Справа № 317/2054/26
Провадження № 2-а/317/19/2026
13 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області - про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2017-2025 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ та зобов'язати Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2017-2025 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону № 3551-ХІІ, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, з вирахуванням раніше виплачених сум.
Дослідивши позовну заяву та долучені до неї документи, приходжу до висновку, що вказана позовна заява не може бути прийнята до розгляду Запорізьким районним судом Запорізької області та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів права.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Частиною 5 ст. 171 КАС України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.
Нормами КАС України передбачена альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 25 КАС України), загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 26 КАС України), та виключна підсудність (залежно від категорії справи) за зв'язком справ (ст. 27 КАС України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 25 КАС адміністративні справи з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Підсудність визначає коло справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
При цьому, такий вибір звернення до суду повинен бути обґрунтований позивачем у позовній заяві з наданням доказів на підтвердження обставин, за яких позивач звертається до суду за правилами альтернативної підсудності.
Однак, у позовній заяві позивач не обґрунтовував підсудність даної справи Запорізькому районному суду Запорізької області.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що адресою реєстрації позивача зазначена адреса: Запорізька область, Запорізький район, с-ще Кимишуваха, вул. Свободи, буд. 12, що також підтверджується відомостями зазначеними в паспорті позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 171 КАС України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно відповіді № 2592881 від 13.04.2026 р., отриманої судом з Єдиного державного демографічного реєстру, у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 171 КАС України в системі «Електронний суд», за вказаними параметрами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є зареєстрованим, однак адреса місця проживання не зазначена.
Відтак, виходячи зі змісту позовної заяви та інформації про місце проживання внесеної до паспорту позивача, можна стверджувати що адресою реєстрації позивача є адреса: АДРЕСА_1 , що знаходиться за межами територіальної юрисдикції Запорізького районного суду Запорізької області.
Слід звернути увагу, що Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX створено Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжя) у складі територій Біленьківської сільської, Вільнянської міської, Долинської сільської, Запорізької міської, Комишуваської селищної, Кушугумської селищної, Матвіївської сільської, Михайлівської сільської, Михайло-Лукашівської сільської, Новомиколаївської селищної, Новоолександрівської сільської, Павлівської сільської, Петро-Михайлівської сільської, Степненської сільської, Таврійської сільської, Тернуватської селищної, Широківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Ліквідовано: у Запорізькій області: Бердянський, Більмацький, Василівський, Великобілозерський, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Кам'янсько-Дніпровський, Мелітопольський, Михайлівський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приазовський, Приморський, Розівський, Токмацький, Чернігівський, Якимівський райони.
Відповідно до п. 3-1 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
До набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, с-ще. Комишуваха входило до складу Комишуваської територіальної громади Оріхівського району Запорізької області (відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» від 12 червня 2020 року № 713-р). Тобто територія с-ща. Комишувахи відносилась до територіальної одиниці Оріхівського району Запорізької області та знаходиться в межах територіальної юрисдикції Оріхівського районного суду Запорізької області.
Згідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 29/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області на Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Відтак, місцевим судом, який здійснює повноваження у межах територіальної юрисдикції Оріхівського району Запорізької області, є Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Відтак, підстав для розгляду даної справи Запорізьким районним судом Запорізької області відповідно до положень ч. 1 ст. 25 КАС, суддею не встановлено.
За таких обставин, позов є не підсудним Запорізькому районному суду Запорізької області та підлягає передачі для розгляду до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 29 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Враховуючи наведені обставини, вказану справу необхідно передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 25, 26, 27, 29, 293 КАС України, суддя,-
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області - про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня - передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 117-А.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя: Д.О. Каряка