в Акті виконаних робіт від 10 червня 2025 про те, що за ведення цивільної справи № 645/545/24 в суді першої інстанції було витрачено 119 годин є абсурдним та таким, що абсолютно не відповідає реальній складності даної справи, оскільки в даній справі Представником не було вчинено складних процесуальних дій. Витрата 119 годин на ведення цивільної справи № 645/545/24 фактично дорівнює майже трьом тижням повної зайнятості (40 годин/тиждень. Такий обсяг роботи є характерним для надзвичайно складних, багатоепізодних або довготривалих справ, що не відповідає суті справи № 645/545/24 та проробленої роботи Представником Відповідача. Також звертаємо увагу суду на те, що заявлені адвокатом 10 годин на підготовку Заяви є абсурдними, значно завищеними та такими, що не відповідають принципам розумності, співмірності та фактичній складності виконаної роботи. За своєю природою Заява є типовим процесуальним документом, що не вимагає глибокого аналізу значного обсягу матеріалів справи, складних правових досліджень чи значних інтелектуальних зусиль. Підготовка такого документа здебільшого полягає у формулюванні кількох речень відповідно до норм процесуального законодавства та конкретних обставин справи. Витрата 10 годин на таку роботу є очевидно необґрунтованою. Для порівняння, 10 годин роботи - це більше ніж повний робочий день, що є адекватним для підготовки значного обсягу матеріалів, аналізу судової практики, участі у тривалих судових засіданнях або розробки стратегії захисту у складних справах, а не для підготовки типових документів. Отже, підсумовуючи вищенаведене, адвокатом Кузнецовою в Акті виконаних робіт штучно завищено обсяг наданих послуг з метою необґрунтованого збільшення суми, що підлягає стягненню з Позивачів.
На виконання вимог ч. 1 та 3 ст. 134 ЦПК України надаємо уточнення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які Позивач 1 та Позивач 2 поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи в апеляційній інстанції у розмірі 30000,00 грн., докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду по справі.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст та ціну позову без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Вказаним вимогам додаткове рішення суду повністю відповідає.
Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у заяві витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. є доведеними.
Колегія суддів повністю погоджується з таким висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
З матеріалів справи вбачається наступне.
На обґрунтування понесених відповідачкою витрат з надання правничої допомоги адвокатом Дворницьким В.В. до матеріалів справи надано: Ордер серії AX N 1176755 від 07.03.2024 року; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ N 002582 від 14.09.2022 року; Договір про надання правничої допомоги N 12/24 від 07.03.2024 року, прибутковий касовий ордер N 12/24 від 07.03.2024 року; копії квитанцій по сплаті поштових послуг.
З матеріалів справи випливає, що ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.02.2024 відкрито провадження у цій справі.
07.03.2024 адвокат Дворницький В.В. вступив у справу як представник відповідачки.
12.06.2024 представником Дворницьким В.В. було подано відзив на позовну заяву та 17.06.2024 - заяву про виклик свідків.
Представником було взято участь лише в одному судовому засіданні, яке відбулося 07.03.2024.
В подальшому, 01.11.2024 відповідачкою було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом Кузнєцовою Алісою Андріївною.
Отже, твердження представника відповідачки про те, що Акт прийому-передачі наданої правничої допомоги - Додаток N 2 до договору N 12/24 від 07.03.2024 року та розрахунок розміру витрат на правову допомогу адвоката за Договором про надання правової допомоги N 12/24 від 07.03.2024 року будуть надані суду після проведення всіх судових засідань по справі є безпідставним, оскільки витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17.
Під час судового розгляду справи відповідачкою не було долучено підтверджуючих документів щодо витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Дворницьким В.В. на суму 30000,00 грн., а саме розрахунку правових витрат та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (кількість витраченого адвокатом часу, вартість вчинення конкретної послути, тощо) саме на таку суму.
З огляду на викладене, підстави для стягнення з позивачів витрат на правничу допомогу, надану відповідачці адвокатом Дворницьким В.В., немає.
Щодо заяви про стягнення судових витрат з надання відповідачці правничої допомоги адвокатом Кузнецовою А.А., суд зазначає таке.
На обґрунтування заяви в цій частині представником відповідачки адвокатом Кузнецовою А.А. надано: Договір про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2024; Додаткову угоду до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2024; Акт виконаних робіт до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2024; Ордер про надання правничої допомоги від 01.11.2024; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5796.
Відповідно до пункту 2.2. Договору про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2024, Клієнт, відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оплачує працю Об'єднанню по наданню правової допомоги, означеної у п. 1.1. цього договору, за договірною ціною, яка визначається шляхом виставлення Об'єднанням рахунків Клієнту, але не нижче, ніж розмір гонорару адвоката, затвердженому рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021. Відповідно до пункту 2.2. Додаткової угоди до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, яку укладено 07.03.2025, сторони погодили що гонорар (винагорода) за надання адвокатських послуг (правової допомоги) за договором про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2024 б/н, а саме ведення цивільної справи N 645/545/24 в суді першої інстанції, тобто у Фрунзенському районному суді м. Харкова, буде обчислюватись у фіксованому розмірі та складає 30 000 (тридцять тисяч) гривень, яка підлягає сплаті Клієнтом протягом сорока п'яти днів на реквізити Об'єднання після набрання рішення (ухвали) Фрунзенського районного суду м. Харкова законної сили, в незалежності від результату розгляду цивільної справи N 645/545/24. Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, яку укладено 07.03.2024, додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Отже, у даній справі, було встановлено фіксований розмір гонорару. Однак до заяви про відшкодування судових витрат відповідачкою не було долучено виставлених Об'єднанням рахунків Клієнту, як передбачено Договором про надання правової допомоги за період з 01.11.2024 по 07.03.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2024 відповідачкою було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом Кузнєцовою Алісою Андріївною. За період з 01.11.2024 по 10.03.2025 представником відповідачки було надіслано один процесуальний документ до суду, а саме заперечення на клопотання про проведення посмертної судово-психіатричної експертизи.
З моменту підписання Додаткової угоди від 07.03.2025 представником Кузнєцовою А.А. було надано Заяву про попередній орієнтований розрахунок судових витрат, зокрема щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
Крім того, представник брала участь в судових засіданнях: в режимі відеоконференції тривалістю: 1 годину 45 хвилин та 55 хвилин; в судовому засіданні тривалістю: 3 години 00 хвилин та 30 хвилин.
Також, представником було подано клопотання про долучення доказів.
Відповідно до Рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021, на яке посилання в Договорі про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0,25 мінімальної заробітної плати на день оплати (далі - мзп), що дорівнює 2000,00 грн. Згідно вищезазначеного Рішення, вартість складання документів, звернень, заяв, скарг, становить від 0.1 мзп за сторінку.
Зазначення представником Кузнецовою А.А. в Акті виконаних робіт від 10 червня 2025 про те, що за ведення цивільної справи № 645/545/24 в суді першої інстанції було витрачено 119 годин є таким, що не відповідає складності цієї справи.
Також посилання на те, що адвокатом витрачено 10 годин на підготовку заяви суд вважає значно завищеними та такими, що не відповідають принципам розумності, співмірності та фактичній складності виконаної роботи.
За своєю природою заява є типовим процесуальним документом, що не вимагає глибокого аналізу значного обсягу матеріалів справи, складних правових досліджень чи значних інтелектуальних зусиль.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 357/11023/18, від 12 травня 2021 року у справі № 235/4969/19 висловлено позицію, про те, що стягнення витрат на правничу допомогу у заявленому адвокатом розмірі може мати місце лише за відсутності у справі заперечень іншого учасника щодо неспівмірності розміру таких витрат.
13 червня 2025 року представник позивачів адвокат Калетнік М.Ю. подала клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу та просила зменшити заявлені представником відповідачки розмір судових витрат з 60000 грн. до 4312, 50 грн., обґрунтовуючи це тим, що заявлені представником витрати на правничу допомогу документально не підтверджені, завищені та не є співмірними зі складністю справи, а отже наявні підстави для їх зменшення (а.с.78-96 т.3).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу, та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених відповідачем в суді першої інстанцій становить 60 000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи, та обсягом наданих адвокатом правничих послуг. Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №127/9918/14-ц.
З урахуванням складності та категорії справи, обсягу доказів, наявності сталої судової практики, колегія суддів вважає, що вивчення документів та формування правової позиції; ??аналіз судової практики по взаємовідносинам даної категорії; ??участь у розгляді справи в суді першої інстанції; ??підготовка процесуальних документі у вигляді клопотань та заяв по суті справи, не потребували від професійного адвоката значного обсягу послуг та витрат часу, а тому розмір витрат на правничу допомогу (60 000,00 грн) є завищеним, не співмірним витраченому часу та обсягу наданих послуг.
З огляду на зазначене суд першої інстанції правомірно частково задовольнив заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.
Судова колегія погоджується з висновком суду про часткове задоволення клопотання. Визначений судом розмір відповідає критерію розумності та виваженості.
За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви і доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування даного судового рішення.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не вирішувалося.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнецової Аліси Андріївни - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня ухвалення, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 14 квітня 2026 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді Ю.М.Мальований.
О.В.Маміна.