Дата документу 08.04.2026
Справа № 334/8800/24
Провадження № 1-кп/334/229/26
08 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України,
установив:
в провадженні суду перебуває кримінальне за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187 КК України.
Ухвалою суду від 10.03.2026 року обвинуваченого ОСОБА_7 через систематичне порушення порядку в залі судових засідань видалено на весь час судового розгляду.
Водночас від обвинуваченого ОСОБА_7 надійшло до суду декілька клопотань про виклик та допит слідчих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у цьому кримінальному проваджені. В обґрунтування своїх клопотань обвинувачений вказав, що названі слідчі здійснювали досудове розслідування кримінального провадження відносно нього і їхній допит має суттєве значення для судового розгляду.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вказавши на те, що слідчі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розслідуючи кримінальне провадження, здійснювали свої процесуальні обов'язки і не були свідками обставин, які інкриміновані обвинуваченому, а тому їхній допит не має доказового значення для справи.
Захисник підтримав позицію свого підзахисного та просив задовольнити клопотання про виклик слідчих.
Колегія суддів, розглянувши клопотання обвинуваченого, дійшла до таких висновків.
Згідно із усталеною практикою Верховного Суду поліцейські, слідчі та прокурори не входять до переліку осіб, які не можуть бути допитані як свідки (ст. 65 КПК України). Їхні показання можуть бути визнані допустимими доказами.
Ані ОСОБА_8 , ані ОСОБА_9 не були свідками обставин самого кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 , відтак слідчий може давати показання лише щодо процедурних питань проведення слідчої дії (наприклад, чи роз'яснювалися права, чи здійснювався тиск тощо), але не щодо обставин, які стали йому відомі з матеріалів справи, від свідків або підозрюваного під час досудового розслідування.
Ураховуючи той факт, що судом вже досліджені письмові докази сторони обвинувачення і процесуальні документи, які складені у тому числі вказаними слідчими, а також те, що за змістом його клопотань та заяв, допит слідчих зводиться до оцінки цих документів та доказів, який має бути наданий судом вже під час перебування у нарадчій кімнаті, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання обвинуваченого.
Обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про особисту участь в допиті потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Клопотання мотивоване тим, що його було видалено із зали судових засідань і він не зміг поставити потерпілим питання, які є важливими для з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого, вказавши на те, що допит потерпілого ОСОБА_12 здійснювався протягом майже двох годин і потерпілий надав повні та достатні покази, а тому продовження його допиту не є доцільним. Так само, на переконання прокурора, потерпіла ОСОБА_10 надала повні та достатні покази, які стосуються обставин кримінального провадження, її допит було завершено 10.03.2026 року і будь-яких вагомих підстав для проведення її повторного допиту немає.
Захисник просив задовільнити клопотання обвинуваченого.
Колегія суддів, розглянувши клопотання обвинуваченого, дійшла до таких висновків.
Обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово та систематично порушував порядок у судових засіданнях. Зокрема, у судовому засіданні, яке відбулось 18 лютого 2025 року його було видалено із зали судових засідань через те, що він висловлювався нецензурною лексикою, плювався в бік інших учасників провадження та вигукував погрози на адресу прокурора (зокрема, висловлював погрози життю та здоров'ю прокурора). У судовому засіданні, яке відбулось 26 лютого 2026 року, обвинуваченого ОСОБА_7 також було видалено із зали судових засідань через недотримання ним розпоряджень головуючого та порушення порядку в залі судових засідань. Так, під час допиту потерпілого ОСОБА_11 обвинувачений неодноразово висловлював погрози на адресу потерпілого, ігнорував розпорядження головуючого щодо порядку поставлення питань під час допиту тощо. У судовому засіданні, яке відбулось 10.03.2026 року обвинувачений ОСОБА_7 допустив відверту зневагу до суду, висловлюючи на адресу суду погрози та лайливі слова, а також прямий фізичний вплив (намагання облити суддів рідиною).
Ураховуючи наведене, суд прийняв рішення про його видалення із зали судових засідань до завершення судового розгляду.
Наразі судом не встановлено підстав для повернення обвинуваченого до зали судових засідань.
