Справа №760/8703/26 1-кс/760/4571/26
Ухвала
Іменем України
08 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026100090000723 від 25.03.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194КК України,-
На розгляд слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про накладення арешту на майно.
Клопотання обґрунтоване тим, що упровадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100090000723 від 25.03.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194КК України.
25.03.2026 року у нічний час доби до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення на лінію "102" за фактом того що, 25.03.2026 у нічний час доби, невстановлені особи, шляхом підпалу пошкодили вхідні двері до магазину "U402", який знаходиться за адресоб: м. Київ, вул. Солом'янська, 16 (ЄО № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 )
25.03.2026 року - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а в ході його особистого обшуку виявлено та вилучено ряд речей, а саме:
- пластикова банківська картка «Monobank» на якій відворено гравіювання - Dmytro Ponomarenko № НОМЕР_3 поміщено до сейф пакету зі спеціальним маркуванням «ICR0120959»;
- грошові кошти номіналом 500 (п'ятсот) гривень у кількості 40 (сорок) штук та 19 (дев'ятнадцять) гривень, загальна сума 20 019 (двадцять тисяч дев'ятнадцять тисяч гривень) поміщено до сейф пакету зі спеціальним маркуванням «ICR0120957»;
- мобільний телефон торової марки «Redmi Note 14 » (imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 ) з абонентським номером телефону ПрАт «Київстар» НОМЕР_6 поміщено до сейф пакету зі спеціальним маркуванням «ICR0120958»;
- тряпчана кепка, чоловіча, чорного кольору з емблемою «Puma» поміщено до сейф пакету зі спеціальним маркуванням «NPU5210021»;
- особисті речі ОСОБА_5 , а саме бездротові навушники та електронна сигарета поміщено до сейф пакету зі спеціальним маркуванням «ICR0120956»;
- чоловіча кофта чорного кольору з емблемою «Puma Coca Cola» поміщено до сейф пакету зі спеціальним маркуванням «NPU5671948»;
- кросівки чоловічі з білими емблемами та білою підошвою поміщено до сейф пакету зі спеціальним маркуванням «NPU5543759».
Вищевказане майно належить підозрюваному ОСОБА_5 .
Орган досудового розслідування вважає, що вищевказані речі, предмети відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, так як є достатні підстави вважати, що вони містить відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Так, 25.03.2026 слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві винесено постанову на підставі ст. ст. 98, 100 КПК України про визнання виявлених та вилучених в ході особистого обшуку ОСОБА_5 речей речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні старший слідчий СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 підтримала вказане клопотання та просила його задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання, зазначила, що клопотання подане з порушенням строку, вилучені речі не мають доказової бази, зазначені в клопотанні підстави є формальними.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання відмовити, повідомив, що працює на будівництві, кошти йому надіслав через крипто гаманець чоловік на ім'я « ОСОБА_6 », в якого він працював неофіційно в м. Козелець.
Слідчий суддя, заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, встановив таке.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено визначення, завдання і підстави накладення арешту на майно.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
З урахуванням положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (ч.5 ст.171 КПК України).
Встановлено, що упровадженні СВ Солом'янського УП ГУНП у м.Києві перебуває кримінальне провадження №12026100090000723 від 25.03.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194КК України.
Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 25.03.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а в ході його особистого обшуку виявлено та вилучено ряд речей, які зазначено в клопотанні.
26.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 194 КК України.
Клопотання надіслане старшим слідчим СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 до суду 26.03.2026 року.
Постановою від 02.04.2026 призначено у кримінальному провадженні №12026100090000723 від 25.03.2026 року судову комп'ютерно-технічну експертизу. На дослідження експертам направлено мобільний телефон торгової марки «Redmi Note 14 » (imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 ).
Так, слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме подане з метою збереження речових доказів. Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обгрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обгрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Слідчий суддя констатує, що на вказаній стадії кримінального провадження слідчий суддя не оцінює докази та не визначає винуватості особи до вчинення правопорушення. Слідчий суддя лише висуває припущення щодо ймовірного вчинення правопорушення і оцінює чи на даному етапі є підстави для накладення арешту на майно.
Вирішуючи питання про задоволення клопотання та накладення арешту, слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб наразі не вбачається. В судовому засіданні не встановлено фактів, що арешт коштів може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Необхідно також врахувати, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.
Слідчий суддя вказує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Накладення арешту у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування є необхідним для збереження речових доказів та запобігання їх приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню чи відчуженню.
Всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.
З огляду на викладене, з метою забезпечення досягнення дієвості кримінального провадження, збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171, 173, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 25.03.2026 в порядку ст. 208 КПК України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його особистого обшуку, а саме: пластикова банківська картка «Monobank» на якій відворено гравіювання - Dmytro Ponomarenko № НОМЕР_3 ;
грошові кошти номіналом 500 (п'ятсот) гривень у кількості 40 (сорок) штук та 19 (дев'ятнадцять) гривень, загальна сума 20 019 (двадцять тисяч дев'ятнадцять тисяч гривень);
мобільний телефон торгової марки «Redmi Note 14 » (imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 ) з абонентським номером телефону ПрАт «Київстар» НОМЕР_6 ;
трапчана кепка, чоловіча, чорного кольору з емблемою «Puma»;
чоловіча кофта чорного кольору з емблемою «Puma Coca Cola»;
кросівки чоловічі з білими емблемами та білою підошвою поміщено до сейф пакету зі спеціальним маркуванням «NPU5543759»
з метою збереження речових доказів.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Повний текст ухвали оголошено о 09 год 50 хв 13 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_7