Справа № 233/7868/23
Провадження № 1-кп/932/659/24
13 квітня 2026 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона захисту зазначила, що фактично існує лише ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, але зі спливом часу і цей ризик значно зменшився. Свідки вже допитані, тому ризик впливу на свідків не підтверджується. Просила змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний з тримання під вартою або визначити альтернативний запобіжний захід у розмірі застави.
Заслухавши позиції учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Тому, під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є з'ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_7 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватися від суду.
Враховуючи, що заявлені свідки сторони обвинувачення вже були допитані, ризик впливу на свідків відсутній.
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти громадської безпеки у складі терористичної організації, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, крім іншого, статтею 2583 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Разом з цим, враховуючи вищевикладену позицію суду щодо обґрунтованої наявності ризиків, суд дійшов висновку, що визначення обвинуваченому застави в межах інкримінованого злочину, є передчасним процесуальним рішенням, з урахуванням стадії судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 червня 2026 року включно з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України - розмір застави не визначати.
У задоволенні клопотання сторони захисту про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою або альтернативного запобіжного заходу у виді застави - відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особами, які тримаються під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.
Головуюча Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3