Справа №465/11388/25
пр № 2/464/1455/26
14 квітня 2026 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач через електронний кабінет звернувся до Франківського районного суду м.Львова із позовом у порядку цивільного судочинства, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 липня 2024 року у розмірі 18 772,01 грн станом на 15 грудня 2025 року, яка складається з наступного: 13 250,35 грн - заборгованість за кредитом; 5071,66 грн - заборгованість за відсотками; 450 грн - пеня.
Франківський районний суд м.Львова ухвалою від 26 грудня 2025 року справу направив за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст.32 ЦПК України).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду судової справи визначено суддю Тімченко О.В.
Ухвалами судді від 27 лютого 2026 року та 01 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків заяви.
Суддя ухвалою від 07 квітня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження, як це передбачено та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України та ч.2 ст.247 ЦПК України.
Представником позивача через електронний кабінет подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із погашенням поточної заборгованості за договором.
Звернення до суду із позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України.
Як унормовано п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України, однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України).
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).
За змістом ст.257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки (волевиявлення) інших учасників процесу, суд не зобов'язаний при вирішенні відповідного питання з'ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв'язку з якими така заява подана. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті, а зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Саме така позиція сформульована Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі № 308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19, від 23 листопада 2022 року у справі № 759/14677/21, від 03 лютого 2023 року у справі № 683/1861/19, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає урахуванню при застосуванні норм права.
Підсумовуючи наведене в своїй сукупності, з огляду на принцип диспозитивності цивільного процесу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду за заявою представника позивача, відносно якого у суді відсутні дані щодо обмеження на вчинення даної процесуальної дії, Підстав для відмови в такому не встановлено.
Підсумовуючи наведене в своїй сукупності, з огляду на принцип диспозитивності цивільного процесу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду за заявою позивача. Підстав для відмови у такому не встановлено.
У порядку ч.2 ст.257 ЦПК України залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає, що узгоджується із позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 січня 2022 року у справі № 449/1290/20.
Керуючись ст.ст.13, 257- 261, 353 ЦПК України, суд
Залишити позов без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Повне судове рішення складено та підписано 14 квітня 2026 року, що є датою його ухвалення, постановленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО