Справа № 761/15496/25
Провадження № 2-а/761/208/2026
02 квітня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним до відповідача: начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , в якому просив суд:
-постанову №П-691 від 02 квітня 2025 року про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000, 00 грн. - скасувати;
-адміністративне провадження закрити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 квітня 2025 року, до провадження судді ОСОБА_3 передано адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Рішенням ВРП від 19 лютого 2026 року суддю ОСОБА_3 звільнено у відставку.
Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1278 від 30 березня 2026 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2026 року до провадження судді Кондратенко О.О. передано адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Станом на 30 березня 2026 року питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі головуючим суддею ОСОБА_3 вирішено не було.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Подана ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб?єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін ?суб?єкт владних повноважень? означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб?єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
При цьому, частиною 4 ст.46 КАС України передбачено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 9 ст.4 КАС України передбачено, що відповідач - суб?єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ч. 3,4 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Відповідно до ст.12 ?Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки?, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 210-1 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб?єкт владних повноважень, а від імені територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки, належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 235 КУпАП покладено функціональний обов?язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України ?Про судовий збір?.
Доказів, які б свідчили, що позивач звільнений від сплати судового збору суду надано не було.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України ?Про судовий збір?, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України ?Про судовий збір?).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Так, враховуючи положення п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України ?Про судовий збір?, а також те, що відповідно до ст. 7 Закону України ?Про державний бюджет на 2026 рік?, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становив 3 328, 00 грн., за заявлену у позовній заяві вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплатити 665, 60 грн.
Таким чином, вказаний судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011
Код класифікації доходів бюджету 2030101
У відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що позивач не позбавлений можливості усунути викладені зауваження, суд відповідно до ст. 185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати ОСОБА_1 строк для виправлення зазначених в ухвалі суду недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 286 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надавши позивачу строк в п?ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, роз'яснивши, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: