Справа №523/6575/26
Провадження №1-кп/523/1450/26
09 квітня 2026 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025160000000536 від 16 жовтня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст/28, ст. 111-2 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в режимі відеоконференції, ОСОБА_9 ,
На розгляді Пересипського районного суду міста Одеси перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави, мотивуючи тим, що вони обвинувачуються у вчинення особливо тяжкого злочину, послався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються. На думку прокурора, враховуючи, що в Україні діє воєнний стан, наявність ризиків, а також вимоги ч. 6 ст. 176 КПК України, інші більш м'які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, в цьому випадку не можуть бути застосовані.
Прокурор ОСОБА_6 підтримав позицію свого колеги.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, подав до суду письмові заперечення. Зазначив, що прокурором не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні. Вказав на наявність у його підзахисного ОСОБА_4 стійких соціальних зв'язків, що підтверджує відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечила щодо поданого клопотання прокурора. Вказала на необґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_4 та відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість та невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, подав до суду письмові заперечення. Вказав на наявність у його підзахисного ОСОБА_3 стійких соціальних зв'язків, позитивну характеристику особи останнього, який є волонтером, діючим військовослужбовцем, що, на його думку, невелює доводи сторони обвинувачення щодо продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заперечили щодо поданих клопотань прокурора, підтримали своїх захисників.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку дії щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України.
09 жовтня 2025 року обвинувачені були затримані в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 КК України, та того ж дня їм було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Ухвалами слідчого судді Пересипського районного суду міста Одеси від 10 жовтня 2025 року до обом обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 07 грудня 2025 року, який надалі продовжувався, останній раз - до 09 квітня 2026 року.
Про обґрунтованість підозри обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 111-2 КК України, свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Судом не розпочато з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано свідків та самих обвинувачених.
При вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного стосовно обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , суд враховує, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ Національної безпеки України, тяжкість покарання, що їм загрожує в разі визнання винуватими, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме в умовах воєнного стану, та відомості що характеризують особу обвинувачених, та вважає, що з метою дотримання їх належної процесуальної поведінки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовджити, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити те, в якому обвинувачуються.
Застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та належного виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків.
Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному випадку, виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Водночас, з огляду на норми, передбачені в абз. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України, та у зв'язку з тим, що в Україні діє воєнний стан, суд не визначає ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розмір застави.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 183, 193, 199, 314-316, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 07 червня 2026 року включно без визначення розміру застави.
Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 07 червня 2026 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1