Справа № 577/1790/26
Провадження № 1-в/577/45/26
"14" квітня 2026 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника ДУ КВК (№ 130) ОСОБА_4
засудженої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі подання тимчасово виконуючого обов'язки начальника державної установи «Конотопська виправна колонія (№130)» ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 про умовно-дострокове звільнення від основного та додаткового покарань,-
За вироком Жовтоводського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 року ОСОБА_5 засуджена за ст.ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на два роки.
За ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду від 25.10.2023 року вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 року щодо ОСОБА_5 змінений.
Виключено із резулятивної чатини вироку посилання на застосування положень ч. 1 ст.70 КК України при призначенні покарання.
Вважати ОСОБА_5 засудженою за ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на три роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на два роки.
В решті вирок залишений без змін.
Т.в.о. начальника державної установи «Конотопська виправна колонія (№130)» ОСОБА_6 звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 від основного і додаткового покарань, у якому вказав, що засуджена характеризується позитивно, приймає активну участь у суспільному житті відділення соціально-психологічної служби, порушень дисципліни не має, тричі заохочувалася. Відтак, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.
Представник ДУ «КВК (№130)» ОСОБА_4 підтримала звернення фактично пославшись на обставини викладені вище.
Засуджена ОСОБА_5 просить задовольнити подання, запевняє, що зробила належні висновки і виправилася.
Прокурор не заперечує задоволенню.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши представлені докази дійшов переконання, що подання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
За змістом ч. 2 ст. 539 КПК, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч. 1ст. 537 КПК України.
Статтею 6 КВК України, передбачено, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Положеннями ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Нормами ч. 3 ст. 55 КК визначено, що при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. Строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, з моменту набрання законної сили вироком.
Згідно правозастосовних орієнтирів викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Крім того, у п. 1 наведеної постанови ВСУ вказано, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину. Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Із представлених ініціатором звернення доказів видно, що на даний час ОСОБА_5 відбула 2/3 частин призначеного строку покарання, позитивно характеризується, приймає активну участь у суспільному житті відділення соціально-психологічної служби, добросовісно відноситься до праці, порушень дисципліни не має, неодноразово заохочувалася, що свідчить про становлення на шлях виправлення і є підставою для умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
Згідно довідки, станом на 14.04.2026 року, ОСОБА_5 не відбула 10 місяців 20 днів.
Керуючись: ст. 81 КК України, ст.ст. 369-371, 537, 539 КПК України,-
Подання тимчасово виконуючого обов'язки начальника державної установи «Конотопська виправна колонія (№130)» ОСОБА_6 відносно ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від основного та додаткового покарань задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково від відбування покарання призначеного за вироком Жовтоводського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 року, зміненого ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпрвського апеляційного суду від 25.10.2023 року, на невідбуту частину основного покарання у виді обмеження волі строком 10 місяців 20 днів, а також додаткового покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на два роки.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд на протязі семи днів з дня проголошення.
СуддяОСОБА_1