Справа № 509/2273/16-ц
10 квітня 2026 року с-ще Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Пронози І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі №509/2273/16 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
02.04.2026 року представник ТОВ «Капіталресурс» звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі №509/2273/16 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свою заяву представник заявника мотивує тим, що рішенням суду у справі № 509/2276/16 було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на виконання якого 23.08.2016 року видано виконавчий лист. У подальшому, 22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив заявнику право вимоги за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим заявник вважає себе правонаступником стягувача у виконавчому провадженні. Крім того, заявник зазначає, що напримусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 58063411 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 21.06.2019 року державним виконавцем ВДВС вищевказане Виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.
Посилаючись на наведені обставини, заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому листі № 509/2273/16 з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника - ТОВ «Капіталресурс», а також видати дублікат виконавчого листа.
В судове засідання представник заявника Петрийчук А.Б. не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, при цьому в прохальній частині заяви просила проводити розгляд справи за її відсутності, заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Інші учасники справи про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, в судове засідання не з'явились, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської областівід 29.07.2016року позовну заяву задоволено та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 09.06.2006 р. станом на 30.04.2016 р. у розмірі 16171 грн. 26 коп., з яких: 1355 грн. 33 коп. - заборгованість за кредитом; 44134 грн. 93 коп., з яких: 6578 грн. 51 коп. - заборгованість за кредитом; 32028 грн. 57 коп. - заборгованість за процентами; 2950 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2077 грн. 85 коп. - штраф (процентна складова).
23.08.2016року Овідіопольським районним судом Одеської областівидано виконавчий лист у цивільній справі №509/2273/16з примусового виконання рішення суду від 29.07.2016року.
Постановою державного виконавця від 21.06.2019року повернуто виконавчий лист № 509/2273/16виданого 23.08.2016року Овідіопольським районним судом одеської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 16171,26 гривень стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке згідно закону можна звернути стягнення.
Як зазначив заявник в своїй заяві, станом на теперішній час оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не повернувся.
22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025 у відповідності до умов якого клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов'язань, який складається клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за договорами, що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним реєстром боргових зобов'язань.
З витягу з Реєстру боргових зобов'язань № 6до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року вбачається, що ТОВ «Капіталресурс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Згідно правової позиції Верховного суду України висловленої при розгляді справи № 6-122цс13 від 20.11.2013 року, виходячи зі змісту статей ст.512, 514 ЦК України, ст. 358 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у зв'язку з укладенням 22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» договору факторингу № 8-22-08/2025 відбулася заміна стягувача з АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс».
Згідно підпункту 17.4 пункту 17 пункту 1 Перехідних положень (Розділ ХІІІ) Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягував або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
З системного аналізу приписів норм чинного законодавства випливає, що дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта, в даному випадку виконавчого листа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При цьому, заявник має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено.
Під час розгляду заяви судом встановлено, що після ухвалення зазначеного рішення було видано виконавчий лист, який АТ КБ «ПриватБанк» пред'явили до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що "єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц. У той же час, обов'язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Згідно діючого законодавства, дублікатом виконавчого листа є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа, суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.
Відповідно до пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може видати його дублікат за умови звернення із відповідною заявою у межах строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як неодноразово зазначено у правових висновках Верховного Суду, зокрема у постановах від 19 квітня 2021 року та від 21 серпня 2019 року, єдиною та обов'язковою підставою для видачі дубліката виконавчого листа є встановлений судом факт його втрати, який має бути підтверджений належними, допустимими та достовірними доказами.
Водночас сам по собі факт відсутності виконавчого документа у стягувача чи в органі державної виконавчої служби не може розцінюватися як безумовний доказ його втрати, оскільки на заявника покладається обов'язок доведення конкретних обставин втрати такого документа, зокрема його загублення, знищення, викрадення або істотного пошкодження, що унеможливлює подальше використання, а також неможливості його відновлення іншим способом.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження було завершено, виконавчий лист направлявся стягувачу, однак жодних належних доказів, які б свідчили про фактичну втрату виконавчого документа, зокрема актів, довідок, результатів службових перевірок чи інших офіційних підтверджень його знищення або втрати, заявником суду не надано.
Суд також враховує, що видача дубліката виконавчого листа є виключним процесуальним заходом, застосування якого можливе лише за умови беззаперечного встановлення факту втрати такого документа, оскільки протилежне створює ризик подвійного виконання судового рішення та порушує принцип правової визначеності як складової верховенства права.
Аналогічний підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Hornsby v. Greece» та «Шмалько проти України», де наголошено на необхідності забезпечення балансу між правом на виконання судового рішення та гарантіями прав інших учасників процесу.
За таких обставин суд приходить до переконання, що заявником не доведено належними та достатніми доказами факт втрати виконавчого листа, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для видачі його дубліката.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Керуючись ст. ст. 260, 354, 442 ЦПК України, ст. ст. 512 -514 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», п.17.4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа в цивільній справі №509/2273/16 за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Замінити стягувача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі № 509/2273/16-ц.
Замінити стягувача Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому провадженні № 85063411.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Головуючий: Є.М. Панасенко