Крім того, повторний допит в кримінальному провадженні проводиться для уточнення, доповнення або перевірки суперечностей у попередніх показаннях особи (ст. 224 КПК України). Підставами є необхідність усунення розбіжностей, поява нових обставин, заява особи про неправдивість попередніх свідчень або проведення очної ставки (одночасного допиту).
Обвинуваченим не зазначено які саме розбіжності мають бути усунуті під час повторного допиту ОСОБА_10 , або ж допиту потерпілого ОСОБА_11 чи нові обставини, які з'явились та для підтвердження чи спростування яких слід допитати потерпілих.
Враховуючи вказане, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотань обвинуваченого.
Обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про повторне дослідження протоколу проведення слідчого експерименту, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_11 . Клопотання обґрунтовано, у тому числі тим, що під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_11 зазначав, що ОСОБА_7 мав сумку, натомість під час допиту в суді вказав, що ОСОБА_7 мав рюкзак.
Захисник просив задовольнити вказане клопотання з підстав, які викладені в ньому.
Прокурор заперечив проти задоволення, зазначивши, що повторне дослідження немає сенсу, адже клопотання обвинуваченого зводиться до оцінки доказів, яка має бути здійснена вже на стадії перебування суду у нарадчій кімнаті.
Колегія суддів, розглянувши клопотання обвинуваченого, дійшла до таких висновків.
Судом вже досліджений протокол проведення слідчого експерименту, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_11 , а також допитаний сам потерпілий. Оцінка його показів у сукупності із іншими доказами в цьому кримінальному провадженні має бути здійснена вже під час перебування суду в нарадчій кімнаті, разом із зауваженнями самого обвинуваченого стосовно цих доказів.
Відтак, підстав для повторного дослідження протоколу проведення слідчого експерименту немає.
Обвинуваченим заявлено клопотання про витребування у прокурора повних матеріалів досудового слідства, яке мотивовано тим, що ОСОБА_7 не був ознайомлений із матеріалами кримінального провадження на стадії досудового слідства, в порушення вимог статті 290 КПК України, натомість кількість сторінок у таких матеріалах постійно збільшувалась.
Захисник просив задовольнити вказане клопотання з підстав, які викладені в ньому.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вказавши на те, що усі наявні матеріали були відкриті ОСОБА_7 , в подальшому усі докази, які прокурор вважав за необхідне використати на підтвердження обвинувачення вже надані суду та досліджені у судових засіданнях. Жодних інших доказів у прокурора немає.
Колегія суддів, розглянувши клопотання обвинуваченого, дійшла до таких висновків.
Прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності та вільним у виборі доказів, які він подає до суду для доведення винуватості особи. Сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для підтвердження обвинувачення, і не зобов'язана долучати абсолютно всі матеріали досудового розслідування.
Водночас, сторона обвинувачення зобов'язана відкрити усі зібрані в ході досудового слідства матеріали стороні захисту.
Прокурором на підтвердження факту відкриття матеріалів обвинуваченому долучені відповідні відеозаписи, які досліджені судом. Також судом вже вирішувалось питання щодо визнання очевидно недопустимими доказів сторони обвинувачення внаслідок недотримання вимог статті 290 КПК України (ухвала суду від 28.11.2025 року, ухвала суду від 23.10.2025 року).
Обвинувачений не зазначає конкретних доказів, які мають бути витребувані у прокурора, та обставин, які ці докази мають довести, що унеможливлює задоволення такого клопотання обвинуваченого.
Обвинуваченим зроблено заяву про незатвердження порядку дослідження доказів у справі та як наслідок порушення судом вимог процесуального законодавства.
Захисник підтримав позицію свого підзахисного.
Прокурор заперечив проти цієї заяви, вказавши на те, що порядок дослідження доказів було затверджено після оголошення суті обвинувального акту.
Колегія суддів, розглянувши заяву обвинуваченого, дійшла до таких висновків.
У судовому засіданні, яке відбулось 01.04.2025 року, прокурором оголошено зміст обвинувального акту, після чого суд, заслухавши думку учасників провадження, у тому числі, й самого обвинуваченого, протокольною ухвалою затвердив наступний порядок дослідження доказів: дослідження письмових та речових доказів сторони обвинувачення, допит потерпілих, допит свідків та допит обвинуваченого.
