Справа № 466/10540/25
Провадження № 3-зв/466/1/26
13 квітня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Волянська Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова заяву судді Шевченківського районного суду м. Львова Едера П.Т. від 07.04.2026 року про самовідвід від розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (справа 466/10540/26 провадження 3/466/1126/26)
встановив:
Відповідно до Протакола автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява про самовідвід судді Шевченківського районного суду м. Львова Едера П.Т. визначено суддю Шевченківського районного суду м. Львова Федорову О.Ф.
При розгляді заяви вивчено матеріали справи про адміністративне правопорушення та заяву про самовідвід.
До Шевченківського районного суду м. Львова 13.11.2025 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 140 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Едер П.Т.
08.12.2025 року Постановою особу, щодо якої вирішувалось питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 08.12.2025 року (суддя Едер П.Т.) скасовано.
Матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_3 повернуто УПІ у Львівській області для усунення виявлених недоліків.
Після дооформления справу направлено до Шевченківського районного суду м. Львова, і згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19 березня 2026 року передано судді Елеру П. Т., постанову якого було скасовано.
Суддя Едер П.Т. 07.04.2026 року заявив самовідвід та у обґрунтування зазначив, що оскільки, у цій справі приймалось рішення по суті, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, то виникла обгрунтована підстава заявити самовідвід по розгляду та вирішенню вказаної справи.
Зазначив, що відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 1 КУпАП та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», до даних правовідносин також можна застосувати Конвенцію про захист прав людини основоположних свобод (п. 1 ст. 6), в якій закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності. Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом; суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та зазначені норми процесуального закону, визначеним у справі суддею заявлено самовідвід з тих підстав що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні, не має права брати участь у новому розгляді справи після скасування вироку постановлених за його участі. Це правило забезпечує безсторонність суду. У даному випадку застосовано аналогію, оскільки КУпАП не містить порядку відводу судді.
Оскільки у судді Едера П.Т. мається заздалегідь сформований погляд на вказану справу про адміністративне правопорушення та раніше приймалося судове рішення, яким закінчується судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення, а тому, з метою запобігання можливих звинувачень у необ'єктивному розгляді справи та упередженості, суд розглядаючи заяву про самовідвід, вважає за доцільним та необхідним в інтересах авторитету Судової влади дотримуючись принципів правосуддя та законних прав та інтересів учасників справи визнати заявлений суддею самовідвід обґрунтованим.
Задля уникнення будь-яких непорозумінь при вирішенні даного спору головуючий суддя має бути відведений заради виключення можливості стверджувати про сумнів щодо його об'єктивності та упередженості.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції ізаконів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно дост.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно дост.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
За вимогами ст. 248 цього Кодексу розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а тому вважаю, що заява про відвід має бути розглянута по суті.
Згідно практики Європейського суду з прав людини деякі адміністративні справи за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України").
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка передбачає поняття «відвід судді» та порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід), тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінально-процесуальному законодавстві.
Статтями 75,76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь в кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.2 ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 75, 76 КПК України, -
постановив:
Заяву судді Шевченківського районного суду м. Львова Едера П.Т. від 07.04.2026 року про самовідвід від розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (справа 466/10540/26 провадження 3/466/1126/26) - задовольнити.
Відвести суддю Шевченківського районного суду м. Львова Едера П.Т. від розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (справа 466/10540/26 провадження 3/466/1126/26).
Справу про адміністративне правопорушення 466/10540/26 провадження 3/466/1126/26 щодо ОСОБА_2 передати до канцелярії Шевченківського районного суду м. Львова для подальшого визначення судді.
Постанова оскарженню не підлягає.
Текст Постанови виготовлено 14 квітня 2026 року.
Суддя О. Ф. Федорова