Справа № 595/475/26
Провадження № 2/595/366/2026
14.04.2026 місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Бучацького районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, у позовній заяві позивач зазначає, що він є учасником бойових дій, тому звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». У підтвердження зазначеного долучив до матеріалів справи копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 08 квітня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Згідно вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно з яким учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Оскільки спір у справі винник не з розгляду питання щодо соціального захисту прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позову до суду становить 1331,20 грн.
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1331,20 грн або надати суду документи, що підтверджують підстави його звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Созанська