Оскільки, заява обвинуваченого не відповідає дійсності, суд залишає її без розгляду.
Обвинуваченим заявлено клопотання про проведення експертизи протоколу затримання від 31.07.2021 року, оскільки вказаний протокол містить ознаки підробки. Так, у тексті протоколу є допис «а також наплічна сумка», який відсутній у наявних в обвинуваченого копіях.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.
Прокурор заперечив проти його задоволення, зазначивши, що у судовому засіданні також було досліджено додаток до зазначеного протоколу у вигляді відеозапису на якому зафіксовані, у тому числі, речі вилучені у ОСОБА_7 і жодних розбіжностей між змістом протоколу та цим відеозаписом немає.
Колегія суддів, розглянувши клопотання обвинуваченого, дійшла до таких висновків.
Статтею 242 КПК України унормовано, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Частиною другою статті 332 КПК України визначено, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Протокол затримання від 31.07.2021 року із додатками є одним з доказів у цьому кримінальному провадженні, оцінка якому буде надана судом в нарадчій кімнаті, водночас підстав, визначених ст. 242, 332 КПК України, для призначення експертизи цього протоколу судом не встановлено, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Обвинуваченим ОСОБА_7 заявлене клопотання про виклик та допит у судовому засіданні адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Клопотання мотивоване тим, що покази вказаних осіб мають суттєве значення для справи.
Захисник просив задовольнити клопотання обвинуваченого.
Прокурор заперечив проти його задоволення, вказавши на те, що перелічені особи не були свідками кримінального провадження та не зможуть надати пояснень, які стосуються події та обставин, які інкриміновані обвинуваченому.
Колегія суддів, розглянувши клопотання обвинуваченого, дійшла до таких висновків.
Частиною другою статті 84 КПК України визначено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до статті 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Перелічені обвинуваченим особи є адвокатами, які здійснювали представництво його інтересів на тій чи іншій стадії кримінального провадження, і не були свідками обставин злочину, інкримінованого обвинуваченому, також не залучались у якості експертів.
Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику або стажисту про клієнта, зміст консультацій, порад, документів, матеріалів та матеріальних речей, отриманих під час професійної правничої діяльності. Це охоплює як факт звернення за допомогою, так і зміст усього листування чи комунікацій.
Відповідно до частини другої статті 65 КПК України не можуть бути допитані як свідки:
1) захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;
2) адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю.
Отже, допит адвокатів стосовно обставин здійснення ними представництва інтересів ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні прямо заборонений законом.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого.
Також від обвинуваченого надійшла заява про зміну запобіжного заходу. В обґрунтування своєї заяви обвинувачений ОСОБА_7 вказав на те, що ризики тиску на потерпілих на сьогодні відпали, оскільки вони вже допитані, а крім того особа, яка наразі перебуває у слідчому ізоляторі, готова надати своє житло для проживання ОСОБА_7 на час судового розгляду. Ураховуючи викладене, обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Захисник підтримав заяву обвинуваченого та просив задовольнити її.
Прокурор заперечив проти її задоволення та просив залишити її без розгляду.
Колегія суддів, розглянувши клопотання обвинуваченого, дійшла до таких висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно із статтею 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною п'ятою статті 201 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Клопотання обвинуваченого не містять посилань на істотну зміну обставин, які б свідчили про те, що раніше встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України припинили своє існування.
Керуючись ст. 372, 376 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про виклик та допит слідчих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про особисту участь в судових засіданнях залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повторний допит потерпілих залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про повторне дослідження протоколу проведення слідчого експерименту, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_11 залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про витребування у прокурора матеріалів справи залишити без розгляду.
Заяву про незатвердження порядку дослідження доказів у справі залишити без розгляду.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про проведення експертизи протоколу затримання від 31.07.2021 року залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про виклик та допит адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу залишити без розгляду.
Резолютивна частина виготовлені у нарадчій кімнаті 08.04.2026 року.
Повний текст виготовлений та підписаний 13.04.2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3