Справа № 522/27928/25-Е
Провадження № 2/522/866/26
27 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Приморського районного суду м. Одеси 29.12.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме:
- Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість загальною сумою 23500,01 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 2959,97 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 13554,51 грн. суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ 'УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ' 6985,5292 грн.
- Стягнути сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.;
- В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.12.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 4203175 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
26.07.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу № 26/07/2024, за умовами якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4203175 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.12.2023 року у розмірі 16 514,48 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 959,57 грн., заборгованість за процентами 13 554,51 грн.
Представник позивача зазначає, що у межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати факторингу донараховано відсотки за 118 календарних дні за стандартною процентною ставкою у сумі 6 985,53 грн.
Матеріали позову суддя отримала 30.12.2025 року.
До суду 05.01.2026 року надійшла відповідь з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області № 5188/26 від 02.01.2026 року щодо місця реєстрації відповідача, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим/знятим з реєстрації по м. Одесі та Одеській області не значиться.
Зазначену відповідь суддя отримала 06.01.2026 року.
Згідно позовної заяви, адреса проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
За розпорядженням голови Верховного Суду від 05.07.2022 року № 36/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (суди Автономної Республіки Крим та м. Севастополя)» змінено територіальну підсудність справ Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим на Приморський районний суд м. Одеси, внаслідок чого справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Ухвалою суду від 08.01.2026 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 12.02.2026 року. Також зазначеною ухвалою клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано з АТ «ПУМБ» інформацію:
- щодо підтвердження належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжної картки № НОМЕР_2 ;
- щодо підтвердження або спростування факту зарахування (надходження) коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 банком-емітентом якої є АТ «ПУМБ» за період з 08.12.2023 року включно та протягом наступних п'яти календарних днів у сумі 3 000,00 грн. за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
У зв'язку з відсутність відзиву судове засідання відкладено на 27.03.2026 року.
До суду 13.02.2026 року на виконання ухвали суду від 08.01.2026 року від АТ «ПУМБ» надійшов лист, відповідно до якого в Банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була випущена банківська платіжна картка (далі-БПК) НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні. Операція на суму 3000,00 грн 08.12.2023р. о 19:22:10 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ. Між Банком та ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА" було укладено договір відповідно до якого Банк надав послуги переказу коштів. В Банку наявна лише часткова інформація щодо операції, а саме що кошти направлені на карту НОМЕР_3 яка випущена на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 3000,00 грн 08.12.2023р. о 19:22:10.
Про розгляд справи 27.03.2026 року сторони були повідомлені.
Відповідач ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надав.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з перебування судді Домусчі Л.В. у відпустці з 06.04.2026 року по 10.04.2026 року датою складення судового рішення є 13.04.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 08.12.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 4203175 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно п. 1.1. Договору, Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.
Згідно п. 1.2. Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 3 000,00 гривень.
Згідно п. 1.3. Договору, Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Згідно п. 1.4. Договору, Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: п. 1.4.1. стандартна процентна ставка становить 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.
Згідно п. 1.5. договору, Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: п. 1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредиту 40 262,89% річних.
Згідно п. 1.6. Договору, Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: п. 1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 24 000,00 грн.
Згідно п. 2.1. Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_5 .
Згідно п. 2.2. Договору, Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 08.12.2023 або 09.12.2023.
Згідно п. 3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт».
Згідно п. 4.1. Договору, Сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.
Згідно п. 4.4. Договору, У разі затримання Клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу Клієнта, зазначену в Договорі (або окремо надану Клієнтом Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контакті дані Клієнта, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Клієнтом), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання Клієнтом повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку Клієнт повинен здійснити повне дострокове повернення (виплату) кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від Товариства повідомлення про таку вимог.
Згідно п. 5.4.1. Договору, Клієнт зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.
Згідно п. 6.4. Договору, У випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов'язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: п. 6.4.1. у розмірі 15,00% від суми кредиту, що становить 450,00 гривень, на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання; та п. 6.4.2 у розмірі 1,10% від суми кредиту, що становить 33 гривень, починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.
Згідно п. 9.7.1. Договору,Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в Договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом Одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.
Розділ 10 Договору «Реквізити та підписи сторін» містить відомості про Товариство та Клієнта, відомості про підписання електронним підписом 54486 08.12.2023 19:20:30 ОСОБА_1 .
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4203175 від 08.12.2023року, дата видачі кредиту - 01.01.2024 року; дата платежу - 21.11.2024 року; сума кредиту за договором -3 000 грн.; проценти за користування кредитом -21 000грн.; реальна процента ставка - 40 262,89%; загальна вартість кредиту -24 000грн.
Зі змісту інформаційного повідомлення, яке є Додатком № 2 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4203175 від 08.12.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 , як споживач фінансових послуг ТОВ «Лінеура Україна» надав згоду товариству на передачу особам, зазначеним у цьому інформаційному повідомленні, інформації про укладення ним договору про споживчий кредит, його умови, стан виконання, наявність та розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, процентів за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються у разі невиконання зобов'язання за договором за споживчий кредит або відповідно до законодавства України.
08.12.2023 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 19954підписав Паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідач ознайомився з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит.
21.02.2022 року між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів№ 210222-1.
Згідно довідки ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 26.07.2024 № 20240726-5330, відповідно до якої були успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»: «08.12.2023 19:22:07 на суму 3000.00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 21acf3d8-2d61-4eaf-808c-7b489bf3fb90, номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 42031751702056125, SessionID - 022281496451, сайт торгівця - https://credit7.ua, код авторизації- 813113, банк-еквайр - АТ "ПУМБ", призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_2 .
До суду 13.02.2026 року на виконання ухвали суду від 08.01.2026 року від АТ «ПУМБ» надійшов лист, відповідно до якого в Банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була випущена банківська платіжна картка (далі-БПК) НОМЕР_3 до рахунку № НОМЕР_4 у гривні. Операція на суму 3000,00 грн 08.12.2023р. о 19:22:10 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ ПУМБ. Між Банком та ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА" було укладено договір відповідно до якого Банк надав послуги переказу коштів. В Банку наявна лише часткова інформація щодо операції, а саме що кошти направлені на карту НОМЕР_3 яка випущена на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму 3000,00 грн 08.12.2023р. о 19:22:10.
Відповідно до розрахунку ТОВ «Лінеура Україна» за Договором №4203175 від 08.12.2023року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.07.2024 року ОСОБА_2 має заборгованість у розмірі 16514,48грн., з яких: 2959,97грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13554,51грн. - заборгованість за відсотками.
Суд вважає доведеним факт укладання 08.12.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4203175 та виконання первісним Кредитодавцем свого зобов'язання щодо надання кредиту у розмірі 3 000 грн.
Щодо переходу права вимоги.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17 зроблено висновок, що відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги щодо майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
26.07.2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» (Фактор) та ТОВ «ЛінеураУкраїна» (Клієнт) укладено договір факторингу № 26/07/2024 за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) заплату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно п. 1.2. Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників.
Зазначений договір факторингу був оплачений Фактором.
Згідно витягу з реєстру боржників, який є Додатком №1 до Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року, ТОВ «Лінеура Україна» передала ТОВ «Українські фінансові операції» право вимоги за Договором № 4203175 про надання коштів на умовах споживчого кредитувід 08.12.2023 року на суму 16 514,48 грн., з яких:
- 2 959,97 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 13 554,51 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно п. 1.3. Договору № 4203175 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.12.2023 року, Строк кредиту 350 днів: по 21.11.2024 року.
Станом на дату укладання Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024 року, строк дії Договору не закінчився.
А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 27.07.2024 року по 21.11.2024 року (118 календарних днів) здійснено нарахування процентів у розмірі 6985,5292грн. з розрахунку: 3000 грн.*2% = 59,1994грн.*118 календарних днів = 6 985,5292 грн.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/1238/17 зазначено, що «проценти за користування кредитом» - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються якпроценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник.
У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту-процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.
Враховуючи викладене, нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 4203175 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.12.2023 року підлягають задоволенню у загальному розмірі 23 500,01 грн., з яких:
- сума заборгованості за основним боргом - 2 959,97грн.,
- нараховані проценти первісним кредитором - 13 554,51грн.,
- нараховані проценти ТОВ «Українські фінансові операції» за 118 календарних днів - 6 985,5292 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач ТОВ «Українські фінансові операції» у позовній заяві просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, копію Заявки № 4203175від 25.09.2024 року на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року та акту № 4203175прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.11.2025 року згідно Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 10 000,00 грн.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
Враховуючизадоволення позову, а також беручи до уваги, що відповідачем не подано заяву про зменшення судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 10 000 грн. на професійну правничу допомогу.
Крім того, ТОВ «Українські фінансові операції» просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Згідно ч.ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Норма ч.ч. 10, 11ст. 265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні втрати та 3% річних, відповідно до ст.625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексу України не є тотожним.
Ухвалюючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд має право зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.
Окрім того Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 зазначила, щодо правомірності про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення суду, з огляду на таке.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що застосування частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.
Положення частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України урегульовують можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду.
При прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення суду.
Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) охоплюються положенням частини десятої статті 238 ГПК України, частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.
Тому суд вважає, що вимога про нараховувати інфляційні втрати на стягнуту заборгованість не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю підстав для такого нарахування.
Проте суд додатково зазначає, що відповідно до п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, в частині позовних вимог, що стосуються нараховування інфляційних витрат і 3% річних, суд відмовляє у задоволенні.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) заборгованість за Договором № 4203175 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.12.2023 рокуу розмірі 23 500 (двадцять три тисячіп'ятсот) гривень01 копійка, з яких:
- 2 959,97 грн. - сумазаборгованості за основним боргом;
- 13 554,51 грн. - нараховані проценти первісним кредитором;
- 6 985,53 грн.-нараховані позивачем проценти за 118 календарних днів.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 13.04.2026 року.
Суддя Домусчі Л.В.