Справа № 346/100/26
Провадження № 11-сс/4808/49/26
Категорія ст. 303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
09 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
представника ОСОБА_8 ,
скаржника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 14 січня 2026 року про відмову в задоволенні скарги, подану на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, -
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_10 в інтересах скаржника ОСОБА_9 , вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує на неповноту судового розгляду, оскільки слідчим суддею при розгляді даної справи досліджувалось виключно доводи поданої скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, а також заперечення слідчої, проте безпосередньо матеріали кримінального провадження слідчим суддею не витребовувались і в судовому засіданні не досліджувались, а тому оцінка прийнятого слідчим рішення судом здійснювалось виключно із аргументів сторін, викладених у своїх процесуальних документах, однак не з точки зору повноти та достатності зібраних матеріалів кримінального провадження.
Зазначає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не враховано, що сама по собі кількість проведених у кримінальному провадженні процесуальних дій не є визначальним фактом для оцінки ефективності, повноти та об'єктивності досудового розслідування та законності рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Крім того, незважаючи на наявність поранень у домашньої тварини, немає жодних даних про те, що вони спричинені саме ОСОБА_9 і станом на момент звернення ОСОБА_11 до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у розпорядженні останньої такої інформації не було.
Також під час досудового розслідування не встановлено чи наявні у розпорядженні Коломийського РВП або ГУНП в області дублікати (резервні копії) матеріальних носіїв інформації, на яких може зберігатися аудіозапис дзвінка ОСОБА_11 на спецлінію «102» від 06.06.2025 року, а також відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, які виїжджали за викликом на місце події.
Вищевказана неповнота досудового розслідування має суттєве значення, оскільки зміст вищевказаних аудіо та відеозаписів може підтвердити або спростувати наявність у ОСОБА_11 умислу на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Звертає увагу, що органом досудового розслідування не вжито заходів до встановлення наявності камер відеоспостереження по вул. Молодіжна у с. Турка, Коломийського району, за допомогою яких можна було б, по-перше, встановити конкретну особу, яка заподіяла ушкодження належній ОСОБА_11 домашній тварині, по-друге виключити факт обізнаності ОСОБА_11 щодо такої особи станом на момент звернення до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, тобто спростувати або підтвердити слідчим шляхом наявності у ОСОБА_11 умислу на завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 .
Також, під час досудового розслідування не допитано в якості свідків сусідів ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які могли б володіти інформацією щодо конкретної особи, яка спричинила жорстоке поводження із твариною, і відомостями, чи було ОСОБА_11 точно відомо про те, хто саме спричинив ушкодження її тварині, тобто, чи не мала вона на момент оформлення своєї заяви про вчинення кримінального правопорушення достеменно знати, що це не ОСОБА_9 .
Під час досудового розслідування не допитано в якості свідка - працівника поліції ОСОБА_12 , яким проводилась перевірка за заявою ОСОБА_11 ,, а також безпосереднього керівника ОСОБА_9 , який телефонним дзвінком повідомив її про звернення ОСОБА_11 до правоохоронних органів з приводу жорстокого поводження із твариною.
Просить ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 14 січня 2026 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити подану скаргу, та скасувати постанову слідчого СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 26.12.2025 року про закриття кримінального провадження.
Вказаною ухвалою слідчого судді від 14 січня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що скаржником не надано підтверджень, які б доводили те, що зазначена постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою.
Під час апеляційного розгляду:
- скаржник ОСОБА_9 та її представник - адвокат ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати;
- прокурор заперечив проти поданої апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін з наступних підстав.
У відповідності до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вказаних вимог закону слідчий суддя в повній мірі дотримався.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч.4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження слідчим суддею дотримано вимог ст.ст. 306-307 КПК України.
Ухвала слідчого судді від 14 січня 2026 року є достатньо мотивованою і викладені в ній обставини є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами, які було досліджено в судовому засіданні.
Як вбачається із матеріалів справи та як правильно встановлено слідчим суддею, що слідчим відділенням Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області здійснювалось досудове розслідування кримінальному провадженні №12025091180000798 від 27.10.2025 за ч. 1 ст. 383 КК України.
Постановою слідчого СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітаном поліції ОСОБА_13 , винесено постанову про закриття кримінального провадження від 26.12.2025 року, відповідно до якої: з отриманих, під час досудового розслідування доказів, а саме: показань свідків, оглядів фотознімків, наданого предмету, письмових пояснень, вбачається, що ОСОБА_11 , в момент дзвінка на спецлінію «102» та під час написання протоколу прийняття заяви була переконана в тому, що факт вчинення кримінального правопорушення щодо жорстокого поводження з її твариною дійсно мав місце. Тому, в даному випадку відсутній такий елемент складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, як його суб'єктивна сторона. На підставі наведеного, кримінальне провадження № 12025091180000798 , внесене 27.10.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 383 КК України, закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).
Колегія суддів вважає, що слідчим при закритті кримінального провадження дотримано вимог кримінального процесуального закону.
Так, частиною 1 ст. 383 КК України «завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення» встановлено відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення .
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 383 КК України полягає у завідомо неправдивому, тобто такому що не відповідає дійсності, повідомленні про вчинення злочину, яке направлене суду, прокурору, слідчому або орану дізнання, і цей злочин вважається закінченим з моменту надходження такого повідомлення до цих адресатів, незалежно від того, чи зареєстроване кримінальне провадження чи ні.
Для кваліфікації дій винної особи за ч.1 ст. 383 КК України не має значення в який спосіб ця особа повідомила про злочин усно, письмово, по телефону, важливим є усвідомлення особи, що злочин фактично скоєний не був.
Тобто суб'єктивна сторона цього злочину полягає в умисній формі вини. Умисел, як обов'язкова ознака суб'єктивної сторони, передбачає усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх наслідків та бажання чи свідоме допущення їх настання.
Отже, при завідомості особа знає наперед та усвідомлює, що її повідомлення про вчинення злочину не відповідає дійсності і саме так бажає вчинити.
Зокрема, як вбачається із оскаржуваної постанови та матеріалів кримінального провадження, слідчим отримано та досліджено наведені докази, зокрема показання свідків, огляди фотознімків, наданого предмету (кулі від пневматичної зброї), який ОСОБА_11 вийняла з тіла тварини, відомостей, внесених до протоколу прийняття заяви ОСОБА_11 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.06.2025 року, її письмові пояснення від 06.06.2025 року, згідно яких ОСОБА_11 у момент дзвінка на спецлінію «102» та під час написання протоколу прийняття заяви була абсолютно переконана у тому, що факт вчинення кримінального правопорушення щодо жорстокого поводження із твариною мав дійсно місце.
Колегія суддів погоджується із тим, що з огляду на встановлені обставини, а саме поранення у тварини і наявність кулі, у заявниці були підстави для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, кримінальна відповідальність за ст. 383 КК України не пов'язана з завчасним попередженням особи про її настання за такі дії, і відсутність такого попередження не впливає на притягнення особи до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо обсягу слідчих дій, які повинен вчинити слідчий при проведенні досудового розслідування, то слід зазначити, що відповідно до ч.5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Також, як вбачається із оскаржуваноїх постанови слідчого та матеріалів кримінального провадження, з метою отримання інформації про висловлювання ОСОБА_11 під час повідомлення про вчинення кримінального правопорушення 06.06.2025 року на спецлінію "102" та у ході спілкування з поліцейським, слідчим було спрямовано запити на отримання відеозаписів з нагрудної камери, а також аудіозапису повідомлення, здійсненого ОСОБА_11 , однак отримати запис із нагрудних камер не виявилося можливим, оскільки відповідно до наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 року, строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, тобто на момент звернення заявника до Коломийського РВП 03.10.2025 року дані відеозаписи вже були знищені, а згідно інформації з управління інформаційно-аналітичногї підтримки ГУНП в Івано-Франківській області, аудіозаписи дзвінків на спецлінію "102" за запитуваний час втрачені через вихід з ладу програмно-апаратного комплексу.
Колегія суддів погоджується з тим, що досудовим розслідуванням проведено повний та вичерпний перелік слідчих дій, які необхідні для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, а за результатами проведеного досудового розслідування встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Таким чином, за результатами проведеного досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 383 КК України.
Також, здійснене слідчим досудове розслідування та винесення за його наслідками оскаржуваної постанови відповідають вимогам ч.2 ст.9 КПК України, які передбачають, що орган досудового розслідування зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчий під час проведення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 223 КПК України вжив необхідні дії спрямовані на отримання (збирання) доказів та їх перевірку, дослідив та перевірив обставини, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об'єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження.
Слідчим суддею дотримано вимог ст. 304 КПК України щодо призначення розгляду скарги та розглянуто її згідно вимог ст. 306 цього Кодексу, яка встановлює порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення знайшли своє відображення в ст. 17 КПК України, якою також встановлено, що винуватість особи повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що законних підстав для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про скасування постанови слідчого СВ Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_13 від 26.12.2025 про закриття кримінального провадження, під час апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин апеляційна скарга представника - адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 є необґрунтованою, тому її слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись вимогами ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду від 14 січня 2026 року про відмову в задоволенні скарги, подану на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5