1Справа № 335/1775/26 3/335/602/2026
14 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Стеценко А. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14.02.2026 серії ЕПР1 № 590920, 14.02.2026 о 02 год 37 хв у м. Запоріжжя, вул. В'ячеслава Зайцева, 6, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керувала транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила п. 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 винуватість у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала, пояснивши відмову від проходження огляду тим, що в день та час, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, вона здійснювала перевезення військових. У стані сп'яніння вона не перебувала, тому вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння вважає протиправною. З огляду на викладене, просила закрити провадження у справі за відсутністю в її діях події та складу інкримінованого правопорушення. Також просила суд не позбавляти її права керування транспортними засобами, оскільки робота водієм таксі є її єдиним джерелом доходу.
Захисник Александров О.О. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи захисника зводяться до того, що ОСОБА_1 не перебувала у стані сп'яніння, а відеозаписи з місця події чітко спростовують твердження поліцейських про наявність у неї «вузьких зіниць» чи «тремтіння рук». На відео видно, що координація рухів, мова та реакція зіниць водія на світло є звичайними, а поведінка повністю відповідає обстановці. Оскільки у водія були відсутні ознаки сп'яніння, визначені нормативними актами, у поліцейських не було законних підстав для проведення огляду чи направлення особи до медичного закладу.
Захисник вважає дії працівників поліції провокативними та протиправними, оскільки вони ігнорували пояснення ОСОБА_1 про те, що вона працює в таксі та в момент зупинки здійснювала доставку військовослужбовців.
Наданий поліцією відеозапис не є безперервним і містить численні часові розриви, що є порушенням Інструкції МВС від 18.12.2018 № 1026, отже, є недопустимим доказом.
При складанні протоколу поліцейські не запропонували водію скористатися допомогою адвоката, чим грубо порушили її конституційне право на професійну правничу допомогу, передбачене ст. 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Захисник наголошує, що на підставі ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо винуватості особи мають тлумачитися на її користь, а за відсутності належних доказів факт вчинення правопорушення є недоведеним.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суддя доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом доданими до протоколу про адміністративне правопорушення доказами.
Згідно з довідкою УПП в Запорізькій області ДПП (а.с. 6), ОСОБА_1 23.04.2024 отримала посвідчення водія. Однією з умов для отримання права на керування транспортними засобами є знання Правил дорожнього руху.
З відеозаписів з бортового відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудних камер поліцейських вбачається, що в день та час, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керувала автомобілем Dacia Logan з реєстраційним номером НОМЕР_2 . О 02 год 45 хв поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що в неї виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Після цього поліцейський висунув ОСОБА_1 вимогу пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, повідомив про відповідальність за відмову від проходження огляду, на що ОСОБА_1 відповіла, що не бажає проходити огляд. З відеозаписів вбачається, що вимога поліцейського про проходження огляду, роз'яснення наслідків відмови від його проходження були висловлені поліцейськими простою, доступною для сприйняття мовою, що виключало їх неоднозначне сприйняття.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено право на правову допомогу адвоката, спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що о 02 год 48 хв поліцейський роз'яснив останній права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Порушень процедури огляду на стан сп'яніння особи, яка керувала транспортним засобом, визначеної ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, судом не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений уповноваженою на те особою, а його зміст повною мірою відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно з відомостями, що містяться в ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України», ОСОБА_1 раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи доводи захисника щодо порушення поліцейськими п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, суд враховує, що в цьому пункті зазначено, що увімкнення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
З долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що поліцейськими дотримано вимог статті 266 КУпАП під час фіксування саме адміністративного правопорушення (відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння). Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені, має істотне значення для розгляду справи, а також узгоджується з іншими доказами у справі. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису, стороною захисту суду не надано.
З огляду на викладене, клопотання захисника про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Враховуючи тяжкість та обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, особу правопорушника, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню останньою нових правопорушень, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 130, 279, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.
Копію постанови надіслати правопорушнику та його захиснику.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір, стягувач: Державна судова адміністрація України.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, витрати на облік правопорушення.
Суддя А. В. Стеценко