Провадження № 3/742/195/26
Єдиний унікальний № 742/642/26
14 квітня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,
при секретарі судового засідання Сірій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП
26.01.2026 р. о 19 год. 14 хв. у м.Прилуки по вул.В.Чорновола, водій ОСОБА_1 повторно, будучи протягом року притягнутим до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, здійснював керування транспортним засобом «Volkswagen Passat» /д.н.з. НОМЕР_1 /, при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1 А ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки, зазначеної в протоколі; клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.
За таких обставин та з огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, а також, за результатом вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який будучи обізнаним, що відносно нього 26.01.2026 р. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, що має наслідком притягнення до відповідальності, згідно норм передбачених КУпАП і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжив, письмових заперечень проти протоколу не подав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, та уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення проти безпеки дорожнього руху.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Згідно ч.5 ст.126 КУпАП склад адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Диспозиція ч.4 ст.126 КУпАП передбачає склад правопорушення, який полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п.2.1 «а» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Судочинство в Україні проводиться на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання кожною стороною своїх прав та інтересів.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 26.01.2026 р. серії ЕПР1 № 576137 в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала; постановою серії ЕНА №4013097 від 05.02.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП; довідкою САП Прилуцького РВП ГУНП від 27.01.2026 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Таким чином, враховуючи наявність постанови від 05.02.2025 р., яка набрала законної сили, суд встановлює ознаку повторності протягом року, що є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП
Суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про здійснення відеофіксації події. Разом з тим, відповідний відеозапис до матеріалів справи долучений не був у зв'язку з його технічним незбереженням, що підтверджується інформаційною довідкою Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області.
Оцінюючи дану обставину, суд виходить з того, що згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення. Відсутність відеозапису не є безумовною підставою для закриття провадження, оскільки чинне законодавство не визначає відеозапис як єдиний можливий доказ факту керування.
Суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №576137 є офіційним документом, складеним уповноваженою особою, який містить особистий підпис ОСОБА_1 . Останній був ознайомлений зі змістом протоколу, де чітко зафіксовано обставини порушення, та не скористався своїм правом надати письмові пояснення або зауваження щодо незгоди з викладеними фактами.
Оцінюючи наявний у матеріалах справи протокол, суд виходить з того, що сам по собі підпис особи у протоколі про адміністративне правопорушення свідчить про ознайомлення з його змістом та отримання копії, однак у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема відсутністю будь-яких заперечень чи пояснень з боку особи, така обставина оцінюється судом як така, що не спростовує викладені у протоколі обставини вчинення правопорушення. ОСОБА_1 , підписуючи протокол без жодних зауважень, фактично підтвердив викладені в ньому факти.
Крім того, суд зауважує, що за відсутності доказів упередженості працівників поліції, у суду немає підстав ставити під сумнів відомості, викладені у протоколі. Факт керування транспортним засобом особою, яка позбавлена такого права або не має його, є об'єктивною обставиною, що підтверджується порівнянням даних про особу водія з інформацією з наявних баз даних МВС та раніше винесеної постанови, яка набрала законної сили. ОСОБА_1 , підписуючи протокол, фактично підтвердив свій статус водія у вказаний час та вказаному місці, а технічна несправність засобів відеофіксації не нівелює доказового значення інших матеріалів справи у їх сукупності.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.33 КУпАП визначено, що суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху.
Суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.
З врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті з позбавленням права керування транспортним засобом.
Санкцією ч.5 ст.126 КУпАП також передбачено оплатне вилучення транспортного засобу. Враховуючи, що автомобіль Volkswagen Passat /д.н.з. НОМЕР_1 /, яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 , підстав для застосування стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд не вбачає.
Розглядаючи питання про стягнення судового збору, суд зазначає, що відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Приписи п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення учасників бойових дій від сплати судового збору мають відсильний характер і підлягають застосуванню лише у справах, пов'язаних з порушенням прав таких осіб як ветеранів війни, що узгоджується з положеннями ст. 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи, що дана справа не стосується захисту прав ОСОБА_1 , пов'язаних саме з його статусом учасника бойових дій, а випливає з факту вчинення ним адміністративного правопорушення, правові підстави для звільнення останнього від сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст.23, 33,40-1, ч.5 ст.126, ст.283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, в сумі 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ грн з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 /п'ять/ років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 /шістсот шістдесят п'ять/ грн 60 коп. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов