Справа № 522/27986/25-Е
Провадження № 2/522/868/26
27 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Приморського районного суду м. Одеси 29.12.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 95343 року від 30.11.2019 року у розмірі 5 970 грн., судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.11.2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 95343.
28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ « ФК «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28.10.2021 року до договору факторингу № 01-28/10/2021, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 95343 року від 30.11.2019 року у розмірі 5 970 грн., з яких:
- залишок по тілу кредиту - 1 500 грн.;
- залишок по відсотках - 4 470 грн.
Матеріали позову суддя отримала 30.12.2025 року.
До суду 02.01.2026 року надійшла відповіді з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області № 5188/33820 від 01.01.2026 року щодо місця реєстрації відповідача, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 25.09.2002 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначену відповідь суддя отримала 05.01.2026 року.
Ухвалою суду від 09.01.2026 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 12.02.2026 року
До суду 14.01.2026 року від представника ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» надійшло клопотання, в якому просив витребувати з АТ «Сенс Банк»:
- відомості щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відомості про зарахування грошових коштів 30.11.2019 року у сумі 1 500,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 ;
- банківську виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 за операціями, здійсненими 30.11.2019 року.
Про розгляд справи 12.02.2026 року сторони були повідомлені.
Розгляд справи відкладено на 27.03.2026 року у зв'язку з витребуванням інформації з АТ «Сенс Банк».
Ухвалою суду від 12.02.2026 року клопотання представника ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» про витребування доказів задоволено. Витребувано з АТ «Сенс Банк»:
- відомості щодо належності карткового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відомості про зарахування грошових коштів 30.11.2019 року у сумі 1 500,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 ;
- банківську виписку за картковим рахунком № НОМЕР_1 за операціями, здійсненими 30.11.2019 року.
До суду 18.03.2026 року на виконання ухвали суду від 12.02.2026 року від АТ «Сенс Банк» надійшов лист, відповідно до якого ОСОБА_1 є клієнтом Банку. На його ім'я відкрито запитувану картку, маска якої № НОМЕР_1 , повний номер картки № НОМЕР_3 рахунок до картки № НОМЕР_4 (валюта Українська гривня). Надано виписку про рух коштів по карті зазначеної особи за 30.11.2019 року з відображенням зарахування коштів у сумі 1500,00 грн в межах, наявних даних по контрагентам клієнта.
Про розгляд справи 27.03.2026 року сторони були повідомлені.
Відповідач ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надав.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з перебування судді Домусчі Л.В. у відпустці з 06.04.2026 року по 10.04.2026 року датою складення судового рішення є 13.04.2026 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 30.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та ОСОБА_1 було укладено Індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту № 95343.
Згідно п. 1.1 Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 1 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договору, Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 29.12.2019 року. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором.
Згідно п. 1.3 Договору, За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.
Згідно п. 1.4 Договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
Згідно п. 1.5 Договору, Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.
Згідно п. 1.6. Договору, Невід'ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства https://www.cly.com.ua/.
Згідно п. 1.7. Договору, Клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим Договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування».
Розділом 2 Договору передбачений порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за Договором. Згідно п. 2.1 Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 2.3 Договору, Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно п. 3.1.1 Договору, Товариство має право, зокрема вимагати від Клієнта повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в повному обсязі, а також виконання всіх інших зобов'язань за цим Договором і додатками до нього.
Згідно п. 3.1.4. Договору, Без згоди Клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним Договором третій особі, в зв'язку, з чим відбудеться заміна сторони Кредитодавця за цим Договором.
У розділі 7 «Реквізити та підписи сторін» містять відомості про Товариство та Клієнта ОСОБА_1 , а також рахунку позичальника № НОМЕР_1 .
Вказаний Кредитний договір був укладений в електронному вигляді та підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» KL1588.
Також ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL21588 Додаток № 1 до Договору, що містить графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту, згідно якого: строк, на який надано кредиту - 30 днів; сума кредиту - 1 500 грн.; фіксована процентна ставка за день користування - 2%; сума нарахованих процентів за користування кредитом - 900 грн.; сума нарахованої пені - 5%; до сплати (всього) - 2 400 грн.
Також надано Довідку ТОВ «Займер» про ідентифікацію позичальника ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора KL1588, відправленого 30.11.2019 року на номер телефону НОМЕР_5 .
Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 17.12.2025 року за вих. № 383/12, 30.11.2019 року на картковий рахунок № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти у розмірі 1 500,00 грн, номер транзакції: 27509-19221-88228.
До суду 18.03.2026 року на виконання ухвали суду від 12.02.2026 року від АТ «Сенс Банк» надійшов лист, відповідно до якого ОСОБА_1 є клієнтом Банку. На його ім'я відкрито запитувану картку, маска якої № НОМЕР_1 , повний номер картки № НОМЕР_3 рахунок до картки № НОМЕР_4 (валюта Українська гривня). Надано виписку про рух коштів по карті зазначеної особи за 30.11.2019 року з відображенням зарахування коштів у сумі 1500,00 грн в межах, наявних даних по контрагентам клієнта.
Суд вважає доведеним факт укладання 30.11.2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 95343 та виконання первісним Кредитодавцем свого зобов'язання щодо надання кредиту у розмірі 1 500 грн.
Щодо переходу права вимоги.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17 зроблено висновок, що відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги щодо майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно п. 3.1.4 Договору, Без згоди Клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним Договором третій особі, в зв'язку, з чим відбудеться заміна сторони Кредитодавця за цим Договором.
28.10.2021 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 року, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 95343 від 30.11.2019 року у розмірі 5 970 грн., яка складається з: 1 500 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4 470 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Судом встановлено, що після переходу права вимоги позивачем не здійснювалось додаткових нарахувань заборгованості.
Згідно Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 95343, станом на 24.11.2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 5 970 грн., з яких: 1 500 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 4 470 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
З метою досудового врегулювання спору, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» 25.11.2025 року було направлено на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про виконання зобов'язань за Кредитним договором № 95343 від 30.11.2019 року на загальну суму 5 970 грн.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 95343 від 30.11.2019 року у розмірі 5 970 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» у позовній заяві просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 10 500 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, копію додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 року до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року та акт про отримання правової допомоги від 26.01.2026 року, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 10 500 грн.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.
Враховуючи задоволення позову, а також беручи до уваги, що відповідачем не подано заяву про зменшення судових витрат суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 10 500 грн. на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 95343 від 30.11.2019 року у розмірі 5 970 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень 00 копійок, з яких:
- 1 500 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту;
- 4 470 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7) витрати на правову допомогу у розмірі 10 500 (десять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» (код ЄДРПОУ 42228158, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 7) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 13.04.2026 року.
Суддя Домусчі Л.В.