Справа № 127/40476/24
Провадження № 22-ц/801/1207/2026
Категорія: 39
Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.
Доповідач :Сало Т. Б.
14 квітня 2026 рокуСправа № 127/40476/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2026 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2026 року задоволено позов у даній справі.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначена дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 , зазначаючи про те, що копію оскаржуваного рішення суду від 05 березня 2026 року він отримав 11 березня 2026, доказів на підтвердження дати його отримання не надає.
Оскільки апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, апеляційний суд на момент надходження апеляційної скарги позбавлений можливості встановити дотримання апелянтом строків оскарження та вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі та заявленому клопотанні ОСОБА_1 , посилаючись на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» зазначає про те, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки має статут учасника бойових дій, та просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі №9901/311/19, за результатами розгляду якої 09 жовтня 2019 року було прийнято постанову.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
ОСОБА_1 не звертався до суду з позовом, пов'язаним з порушенням його прав.
Позов у даній справі не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій (прирівняних до них осіб).
Безпідставним є посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі №567/79/23.
Вказаною ухвалою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №567/79/23, оскільки Третя судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, шляхом уточнення про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в усіх судових інстанціях під час розгляду справ, пов'язаних з їхнім соціальним захистом.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11 вересня 2024 року вказану справу повернула на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зазначивши, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19 відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Таким чином, ВП ВС не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за усталеною практикою ВП ВС, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
З огляду на викладене, за подання апеляційної скарги заявник не звільняється від сплати судового збору та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Так, підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки при зверненні юридичною особою до суду із даним позовом у 2024 році підлягав до сплати судовий збір в розмірі 3 028 грн, відтак, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить (4 542 грн (150%*3028 грн)* 0,8).
Таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн за реквізитами: отримувач ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок №UA478999980313101206080002856, код класифікації доходів бюджету22030101.
Оскільки апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам Закону, то відповідно до вимог статей 185, 357 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме для подання: доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції; документу, що підтверджує сплату судового збору на належний рахунок у розмірі 3 633,60 грн.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05 березня 2026 року - залишити без руху.
Надати строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків, в іншому випадку скарга буде вважатися неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало