Провадження № 11-кп/803/1677/26 Справа № 204/998/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 31 березня 2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 289 КК України,
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 31 березня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 травня 2026 року включно.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд, врахувавши тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим, а також особу обвинуваченого, посилався на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об'єктивно існують та застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не зможе їм запобігти.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою визначити обвинуваченому розмір застави.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги захисник посилається на недоведеність встановлених судом ризиків. Адвокат вказує на те, що ОСОБА_7 активно сприяв розкриттю злочину та допомагав слідству, а під судового розгляду буди долучені копії медичних документів, які підтверджують хворобу останнього та наявність потреби її лікування в медичному закладі. Поряд із цим, обвинувачений позитивно характеризується, за місцем мешкання та у військовій частині. На переконання захисника, наведених обставин суд безпідставно не врахував. При цьому, фактично суд керувався лише тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 .
Перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 31 березня 2026 року судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , в порядку ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою останнього.
Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість подальшого тримання ОСОБА_7 під вартою, та дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_7 та доводи захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення цього питання.
Так, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість злочинів у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим - до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, особу обвинуваченого, який раніше судимий та міцних соціальних зв'язків не має, та відповідно наявність передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останнього та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою.
Доводи захисника про недоведеність встановлених судом ризиків колегія суддів вважає безпідставними.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів в умовах воєнного стану, до кримінальної відповідальності в тому числі за вчинення злочинів проти власності притягується не вперше, міцних соціальних зв'язків не має, що доводить ризики його переховування від суду, впливу на учасників провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Що стосується позитивної характеристики обвинуваченого за місцем проживання та служби, то ці обставини не є стримуючим фактором належної процесуальної поведінки останнього, як і відомості про активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Не є обґрунтованими й доводи захисту про наявність у обвинуваченого хвороби, оскільки доказів неможливості її лікування в умовах тримання під вартою суду не надано.
Вирішуючи питання обґрунтованості вимог захисника про визнання обвинуваченому розміру застави, колегія суддів керується вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, якими передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, із застосуванням насильства.
За вказаних умов, зважаючи на обставини провадження та встановлені судом ризики, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що в даному випадку застава не буде здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 31 березня 2026 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 3 ст. 289 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4