Справа №760/5315/25
2/760/6120/26
13 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Букіної О.М.,
за участю секретаря - Рєзанцева Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 100 972,96 грн та витрати зі сплати судового збору.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернулась до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг №б/н від 03.10.2012 та договір № KUB1484904555472 від 20.01.2017.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 500,00 грн.
Інформація щодо встановлення та зміни розміру кредитного ліміту підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
20.01.2017 позивач та відповідач уклали договір № KUB1484904555472 від 20.01.2017, який остання підписала за допомогою ЕЦП. Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу були надані у кредит грошові кошти в розмірі 150 000,00 грн за проектом «КУБ», відповідач же була зобов'язана сплатити заборгованість протягом 12 місяців.
Протягом 12 місяців, тобто з 27.02.2017 відбувались списання платежів із кредитної карти відповідача на погашення заборгованості, що відповідає оферті позичальника. Таким чином, заборгованість була погашена за рахунок щомісячних списань із кредитної карти відповідача № 5168755510815307, а заборгованість, що виникла в їх наслідок на вказаній картці має бути погашена відповідно до умов Договору про надання банківських послуг від 03.10.2012, відповідно до якого обслуговується картковий рахунок відповідача.
Так, у зв'язку зі значними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідача станом на 17.12.2024 має заборгованість - 100 972,96 грн, з яких: 100 972,96 грн - заборгованість за тілом кредиту.
З огляду на викладене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 100 972,96 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
27.02.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.03.2025 у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали від 12.03.2025, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Відзиву на позов відповідач у встановленому законом порядку строк не надала.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ч.2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1-3 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.509 ЦК України, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач з метою отримання банківських послуг, підписала заяву №б/н від 03.10.2012. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 500,00 грн.
Номер та строк дії отриманої кредитної картки зазначено у довідці про отримання картки та підтверджується довідкою про отримання карти та випискою по рахунку.
Інформація щодо встановлення та зміни розміру кредитного ліміту підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.5 Договору, на підставі яких Відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою банку.
Як зазначає позивач, заборгованість за вказаним договором про надання банківських послуг №б/н від 03.10.2012 була стягнута на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30.12.2022 у справі № 760/10220/21, відповідно до якого з відповідача була стягнута заборгованість лише за тілом кредиту.
Проте, 20.01.2017 позивач та відповідач уклали договір № KUB1484904555472 від 20.01.2017, який остання підписала за допомогою ЕЦП. Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу були надані у кредит грошові кошти в розмірі 150 000,00 грн за проектом «КУБ».
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 погодилась взяти позику під проценти у будь-якої особи, яка прийме пропозицію повністю або частково на таких умовах: розмір позики визначається банком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua. Платність за користування позикою (розмір процентів): 2,4 % від початкового розміру фактично виданої позики на місяць. Строк повернення позики: 12 місяців з дати отримання позики (зарахування коштів на рахунок позичальника). Позика погашається у такому порядку: рівними частинами щомісяця, при цьому, проценти за користування позикою зараховуються на рахунок позикодавця щомісячно.
Для погашення заборгованості за позикою ОСОБА_1 доручила ПАТ КБ «Приватбанк» проводити списання коштів з усіх її рахунків на користь позикодавця в розмірі, зазначеному в її пропозиції.
20.01.2017 АТ КБ «Приватбанк» надав відповідачу кредит у розмірі 150 000,00 грн, що підтверджується виписки по рахунку.
З даної виписки по рахунку вбачається, що відбувались щомісячні списання на погашення заборгованості за наданим кредитом.
Таким чином, заборгованість за кредитним договором № KUB1484904555472 від 20.01.2017 була погашена за рахунок щомісячних списань із кредитної карти відповідача № 5168755510815307, а заборгованість, що виникла в їх наслідок на вказаній картці має бути погашена відповідно до умов Договору про надання банківських послуг від 03.10.2012, відповідно до якого обслуговується картковий рахунок відповідача.
Так, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач забов'язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком, відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими забов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Так, у зв'язку зі значними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.12.2024 має заборгованість - 100 972,96 грн, з яких: 100972,96 грн - заборгованість за тілом кредиту.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи те, що відповідач не виконала умов Кредитного договору б/н від 03.10.2012, суд приходить до висновку про стягнення з останньої на користь Позивача заборгованості в розмірі 100 972,96 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на Відповідача.
Таким чином, з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача сума судового збору 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268,270-274 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ,. вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.10.2012 у розмірі 100 972,96 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя: Букіна О.М.