Провадження № 2/742/943/26
Єдиний унікальний № 742/262/26
13 квітня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,
при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
І. Суть справи.
12.01.2026 р. представник ТОВ «Свеа Фінанс» через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №164882949 від 07.01.2022 р. у сумі 24 951,85 грн., та сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позов обґрунтовувався тим, що 07.01.2022 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №164882949, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №28/1118-01. В подальшому 02.05.2024 р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс», відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24.
Посилаючись на те, що відповідач зобов'язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 24 951,85 грн, з яких, заборгованість за тілом кредиту 4 993,00 грн, заборгованість за відсотками 19 958,85 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
ІІ. Процедура та позиція сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі листом на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся з причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 р. у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 12.03.2026 р., для розгляду справи №742/262/26 визначено головуючого суддю Павлова В.Г.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.03.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
07.01.2022 р. ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір кредитної лінії №164882949, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором SJ7N2A35, що надає клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2 000,00 до 50 000,00 грн., строком на 1825 днів, з базовою процентною ставкою 2 % день, з дисконтною процентною ставкою 0,99 % день /а.с. зв.5-6/.
28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором /а.с.13-15/.
Згодом, 02.05.2025 р. між ТОВ ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №02/0524-01/01.02-11/24, відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених договором /а.с.21зв.-24/.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №164882949 від 07.01.2022 р., загальна заборгованість за кредитом становить 24 951,85 грн, з яких, заборгованість за тілом кредиту 4 993,00 грн., заборгованість за відсотками 19 958,85 грн.
V. Оцінка Суду.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Судом встановлено, що кредитний договір №164882949 від 07.01.2022 р. був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор - SJ7N2A35, було направлено позичальнику на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 07.01.2022 р., що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Тобто, 07.01.2022 р. відповідачем було укладено в електронній формі кредитний договір №164882949 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачем не оскаржувався дійсність кредитного договору та не вживав заходів до визнання його недійсним у судовому порядку, що свідчить про наявність між сторонами цивільно-правових зобов'язань.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Належними доказами, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.11.2018 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) був укладений договір факторингу №28/1118-01.
Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди.
Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди.
Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Свеа Фінанс».
Суд вважає, що належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги) у цій справі, а обов'язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.
Оскільки у справі відсутні і позивачем не надані суду докази на підтвердження оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», суд приходить до висновку про не доведеність факту набуття позивачем права грошової вимоги відносно ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №164882949 від 07.01.2022 р.
VI. Розподіл судових витрат
За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України у зв'язку із відмовою суду у задоволенні позовних вимог повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя В.Г. Павлов