Справа № 509/198/26
13 квітня 2026 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
18.12.2025 року приблизно о14:00 год., в с. Йосипівка, вул. Софіївська, 2Г водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився під відеофіксацію NC221435. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Березінь С.Л. надав суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складено з грубими порушення чинного законодавства, просив провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки у поліцейських не було підстав для проведення огляду на стан сп'яніння, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні відомості безпосереднього керування ОСОБА_1 т/з, відсутні відомості про зупинку транспортного засобу під його керуванням.
Суд, дослідивши матеріали справи, переглянувши диск із відеозаписом з місця події встановив наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9.А Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується: адміністративним протоколом від 18.12.2025 року серії ЕПР 1 № 544237, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.12.2025 року з відміткою про відмову від проходження огляду у закладі охорони здоров'я; долученими в установленому законом порядку до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами на оптичному диску.
Надаючи оцінку викладеним стороною захисту запереченням, суд зазначає наступне.
Щодо доказів керування транспортним засобом.
З дослідженого відеозапису вбачається, що службовий автомобіль їде дорогою і зупиняється біля магазину, до якого під'їхав автомобіль «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 . Виходить поліцейський з пасажирського місця і підходить до цього транспортного засобу. Факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував. Вищевикладене спростовує твердження адвоката, що автомобіль не рухався, а факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не встановлено.
Щодо наявності підстав для пред'явлення вимоги поліцейським про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану, зокрема, наркотичного сп'яніння звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, зазначеними положеннями чинного законодавства встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Суд зазначає, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак наркотичного сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'яніння, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп'яніння.
Переглядаючи відеозапис «0000000_00000020251218140658_0004.mp4» встановлено, що поліцейський звертається до ОСОБА_1 , який стоїть біля транспортного засобу, із питанням «что-то запрещенное в машине есть?», після чого пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер. ОСОБА_1 на пропозицію відповів згодою. Після чого було проведено огляд на стан сп'яніння газоаналізатором, який показав негативний результат. Надалі поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, та повідомлено про виявлені ознаки, а саме: зіниці ока звужені та не реагують на світло, на що ОСОБА_1 відмовився. Разом з тим, працівник поліції неодноразово попереджав ОСОБА_1 , що у випадку відмови ним від проходження огляду, на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду, на що ОСОБА_1 відмовився та у подальшому не змінював своєї позиції.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 КУпАП, оскільки, підтверджено керування транспортним засобом ОСОБА_1 , працівником поліції виявлено ознаки наркотичного сп'яніння у водія, запропоновано пройти медичний огляд від якого ОСОБА_1 проходити відмовився.
Вимоги ст. ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 КУпАП, суду не надано.
Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) суду надано не було. Внаслідок цього, у суду відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.
З огляду на викладене суд вважає, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності поліцейських на вимогу працівника поліції є свідомим ігноруванням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
За таких обставин, під час розгляду справи судом не встановлено об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп'яніння за присутності співробітників поліції та обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно нього та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена у повному обсязі.
В рішенні по справі ''О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства'' від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи вищезазначене, а також тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 279, 280, 283, ст. 130 ч.1 КУпАП-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та обрати стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народження судовий збір у розмірі 665,60 гривень у прибуток держави.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органам державної виконавчої служби стягнути з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подвійний розмір штрафу 34 000,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Козирський Є. С.