Справа №760/6201/26 1-кс/760/3406/26
10 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування та прокурора, що полягає у неналежному розгляді клопотання у кримінальному провадженні № 12014000000000409 від 17.09.2014 (D1-12014000000000409-SOP-VYH-20241011-04-04-91 від 11.10.2024),
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303, 304 КПК України, в якій зазначає, що подане ним клопотання №D1-12014000000000409-SOP-VYH-20241011-04-04-91 від 11.10.2024 у кримінальному провадженні не було розглянуто належним чином, а вимоги кримінального процесуального закону не дотримані.
У скарзі заявник просить, зокрема визнати бездіяльність уповноважених осіб протиправною; зобов'язати визначити підслідність кримінального провадження; зобов'язати вчинити ряд процесуальних дій (допити, витребування документів, звернення до суду, міжнародні доручення тощо); забезпечити належне досудове розслідування.
Скарга обґрунтована тим, що кримінальне провадження, на думку заявника, підлягає розслідуванню детективами НАБУ, однак фактично розслідується іншим органом, а подане ним клопотання не розглянуто відповідно до вимог ст. 220 КПК України.
Скаржник у судове засідання не з'явився, подавав заяву про розгляд скарги у режимі відеоконференції, у задоволенні якої слідчим суддею було відмовлено. У зв'язку з чим, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності скаржника, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.
Уповноважена особа органу досудового розслідування та прокурор у судове засідання не з'явилися, про розгляд повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги та додані документи, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно зі ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого чи його представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач або прокурор зобов'язані розглянути у строк не більше трьох днів з моменту подання та прийняти відповідне процесуальне рішення.
У разі відмови у задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається або надсилається заявнику.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_3 подано клопотання, яке містить вимоги щодо здійснення процесуальних дій та вирішення питання підслідності кримінального провадження.
Разом з тим, належних даних про прийняття уповноваженою особою процесуального рішення за результатами розгляду вказаного клопотання у відповідності до вимог ст. 220 КПК України суду не надано.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ознак бездіяльності у формі нездійснення процесуальної дії, яку уповноважена особа була зобов'язана вчинити у встановлений законом строк.
Водночас слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги слідчий суддя має право зобов'язати відповідну службову особу усунути порушення, однак не вправі підміняти орган досудового розслідування та вирішувати питання, які належать до його дискреційних повноважень.
Зокрема, питання - визначення підслідності кримінального провадження; обсягу та напрямку досудового розслідування; необхідності проведення конкретних слідчих (розшукових) дій; належать до повноважень слідчого та прокурора.
Доводи скаржника щодо необхідності визначення підслідності за детективами НАБУ та підсудності Вищого антикорупційного суду підлягають оцінці уповноваженими особами у межах досудового розслідування, однак не можуть бути вирішені слідчим суддею у межах розгляду цієї скарги.
Крім того, вимоги скарги в частині зобов'язання вчинити конкретні процесуальні дії (допити, витребування документів, направлення міжнародних доручень тощо) виходять за межі предмета судового контролю на даній стадії.
Як зазначено колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові Верховного суду від 14.02.2023 (справа № 405/680/22, провадження №№ 51-1544км22) навіть стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», частина 2 статті 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов'язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов'язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).
Отже, скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва розглянути клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014000000000409 від 17.09.2014 у порядку та строки, передбачені ст. 220 КПК України, та повідомити заявника про результати розгляду у встановленому законом порядку.
У задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_4